Від Майдану до Євромайдану (2004-2013)
Помаранчева революція, Революція 2004, Майдан - це був не перший і не став останній вияв суспільної активності українського народу.
До цього були Революція на граніті 1990 року та акція Україна без Кучми 2000-2001.
Після цього буде Революція Гідності та російсько-українська війна 2014.
Майдан 2004 був більш швидкоплинний, мирний, більш співочий та оптимістичний. Люди вірили, що достатньо один раз вийти, постояти, померзнути, а все інше зроблять народні обранці за них. Люди помилились.
Але Помаранчева революція стала переломною. Народ повірив, що саме від нього залежить Все в цій державі, але перемігши не зробив нічого, щоб контролювати владу.
Тоді ми ще думали, що досить прогнати поганого зека й поставити доброго 'месію' й тоді заживем по людські.
Тоді ми ще не розуміли, що владу треба контролювати. Постійно, завжди, кожен її крок і дію - інакше влада швидко псується, і треба буде знову цю владу скидувати та обирати нову.
Тоді ми ще не знали, що справа не тільки у тому хто при владі, а справа в нас самих.
Справа в тому що ми робимо і як ми мислимо.
П.С.
І деякі замальовки з ЄвроМайдану. Як все починалось: 22 листопада 2013.
Народу поки небагато, але поступово підтягується, незважаючи на дощ..
Важливо, щоб кожен, хто в Києві - прийшов хоч на пару годин, щоб влада й світ бачив, що це не фрік декількох сотень, а бажання кожної думаючої людини.
Дійсно, це потрібно не політикам, це потрібно не Европі. Це потрібно кожному з нас - хто хоче жити достойно й хоче дати шанс своїм дітям - реалізуватися у вільній та цивілізованій державі (без еміграції).
І про людей. Простих людей.
Приходив молодий чоловік, з дитиною (років 5). Приніс великий термос та картонні стаканчики. Зупинився посеред натовпу, й почав розливати гарячий час. Роздавав кожному, хто був поруч, просто й з посмішкою.. Телекамери та фотографи намагались це зняти, але він попросив не робити. Відвернувся від камер, розлив термос, взяв дочку за руку, й пішов за новим..
і друга картинка: приїхала мобільна кав'ярня. Також, хотіли поставити на Майдані, щоб люди пили каву/чай та грілись.. Підійшов "сержант петренко" й сказав, що "не положено". Люди обступили, викликали головного, з боку мітингувальників підійшли організатори (в тому числі депутати). Майор міліції повідомив, що згідно розпорядження начальника управління ГАЇ по Києві, стоянка та зупинка будь-яких машин на Майдані заборонена. На всі аргументи залишити машину відповідав з нерухомим обличчям - приказ, заборонено.
Кожен з цих людей хоче щастя й достатку для себе та для своєї родини. Тільки одні просто беруть і роблять краще для ближнього, а інші - "служать", бо "треба якось родину годувати".
Вибір за кожним: з ким він, хто він, та які наслідки будуть мати його маленькі дії, які "нічого не вирішують".
Автор: Pavlo Berest