Недотримання балансу думок - найбільша проблема новин у закарпатських онлайн-медіа

Недотримання журналістських стандартів – особливий виклик українській журналістиці сьогодення. Це – якщо врахувати нинішні умови інформаційних воєн та факт приналежності ЗМІ до власників, які активно займаються політичною діяльністю. Власне відхилення від журстандартів може перетворити журналістику на пропаганду. Тому сьогодні особливо важливо моніторити стан дотримання журналістських стандартів у ЗМІ і, якщо вони порушені, публічно повідомляти про це споживача інформації.

Варто особливу увагу звернути на три журстандарти – достовірність інформації, баланс думок, чітке відокремлення фактів від коментарів чи оціночних суджень автора інформації. Саме ці стандарти експертами Інституту масової інформації відібрані тому що:

– достовірність інформації безпосередньо впливає її на точність. Факт-чекінг є особливо важливим в умовах інформаційної війни, оскільки через фейки та інформвкиди у суспільства може формуватися спотворене бачення подій;

– дотримання балансу думок демонструє неупередженість журналістів та ЗМІ, що є фундаментальною засадою журналістики. Це, звісно, якщо у публікації описується якась конфліктна ситуація чи така, до якої може бути неоднозначне ставлення;

– відокремлення фактів від коментарів та відсутність оціночних суджень набуло своєї важливості в умовах інформаційної війни, оскільки наявність оціночних суджень може свідчити про бажання зманіпулювати громадською думкою, що є ознакою пропаганди. Не може журналіст чи редакція вказувати споживачеві інформації, що правильно, а що ні.

Журналіст має повідомляти про факти. Споживач інформації має робити власні висновки.

Саме щодо дотримання цих трьох журстандартів і був проведений моніторинг чотирьох закарпатських онлайн-медіа у період із 16 по 30 серпня. До моніторингу потрапили по 25 публікацій із стрічки новин, які мали суспільно важливе значення, тобто інформували аудиторію про важливі події, які впливають на певні політичні, економічні, соціальні розклади у сьогоденні Закарпатської області. До моніторингу потрапив контент видань «Закарпаття-онлайн», «Мукачево.нет», «Про Захід», «Панорама». Перші два ЗМІ відібрані оскільки є «ветеранами» закарпатського медіапростору, відтак мають свою постійну аудиторію. Інші два видання – в одному редакція в Ужгороді, в іншому – у Мукачеві, – доволі потужно зайшли в закарпатський онлайн-простір, мають штатних журналістів, у них є певний медійний вплив у суспільстві.

За підсумком моніторингу можна зробити загальний висновок – із трьох стандартів у закарпатських онлайн-ЗМІ найбільше порушується стандарт дотримання балансу думок. Так, на «Закарпатті-онлайн» стандарт балансу думок дотриманий на 60%, на «Мукачево.нет» – на 80%, на «ПроЗахід» – на 76 %, на «Панорамі» – на 64 %. Показники щодо дотримання інших стандартів в усіх чотирьох виданнях вищі. Така тенденція, за нашими спостереженнями, зумовлена й тим, що левову частину контенту ЗМІ беруть із прес-релізів або повідомлень користувачів соцмереж. А реліз від організації чи месидж із соцмережі – це, як правило, лише одна сторона, лише одна позиція щодо певної ситуації. Відтак ЗМІ озвучують одну сторону, не роблячи спроби дізнатися думки протилежного боку. Наголосимо – спроби коментаря, тому що інша сторона має право й відмовитися щось коментувати, але про це також треба інформувати аудиторію.

Наприклад, гучно відгукнулося в крайовому інформаційному просторі повідомлення прес-служби Ужгородського національного університету щодо факту програшу у суді екс-ректора справи щодо поновлення на посаду. Втім ЗМІ не взяли коментар відносно ситуації в самого екс-ректора, наприклад – чи буде він оскаржувати рішення найвищої судової інстанції України у Європейському суді з прав людини. Або ж в період моніторингу резонансу набула ситуація з отруєнням людей в одному з ужгородських ресторанів. Лише один ЗМІ оперативно подав коментар щодо ситуації від представників закладу. Інший ЗМІ подав версію представників закладу вже тоді, коли ті скликали прес-конференцію. Себто, не було оперативної спроби взяти коментар, аби вже у новині про факт отруєння одразу були висвітлені думки усіх сторін щодо ситуації, яка склалась.

Розглянемо ситуацію про стан із дотриманням трьох журналістських стандартів у кожному ЗМІ детально.

«Закарпаття-онлайн»: достовірність – дотримано на 92%; баланс – дотримано на 60%; відокремлення фактів/коментарів – дотримано на 88 %.

Власне у новині про масове отруєння у ресторані згадується конкретна назва закладу, при цьому джерело – «зі слів містян». На нашу думку, таке джерело є сумнівним і ЗМІ коректніше було б у цій новині не згадувати назву закладу, не отримавши достовірної інформації про це. Власне й у коментарях читачів під цією новиною розгорнулась «дискусія» – про який же насправді заклад йде мова. У іншій новині на цю тему знову ж таки йде твердження про назву конкретного ресторану, посилаючись на «слова містян». І знову ж таки у коментарях під новиною згадується про два заклади, які знаходяться в одному районі міста. Власне на час виходу другої новини у редакції видання (якщо редакція таки впевнена, що дійсно достовірно вказано заклад) була можливість зв’язатися із закладом і дізнатися їх позицію. Але цього не зроблено, тому у цій новині, можна констатувати, порушено і баланс думок, оскільки представникам закладу не надано можливості підтвердити або спростувати інформацію про отруєння їх клієнтів.

Також зафіксовано, що у новині про програш екс-ректора УжНУ у суді не висвітлено його позиції щодо ситуації.

У повідомленні про акт вандалізму у місті Хуст є твердження «Та найгірше, що в місті над Тисою винних ніхто не шукає. Так, минуло вже кілька тижнів з часу, як у кількох місцях Хуста з’явилося зображення русинського прапора. Винних досі не знайдено. Більше того, поліція та СБУ мовчать, ситуацію не коментують. А боротися з вандалізом «випадає» честь лише комунальникам». Тут не вказано, до кого із правоохоронців конкретно автор звертався за коментарем, і хто йому у цьому відмовив. Відтак бачимо закид в бік правоохоронців, а їх позиції не висвітлено, не зрозуміло – чи автору відмовили у коментарі, чи він зробив сам таке судження через відсутність інформації про розслідування щодо акту вандалізму у відкритих джерелах.

В інформації про резонансну подію щодо ситуації із спробою заволодіння магазином у центрі Ужгорода подано твердження – «в Апеляційному суді Закарпатської області була винесена ухвала про скасування державної реєстрації опонентів жінок-власниць магазину "Корзо", що місяцями протистояли в суді рейдеру, екс-депутату Павлу Маєрчику». Тут, попри те, що згадано ім’я конкретної людини, не наведено позиції іншої сторони конфлікту. Крім того, коректніше було б у новині згадати інші загальновідомі факти, які таки свідчать про причетність до конфлікту згаданої у публікації людини. А оскільки цього не зроблено, твердження «рейдер» сприймається як судження, відтак у цій новині порушено і стандарт – відокремлення фактів і суджень.

На сайті подана інформація про незадоволення греко-католицької громади міста Берегова тим, що їм поміняли священика. Водночас позиції Мукачівської греко-католицької єпархії не висвітлено.

Новина про конфіскацію деревини від однієї із фірм взята з офіційного джерела – Закарпатської ОДА. Втім оскільки видання згадує назву конкретної фірми, варто було висвітлити і її точку зору щодо ситуації.

На сайті згадана ще одна новина релігійної тематики, а саме – ремонт приміщення церкви в одному із сіл. В публікації бачимо закид щодо нібито «невірної» реконструкції, водночас позиції представників релігійної громади не висвітлено.

У новині, що була загальноукраїнською – обшук прокуратурою приміщень прикордонників – на сайті згадується позиція прикордонників. Водночас у цій новині не вказано сторони прокуратури, нема гіперпосилання на таку новину.

Ну і остання зафіксована новина, що стосується недотримання балансу думок, стосується актуального питання облаштування пішохідного переходу на пункті пропуску між Ужгородом і словацьким селом «Вишнє Нємецке». У повідомленні є позиція Словаччини із посиланням на словацькі ЗМІ про те, що саме Україна винна в тому, що пішохідний перехід не функціонує. Позиції української сторони щодо цього питання – митниці, прикордонної служби, МЗС, обласної влади Закарпаття – не висвітлено.

Протягом періоду моніторингу на «Закарпаття-онлайн» зафіксована ще одна публікація, де не дотримано стандарту «відокремлення фактів/коментарів». Це – про рішення касаційної судової інстанції щодо представника організації «Правий Сектор» – наново розглянути справу. Загалом новина не викликає сумнівів, втім у тексті бачимо судження, які подані безпосередньо в інформативній частині новини – «у результаті провокації, влаштованої 7 серпня 2014 року тодішнім очільником обласного УМВС, одіозним "медведчуківцем" Сергієм Шараничем»; «Дослідивши, що справа "шита білими нитками", Апеляційний суд своєю ухвалою пом’якшив покарання Пилипіву».

«Мукачево.нет»: достовірність – дотримано на 100%; баланс – дотримано на 80%; відокремлення фактів/коментарів – дотримано на 100 %.

В період моніторингу на сайті «Мукачево.нет» не зафіксовано новин, де було б посилання на сумнівні джерела інформації чи подані твердження, в яких би апріорі виникали сумніви. Не зафіксовано й новин, де б в інформативній частині оціночні судження подавалися як доконаний і достовірний факт.

Натомість на сайті зафіксовано 5 новин, де висвітлена лише одна позиція, відтак не дотримано стандарту балансу.

Так, сайт дав загальноукраїнську новину – позицію військового прокурора щодо вирубки прикордонного лісу. У цій новині не згадується позиція прикордонників, нема посилання на новину із їх поглядом на ситуацію.

Сайт подав офіційну позицію влади Мукачева щодо резонансної для міста реорганізації позашкільного гуртка екологічного центру. Водночас відомим є факт, що громадськість влаштувала протест проти такої реорганізації, про це у новині не згадано нічого, відтак споживач інформації не дізнався думки усіх сторін щодо ситуації.

Інша новина стосується вже знайомої нам ситуації щодо відсутності пішохідного переходу на україно-словацькому кордоні. У новині подана позиція словацької сторони, думка української сторони – не озвучена.
Зафіксована інформація про нібито махінації на закупівлі шкільних автобусів двох районних держадміністрацій області. Думки представників РДА щодо цієї ситуації для читача не озвучено.

У новині щодо судової справи представників організації «Правий Сектор» прямо цитуються слова адвоката з неоднозначними висловлюваннями в сторону прокурора – «Прокурор Шененко видав в засіданні чергову порцію брехні». Альтернативної позиції прокурора щодо подій у суді чи щодо висловлювань адвоката журналісти видання не озвучили.

«Про Захід»: достовірність – дотримано на 100%; баланс – дотримано на 76%; відокремлення фактів/коментарів – дотримано на 100%.

В період моніторингу на сайті «Про Захід» не зафіксовано новин, де редакція посилається на сумнівне джерело інформації чи надає твердження, в яких би апріорі виникали сумніви. Не зафіксовано й новин, де є оціночні судження.

Натомість на сайті зафіксовано 6 новин, де висвітлена лише одна позиція, відтак не дотримано стандарту балансу.

У першій новині згадана ситуація щодо відмови суду у поновленні екс-ректора УжНУ на посаді – позиція останнього не озвучена.

В іншій новині дослівно опубліковано реліз від Державного резерву України щодо їх позиції відносно перевірки Держаудитслужбою. Водночас позиції останньої не озвучено.

Сайт озвучив позицію мукачівської влади щодо уже згадуваної реорганізації позашкільного гуртка екологічного центру. Водночас не згадано про факт незадоволення такої реорганізації серед містян та про мітинг проти реорганізації.

На сайті подана новина про проблеми із створенням на території області чергової об’єднаної громади. Наведені прямі закиди спікерів прес-конференції в сторону обласної влади, натомість позицію обласної влади щодо цього питання не озвучено.

І на сайті «Про Захід» з’явилася інформація, що українська сторона винна у тому, що не функціонує пішохідний перехід між Ужгородом і територією Словаччини. Позиції української сторони не озвучено.

В іншій новині згадується позиція чернівецького міського голови, що він нібито через дії активістів зупиняє засідання сесії і через це може припинитися безкоштовне перевезення пільговиків в міському транспорті. Позиції людей, що прийшли на сесію, не озвучено. Враховуючи, що останнім часом представники місцевої влади говорять на адресу місцевих активістів та й журналістів, що вказують на корупцію, далеко не хвалебні слова, у цьому випадку особливо доречно для балансу озвучити й думку людей, які нібито зважали меру проводити засідання.

«Панорама»: достовірність – дотримано на 92%; баланс – дотримано на 64%; відокремлення фактів/коментарів – дотримано на 96 %.

В Інтернет-виданні «Панорама» зафіксовано дві новини, в яких описуються факти, що можуть викликати сумніви у достовірності. У першій новині йде посилання на користувача соцмереж, який твердить, що нібито в одному із ужгородських супермаркетів продають дині, що уже зіпсовані. І хоча редакція видання не вказала назву магазину, із фотографії заклад можна впізнати. Втім не зрозуміло, коли цю фотографію було зроблено і чи дині дійсно зіпсовані. Спроби взяти коментар від адміністрації магазину не зроблено, відтак у цій новині ми зафіксували ще й недотримання стандарту щодо балансу. До слова, на сайті була ще одна новина із фотографією із того ж таки супермаркету, де інформується про зіпсовану малину, втім коментарю адміністрації магазину немає. Тож, можна зробити висновок, і в цьому випадку не дотримано стандарту балансу.

В іншій новині, яка ще й має ознаки джинси, описано як нардеп Василь Петьовка «допоміг» сільській лікарні у ремонті приміщення санпропускника. У новині подано інформацію з посиланням на керівництво закладу, що ремонт не здійснювався близько 40 років.

Водночас аж такий довгий період без ремонту може викликати сумнів. На нашу думку, за підтвердженням чи спростуванням такої інфо варто було б звернутися у відповідне управління (відділ) охорони здоров’я, а за разом – і з’ясувати причини, чого так довго ремонт не здійснювався. Також у новині не подана інформація, за які кошти ремонт таки зроблено – за особисті нардепа, за бюджетні, які виділені за сприяння нардепа, чи за спонсорські, збір яких організував нардеп. В будь-якому разі це є суспільно важливою інформацією, яка варта уваги читача. Однак оскільки така інфо не подана, то в цій новині ми зарахували і не дотримання балансу думок – адже позиції офіційної влади, яка «не ремонтувала приміщення близько 40 років», – не озвучено.

На сайті зафіксовано і новини, де не дотримано стандарту балансу думок.
Так, в одній новині описується жахливий стан дороги до одного з «туристичних» сіл Закарпаття. Втім не зроблено спроби взяти коментар – ні в районної влади, ні у Служби автодоріг, ні у сільської влади. Відтак новина висвітлена не повною мірою. Адже все таки завдання журналіста – не лише інформувати про факт, а й шукати пояснення виникнення цього факту, позицію влади щодо шляхів вирішення проблеми.

І видання «Панорама», як і решта ЗМІ нашого моніторингу, не оприлюднило позиції екс-ректора УжНУ щодо ситуації із його програшем у суді відносно мети поновитися на посаді.

У новині про ціну вартості харчування для соціально незахищених школярів видання подає інформацію, нібито сума 5 гривень – занадто мала. Видання пише: «Чому на харчування ужгородських школярів з малозабезпечених сімей виділили так мало коштів, наразі невідомо».

Журналісти мали б спитали про це посадових осіб Ужгородської міської ради і оприлюднили їх позицію. Цього не зроблено.

Видання «Панорама» оприлюднило новину про протест відносно реорганізації позашкільного екологічного центру. Водночас редакція не оприлюднила офіційну точку зору міської влади Мукачева. В іншій новині на цю тему видання донесло до свої аудиторії точку зору голови Закарпатської ОДА на цю тему. А офіційну позицію міської влади знову ж таки не оприлюднено.

У новині про резонансну вирубку лісу вздовж кордону оприлюднено позицію прикордонної служби, натомість думку представників прокуратури із цього ж питання не озвучено.

Позитивним моментом можна вважати те, що у жодному ЗМІ нашого моніторингу порушення стандарту щодо балансу думок і позицій не перевищило 50 %. Втім можна констатувати, що проблема із балансом думок у електронних медіа є. Аби покращувати ситуацію, журналістам ЗМІ варто не лише брати інформацію про певні події, явища з розсилки прес-служб, коментарів соцмереж тощо, а й шукати, хто ще може озвучити альтернативну точку зору, або ж безпосередньо звертатися за коментарем до того, чиє ім’я згадується у публікаціях. Звичайно, зараз багато онлайн ЗМІ ставлять у пріоритет якнайшвидше поставити новину у стрічку, аби бути першими. Це право ЗМІ. Втім альтернативну точку можна оприлюднити і пізніше. Але, бажано, не довше, ніж через 12 годин після появи першої новини. Адже 12 годин - достатньо часу, щоб спробувати дізнатися думку іншої сторони щодо певної “гарячої теми”.