Роздержавлення газет по-закарпатськи: поспішають бути вільними не усі

Новину про роздержавлення муніципальних газет в різних колах сприйняли по-різному, але революційність події очевидна: адже в нашій країні запущена ще одна реформа того, що дісталося в спадок від СРСР, зокрема – друковані ЗМІ місцевих рад. З часу Незалежності вони знаходилися на утриманні органів місцевого самоврядування і (у більшості випадків) виконували радше пропагандистські, ніж інформативні функції. Себто, хвалили місцеву владу, причому, найчастіше, не якихось там «рядових» чи опозиційних депутатів, а безпосередньо керівництво.

hazeta

Звісно ж, про об’єктивну і незаангажовану інформацію для споживача контенту у такому випадку не може бути й мови. Адже, у більшості випадків, голови рад чи держадміністрацій, по суті, використовують обласні, міські, районні газети як піар-майданчики. Тож почитати там якісну аналітику про дії місцевої влади чи ж ознайомитися із журналістським розслідуванням про використання земель чи майна громади – велика рідкість. Але головна проблема була навіть не у цьому. А, напевне, в тому, що такі редакції утримувалися за гроші платників податків.

Наприкінці грудня 2015 року парламентарі нарешті прийняли довгоочікуваний Закон, який передбачає поступове роздержавлення друкованих комунальних ЗМІ. Відтоді пройшло уже більше року – час так званої першої хвилі роздержавлення газет-комуналок. Саме рік від прийняття Закону – себто, 24 грудня 2016 – відведено, аби «роздержавитися» у першій хвилі. Друга хвиля – до кінця 2018 року. Тобто, муніципальні газети можуть ще два роки «висіти» на плечах платників податків і отримувати гроші з бюджету.

На Закарпатті саме таким шляхом вирішили піти в обласній та Ужгородській міській радах. Перша утримує газету «Новини Закарпаття», друга – «Ужгород». Кілька районних рад, як і Ужгородська міська, взагалі ще не приймали жодних рішень щодо майбутнього своїх газет. І в цьому таки може критися причина – бажання окремих чиновників піаритися за рахунок платників податків. Але тут треба врахувати і позицію самих трудових колективів газет. Швидкість роздержавлення, звісно ж, залежить не лише від волі місцевої влади, а й працівників самих редакцій. А там, як виявилося, не усі зраділи роздержавленню. Відтак – не поспішили заявити про своє переформатування із державної у приватну газету. Звісно ж, страх – це природна річ, але в редакції газети повинне панувати відчуття незалежності від влади. Інакше – журналістики там не буде. Слід наголосити, що у тих газетах Закарпаття, щодо яких уже прийнято рішення в напрямку роздержавлення, колективи заявили про свою готовність йти у вільне плавання.

То ж яка на Закарпатті загалом ситуація із роздержавленням муніципальних газет? У Постанові Кабміну №848 від 23 листопада 2016 року фігурує лише одна газета першої хвилі роздержавлення – це «Народне слово» Перечинської районної ради. У червні 2016 року райрада прийняла рішення №150, згідно з яким ЗМІ йде у вільне плавання. Як найпізніший термін цього – січень 2017-го.

Втім, що радує, насправді газет на шляху роздержавлення в області більше, ніж у згаданій Постанові уряду. Торік 31 березня Мукачівська міська рада прийняла рішення №169, згідно з яким комунальне підприємство «Редакція газети «Мукачівська Ратуша» перетворене у ТОВ.
Крім цього, щонайменше ще шість рад на Закарпатті запустили процес роздержавлення своїх газет.

У березні 2016 року рішення про вихід із співзасновників газети «Нове життя» прийняли депутати Іршавської районної ради. Згідно з рішенням №87, ЗМІ йде у вільне плавання – робота в цьому питанні починається з січня 2017-го.

У квітні 2016 року Рахівська районна рада проголосувала за рішення №115, згідно з яким оголошено вихід із співзасновників видання «Зоря Рахівщини», процес роздержавлення запускається з січня 2017 року.

Цього ж місяця подібні рішення прийняли обранці Хустської міської та Хустської районної рад, які були співзасновниками міськрайонної газети «Вісник Хустщини». Згідно з рішенням міськради №183 та райради №112, процес роздержавлення видання запускається із стартом цього року.

У липні 2016 року Тячівська районна рада вирішила вийти із співзасновників районної газети «Дружба» – про це йдеться у рішенні №158. У документі оголошено старт процедурі роздержавлення, хоча й не зазначено кінцевого терміну закінчення.

Наприкінці 2016 року рішення про вихід із співзасновників видання «Верховина» прийняли депутати Міжгірської райради. Як йдеться у документі ради – №154 – процес запускається не раніше 2017 року. Лишається сподіватися, що з настанням прийдешнього року процес таки вийде на практиці.

Як уже згадано, Закарпатська обласна рада так і не стала для інших органів місцевого самоврядування прикладом для наслідування – себто не відпустила свою газету, яка є комунальним підприємством, у першу хвилю роздержавлення. Втім, щодо долі видання «Новини Закарпаття» таки є рішення – №305 від 14 червня 2016 року. У документі йдеться, що роздержавлення відбудеться на другому етапі, але про конкретні терміни мови нема.

Подібний зміст у рішенні №144, яке у червні 2016 року прийняли у Виноградівській районній раді щодо видання «Новини Виноградівщини». Тут йдеться, що процес роздержавлення підпадає під так звану другу хвилю, втім кінцевих термінів не вказано. Згідно з цим документом, райрада не вийшла зі складу співзасновників юридичної особи.

Жодних рішень щодо виходу із складу засновників своїх газет на Закарпатті не прийняли 4 районні ради та дві міські – Ужгорода та Берегова. У відповіді на запити в останніх двох поінформували – їх ЗМІ «роздержавлюватимуть» під час другого етапу – у 2018 році.

То ж не виключено, що із роздержавленням тут тягнутимуть до останнього. Як, в принципі, і в районних радах Ужгородського, Свалявського, Великоберезнянського, Берегівського районів. Із останньої райради поінформували, що редакції ще 1 березня 2016 року надіслали листа щодо розгляду колективом питання їх реформування. Втім, як констатував заступник голови ради В.Горват, редакція газети «Вісник Берегівщини» не надала своїх пропозицій у встановлений законом термін про участь у реформуванні.

Наразі бачимо такі реалії роздержавлення комунальної преси Закарпаття. До кінця реформування ще досить далеко, але, що радує, процес таки запущено. Не швидко, та все ж іде. То ж, можливо, уже у 2017-му році «владних» газет на Закарпатті стане ще менше.

Ярослав Гулан,
регіональний представник
Інституту масової інформації
в Закарпатській області

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії