6 ОРГАНІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНИХ НЕНАСИЛЬНИЦЬКИХ АКЦІЙ

Посилка протестного повідомлення — запорука успіху акції

Автори: Йорген Йогансен і Брайан Мартин

Що робить протестну акцію успішною? Організатори мають багато можливостей на вибір: що, коли, де, як і хто. Дивлячись на те, як авдиторія може відгукнутися на повідомлення, можна побачити основні напрямки.
До міста прибувають голови урядів. Давайте організуємо протест! У нас буде масовий мітинг і марш. Хто хоче, може блокувати дорогу. Ми якомога поширимо свої думки про нерівність, експлуатацію і агресію.
Але секундочку. Чи буде такий вид протесту ефективним? Чи змінить він погляди людей, чи мобілізує підтримку, чи допоможе прийти до нового суспільства? Або, натомість, призведе до упереджених думок, відштовхне потенційних союзників і забере енергію, яка може піти на більш ефективні ініціативи? І взагалі: що це означає — “бути ефективним”?
На такі питання не існує простих відповідей. Акції мають багато різних результатів. Багато з них не складно виміряти, а деякі загалом переоцінюються. Важко зважити всі “за” і “проти”: це настільки ж емоційна матерія, наскільки раціональна.

Контекст

Акції треба розробляти, враховуючи контекст. Те, що підходить для однієї ситуації, може виявитися цілком контрпродуктивним для іншої. Закони, ЗМІ, поліція, культура, релігія, громадянське суспільство і багато інших чинників є дуже різними, скажімо, в Буркіна-Фасо, Німеччині, Непалі, Індонезії і Китаї.
1930 року в Індії Ганді волів побудувати кампанію навколо солі, символу сили для індійців через британські закони про сіль. Що могли б використовувати як символ сили протестуючі в сьогоденних Свазіленді чи Швеції? Акції повинні розроблятися з глибоким знанням місцевих умов. Як головне правило: історії успіху ніколи не можна копіювати, вони мають давати натхнення і використовуватися як корисні приклади для навчання.
Необмежені в часі голодні страйки дуже по-різному оцінюються у християнському та індійському суспільствах. Для атеїстів і християн самопожертва означає багато, тоді як індуїзм обіцяє своїм віруючим тисячі життів — це велика різниця! В країні, де активіст піддається ризику тортур, тривалого ув'язнення або страти, громадянська непокора означає інше, ніж там, де передбачається лише штраф або кілька тижнів ув'язнення у пристойній тюрмі. Мудрість активістів у тому, щоб у країнах з суворою цензурою і контрольованими державою ЗМІ діяти в інший спосіб, ніж там, де вільні і опозиційні ЗМІ регулярно освітлюють демонстрації.

Вибір способу дій

Існує два головні типи акцій: (1) опозиційні і (2) скеровані на просування. Перші зосереджуються на тому, з чим організатори не погоджуються, а другі — на альтернативах, які вони пропонують. Серед акцій кожного типу є багато варіантів. Здебільшого набагато легше створити позитивний імідж тоді, коли може бути побудована альтернатива. Сказати “Ні!” легко, так роблять усі, але часто це може сприйматися як безпорадність або перешкода прогресу. Пропонування альтернатив потребує більшого, але часто сприймається як конструктивна пропозиція.

ДЕМОНСТРАЦІЯ В КУІТО, ЕКВАДОР. ФОТО: ACCIÓN ECOLÓGICA ECUADOR

Зсередини кожної з головних категорій знову виникає вибір: пряма дія або непряма. Пряма дія означає, що активісти самі роблять щось стосовно проблеми або конфлікту. Це може бути перекриття вулиці міста для надання дороги пішоходам. Або захоплення будинку і перетворення його на культурний центр. Коли активісти знищують генетично модифіковані рослини Genetix Snowball на полях Британії, вони таким чином не тільки вимагають оголошення таких полів поза законом, але знищують рослини власноруч. Акції такого типу часто-густо є незаконними і ризикованими. Їх сенс у тому, що активісти самі, безпосередньо роблять вибір: вони здійснюють пряму дію. Непрямі дії включають звернення до когось іншого, як-то політиків чи керівників бізнесу, щоб вони відповідали на вимоги або розібралися в несправедливій ситуації. Зверніть увагу, що за диктатуру такий запит може стати формою прямої дії, бо це є прикладом свободи слова.
Для обох видів дій, як прямих, так і непрямих, потрібно розробляти додаткові типи акцій. Творчість, фантазія і експерименти грають тут вирішальну роль.Так само, як виробники зброї щороку пропонують нову, більш досконалі зразки, активісти мають розробляти нові форми дій. Добрі приклади мають бути протестовані, задокументовані і пристосовані для використання в інші часи, в інших місцях і обставинах.

ПРЯМА ДІЯ МОЖЕ БУТИ ЗАКОННОЮ АБО НЕЗАКОННОЮ (ГРОМАДЯНСЬКА НЕПОКОРА), А ГРОМАДЯНСЬКА НЕПОКОРА МОЖЕ БУТИ АБО СИМВОЛИЧНОЮ/НЕПРЯМОЮ, АБО ПРЯМОЮ ДІЄЮ. ЗОБРАЖЕННЯ З ПОСІБНИКУ ЛІГИ ПРОТИВНИКІВ ВІЙНИ, АВТОР ЕД ГЕДЕЛЬМАН

Різні авдиторії

Стосовно багатьох проблем існує три головні групи: активісти, опоненти і треті сторони. Коли група хоче кинути виклик репресивному урядові, активістами є люди, залучені до протестів. Опонентами є уряд і його установи, наприклад, поліція і військо. Третю сторону представляють ті, хто не є безпосередньо залученим до боротьби: широкий загал і більшість народу в інших країнах. Унаслідок акції люди можуть припиняти бути третьою стороною і ставати активістами, і навпаки. Однією метою є залучити більше людей. У більшості випадків ЗМІ є переносниками інформації/пропаганди і повідомлень про події і поширення її серед загалу.

Для аналізу положення людей відносно проблеми див. вправу “Спектр чи союзники”, стор. 130; детальніше про ЗМІ див. розділ “Роль ЗМІ”.

Відповідність методів/ЗМІ до майбутньої авдиторії

Так само, як вивчення авдиторії, корисно придивитися до взаємодії між авдиторією і способами дій активістів. Медіагуру Маршал Маклуен казав: “ЗМІ і є саме повідомлення”. Наприклад, телебачення підштовхує до певного способу сприйняття світу, незалежно від того, що показується на екрані. Особисті розмови дають інший ракурс.
Для активістів так само: засіб інформування — буквально спосіб дії — є повідомленням. Згідно точки зору, що в психології називається теорією когнітивної відповідності, авдиторія робить висновки стосовно мотивацій вчинків людей відповідно до послідовності їхніх дій. Якщо активісти погрожують або вчиняють насильство — наприклад, підривають бомби, здійснюють теракти або захоплюють заручників — багато хто зі спостерігачів вважає, що активісти мають на меті руйнацію суспільства. Метод, в даному випадку руйнація, сприймається як відображення мети. Наприклад, після подій 9/11 багато людей в США вважали, що метою Аль-Каєди є руйнація американського суспільства. Це було неправильне повідомлення. Дуже мало громадян США знали, що ключові цілі Осами Бін-Ладена стосувалися політики уряду США щодо мусульманського світу.
Те ж саме застосовно і в набагато менших масштабах. Якщо робітник на пікеті різко висловлюється про менеджера, повідомленням є зневага і неповага, що може відштовхнути авдиторію від повідомлення про занадто низьку заробітну платню і погані умови праці.
Дії стають більш потужними, коли використаний метод — засіб інформування — відповідає повідомленню. В рамках руху за громадянські права в США добре одягнуті чорні входили в ресторації, призначені тільки для білих, і тихо та спокійно сиділи біля буфетної стійки, не реагуючи на образи і поліцейські провокації. Їхня присутність і поважна поведінка надсилала потужне повідомлення, яке збігалося з їхньою короткостроковою метою (рівний доступ до ресторанів), а також із довгостроковою метою — домогтися расової рівності. З іншого боку, образи з боку білих клієнтів і агресивні дії поліції, спрямовані тільки на чорних в ресторані, надсилали повідомлення про те, що сегрегація є системою расизму, виключення з суспільства і агресії. Ці потужні повідомлення допомогли дискредитувати сегрегацію серед загалу на решті території Сполучених Штатів і в усьому світі.

Реакція на атаку

Протестувальники часто потрапляють під атаку: їх можуть паплюжити, цькувати, бити, арештовувати, ув'язнювати, навіть убивати. Можуть чинити перешкоди їхньому спілкуванню, захоплювати їхні офіси, вилучати або ламати обладнання. Такі атаки влади є руйнівними і дорого обходяться, шкодять моральному духові і можуть призвести учасників руху до смутку. Але за правильну тактику і підготовку, та якщо пощастить, деякі атаки можна використати для удару по тим, що атакують. Це не легко і не часто трапляється, але може бути дуже ефективним.

Злодії та їх прибічники зазвичай використовують п'ять способів стримування обурення їхніми атаками:

► приховування атаки

► знецінення жертв

► брехлива інтерпретація того, що трапилося (зокрема брехня, зменшення наслідків і звинувачення інших)

► використання офіційних каналів для показу видимості правосуддя

► Залякування та підкуп жертв нападу та їх прихильників.
Наприклад, після побиття протестівальників поліцією остання та її прихильники можуть скористатися кожним із методів, описаних вище.

► Поліція часто намагається побити протестувальників за відсутністю свідків і камер.

► Поліція, політики і коментатори паплюжать протестувальників як безпринципних, чорноротих матусиних синків з поганою поведінкою, проплачений натовп (професійних протестувальників), відморозків, мерзотників, злодіїв або терористів.

► Вони заявляють, що поліція виконала свій обов'язок, що протестувальники поводились брутально і порушували громадський лад, і що це поліція піддалася нападу з їхнього боку.

► Коли протестувальники подають законні скарги або йдуть до суду, це рідко має серйозні наслідки для брутальних поліціянтів. Взагалі весь процес так затягується, що люди втрачають цікавість до нього, а тим часом активісти заплутуються у спеціальних термінах і відволікаються від протестної діяльності.

► В багатьох випадках протестувальники не висловлюються до кінця через страх перед поліцейськими репресіями; на суді вони можуть піти на мирову задля розв'язання справи, часто така угода містить пункт про мовчання.
Можна перешкодити використанню кожного з п'ятьох способів.

* Докладніше про подолання психологічних наслідків див. розділ “Подолання стресу і напруги”.

Висновки

Під час прийняття рішення, проти чого, як і коли протестувати, корисно подумати про авдиторію і повідомлення.

Контекст

Акції слід розробляти з урахуванням контексту. Те, що годиться для однієї ситуації, може виявитись цілком контрпродуктивним для іншої.

Вибір способів протесту

Існує два головні типи акцій: (1) опозиційні і (2) просувальні. Перший тип зосереджується на тому, з чим не згодні протестувальники (дії, політика тощо), а другий — на альтернативах.

Авдиторії

Як взаємодіють авдиторія і методи протесту? Опоненти, треті сторони і самі активісти є важливими авдиторіями.

Відповідність цілям

Як методи активістів відповідають їхнім цілям? Якщо є чітка відповідність, більш імовірно, що слушне повідомлення буде отримано адресатами.

Атаки

Як буде сприйнято атаки? Украй важливо бути готовими до протидії таким способам, як приховування, знецінення, брехлива інтерпретація, офіційні канали, залякування і підкуп.

Закінчення: документування, оцінка і поширення

Для того, щоб зробити акції більш ефективними, активістам треба вчитися на попередньому досвіді. Вони мають документувати і оцінювати те, що вони роблять, і робити цю інформацію доступною для інших. (Див. “Оцінка акції”). Подібно до того, як студенти військових коледжів вивчають історичні битви за допомогою лекторів та підручників, активісти повинні будувати свою систему знань для наступних поколінь учасників громадських рухів. Це потребує серйозної, критичної оцінки планування, акцій і здобутків. Вивчати помилки так само важливо, як святкувати перемоги. Такі оцінки треба зробити доступними для інших активістів, з урахуванням різних мов і контекстів. Це велике завдання. Є багато акцій, на прикладі яких можна вчитися!

* Це скорочена версія статті, опублікованої в Gandhi Marg, Vol. 29,
No. 4, January-March 2008, pp. 503-519. You can access the full article at:
http://www.uow.edu.au/arts/sts/bmartin/pubs/08gm.html

НЕНАСИЛЬНИЦЬКА АКЦІЯ В САНТ'ЯГО, ЧИЛІ. ФОТО: АРХІВИ ROBERTA BACIC

Далі буде...

Кошти на подальший переклад підручника можете перераховувати на рахунки TEXTY.org.ua

Наш рахунок на ПейПел: ykarchev@gmail.com

Наш гаманець у гривнях на ВебМані
U336801545841

Гроші на рахунок можна слати і на телефон
096 551 68 93 - це Київстар

Якщо ви зробили пожертву, то просимо повідомити нас по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com і вказати, що ви пожертвували саме на переклад цієї книги.