Одеська облрада називає "Просвіту" "фашистами" і фактично позбавляє приміщення

Облрада виключила «Просвіту» із переліку організацій, яким надано пільги з орендної плати за комунальне майно.

Хоч на Одещині проживає 62,8 %, українців та симпатією місцевої, суцільно регіональної влади вони тут не користуються, як і сама незалежна Україна. Мовчки, зціпивши зуби, очільники Одеси й області у дні державних свят відбувають свою чиновницьку повинність формальним покладанням квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку, а потім повертаються до своїх кабінетів і старанно продовжують перетворювати українське Причорномор’я на форпост «русского міра».

Несподіваним ударом по ньому став успіх опозиційних сил та прихід у парламент «Свободи» у результаті виборів до Верховної Ради. Ледь оговтавшись від шоку, одеські регіонали в купі з іншими україноненависниками оголосили хрестовий похід, піднявши прапор боротьби з «націоналізмом-фашизмом-бандерівщиною».

Хоч новоявлені одеські «антифашисти» не приховують, що головними своїми супротивниками вважають свободівців, та несподівані атаки вони здійснюють на всі патріотичні організації. Цими днями з подачі партії «Родіна», організованої одеським сміттєбароном Ігорем Марковим і відомої хіба що в самій Одесі, депутати обласної ради завдали удару по місцевій «Просвіті», оголосивши її «розсадником фашизму».

Спотворена емблема "Просвіти" на проросійських сайтах Одеси

Виселена зо два роки тому з досить просторого офісу на Пушкінській вулиці, де було місце і для творчих зустрічей, виставок, бібліотеки, роботи гуртків, вона згодом отримала 54-метрову кімнатку в Палаці студентів на вулиці Маразлієвській.

При цьому облрада встановила символічну орендну плату в 1 гривню, як і для національно-культурних осередків інших народів. Та саме через цю пільгу просвітянам і стали «родінці» та обласкані увагою влади численні проросійські організації дибки. Свого вони домоглися: облрада виключила «Просвіту» із переліку організацій, яким надано пільги з орендної плати за комунальне майно. Депутат від «Батьківщини» Сергій Веселов назвав це рішення політичною помстою.

Та Ігорю Маркову, який уже встиг організувати і в Одесі й у парламенті «антифашистські комітети», цього замало. Він вимагає від облради повністю розірвати відносини з «Просвітою». Тож валуєвщина продовжує нищити паростки українськості в сучасній Південній Пальмірі.

Прикладів цього більш ніж досить. Місто й область першими в країні підтримали мовний закон Ківалова-Колесніченка і запровадили російську мову як регіональну. За ініціативою мера Одеси Олексія Костусєва було відновлено колону на честь «царя-визволителя» Олександра П, за Емським указом якого нищилася українська мова й культура. Слідом за цим мерія ухвалила рішення про перейменування вулиці Івана та Юрія Лип - медиків, просвітників і меценатів, які зробили великий внесок у духовне відродження Одеси.

Новоявлена одеська «антіфа» оголосила про те, що її нині вже підтримують більше сімдесяти громадських організацій. На нараді «антифашистського комітету», який відбувся у приміщенні облради за закритими дверима і без участі журналістів, вироблено стратегію боротьби з «Свободою» та її прихильниками, до яких зараховано і місцевих просвітян.

Слідом за цим Одеська облрада прийняла програму антитерористичних заходів на 2013-2015 роки і асигнувала на неї 9 мільйонів 670 тисяч гривень, які головним чином будуть використані для оснащення спецназівців із групи «Альфа».

проросійські громадські організації та рухи безперешкодно влаштовують під російськими триколорами українофобські «антифашистські марші»

Натхненні всебічною підтримкою регіоналів, проросійські громадські організації та рухи безперешкодно влаштовують під російськими триколорами українофобські «антифашистські марші», вимагають відродити на гербі Одеси дореволюційне зображення двоголового орла, заборонити на Одещині використання червоно-чорного прапора УПА.

За підготовку бойовиків-чорносотенців узялося громадське «Молодежное единство», запрошуючи юнаків пройти вишкіл у боксерському клубі й «стати на захист Одеси від фашизму».

І чим більше скаженіють україноненависники, тим більше зростає прихильність прогресивної громадськості до опозиційних сил. Їм навіть вдалося виграти два судові процеси, які зобов’язали мера Одеси Олексія Костусєва та Григорія Кваснюка - ведучого телепрограм на марковському телеканалі «АТВ» публічно вибачитися перед представниками партій «Свобода» та «УДАР» за те, що вони обзивали їх «фашистами».

На відміну від акцій так званих «антифашистів», на які влада збирає чиновництво під страхом звільнення з роботи, на акції протесту опозиціонерів виходять сотні одеситів за покликом серця. Всупереч намаганням влади викорінити українські класи і школи в місті, Одеська гімназія №7 оголосила себе україномовною та одягла першокласників у вишиванки, а батьки масово намагаються віддати своїх дітей на навчання саме в українські навчальні заклади.

Добрий приклад всій Україні показує й Одеське обласне об’єднання ВУТ "Просвіта" ім. Т.Шевченка, очолюване Олександром Степанченком. Відроджуючи добрі традиції своїх попередників, воно восени 2011 року створило Український Народний Університет із метою поширення ідей українського патріотизму, зміцнення національної свідомості та нівеляції антиукраїнських міфів.

Гаслом цього громадського закладу стали слова: «Воля народам! - Воля людині!». На відкритті його зі своїми «Десятьма заповідями віртуальної публіцистики» виступили відомі письменники та громадські діячі брати Капранови. Пригадую, який загальний інтерес викликали влаштовані тут зустрічі з Богданом Галайком - одним із авторів альтернативного "антитабачниківського" підручника з історії України, Романом Круциком - директором Музею советської окупації, з істориком Ігорем Гиричем, з доктором філософії Сергієм Квітом, із керівником Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Олегом Баганом, з одеським письменником Володимиром Рутківським.

А нещодавно гостем Українського Народного Університету був Дмитро Павличко. Він зачитав звернення Народного комітету захисту України, координатором якого він є, направленого Вікторові Януковичу. Лист має назву: «Геть від кремлівського ярма!». А ще цей відомий літератор і громадський діяч закликав одеську громаду створити в місті осередок Комітету захисту української мови, який зініціював народний депутат Олесь Доній. Пропозиція була активно підтримана всіма присутніми на цій зустрічі науковцями, митцями та громадськими діячами.

«Просвіта», «Свобода», «УДАР», «Батьківщина» вже неодноразово зверталися до Президента Віктора Януковича втрутитися у ситуацію і зробити все можливе, щоб права українців в Одесі були захищені, але він відмовчується, потураючи тим самим своїм поплічникам регіоналам-«антифашистам».

Тож уже настав час подавати позов у міжнародні правозахисні організації, Парламентську асамблею Ради Європи і Міжнародний суд у Гаазі. Пора покласти край валуєвщині одеського розливу чорносотенського окрасу. А для цього українська прогресивна громадськість має гуртувати свої сили.

Дуже влучно висловився щодо цього ініціатор створення Народного Університету історик Олександр Музичко: «Якщо зрештою, ми усвідомили, що перебуваємо в окупації у своїй, Богом нам даній, країні – то й мають бути дії, а не напівдії, позбавлені ідеї та чину. Пам'ятаймо: найбільше гнітять того, хто найменше вимагає!».
Сергій Горицвіт