Сільський глазур з’їдає ужгородську історію
Є в нашій країні міста, в яких дивним чином зупинився час. Тут ще залишилася бруківка замість запилюженого асфальту, кількаповерхові будиночки з ліпниною замість хмарочосів зі скла та бетону та затишні середньовічні вулички замість довжелезних проспектів. Одним з таких міст є Ужгород. Опинившись тут, складається враження, що замість потягу, ти сів на машину часу, яка, відмотавши років двісті-триста, привезла тебе сюди.
Публікуємо текст підготовлений під час школи "Свідомі медіа. Україна на перетині культур", котру провела в Ужгороді Міжнародна медіа освітня організація. Автор Яни Брензей.
І ось ти йдеш вузенькими вуличками, милуєшся дивовижними пам’ятками архітектури і ось-ось чекаєш, коли ж з-за рогу вийде панянка у розкішній сукні з сотнею під’юбників або ж виїде карета, запряжена четвіркою граціозних коней. Та зовсім несподівано, посеред цієї краси, наче грім серед ясного неба, з’являється такий собі магазинчик дешевого сіро-буро-малинового кольору, оформлений у дусі сільського гламуру та позбавлений будь-якого мистецького шарму, який моментально знищує загальну картину міста, а разом з тим і твоє враження від нього.
В Ужгороді проблема руйнування історичного обличчя міста стоїть особливо гостро. Рік за роком старі фасади руйнується, а реставрувати їх або не поспішають, або ж не встигають. Зате у незліченній кількості розмножуються магазини і кафе, власників яких часто не хвилює те, наскільки їх заклад вписується в архітектуру міста. Головне, щоб було швидко і дешево.
- Розпочалося це ще 20 років тому, коли в Україні з’явилося таке поняття як приватна власність, - розповідає Вікторія Рижова, ініціаторка руху за збереження архітектури міста. - Підприємці почали відкривати магазини, роблячи фасади якомога яскравішими і оздоблюючи їх туалетною плиткою, бо так дешевше. Ніхто й не думав і не думає про архітектурні пам’ятки.
Врешті-решт, така байдужість до історичного минулого міста з боку влади й підприємців призвела до того, що більшість будівель в Ужгороді стали або занедбаними і вимагають термінової реставрації, або ж вже так «відреставровані», що на них неприємно дивитися.
Окрему проблему становить реклама, яка спотворює історичну частину міста, а особливо його набережну. Суворих правил в Ужгороді щодо розміщення комерційної інформації не існує, тому бізнесмени собі ні в чому не відмовляють. Міська влада, в свою чергу, не спішить законодавчо розставити всі крапки над «і». Безумовно, будь-яке місто без рекламних банерів – це утопія, проте ж треба і честь, як то говориться, знати.
- Вивіски й реклами б нікому не заважали, якщо б при їхньому розміщенні враховувались особливості архітектури міста, - зауважує Вікторія.
Вирішення цієї проблеми лежить у багатьох площинах, тому є справою нелегкою. Але й зволікати не можна, бо може статися ситуація, що скоро Ужгород просто буде позбавлений унікального історичного шарму. Окрім законодавчої та громадської ініціативи, необхідна й ініціатива особиста.
- Треба виховувати наших громадян, щоб вони розуміли, що відбудоване є кращим за дешеву плитку. У Європі є приклади, коли будівлі XV-XVI століть відбудовували у первинному вигляді, адже розуміли їх значущість, - ділиться своїм баченням вирішення проблеми головний архітектор Ужгорода, Олександр Шеба.
І дійсно, досвід збереження історично важливої архітектури в світі є чималий. Подивитися хоча б на Санкт-Петербург. В історичній частині північної столиці й шибки не знайдеш, яка б вибивалася з загального вигляду будівлі. Для реклами тут є спеціально відведені місця, а чимало кафе розташовані на дахах будинків, аби не руйнувати їх фасадів. Чим же Ужгород гірший? Місто, яке довгий час є одним з туристичних центрів України, не має втрачати своє століттями виточене прекрасне обличчя.
Тим паче, що на туризмі заробити можуть і окремі підприємці, і вся країна. Отож чи не ліпше було б, якби бізнесмени, будуючи свої підприємства, зважали на архітектуру міста та не руйнували і не засмічували би її, стилізуючи під загальну картину Ужгорода? В такому випадку, місто збереже історичний лоск, ставши ще більш привабливим для туристів, що будуть приїжджати до Ужгорода та відвідувати кафе й магазини тих самих підприємців, і звісно ж, покращувати їх матеріальне благополуччя. І всі залишаться вдоволені.
