Вибори до Київради: ідеологія VS зірковість

Насправді тільки дві партії, що пройшли до Київради є дійсно (ідеологічними) партіями, а не політичними прожектами під розкрученого лідера.

Результати "Удару", "Ляшка", "Батьківщини", "Садового", "Нового Життя", "Єдності" засвідчили, що наші виборці ще й досі цілком орієнтуються на красивого (сильного, розумного, щирого, хазяйновитого...) "лідера", який прийде, всіх обігріє, всіх нагодує, дороги полагодить й стіни пофарбує.
Потім, коли їх обранець нічого цього не робить, вони переорієнтовуються на нового, який "вже точно" все це обов'язково зробить.
І так - 20 років.

Ще на минулих виборах до Ради весь Київ дружно й злагоджено проголосував за десятьох кандидатів від Батьківщини (незважаючи на прізвища) та двох від Свободи. Тепер же всі одностайно проголосували за кандидатів від Кличка-Порошенка, не дивлячись на те, що ще пів року тому багато з них були частиною тої злочинної влади й думали як би пошвидше розігнати Майдан.

І тільки дві партії, що набрали більше 3% голосів киян є дійсно справжніми ідеологічними партіями зі своїми програмами, деклараціями та плянами дій.
Але у зв'язку з особливостями українського виборчого менталітету, відсутність яскравого лідера завадили цим партіям показати більш достойний результат.
Особистий рейтинг Тягнибока складає близько 1,5 відсотки і наврядчи скоро підніметься. Ще довго в інтернеті можна буде знайти відео з його істеричними беззмістовними виступами на Майдані та пропозиція погоджуватись на всі вимоги Януковича "бо в понеділок всіх посадять".
Результат близько 7-12% це саме рейтинг правої партії в столиці України, за яку люди голосували й будуть голосувати. І тільки бездарне керівництво змусить людей переключатися зі Свободи на інші націонал-патріотичні партії.

З Демократичним Альянсом зовсім інша ситуація. В них була спроба вступити в альянс ))) з впізнаваним лідером. Проте швидкий розрив з Л. Оробець відняв у обох рейтинг та симпатиків. І якщо особистої популярності Оробець вистачило, щоб провести свою кишенькову партію до Київради, то відсутність яскраво вираженого лідера в ДемАльянсі завадила їм набрати більше голосів.

Типова розмова з виборцями:
- Ви знаєте Гацько?
- Щось знайоме...
- а ДемАльянс?
- Так, про них чув. А хто у них лідер?.

Можна скільки завгодно твердити, що "ми партія нового типу", але наші пересічні громадяни потребують яскраву зірку, яка їх буде вести до світлого майбуття, а не команди професіоналів, в яку треба впрягатися, щоб цього майбуття досягти самим.

Хоча, рано чи пізно - прийдеться це робити кожному. Інакше, знову будуть невиправдані надії та нездійснені сподівання.