Перший крок до повалення режиму Януковича: розмовляй українською

«Солідарність» у Польщі почалася з журналу «Культура», який видавала еміграція в Парижі. Не «Спротив», «Остання Барикада», «Шлях Перемоги» або ще якось у цьому дусі, а саме «Культура».

Культура легітимізує владу і визначає вплив країни у світі. Нас цікавить перше. Влада, культурні цінності якої чужі більшості населення країни, не може довго втриматися. Це чудово розуміли радянські вожді – звідси і така прискіплива увага до творчих спілок, літератури і кіно. Це чудово розуміють в нинішній Росії, тому продукують культурні продукти, які легітимізують нинішній Кремль.

Коли народ масово почав зневажати офіційну культуру в пізньому совку - совок розвалився.

Щоб змінити країну треба змінити культуру. Під культурою розумію не тільки книжки, фільми, конкурси бандуристів і т.д., в це поняття варто включити перш за все культуру спілкування між людьми, неписані кодекси правил і поведінки. Щоб усе це змінити потрібно багато зусиль і часу.

Але потрібно з чогось починати.

«Нам» потрібно відрізнятися від «них». Під «ними» я розумію нинішню владу і структури, які її підтримують. В усьому: одежі, стилі поведінки, улюбленій музиці, літературі і т.д. Якщо «вони» ходять, умовно кажучи, у кепках, то «нам» потрібно ходити у беретах. Коли наш стиль і наша культура стане еталоном для більшості – «їм» кінець. Всі табачники, януковичі, семиноженкі і вихідці з бандитського Донбасу навіки відійдуть у минуле. В політичне минуле.

Але з чого почати?

З мови.

Якщо ви вважаєте, що політика, яку проводить Табачник в освіті, неправильна і шкідлива, що «культурні ініціативи» Семиноженка за межами добра і зла, а угоди Януковича по флоту і газу загрожують територіальній цілісності країни, ви маєте спілкуватися українською скрізь і з усіма.

Бо російськомовні вулиці, офіси і медіа Києва легітимізують дії і заяви Табачника, додають йому сили і впевненості.

Розмовляючи літературною українською, ти в онлайн-режимі кажеш владі: я проти вас, проти здачі флоту, проти вивезення документів із КБ Антонов у Росію, проти створення газотранспортного консорціуму, проти повернення корупції при вступі до вишів, проти возвеличування Сталіна й імперського варіанта відзначення Дня Перемоги

Розмовляючи українською, ти щодня демонструєш владі і оточуючим, що ти за дотримання прав людини, за свободу слова і зібрань, за модернізацію країни, за політику без «мови ненависті», за ефір без шансону і телевізор без Януковича.

Мова може стати чимось на зразок помаранчевої стрічки в 2004 році.

При цьому ставлення до тих, хто таку ініціативу не підтримує, має бути абсолютно толерантним – жодного нав’язування чи не дай Бог звинувачень. Перехід на українську - справа виключно індивідуальна і особиста. Це особистий вибір кожного, і ніхто не має права нікому ні в чому дорікати.

Парадокс. Чимало російськомовних громадян проти нової влади, але те, що ці громадяни публічно розмовляють російською, додає сили Януковичу і Ко. Російська мова дає привід режиму Путіна-Мєдвєдєва поставити в Києві російські танки для захисту «русскоязычного населения», навіть якщо це населення ніякого захисту не просить і щиро зневажає нинішній Кремль.

Перехід на українську вимагатиме певних зусиль. Хтось спілкується українською вдома, але на вулиці йому ніяково розмовляти українською. Хтось все життя розмовляє російською. Але щоб почати змінювати країну і культурний ландшафт у ній, а отже повторюся і політиків - потрібно докладати зусиль. Перехід на українську -це лише невеличка часточка роботи, яку кожен з нас має зробити, аби повернути собі свою країні.

Але з чогось потрібно почати. «Дорога в тисячу лі починається з одного кроку».