Кожен українець має знати російську. Так легше буде воювати

Нарешті законопроект про засади державної мовної політики став законом. Чи ще не став? Мабуть, юристам тепер цікаво сперечатися, чи були порушення регламенту під час голосування або чи Литвин і Янукович скоїли злочин, підписавши закон. Ще можна пожуритися, що ж тепер Партія регіонів пропонуватиме своїм виборцям, якщо «язык» уже зробили? Хоча мені здається, що інтереси «лохторату» їх найменше цікавлять.

Автор: Олександр Барановський

Дехто говорить про практичніші речі: 17 мільярдів гривень. Кажуть, саме стільки коштуватиме впровадження скандального закону.

Я саме про щось практичне хочу поміркувати. Незалежно від будь-яких мовних законопроектів. Навіщо українцеві російська мова? Який зиск від неї звичайному україномовному українцеві, громадянину України?
Російська — мова міжетнічного спілкування в поліетнічній Україні? Ні, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, майже 78 % населення України — українці. Україна — національна держава українців. Поліетнічним можна вважати Афганістан, де найбільший етнос, пуштуни, — це тільки 42 % населення (як стверджує Вікіпедія).

Звісно, поряд з українцями споконвіку живуть болгари, гагаузи, кримські татари і багато інших народів. Поруч живуть, то спілкуватися мусять. Державна мова (в Україні — українська), зокрема, для того й призначена: щоб представники різних народів, які є громадянами однієї держави, могли порозумітися. Навіщо гагаузам, крім державної, вчити ще якусь мову, щоб спілкуватися з болгарами? Чи кримським татарам, щоб поговорити з українцями? А коли вони вчитимуть рідну мову? Ні, не проходить цей аргумент.

Російська — мова дипломатії, мова міжнародного спілкування? Так, вона є однією з шести офіційних мов ООН. Як будь-яку «міжнародну» мову, її чудово розуміють у колишніх колоніях. Але що з того?

Щоб знайти необхідний товар у європейському магазині, достатньо елементарних знань англійської. А щоб зробити успішну дипломатичну кар’єру чи вести міжнародний бізнес, взагалі мало знати тільки одну чужоземну мову. Та й тут англійська обходить російську в першому ж колі. Якщо в колишніх совєтських колоніях не так, то це тільки питання часу.

Російська — мова сусідньої держави? А з сусідами треба підтримувати приязні стосунки. Прийде до тебе сусід у гості, нагодуєш його, чаєм напоїш, його мовою поговориш. Звичайнісінька повага до гостя, яка має бути як у людських стосунках, так і в державних справах. Бо потім же підеш до сусіда в гості…

Ось важливий момент — будування добросусідських стосунків має бути взаємним процесом! А всі ці «газові війни» і «сирні баталії» аж ніяк не схожі на дії доброго сусіда.

Російська — мова провідної науки, сучасних технологій і високої культури? Чи мають європейські університети російськомовні версії своїх веб-сайтів? Чи багато з них пропонує навчання російською мовою?
Scopus, одна з бібліографічних баз даних, що дозволяє вимірювати цитованість наукових публікацій, містить інформацію про майже 300 журналів з математики (англомовних і перекладених англійською). У певною мірою аналогічній інформаційній системі Math-Net.Ru представлено 79 переважно російськомовних математичних журналів.

Отже, знаючи англійську, я маю щонайменше втричі більше можливостей знайти необхідну статтю з математики. Англійська дозволяє навчатися і працювати у провідних університетах світу. З колегами-науковцями з Америки, Росії чи Китаю я теж можу спілкуватися англійською.

Переважно англійською мовою спілкуються розробники вільних програмних засобів. Така природа вільного софту: всі охочі мають доступ до коду, можуть програму вивчати, змінювати і вдосконалювати. У великих проектах працює дуже багато людей, які говорять різними мовами і живуть на різних материках. Можливо, вони ніколи навіть не перетнуться в так званому реальному житті.

Спілкуватися можуть тільки в інтернеті англійською мовою. І код коментують теж англійською.

Якось на залізничному вокзалі в Німеччині я бачив переклади класичних творів російської літератури. Так, вони продавалися у маленькому магазинчику поряд з іншими класичними творами і поряд з газетами, журналами, кока-колою і пиріжками. Кожному своє. Зате німець навіть на вокзалі має доступ рідною мовою до класичної літератури.

А яку високу культуру пропонує натомість російська мова в Україні? Тупі телесеріали і дешеві нашвидкуруч написані детективи! Ні, дякую, самі жеріть своє лайно. Я краще вивчу німецьку, щоб читати Достоєвського в німецькому перекладі.

Ох, стомився я… Який аргумент не візьму на користь російської мови для українця, а користі й немає. «Ненужный язык», як казав один «ненужный» міністр.

Отже, Україні непотрібна російська як мова міжетнічного спілкування. Також російська не є мова міжнародного спілкування чи мова нашого доброго сусіда. Російська не пропонує українцям науку світового рівня чи високу культуру. То навіщо вона нам?

Єдина вигода українцеві від російської мови — нею можна спілкуватися з російськомовними.

Колись у мій університет завітав ректор одного російського університету. Розумний чоловік, хорошу доповідь зробив. А під час доповіді кидав простенькі математичні задачки студентам. Вони їх розв’язували і потім розв’язання розповідали. Українською мовою.

Ні, не через те, що вони такі неввічливі, не хочуть з гостем говорити його мовою. Ні, не через те, що вони такі принципові, не хочуть говорити мовою держави, що багато років була чи не найжорстокішим окупантом їхньої землі. Студенти просто не вміють, не мають розмовної практики. Хоча, звісно, розуміють мову. Бо інакше не зрозуміли б доповідь.

Я тоді дуже тішився, що виросло покоління, яке не вміє говорити російською. Чи принаймні існують люди в цьому поколінні, що не вміють. Аж тепер зрозумів і засмутився.

Як же вони будуть допитувати полонених під час українсько-московської війни?..

От даремно ви смієтеся! Запитуєте, коли Україна з Московією воюватиме? Та війна вже давно почалася і триває досі. Російська мова — це зброя, з якою до нас лізуть жадібні московські попи. Це зброя агресивних «пропагандонів» з низькопробними фільмами і книгами.

Це зброя не менш агресивних і не менш жадібних політтехнологів, які за наші гроші навіть дурня посадять на трон. Це зброя, якою нам насаджують «Руссскій мірЪ». Не розуміли б російської, не мали б клопоту.

Але ж розуміємо… То чому не використовуємо цю зброю для себе, а не проти себе? Спочатку для дерусифікації українців, що мають громадянство Російської Федерації. А потім для українізації російськомовних громадян. Роботи вистачить для всіх…