Олена Бондаренко як пісні співає, так і закони складає
Депутат ВР від ПР Олена Бондаренко в захисті розробленого нею законопроекту про скасування 50-ої % квоти на вітчизняну музику в радіоефірі настільки ж не переконлива і навіть жалюгідна як і у виконанні українських пісень - в обох випадках вона однаково нікчемна.
Зокрема це засвідчив один з ефірів «Шустер-live», присвяченій розгляду законодавчої ініціативи регіоналки за участі її самої, а також українських продюсерів та виконавців. З передачі всім глядачам стало ясно, що «Рідна мати моя», яку тремтячим голосом, фальшиво затягла на початку свого виступу від мікрофона в обґрунтування своєї дискримінаційної для українських музичних творів законодавчої ініціативи – зовсім не від її любові до української пісні.
Люди, лише вдумайтеся в глибину цинізму депутатки-українофобки: вона вирішила замаскувати свою ненависть до всього українського і власну діяльність спрямовану на знищення національного музичного продукту (причому як україно- так і російськомовного) на догоду іноземним, читай російським виконавцям – удаваною шаною до української пісні.
Тобто у Бондаренко вистачило совісті вийти з цією недолугістю на публіку, аби сказати, що виявляється, вона вбиває українську пісню… від любові до неї. Таким трюком політик тепер супроводжує ледь не кожне своє інтерв'ю в обгрунтування розробленого закону про вбивство національного музичного продукту в українському радіоефірі.
Це все одно якби, припустимо, доктор Гебельс під час відвідин концтабору наспівував "Хаву Нагілу", проводжаючи чергову партію єврейських в'язнів в останню путь до газової камери.
Та й чому ж ти співаєш українську класику, якщо твій законопроект в першу чергу спрямований проти сучасних українських авторів. Це ти їм кисень перекриваєш, а не класичним творам! А надто – молодим, талановитим.
Про абсолютну недоречність, хибність та шкідливість законопроекту для українського шоу-бізнесу, а також невідповідність європейській конвенції про транскордонне мовлення, на яку посилається Бондаренко, в один голос заявляють як україномовні так і російськомовні музиканти й продюсери.
Кожна країна має право і активно застосовує його до захисту і підтримки національної пісні – пояснюють їй фахівці. Першочерговим й генеральним завданням прийнятою євроконвенції був захист європейського пісенного ринку від наступу надпотужного конкурента – американського шоу-бізнесу. Але цей документ аж ніяк не скасовує підтримку кожної окремої європейської країни підтримку свого національного виконавця.
Тобто в даному випадку ініціаторкою законопроекту від Партії регіонів було все викривлено і спотворено так само як це мало місце з європейською хартією про мови. Регіонали все фальшують. Вони брешуть як дихають. Така їхня природа. Наскірзь фальшиві: як у законопроектах, так і в піснях, які беруться виконувати.
Зверніть увагу: Олена Бондаренко не має жодного стосунку до української естради, безмежно далека від сфери шоу-бізнесу, але при цьому не соромиться диктувати українським виконавцям і продюсерам свої умови, давати настанови, що їм і як потрібно робити, нав'язувати їм свою волю, примушувати їх до гри за вигаданими нею ущербними правилам.
Останні в унісон заявляють про те, що її законопроект - повна нісенітниця, а вона їх, професіоналів своєї справи, повчає. Залізала у чужий город та ще й почала командувати, порядки свої встановлювати. Ти диви як розперезалася!
Олена Бондаренко зазнала в телевізійному ефірі у Шустера на Першому Національному нищівної поразки. Не була підтримана ніким. Не змогла навести жодного більш-менш підходящого аргументу. Бо в даній ситуації його і бути не могло. Всі її карти були биті.
Відтак люди могли переконатися: єдине, що рухає депутаткою - запекле україноненависництво, зухвало і без найменших докорів сумління масковане нею під «любов» до української класики.
