ПІДРУЧНИК З НЕНАСИЛЬНИЦЬКОГО СПРОТИВУ (ЧАСТИНА 1)
Інтернаціонал противників війни (WRI) видав цей підручник, спираючись на досвід груп у багатьох країнах та різних поколінь активістів. Серцем будь-якої кампанії ненасильницького опору є вся повнота ресурсів, активність учасників і якість громадського заклику (месиджу), з яким вони звертаються — заклику, який може поставити питання про реальний стан речей, подолати байдужість людей до того, що відбувається чи може статися, привабити союзників або змусити людей висловлювати думки під час доленосних рішень. Одним із центральних понять ненасильницького опору є “уповноваження”: почуття того, як можна домогтися певних речей, особливо якщо об'єднатися з іншими.
Підручник перекладається за рахунок пожертв наших читачів
Реквізити за якими ви можете переказати кошти на переклад підручника дивіться внизу цієї статті
РОЗДІЛ 1
ПРО ЦЕЙ ПІДРУЧНИК ТА ЯК НИМ КОРИСТУВАТИСЬ
Існує багато драматичних зображень акцій ненасильницького опору. Справді, здатність до драматизації питання є однією з переваг ненасильницького спротиву; його учасники намагаються змусити людей бачити і діяти по відношенню до того, що часто-густо залишається без уваги. Але ця драма не тільки відбувається. Вона має ідею — в групах чи осередках активістів, у дискусіях, на тренінгах, у віддзеркаленні попереднього досвіду, у плануванні, експериментуванні, зав'язуванні контактів. Ось чому цей підручник ґрунтується саме на безпосередньому досвіді груп. Ми не намагаємося надати тут попередню модель, але пропонуємо способи, що спрацювали в багатьох різних умовах, способи, які громадські активісти з творчим підходом можуть пристосувати до своїх власних ситуацій. Отже, цей надрукований підручник містить вибірку з великої низки матеріалів, які можна отримати від Інтернаціоналу противників війни чи з інтернету.
Він містить тексти, що освітлюють різні теми, досвід і вправи для груп. У вступному розділі підкреслюється, що саме ми називаємо ненасильницьким опором; важливість тренувань для здійснення ненасильницького опору; питання щодо груп; і кілька коротких історичних прикладів ненасильницького спротиву. У третьому розділі розглядається такий специфічний прояв пригнічення, що існує усередині наших рухів, як гендерне. Четвертий розділ обкреслює завдання та інструменти для організації та забезпечення тренувань. У п'ятому розділі описані кампанії і акції ненасильницького опору, включаючи конструктивні програми і роль ЗМІ. Шостий розділ надає спеціальні поради з ефективної організації кампанії на всіх її стадіях. Сьомий розділ містить розповіді про історію і стратегії акцій по всьому світу.
В усьому підручнику ми описуємо деякі переваги ненасильницького опору в дії і наводимо приклади того, як це працює. Якщо ви не знайомі з термінами цього підручника, дів. Ґлосарій (Розділ 10).
У восьмому розділі надаються приклади вправ для участі в ненасильницьких акціях. Ця група вправ має на меті або поглиблення розуміння членами групи цілей боротьби і своїх товаришів по групі, або допомогу групам у досягненні більшого успіху в проведенні ненасильницьких акцій чи кампаній. Взагалі для вправ необхідні люди, яким ви будете “сприяти”, тобто вводити в курс справи, пояснювати, що і чому слід робити, підтримувати просування процесу, наснажуючи сором'язливих людей говорити, а екстравертів — слухати, особливо під час “підведення підсумків” наприкінці навчань. Примітки про навчання помічені позначкою “☺”.
Сподіваємося, що читачі скопіюють частини цього підручнику і перекладуть їх чи роздадуть у своїх групах. Якщо ви зробите це, сміливо пристосовуйте написане до власних потреб. У дев'ятому розділі вам надається порада — а отже, наснага! - як застосувати у своїй конкретній ситуації все те, що ви прочитали тут чи на веб-сайті WRI. В одинадцятому розділі перелічуються деякі ресурси. Якщо у цьому підручнику щось покажеться вам особливо цікавим, можна також відвідати сайт WRI (http:/
РОЗДІЛ 2
ВВЕДЕННЯ У НЕНАСИЛЬНИЦЬКИЙ СПРОТИВ
Що таке ненасильницький спротив і для чого його використовують?
Чому вас зацікавив цей підручник з ненасильницького опору? Либонь, тому, що ви хочете чогось домогтися або припинити щось. Мабуть, ви відчуваєте, що ненасильницький спротив є альтернативою акціям, що розпалюють ворожнечу і врешті-решт довели свою неефективність, принаймні з погляду досягнення змін у суспільстві. Мабуть, ви хочете спробувати щось інше чи отримати кілька порад стосовно того, як покращити акції і кампанії, які вже влаштовує ваша група.
Наше основне, робоче визначення ненасильницького опору, наведене у цьому підручнику, засновано на бажанні припинити насильство - будь то фізичне насильство чи так зване “структурне насильство” (знедолення, соціальна ізоляція і пригнічування) — без утягування до подальшого насильства. Це не є визначальний опис, існують інші визначення ненасильницького опору: більш переконливі, більш філософські, більш залежні від часу (тобто ті, що в більше стосуються певного часу і міста), особисті, більш поетичні.
Ненасильницький опір може означати набагато більше, ніж сказано в цьому базовому визначенні, включаючи бажання зміни співвідношення сил і соціальних структур, позицію поваги до всього людства та всього життя, або навіть філософію життя чи теорію громадської діяльності. Ми підштовхуємо вас до дослідження цих областей. Відкриття відмінностей в розстановці акцентів і розгляд суті ненасильницького опору може стати багатим досвідом у контексті групової підготовки до спільного проведення ненасильницьких акцій.
Люди мають різні підстави для застосування ненасильницького опору. Одні обстоюють такі способи тому, що бачать у них ефективну технологію досягнення бажаних соціальних змін, інші обирають ненасильство тому, що це втілення їхнього способу життя. Тут цілий спектр причин, із багатьма відтінками і півтонами. Такі відмінності можуть проявитися під час кампанії, але зазвичай загальні принципи або головні правила, притаманні окремій кампанії (дів. розділи "Принципи акції ненасильницького спротиву" і “Основні правила ненасильницького спротиву”) носіїв найрізноманітніших позицій, розташованих по всьому цьому спектру.
АКЦІЯ БІЛЯ ВІЙСЬКОВИХ КАЗАРМ У БІЛЬБАО, КРАЇНА БАСКІВ, ПІД ЧАС КУБКА СВІТУ З ФУТБОЛУ 2006 РОКУ. ФОТО: KEM-MOC
Але певні розбіжності в позиціях учасників опору можуть спричинити конфлікт під час кампанії, і тому мають бути відкриті. Дехто, наприклад, стверджує, що ненасильницькі методи треба застосовувати для того, щоб розпочати конфлікт і перемогти; інші кажуть, що головною метою ненасильницького опору є пошук рішення, що влаштує обидві сторони, які зараз є супротивниками. З появою таких різних думок головне — не обговорення учасниками кампанії основних позицій, а досягнення ними згоди з питань, які впливають на проведення кампанії. Цей окремий приклад (коли хтось прагне “виграти”, а інші шукають взаємоприйнятне рішення) міг би вплинути на вимоги і стратегію ведення перемовин, які розробляють активісти, що беруть участь у кампанії.
Причиною розбіжностей може стати питання пошкодження майна. Деякі активісти ненасильницьких дій прагнуть запобігти пошкодження майна, в той час як інші вважають, що пошкоджене майно є тією шкодою, що її варто завдати опонентові. У п'ятому розділі ми обговорюємо значення правил проведення кампанії чи акції. Позицію стосовно таких питань, як пошкодження майна, треба обговорити під час розробки цих правил. Таку дискусію не можна відкладати до того моменту, коли ви вже будете на шляху до реалізації акції.
Для деяких людей ненасильницька акція означає запобігання ворожнечі між супротивниками, мабуть, навіть “пошук користі для кожного”, тоді як інші активісти ненасильницьких акцій намагаються “присоромити” супротивників або ославити їх як “воєнних злочинців”, “катів”, “расистів” чи “корупціонерів”. Питання вигукування імен чи лайок можна добре врахувати у правилах проведення акції, але відмінності в основі та можливі комбінації різних позицій можна обговорювати набагато глибше, в таких собі “групах зближення”, що описані в розділі, присвяченому підготовці до ненасильницьких акцій (див. “Групи зближення”). Такі групи мають за мету бути “безпечним простором”, де можна поділитися своїми сумнівами і вивчити один одного. Члени групи зближення можуть узяти фразу, яка загально пов'язана з ненасильницькими діями, - наприклад, “говорити владі правду” - і кожен пояснює, що це означає для нього чи для неї, які в нього виникають питання, що дає певне уявлення про кожну позицію зсередини і поглиблює взаємне розуміння учасниками того, що вони намагаються зробити разом.
Спільна думка активістів ненасильницького опору полягає в тому, щоб бути вираженням саме того майбутнього, яке вони намагаються створити. Це може бути втіленням того, що Махатма Ганді називав конструктивною програмою (див. “Конструктивна програма”), але також — ідеї, що ми (рух) є мирними, що наша поведінка віддзеркалює той світ, до якого ми прагнемо. Коли ми вживаємо фрази на кшталт “говорити правду владі”, “затвердження життя” або “повага до різноманітності”, ми закликаємо до фундаментальних цінностей, які самі по собі є для нас джерелом сили і точками зіткнення з тими, до кого ми звертаємось.
“Моїм першим досвідом тренування з ненасильницького опору стала акція в Ізраїлі 15 квітня 2003. Протягом кількох років я брав участь в антимілітаристській кампанії у якості відповідального спостерігача від Чилі. Тренінг дійсно надав мені сил, і приїхавши до дому, я прагнув поділитися всім тим, чому навчився, і передати, що якщо ми хочемо проводити успішні акції, тренінг має стати важливою частиною справи. В наступних акціях, що їх ми проводили, вся група вже не просто стояла перед військовою будівлею, але робила це з більшим ризиком через більшу впевненість, якої ми досягли завдяки підготовці і тренуванням.”
Хав'єр Ґарате
Як діє ненасильницький опір?
Ненасильницькі методи посилюють кампанію в три наступні способи:
1. Серед учасників кампанії. Під час виховування довіри і солідарності серед учасників вони (в ідеалі) торкаються джерел, що надають їм сили для того, щоб діяти в певній ситуації. Багато людей не свідомі того, якими творчими здібностями вони володіють, поки не отримають підтримки інших у тому, щоб спробувати щось нове.
2. Стосовно противників кампанії. Ненасильницький опір має на меті або стримування насильства противників, або переконання їх у тому, що насильницьке пригнічення політично обернеться проти них самих. Крім того, він ставить за мету підірвати “основи сили” репресивних установ (див. вправи “Основи сили” чи “Спектр союзників”). Ненасильницький опір не розглядає найманих робітників своїх опонентів як бездушні знаряддя, а намагається створити для них можливість змінити свою думку.
3. Стосовно інших людей, що не беруть участі в акції. Ненасильницький опір змінює якість спілкування зі свідками чи “необізнаними” — людьми, що не знайомі з предметом чи не активні по відношенню нього, проте можуть стати потенційними союзниками.
►Див. вправу “Спектр союзників”.
ТРЕНУВАННЯ ПЕРЕД АКЦІЄЮ ПРЯМОЇ НЕНАСИЛЬНИЦЬКОЇ ДІЇ В САНТ'ЯГО, ЧИЛІ. ФОТО: ANDREAS SPECK
Піонер навчання ненасильницькому опору Джин Шарп запропонував чотири механізми зміни свідомості, які відбуваються у людей, що спостерігають за ненасильницькою боротьбою:
а) конверсія: кампанія може спонукати людей змінити свою точку зору;
б) ненасильницький примус: іноді кампанія може примусити супротивників відступити без переконання в правильності поглядів активістів;
в) пристосування: коли супротивник шукає спосіб “залагодити справи”, зробити деякі поступки, не задовольняючи всіх вимог кампанії і не поступаючись владою;
г) розпад: механізм, доданий Шарпом після 1989, коли режими-сателіти Радянського Союзу настільки втратили легітимність і мали так мало потужності для оновлення, що розпалися перед лицем виклику “сили народу”.
* Детальніше див. “Форми проведення акцій”.
Дослідження у галузі ненасильницького опору приділяють більше уваги кінцевому успіхові руху, особливо — чинникам успішного тиску на владу. Цей підручник, навпаки, більш зосереджений на тому, щоб показати процеси, залучені до побудови кампаній, до того, щоб зробити питання, що становить завдання кампанії, живим, реальним і відчутним, на побудові стратегії кампаній, на підготовці та оцінці акцій. Написане тут міцно засновано на практиці громадських рухів, особливо на нашому особистому досвіді участі в боротьбі за мир, антивоєнних, антиядерних рухах і боротьбі за соціальну справедливість у різних країнах.
Тренінг з ненасильницького спротиву
Ми не маємо на увазі, що вам треба тренуватись перед тим, як вийти на вулицю, щоб тримати плакати чи роздавати листівки. Принаймні, у більшості країн. Однак, весь процес, який ми називаємо ненасильницьким опором — аналіз проблем, пошук альтернатив, планування вимог, розробка стратегії кампаній, планування акцій, оцінка акцій чи кампаній — може підвищити вплив вашої групи на інших людей, допомогти вам покращити функціонування групи під час проведення акцій і краще впоратися з ризиками і проблемами, що виникають, розширити горизонти ваших акцій. Тренінг з ненасильницького спротиву допомагає створити безпечний простір для розробки й перевірки нових ідей або для аналізу і оцінки досвіду.
Тренінг з ненасильницького спротиву може допомогти учасникам сформувати загальне розуміння використання ненасильницьких способів опору в кампаніях і акціях. Цей досвід є особливо корисним, бо ми можемо опанувати нові навички і позбутися агресивної поведінки, якій нас навчило суспільство. Тренування з ненасильницького опору може підсилити групу, розвиваючи взаємозв'язки між учасниками, коли вони навчаються краще працювати разом і пояснювати свої наміри. Тренінг з ненасильницького спротиву може допомогти нам зрозуміти і розвинути його потужність. Воно дає можливість розділити підходи, страхи і почуття та обговорити роль чинників пригнічення в нашому суспільстві та наших групах. На індивідуальному рівні тренінги допомагають набути впевненості у собі і прояснити свої особисті стосунки з іншими учасниками. Метою тренінгів є дати учасникам можливість активніше залучатися до колективних дій. Цей процес включає різні вправи і методи тренування, деякі з котрих описані у Восьмому розділі цього підручника.
Тренінг з ненасильницького спротиву може підготувати людей до участі в прямих ненасильницьких діях, навчити технологіям розробки стратегій і роботі над груповими процесами і питаннями пригнічення. Тренінг з ненасильницького спротиву часто використовується для підготовки людей до певних акцій, знайомства зі сценарієм, розробки плану та його практичного вивчення, розуміння законодавчих питань тощо. Вони дають групі можливість згуртуватися і створити групи зближення. За допомогою рольових ігор (див. вправу “Рольові ігри”) люди можуть дізнатися, чого можна очікувати від поліції, посадовців, інших учасників акції і самих себе. Вони можуть допомогти людям зрозуміти, чи готові вони до участі в акції.
Тренінг з ненасильницького спротиву може тривати від кількох годин до кількох місяців, залежно від таких чинників, як потреби і тривалість кампанії, мета тренування, а також досвід і доступність учасників і тренерів.
* Більш детальну інформацію про планування тренінгів буде надано у розділі “Завдання та інструменти організації і проведення тренінгів”.
Далі згодом...
ЛЮТИЙ 2009
ISBN 978-0-903517-21-8
Якщо не обговорено інше, на цю роботу поширюється дія ліцензії на некомерційне використання з указівкою авторства і збереженням умов (Attribution-Non-Commercial-Share Alike 2.0 UK: England & Wales)
Див. http:/
АВТОРИ
Цей підручник є результатом колективних зусиль різних людей, з різним рівнем участі. Більшу частину редакторської роботи виконано міжнародним редакційним комітетом. Статті складалися у Вікі WRI
(http:/
Координатори
Howard Clark
Javier Gárate
Joanne Sheehan
Редакційний комітет
Howard Clark
Javier Gárate
Joanne Sheehan
Dorie Wilsnack
Редагування копій
Shannon McManimon
Макет
Графіка
Boro Kitanoski
Автори
Eric Bachman, Roberta Bacic, Jungmin Choi, Ruben Dario Santamaria, Ippy,
Hilal Demir, Ruth Hiller, Jørgen Johansen, Brian Martin, Martin Smedjeback,
Andreas Speck, Majken Sorensen, Roel Stynen, Ferda Ülker, Stellan Vinthagen
Рецензенти
Дякуємо наступним рецензентам, які допомогли нам у процесі створення цього Підручнику:
Hans Lammerant, Tali Lerner, Vicki Rover, Chesterfield Samba, Christine
Schweitzer, Vivien Sharples, Jill Sternberg.
Кошти на подальший переклад підручника можете перераховувати на рахунки TEXTY.org.ua
Наш рахунок на ПейПел: ykarchev@gmail.com
Наш гаманець у гривнях на ВебМані
U336801545841
Гроші на рахунок можна слати і на телефон
096 551 68 93 - це Київстар
Якщо ви зробили пожертву, то просимо повідомити нас по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com і вказати, що ви пожертвували сааме на переклад цієї книги.
