Генплан Ужгорода: реакція на журналістські розслідування чи імітація?

Вже два роки журналісти «Варто ЗНАТИ!» описують проблемні зони обласного центру Закарпаття, де чиновники й депутати за непрозорими схемами роздали шматки вільного простору для забудови. При цьому – ні консультацій з громадою, ні прозорості щодо способу передачі землі від громади у власність «третім особам».

10 березня 2016 року депутати міськради 21 голосом «за» затвердили документ, який, по суті, є новим Генпланом Ужгорода. У рішенні йдеться про мораторій щодо певного переліку ділянок, у тому числі й тих, про які ми детально писали.

У додатку до рішення №119 фігурує список – «Перелік територій м.Ужгорода щодо яких встановлено мораторій на прийняття рішень сесій міської ради до затвердження в установленому порядку містобудівної документації». У мерії пояснюють, що це ділянки, щодо яких будуть розроблені додаткові зміни у Генплані і, нібито, є шанс, що території де-юре залишаться зонами, де забудова не планується. «Як міський голова гарантую, що не видам жодних містобудівних документів для забудови зелених зон, ділянок, які відстоюють громадські активісти. У коригуваннях до генлану ці зміни будуть відображені», – цитує міського голову Богдана Андріїва сайт міськради.

Але чи це дійсно означає табу забудові? Як бачимо у самій назві переліку ділянок, мораторій накладається не на власне забудову, а лише на прийняття рішень міськради. А що робити у випадку, якщо уже усі необхідні рішення прийняли «папєрєдніки», частина яких, до слова, стали депутатами знову?

Яскравий приклад – знищений сквер на вул. Баб’яка. Спочатку, у 2010-му році, дві ділянки були виділені безкоштовно двом громадянам нібито для «індивідуального будівництва». Далі, уже у 2015-му, депутати міськради дозволили змінити цільове призначення землі – для громадської забудови. Ці дві ділянки тепер згадуються у пункті 14 «мораторію» – але на території уже сьогодні триває будівництво! Будівельники зводять щось схоже на… автозаправку. І якщо в новому Генплані цим територіям знову нададуть статус зелених зон, то невже заправку знесуть?

Натомість цей приклад реально демонструє, що у міськраді Ужгорода створено радше імітацію вирішення проблеми знищення зелених зон. До слова, нещодавно будівельники з дозволу міськради на Баб’яка остаточно спиляли сквер на третій ділянці. А зараз там уже вирили котловани – забудова на старті.

Ми детально описували й те, як міська рада Ужгорода виділяє ділянки у приватну власність серед найбільшої зеленої зони Ужгорода – Боздоського парку. А все тому, бо із фактичних 74 гектарів парку до природоохоронної зони віднесли лише 50. Таким чином у влади є цілих 24 гектари землі потенційного дерибану. І ще одна цікава деталь: попри те, що рішення про 50 гектарів недоторканної природи затверджено у 2013-му році, територія парку досі не означена на Кадастровій карті України як така. Що може означати лише одне: дехто приглядається, аби зменшити і 50 га недоторканної землі. А чому б серед парку не звести кілька будинків? Для чого пропадати землі, якщо можна заробити?

У пункті 2 «мораторію» згадується частина території парку – між річкою Уж та набережною. Цю місцину колись мріяв забудувати нібито під аквапарк голова ради 2006-2010 років Сергій Ратушняк. Саме цю територію депутати каденції 2010-2015 років «забули» включили до природоохоронної зони. І от зараз ця доволі простора ділянка зеленого простору фігурує у «мораторії». Та чи надовго?

Ділянка площі Богдана Хмельницького згадується у новому Генплані також як зелена зона – фігурує у пункті 12 «мораторію». Територію за каденції ради 2006-2010 років віддали в оренду для забудови – попри те, що ділянка була позначена ще у 2004 році як зелена зона Ми повідомили про це Ужгородську місцеву прокуратуру, але правоохоронці 12 березня відповіли, що не можуть перевірити факти, викладені у журналістському розслідуванні, бо «органи прокуратури» позбавлено можливості проводити перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів». А 14 березня із прокуратури прийшов новий лист – наше звернення щодо можливого порушення земельного законодавство «перенаправили» інспекції сільського господарства та… міському голові.

Є у «мораторії» і пункт 17, де фігурують сумнівно продані землі на майданчику з фонтаном перед Закарпатським облмуздрамтеатром. Але з документу не проглядається принципова позиція не давати дозвіл на забудову у цьому місці. Але добре, що хоч так місцева влада звернула увагу на результати журналістського розслідування, включивши кілька «умовних ділянок» у документ Генплану.

Хоча, враховуючи описані обставини, мало віриться, що прийнятий «мораторій» стане реальним табу на забудову. Скоріше, це нагадує крок для відводу очей громади від проблеми. Та імітацію вирішення проблеми. До слова, сам документ нового Генплану містить у собі стільки протиріч, що громадські активісти оскаржують законність його прийняття у суді. Одна з головних претензій – документ легалізує більше сумнівних забудов і знищення зелених зон, ніж захищає.

P.S. У понеділок, 11 квітня, стало відомо, що рішення про Генплан у суді оскаржила і Прокуратура Закарпатської області. Правоохоронці підозрюють, що містобудівна документація прийнята в порушення вимог чинного природоохоронного, земельного та містобудівного законодавства.

Блог вперше опубліковано
11 квітня 2016 року на
СorruptUA.org