Месія, ти п'яний, іди додому

Керманичі дали в штангу.
Ющенко світсько-пафосно урочисто відкриває органічний "загальноїж" державного значення (а де, до речі, була Катя Осадча?), Тимошенко засумувала остаточно і почала гадати на марковій гущі.. Навіть Вітічка - взяв і враз єврозорієнтувався, міцно дерозієнтувавши таким чином опозицію і власних соратників.

Злобне хіхікання Чернишевського дзвонить у вухах - "что дєлать? Что же дєлать? Дочекатись би лише 2015 року, може вибори щось змінять.."

Не змінять.
Особисто для більшості - так точно.
По-перше, більшість - ви занадто ледачі, щоб бути, принаймні, готовими до будь-яких змін.
Так, нам погано, всім погано. Всі бояться втратити роботу, не знати чим прогодувати дітей і продати улюблену колекцію тарілочок із закордону, щоб розрахуватись за кредит на АйФон. У всіх же є такі тарілочки, правда?
І всі терплять і чекають на лідера, керманича чи на якогось месію.

Ви, курва, для початку, навчіться двері за собою притримувати, щоб людину позаду вас не вбило. Вивчіть вже, нарешті, як вимовляється слово "дякую", чи "прошу", тому що, якщо раптом ви не знали, то "бл*дь", чи "с*ка" - це не їх синоніми, хоча у більшості чудово виходить створювати цілі речення із використанням лише цих 2 слів.
Та при народженні месії є ризик, що він буде поспішати за кимось з вас, а ви, вкотре оцінивши погоду на "с*кабл*дь", забудете притримати йому двері, які його вб'ють насмерть.

Ви просто не готові до змін, тому, що ви - не змінюєтесь. Ви щоденно накопичуєте 2 речі - пот і жир.
Але від того збільшується маса тіла, але не мозку. А для осягнення змін потрібен мозок, тож, вибачте - у мене кепські новини.

По-друге - є ще більш кепська новина - одного мозку замало.
Мозку потрібна їжа - інформація, знання, досвід.
Про яку їжу може йти мова, якщо ваша єдина інформація - це газети на кшталт "Вести" ("они не продаются") зранку в маршрутці на роботу, і реаліті-шоу чи "Букіни" ввечері на дивані.
Ваші знання - це те, що робочий день триває з 8 до 19 і що цей проміжок потрібно пережити для того, щоб нарешті прийти додому і отримати нову інформацію. Ваші навички ситуативні і тимчасові - ви помрете, чи зламаєте руку і вам найдуть заміну. За місяць, за тиждень, за день.
Ваш досвід - це, зазвичай, обсмокування чужих помилок, заздрість чужим досягненням і безглузде безпідставне критиканство всього, про що ви не встигли достатньо дізнатись із інформації і у чому вам бракує знань.

І навіть якщо уявити, що ваш мозок отримує якісну їжу, то є ще й третя перепона - її треба вміти перетравлювати.
Так, це такий процес, який вимагає трошки зусиль і часу. Зате потім шлуночок не буде бо-бо. І не будете боятись, що вся ця їжа раптом вийде з вас неочікуваним способом в неочікуваному місці.
Що? Немає бажання і часу обмаль? Нова серія Букіних? А, ну, звичайно, прошу вибачення.
Вислів "критичне мислення" баналізувався. Але, при цьому - знайти його серед людей - це все одно, що піти папороть шукати на Івана Купала.
Всі споживають цю їжу у обгортці, жеруть пластівці не виймаючи їх з картонної коробки.

І навіть якщо прийде ваш месія, то ви просто не зможете його впізнати. Його або вб'ють непритримані двері, або зглазять так, що він зсохне, або затравлять безглуздим гавканням так, що він помре від відчаю, а наостанок його ще й обіссуть п'яні бомжі.

Ті, хто не впізнав себе вище, хто не погоджується з наведеним вище описом свого життя і вважає, що його їжа для мозку - якісна - чого ви чекаєте? Саме в ваших руках задавати темпи, ставити планки і сіяти інтелект. Саме ви можете навчити ту більшість, вимкнути їй телевізор і розповісти, що газета "Вести" не просто не продається, а вже продана.
Для цього потрібна воля, характер і дурна впертість, але поки що ці 3 риси радше застосовують у бездіяльності.

І поки це не зміниться, поки не дурний, а гарний приклад не стане заразним - наш месія і далі буде сидіти у якійсь зариганій рюмочній, залитий, як остання паскуда, і при кожні спробі щось довести йому казатимуть - "Месія, ти п'яний, іди додому".