Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Та
Літера «К»

«Кожна моя ніч мов гра в рулетку». Колонка мами київського немовляти

Державна нерівність: скільки насправді платять чиновникам
Як в Україні зникає сніг? КАРТИ
Скількох людей ще можна мобілізувати. Інтерактивний калькулятор мобілізаційного резерву
Жінки не йдуть в інженери. Відмінниці з математики вступають на філфак
«Кожна моя ніч мов гра в рулетку». Колонка мами київського немовляти

«Кожна моя ніч мов гра в рулетку». Колонка мами київського немовляти

«Бусифікація» англійською. Як російські пропагандисти лякають американців працівниками ТЦК

«Бусифікація» англійською. Як російські пропагандисти лякають американців працівниками ТЦК

Державна нерівність: скільки насправді платять чиновникам

Чиновники правоохоронних, антикорупційних органів отримують вищі зарплати, ніж їхні колеги на аналогічних посадах в інших відомствах. Найвищі зарплати в працівників Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, найнижчі в чиновників районного та місцевого рівнів. У деяких міністерствах службовці отримують більше, ніж передбачено законодавством.

ЕКОПФО замість МСЕК. Ветерани скаржаться на зниження групи інвалідності та бюрократію

ЕКОПФО замість МСЕК. Ветерани скаржаться на зниження групи інвалідності та бюрократію

Як в Україні зникає сніг? КАРТИ

Востаннє сніжна зима на більшій частині території України була у 2020–2021 роках, а так, щоб снігу було багато і скрізь, — у 2016–2017-му.

«Просто викинув ключі». Як окупанти забирають квартири в Маріуполі і як українці намагаються їх відстояти

«Просто викинув ключі». Як окупанти забирають квартири в Маріуполі і як українці намагаються їх відстояти

Скількох людей ще можна мобілізувати. Інтерактивний калькулятор мобілізаційного резерву

Математичне моделювання показує, що з імовірністю 90% мобілізаційний ресурс України коливається між 2,8 і 4,9 млн. Рік тому ми провели дослідження, за результатами якого дійшли висновку, що Україна може мобілізувати близько 5 млн чоловіків. Проте хотілося б, щоб українська статистика, на основі якої ми робили розрахунки, мала точніші цифри. До того ж минув рік, і ситуація змінилася. 

Бойові роботи із інтегрованим ШІ вже працюють на фронті, — Мінборони (ФОТО)

Бойові роботи із інтегрованим ШІ вже працюють на фронті, — Мінборони (ФОТО)

Жінки не йдуть в інженери. Відмінниці з математики вступають на філфак

Дівчата з найвищими балами з математики за результатами шкільних тестів масово вступають на філологію. Таку тенденцію ми побачили, проаналізувавши дані вступу за 2022–2024 роки. Ми дослідили, чи зможуть жінки замінити чоловіків-інженерів в оборонці та інших сферах виробництва.Бажання опановувати технічні та інженерні професії в дівчат не додається. Хоча під час війни брак таких кадрів в українській оборонній промисловості особливо відчутний.