Як німці підіграють Росії. Свіжий приклад ненав’язливої пропаганди
Німецький політолог Андреас Умланд опублікував на УП колонку про те, як результати німецьких виборів вплинуть на наше просування до ЄС. З матеріалу найбільше запам’ятовуються два меседжі. Перший: в України покращали шанси на вступ до ЄС, але від цього вони не стали менш ефемерні. Другий: міністр зовнішніх справ і провідник «шрьодерівської», тобто проросійської зовнішньої політики йде у відставку. І відтепер зовнішня політика Німеччини буде зовсім іншою. Ця теза дещо підміняє поняття. Адже жести підтримки агресивним зазіханням Росії робив не керівник МЗС Німеччини Штайнмайер, а сама канцлер Меркель, причому систематично.
Найсвіжіший приклад - її мовчанка, коли на спільній прес-конференції Медвєдєв безапеляційно звинувачував Україну у реабілітації нацизму. Ще раніше Німеччина і Франція заблокували надання ПДЧ Україні і Грузії, чим фактично дозволили Росії напасти на Грузію.
Варто також нагадати, що скандал пов’язаний із продажем у Києві ляльок Гітлера, про що писали усі світові ЗМІ, почався саме з повідомлення німецької державного агентства Deutsche Welle. І яка дуже красиво вклалась у загальну кампанію Росії по звинуваченню України у нацизмі.
А зовсім недавно авторитетний німецький Шпігель писав повну нісенітницю про українську корупцію у сфері трансплантації органів.
Коли пригадуєш, ці факти, то складається враження, що підігравання Росії у її намаганні відновити імперію - це стратегічна мета зовнішньополітичного курсу нинішньої Німеччини. І прихід нового міністра зовнішніх справ особливо нічого не змінить, тим більше, що канцлер залишається.
Спроби переконати українців, що відтепер Німеччина не так активно «дружитиме» з Росією, нагадує цинічну роздачу німецьких прапорців на мітингу у Тбілісі, який відбувся після припинення російської агресії. Нагадаю, що протягом наступу російських військ Ангела Меркель ні словом не обмовилася на захист Грузії.
Між іншим, вищезгаданий Умланд колись активно пропонував різним українським ЗМІ колонку про те, що новобраний президент РФ Медвєдєв це насправді «людина помірних поглядів, продемократичний політик, зовнішньополітичні переваги якої швидше проєвропейські або навіть прозахідні».
Цікаво, що в той час російська пропаганда теж намагалася ліпити Медвєдєву образ демократа-реформатора.
