Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Таня. Мені 33 роки. Моєму синові Максиму 9 місяців. Це моя перша і, ймовірно, остання дитина. Мій чоловік служить. І я хочу поділитися своєю історією-рефлексією про те, як це — жити в Києві й виховувати дитину під час великої війни. Моя історія не трагічна. Але бувають дні, як сьогодні, коли земля тікає з-під ніг. Я Та