Закарпатські онлайн-ЗМІ: журналістські стандарти доволі часто порушені

Неточно вказані джерела інформації, недотримання балансу думок – такі два журстандарти найчастіше порушуються у закарпатських Інтернет-медіа. Краща ситуація із дотриманням стандарту «відокремлення фактів і коментарів» – новин, розмішаних із суб’єктивною думкою редакції мало, та все ж однаково трапляються.

Такі підсумки другої хвилі моніторингу експертами Інституту масової інформації стану дотримання журналістських стандартів у чотирьох онлайн-медіа Закарпатської області. До аналізу бралися по 25 суспільно-важливих новин, що з’являлися на сайтах з 24 жовтня. До моніторингу потрапили сайти «Закарпаття-онлайн», «Мукачево.нет», «Про Захід» та «pmg.ua» – як такі, що охоплюють найбільшу частку читацької аудиторії області.

Про важливість дотримання насамперед саме згаданих вище журналістських стандартів для професійного журналіста, мабуть, говорити не треба – це речі, які мають бути апріорі зрозумілі. Чітко вказати джерело – і ніхто не запідозрить сумнівність інформації; навести кілька думок щодо конфліктної ситуації – і споживач інформації сам зробить для себе висновок, хто правий; чітко відокремити факт, що стався, і особисту думку журналіста чи позицію редакції – і аудиторія знову ж таки матиме шанс сама робити висновок щодо певних реалій.

Як же з цим у закарпатських електронних медіа? Результати загального моніторингу новин такі:

Сайт «Закарпаття-онлайн»: стандарт «достовірність» дотримано на 80%, «баланс» – на 68 %; «відокремлення фактів і коментарів» – 80 %.
Сайт «Мукачево.нет»: стандарт «достовірність» дотримано на 80%, «баланс» – на 76 %; «відокремлення фактів і коментарів» – 88 %.
Сайт «Про Захід»: стандарт «достовірність» дотримано на 92%, «баланс» – на 72 %; «відокремлення фактів і коментарів» – 100 %.
Сайт «pmg.ua»: стандарт «достовірність» дотримано на 48%, «баланс» – на 88%; «відокремлення фактів і коментарів» – 100 %.

Щодо стандарту балансу, то доволі не рідко видання подавали тільки позицію однієї сторони щодо певної ситуації, при цьому, можна зробити висновок, редакції навіть не робили спроби взяти коментар іншої сторони. Загалом у чотирьох виданнях зафіксовано 24 новини із ста, в яких є явні ознаки порушення згаданого стандарту. Наприклад, видання «Закарпаття-онлайн» оприлюднило позицію громадської організації «Сокіл» щодо нібито недоречності встановлення в Ужгороді пам’ятного хреста закарпатським депутатам та членам верхньої палати угорських державних зборів. «Товариство угорської інтелігенції Закарпаття ініціює встановлення в місті Ужгороді провокаційного пам’ятника, яке має ознаку державної зради з боку державних посадовців», – твердить видання з посиланням на заяву організації. Водночас позиції організації «Товариства угорської інтелігенції Закарпаття» не оприлюднено не в самій новині, ні протягом наступних 12-годин. Тож тут поява новини схожа радше на пропаганду проти пам’ятника, ніж місію висвітлити усі сторони щодо ідеї.

Видання «Про Захід» доволі детально розписало позицію керівника приватної медустанови щодо нібито рейдерства, натомість думку іншої сторони конфлікту не подано. Також це ж видання оприлюднило інфо від хакерів про розхитування ситуації на Закарпатті – у новині згадано імена конкретних крайових політичних діячів, натомість їх позиція щодо фігурування у документах не подана. Таку ж ситуацію щодо цієї теми зафіксовано і на порталі «Мукачево.нет». На сайті «pmg.ua» наведено детальний коментар голови ОДА щодо «плану створення Закарпатської республіки». У новині з вуст голови ОДА йдуть прямі закиди на адресу одного з місцевих політиків, втім позиції останнього щодо цих закидів не оприлюднено.

Щодо дотримання стандарту достовірності джерела інформації, то тут у чотирьох медіа зафіксовано 25 новин з ознаками відхилення. Як правило, у більшості випадків видання інформують, вказуючи як джерело інформації інший ЗМІ (або з сайт офіційної установи, або ж сторінку соцмережі публічних осіб тощо). Однак гіперпосилання на першоджерело або немає взагалі, або ж воно виводить не на сторінку, звідки взята інфо, а на стартову сторінку сайту. Таким чином для споживача інформації не надано можливості самому подивитися першоджерело і перевірити, чи не викривлений ретрансльований контент.

Наприклад, видання «Мукачево.нет» пише, що голова ДФС Насіров заявляє про мінімальну зарплату у 5 тисяч гривень з посиланням на веб-сторінку установи, водночас лінку на сайт фіскалів нема.
Ще один нюанс щодо сумнівності джерела – видання чітко не вказує, хто є автором інформації – чи її власний кореспондент, чи очевидець події. Це стосується подієвих новин. Наприклад, сайт «Закарпаття-оналйн» висвітлював судове засідання щодо події – штрафу судді за фактом водіння машини у нетверезому стані. І тут редакція щодо суду у місті Перечин посилається на громадського активіста – джерело достовірне. Водночас щодо суду у місті Мукачеві, то видання зазначає – «Як стало відомо із сьогоднішнього засідання в Мукачівському міськрайонному суді, яке проходило практично паралельно, до суду надішли відомості, що адреса проживання порушника-суддя Ротмістренка невірно зазначена» – кому стало відомо, хто повідомив редакцію – такі питання викликає новина, відтак є сумнів щодо достовірності джерела.

До слова, в цій же новині ми бачимо, що особисті враження представника редакції подані у новині як факт. Тут є явні судження, які не відокремлені чітко як позиція редакції: «М.Ротмістренко, який власне і подав цей абсурдний позов щодо оскарження дії поліцейських, прикриваючись суддівською недоторканістю та намагаючись в такий спосіб "відбілити" задокументований факт нетверезого керування, вчергове не з'явився».
Власне, і позиція підозрюваного судді у новині не оприлюднена, не подано інфо про спробу взяти коментар іншої сторони. Тож тут бачимо і порушення балансу думок.

Ще один приклад сумнівності джерела – видання «Мукачево.нет» пише про надзвичайну подію – загорання авто, при цьому посилається не конкретний підрозділ чи посадову особу, яка дала коментар, а вказує як джерело інформації – «як повідомляють правоохоронці». Ще цікава деталь – у заголовку видання стверджує, що був підпал машини, тоді як у самій новині повідомляється, що причини загорання ще будуть з’ясовувати. Посилається видання і на «місцеві ЗМІ Угорщини», даючи інфо про те, що поліцейського застрелив нібито представник нацистського угрупування.

При цьому назву конкретного ЗМІ та точного посилання на нього нема. Так само сайт не вказав конкретні гіперпосилання на загальноукраїнські сайти, коли подавав інфо про нібито намір Росії дестабілізувати ситуацію на Закарпатті із посиланням на ці сайти. Нема посилання і на хакерів, які оприлюднили документи.

Новина на сайті «ПроЗахід» – про територію місцевого стадіону – подана явно у стилі авторства прес-служби, проте видання не вказало джерело інформації, і не підписало її як власну авторську. Тож і тут не вказане джерело, відтак є сумнів щодо вмісту контенту.

Щодо стандарту «відокремлення фактів від коментарів», то ознак його порушення найменше, зокрема – зовсім не порушено у виданнях «ПроЗахід» та «pmg.ua». У двох інших видання зафіксовано 8 новин з ознаками порушення. В основному проблема в тому, що редакції дозволяють собі в інформативній новині розставляти власні метафори, які є особистими судженнями, втім доносяться до читача як факт. Ми вже згадували приклад про суддю, який подав позов на оскарження постанови поліції – це гарантовано кожному громадянину держави. Втім редакція дозволяє собі характеризувати позов як «абсурдний».

Видання «Мукачево.нет» у новині на цю тему назвала суддю «любителем п’яної їзди». В іншій новині побачимо твердження з негативним підтекстом, що входження однієї з партій в більшість є «парадоксальною».

На жаль, реалією закарпатської Інтернет-журналістики все ще лишається обставина, що сайти масово, не обробляючи і не беручи додаткових коментарів, – передруковують прес-релізи, які щодня продукують численна кількість прес-служб. Власне тут слід пам’ятати, що журналістика – це не «суха» ретрансляція повідомлень, особливо – органів влади.

Водночас саме це наразі є головною причиною такої доволі відчутної кількості випадків порушення журналістських стандартів, про яку описано вище. Нинішня ситуація, безперечно, потребує виправлення.

Ярослав Гулан,
регіональний представник
Інституту масової інформації
в Закарпатській області

Моніторинг провели експерти Інституту масової інформації за підтримки Чеського посольства в Україні

Ілюстрація із сайту
osvita.mediasapiens.ua