XLVIII

Попереднє урегулювання

Таким чином, атмосфера ставала сприятливою для урегулювання. Сер Бенджамін Робертсон, якого лорд Гардіндж послав спеціальним пароплавом, мав прибути приблизно в той самий час, коли містер Ендрюс і я поїхали до Преторії. Але ми не чекали на нього й вирушили в дорогу, оскільки повинні були прибути до Преторії в день, визначений генералом Смутсом. Справді, не було причин чекати на його прибуття, оскільки остаточний результат міг бути співмірним лише з нашою силою.

Ми з містером Ендрюсом прибули до Преторії. Але говорити з генералом Смутсом мав тільки я. Генерал Смутс був заклопотаний страйком на залізниці, настільки серйозним за своєю природою, що уряд Союзу оголосив воєнний стан. Європейські робітники не тільки вимагали вищої зарплатні, але й ставили собі за мету взяти стерно влади у свої руки. Моя перша розмова з генералом була дуже короткою, але я бачив, що сьогодні він не був настільки зверхнім, як раніше, коли почався Великий Похід. В той час генерал не хотів навіть розмовляти зі мною. Загроза сатьяграхи була тоді такою ж, як тепер. Але тоді він відмовився вступати у переговори. Але тепер він був готовий радитися зі мною.

Індійці вимагали, щоб до комісії було кооптовано члена, який представляв би індійські інтереси. Але в цьому питанні генерал Смутс не бажав поступатися.

- Зробити це неможливо, – сказав він, – оскільки це принижувало б престиж уряду, і я не зміг би проводити бажані реформи. Ви повинні зрозуміти, що містер Есселен – ваша людина, й він погодиться, а не опиратиметься бажанням уряду щодо реформ. Полковник Вайлі – впливова в Наталі людина, і його навіть можна вважати антиіндійським. Тому якщо навіть він згоден скасувати податок у 3 фунти, то перед урядом стоятиме легке завдання. Наші проблеми багатогранні; ми не можемо втрачати ані миті й тому бажаємо загалодити індійське питання. Ми вирішили погодитися на ваші вимоги, але для цього ми повинні отримати рекомендацію від комісії. Я розумію й вашу позицію. Ви урочисто оголосили, що не надасте їй доказів, поки в комісії не буде представника індійців. Я не заперечую, якщо ви не надасте доказів, але вам не слід організовувати активної пропаганди, щоб не дозволити тому, хто бажатиме надати докази, й ви повинні тим часом призупинити сатьяграху. Я вважаю, що зробивши так, ви діятимете у власних інтересах, а також дасте мені перепочинок. Оскільки ви не надасте доказів, то не зможете довести свої звинувачення у поганому поводженні щодо індійських страйкарів. Але це обміркуйте ви самі.

Такими були пропозиції генерала Смутса, які в цілому я був схильний прийняти. Ми подали багато скарг про погане поводження зі страйкарями з боку солдатів та тюремників, але труднощі полягали в тому, що через бойкот комісії ми не могли довести своїх звинувачень. Серед індійців існували розбіжності з цього приводу. Дехто вважав, що звинувачення індійців проти солдатів має бути доведено, й тому стверджували, що якщо докази не можна викласти перед комісією, то ми повинні відповісти на позови про наклеп, оприлюднивши оригінали доказів, якими володіли. Я не погоджувався з цими друзями. Було малоймовірно, що комісія винесе рішення, несприятливе для уряду. Відповідь на позови про наклеп створила б нескінченні проблеми для спільноти, а чистим результатом стало б безплідне задоволення від того, що ми довели звинуваення в поганому поводженні. Як адвокат, я добре знав труднощі у доведенні істинності тверджень, які спричинили до позову про наклеп. Але моїм найвагомішим аргументом було те, що сатьяграхі наперед налаштований страждати. Ще до початку сатьяграхи, сатьяграхі знали, що їм доведеться страждати, аж до смерті, та що вони готові на таке страждання. Оскільки це так, то тепер немає сенсу доводити, що вони і справді страждали. Оскільки дух помсти для сатьяграхи чужий, для сатьяграхі найкраще зберігати спокій, коли він зіткнувся з найдзвичайними труднощами при доведенні факту своїх страждань. Сатьяграхі бореться тільки за суттєве. Суттєвим було, щоб злощасні закони було скасовано чи належним чином змінено – і коли це стало практично досяжним, йому не слід перейматись іншими речами. Знову ж, мовчання сатьяграхі під час урегулювання буде корисним у його опорі несправедливим законам. За допомогою таких аргументів я спромігся переконати більшість друзів, які були зі мною незгодні, й ми вирішили відкинути ідею доведення своїх звинувачень у поганому поводженні.

***

Повернутися до змісту: Махатма Ганді. Сатьяграха у Південній Африці

Цей переклад - доволі масштабний проект, який здійснюється за пожертви читачів. Ви також можете допомогти.