Для чого потрібно документувати порушення прав людини?

Конфлікт в Україні – далеко не перший із тих, під час якого скоювалися серйозні порушення прав людини. Йдеться насамперед про cерйозні міжнародні злочини, вчинені в рамках політики держави або організації.

Ці порушення перераховані у ст. 5 Римського статуту міжнародного кримінального суду – геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія або ж злочин проти миру.

Правозахисники переконані, що випадки вбивств, незаконного позбавлення волі, тортур, зґвалтувань та цілої низки інших серйозних порушень прав людини на Донбасі, можна кваліфікувати як міжнародні злочини. Римський статут міжнародного кримінального суду (зокрема, ст. 7 та 8) передбачає кримінальну відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. А саме за цими «статтями» можуть покарати злочинців, які віддавали накази або знали про те, що їхні підлеглі чинять свавілля.

Міжнародна практика

Збройні конфлікти між сербами і хорватами, сербами і боснійцями призвела до понад 100 тисяч смертей, з яких абсолютна більшість полеглих – цивільне населення. Етнічні чистки, масові вбивства та зґвалтування – це неповний перелік звірств, скоєних під час трагічних подій на території колишньої Югославії.

Громадські активісти, усвідомлюючи важливість покарання винних задля відновлення миру, почали фіксувати випадки порушень прав людини.

Що це дало?
Зібрані свідчення неодноразово ставали фундаментом для відкриття кримінальної справи задовго до того, як над цим починала працювати судова система. У результаті і адвокати, і прокурори використовують напрацювання неурядових організацій щоб довести винуватість/невинуватість підозрюваного.

Притягнення до відповідальності

1. Задокументовані випадки були підставою для того, щоб кривдники добровільно зізнавалися у скоєних злочинах. Так, зокрема, сталося під час Боснійської війни: світлини, на яких боснійський серб Ґоран Єлісіч убивав полонених, сприяли тому, що злочинець засвідчив про злочини проти людяності.
2. Зафіксовані докази допомагають підтвердити свідчення свідків і жертв злочинів. Наприклад, в одній зі справ на Спеціальному суді по Сьєрра-Леоне лікар використовував фотографії своїх пацієнтів, щоб підтвердити докази злочинів проти людяності.
3. Обвинувачувачі використовують задокументовані історії для підтримки окремих елементів злочину. Так у Руанді прокурори апелювали до записок урядовців щодо трансляції контрольованої урядом радіостанції, щоб підтвердити намір вчинення геноциду.
4. Задокументовані речові докази можуть підтверджувати той факт, що злочин було скоєно саме у спосіб, описаний в іншому свідчення. До прикладу, в Камбоджі прокурори використовували докази, зібрані під час ексгумації тіл із місць масових поховань, щоб встановити причини смертей жертв.

Пошук правди

Задокументовані випадки можуть допомогти з інформацією, необхідною для встановлення жертви порушень прав людини. Наприклад, у Камбоджі громадські організації досліджували офіційні тюремні записи, завдяки чому вдалося дістати інформацію про в’язнів Червоних кхмерів (націоналістичного підпільного комуністичного руху, який захопив та утримував владу у країні в 1975–1979 роках) та надати її сім’ям постраждалих.

Крім цього, для історії кожного конфлікту важливо встановити єдину версію трагічних подій. У цьому також допомагає документування, адже в такому разі інформація надходить від постраждалих від жертв різних сторін збройного протистояння.

Підґрунтя для відновлення миру

Документування допомагає «включити» в історію конфлікту всі його постраждалі сторони. Можливість висловитися надається кожному, тому всі, хто цього захоче, зможуть розповісти про свій випадок, зробити внесок в історію спільного болю. Цього ж завдяки документуванню можна досягти і в Україні: якщо ми створимо достатні підстави для довіри та доступності, постраждалі, які живуть на тимчасово окупованих територіях, також свідчитимуть. Тільки в такому разі можна буде боротися з неправдами та стереотипами, які нині панують пообіч лінії розмежування. У такому напрямку працює Парк волі Південної Африки, який фіксує різні точки зору на історію, що дозволяє створити об’єднаний виклад фактів і поглядів.

Другим кроком на шляху до примирення між сторонами конфлікту має стати ініціювання національного діалогу. І, як не дивно, в цьому також чільне місце займають випадки задокументованих порушень прав людини: вони дозволяють рухатися далі, а не зосереджуватися на травматичному минулому. Зокрема, так трапилося у випадку з Боснійською війною. Якщо спочатку серби заперечували жорстокість своїх співвітчизників, то після оприлюднення відеодоказу, на якому серби вбивали цивільних боснійців, фокус дискусій всередині країни змістився на примирення.

Увічнення пам’яті

Документування допомагає зберегти і репрезентувати історичні події, увічнивши їх та поєднавши зі спільними цінностями для обох сторін конфлікту. На цьому етапі примирення документація застосовується вже не стільки для покарання, скільки для ослаблення суспільної напруженості. Ключове значення задокументованих свідчень в тому, що ніщо не забуто, ніщо не випущено із загального полотна збройного протистояння. Документування зберігає культурну, історичну та символічну важливість подій, але вже не адресується конкретному кривднику як звинувачення. Це допомагає зруйнувати стіну відчуження між злочинцями та жертвами, дозволяючи спільноті або країні рухатися далі разом.

Повне порозуміння між сторонами конфлікту є однією з фінальних і найбільш амбітних цілей документування на шляху до примирення. Завдяки тому, що документатори неупереджено та підходять до фіксації свідчень, опитуючи постраждалих від обох сторін конфлікту, мінімізується ризик відновлення ворожості.
Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» займається документуванням серйозних порушень прав людини. До переліку таких злочинів, зокрема, входять незаконні затримання та утримання, тортури, насильницькі зникнення, сексуальне насильство. Що більше буде зібраних свідчень, то швидше винуватців таких злочинів притягнуть до відповідальності – це стосується кожного з названих видів правопорушення.

Кожен з нас може допомогти зберегти історію та відновити справедливість на Донбасі. Тож якщо вам відома інформація про випадки порушень прав людини, скоєних під час конфлікту на Донбасі – будь ласка, заповніть спеціальну захищену форму (https://jfp.org.ua/report_violation/povidomyty-pro-zlochyn) на сайті Коаліції. Без вашої письмової згоди Коаліція не публікуватиме та не передаватиме отриманої інформації третім особам.

Цей матеріал підготовлено Східноукраїнським центром громадських ініціатив за сприяння МФ «Відродження» в рамках проекту «Експертна підтримка документування злочинів проти людяності та воєнних злочинів в ході збройного конфлікту на сході України.

Публікацію підготовано завдяки інформаційній підтримці Антона Кориневича (Інститут міжнародних відносин, Київ) та Міліци Костіч (Центр прав людини, Белград).