Такі втрати - це шлях до перемоги?
Наведене нижче - більш розлога відповідь на текст http:/
Почнемо з хорошого.
В тесті правильне одне - без паніки. Це війна, а на війні без жертв не буває. Паніка на війні шкодить завжди.
Але на цьому хороше в тексті закінчується.
По-перше. Автор протирічить собі. Адже в нас немає війни. В нас, на думку влади, є антитерористична операція. І це не гра в слова. Багато дій влади досі виходить з того що ми воюємо з якимись там терористами, а не "з однією з найсильніших і найтемніших країн світу".
Неадекватні передумови породжують неадекватні дії.
Неадекватні дії дають жахливі результати.
Всього кілька тижнів тому підрозділи щонайменше 4-х бригад ЗСУ були знищені як організована сила артилерійським вогнем з РФ. Відбулось це суто тому що генерали ТРИ ТИЖНІ тримали їх поблизу кордону під постіними обстрілами. При цьому задачу припинення поставок частини не виконали. Тому що не могли її виконати такими силами і з такою організацією.
Чому ж їх задіяли? Тому що генерали не розуміли нереальності плану.
Чому їх не відвели? Тому що генерали бажали вислужитись "закриваючи кордон" і плювати їм було на бригади.
Чотири бригади через чіюсь невідповідність посаді це трохи забагато, чи не так ...?
Зараз, ті самі неадеквати в політичному та військовому керівництві призвели до справжньої катастрофи. І це не перебільшення. Фактично, все південне угруповування наших сил розгромлене. Ми понесли жахливі втрати. Під загрозою захоплення Маріуполь. В разі захоплення Маріуполя цілком реальним для ворога є рух далі та створення сухопутного кордона до Криму.
Так, це не поразка. Але ситуація дуже серьйозна.
В тому що відбулось не було жодної неминучості, ніякого "у війні проти Мордору бувають випадки, коли кожне рішення - програшне". Це наслідок очевидної некомпетентності та зради командного складу. Щоб багато не писати, ось цілком адекватний аналіз: http:/
Ситуація на північному напрямку схожа - наші частини в оточенні і знищуються. Але там ситуація менш гостра.
І ні до чого тут порівняння з Ізраілем:
1. нашим генералам до рівня компетентності ізрайлітян в арабо-ізраїльських війнах як до неба рачки;
2. в нас немає стану війни, отже не може бути і відповідних обмежень на соціальні мережі.
Автор пропонує вказати винних? Та будь ласка:
1. Пан Гелетей, наш міністр оборони, очевидно несе щонайменше повну політичну відповідальність за останній провал.
2. Пан Муженко, голова Генштабу, несе повну відповідальність за результати, як особа що безпосередньо командує бойовими діями. Тим більше що цей пан публічно особисто взяв на себе відповідальність за ситуацію під Іловавйськом.
3. Пан Коваль, колишній міністр оборони, що курує відповідний напрямок в РНБОУ. Провальна діяльність цього органу насамперед його провина.
І т.д. по всім командучим секторами, напрямками роботи в штабах та бригадами. Всі посадові особи, що безпосередньо відповідальні за такі результати, мають бути звільнені або віддані під суд. Тобто мають понести відповідальність.
В нас є досить командирів бойових підрозділів, які мають бути підвищені.
А щодо зрадників, то раніше у військовий час їх прийнято було знищувати. Як все ж для влади зручно що в нас якесь "АТО" ...
Кричуща некомпетентність та зрада серед військового керівництва це СИСТЕМНА ПРОБЛЕМА. Так чи інакше:
1. через кардинальну кадрову чистку та суди;
2. через люстрацію на вулицях.
Само собою це не вирішиться.
На даний момент, вибір способу вирішення проблеми - за владою. Чім далі вона буде зволікати, тим більше шлях вирішення наближатиметься до способу № 2. І це буде провиною влади та її загибеллю.
Альтернатива цьому - поразка в війні. Тоді всі наші жертви будуть марними. Це неприйнятно. Адже окрім Луганська та Донецька, куди вже зайшли регулярні російські війська, є й інша Україна.
