За вербування і залучення дітей у військові дії винуватці відповідальності не несуть, – правозахисники
Від початку конфлікту представникам незаконних збройних формувань, які фактично контролюють тимчасово окуповані території, бракувало військової потужності. Саме в ряди бойовиків почали вербувати і неповнолітніх хлопців та дівчат, нехтуючи міжнародним законодавством і ризиками, які несе за собою подібна служба.
За три місяці моніторингового дослідження Залучення неповнолітніх у незаконні збройні формування , здійсненого Східноукраїнським центром громадських ініціатив у рамках Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», було виявлено принаймні 41 випадок залучення неповнолітніх осіб за весь період конфлікту, більшість яких (37 випадків) стосується незаконних збройних формувань, та меншість (4 випадки) – українських добровольчих батальйонів.
Нині на всій території України існує мережа так званих військово-патріотичних таборів. Проте вихованці таких закладів на тимчасово окупованих територіях після проходження військової підготовки нерідко потрапляють просто до лав проросійських бойовиків, про що є задокументовані свідчення. Натомість випадків безпосереднього залучення неповнолітніх до збройних формувань після проходження такого навчання на підконтрольній Україні території не зафіксовано.
Аналітики Східноукраїнського центру громадських ініціатив шукають та обробляють інформацію про такі заклади. На карті порушень прав людини відображені окремі військово-патріотичні табори. Відомо, що сьогодні вони діють у 13 областях на території України, а також на тимчасово окупованій території. Щобільше, дітей, що проживають на окупованих територіях, запрошують проходити військово-патріотичне навчання у таборах Російської Федерації.
Медіа висвітлювали поодинокі випадки стосовно неповнолітніх, які брали участь у військових діях на боці незаконних збройних формувань, та повернулися з повинною. До прикладу, весною 2015 року від кримінальної відповідальності звільнили підлітка за програмою «На тебе чекають вдома». Після проходження курсу навчання в одному з мілітаристських таборів хлопець охороняв полонених, що їх утримували у будівлі міськради Торецька.
Вербування та залучення дітей віком до 15 років у збройні формування заборонене міжнародним гуманітарним правом та вважається злочином у міжнародному кримінальному праві. Натомість українське законодавство до міжнародних стандартів не адаптоване, стверджують правозахисники.
«Попри пряму рекомендацію Комітету ООН з прав дитину, надану Україні ще 2011 року, в Україні досі не криміналізовано використання дітей у збройному конфлікту. На відміну від міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права, Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах забороняє вербування та використання у військових діях осіб, які не досягли 18-річного віку. Водночас в Україні ні за вербування 17-річної, ні за вербування 10-річної дитини жодної кримінальної відповідальності не настає», – стверджує Анастасія Некрасова, дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив.
Щобільше, неповнолітні, які вже й так постраждали внаслідок впливу зацікавлених дорослих, самі опиняються на лаві підсудних. Наприклад, підлітку, який приєднався до проросійських бойовиків у червні 2014 року та охороняв блокпости поблизу Макіївки, загрожує позбавлення волі строком від трьох до восьми років.
«Згідно з частиною 2 ст. 260 Кримінального кодексу України відповідальність за участь у діяльності незаконного збройного формування настає з 16 років. Тож якщо 16-річного підлітка завербували інші учасники незаконного збройного формування, вони нестимуть однакову кримінальну відповідальність. Якщо ж дитину завербувала стороння особа, то вербувальник, швидше за все, залишиться непокараним», – каже Анастасія Некрасова.
Дані про участь неповнолітніх у незаконних збройних формуваннях ретельно приховуються. Із часом зі сторінок самих дітей у соціальних мережах, які свідчать про їхню причетність до конфлікту, все частіше зникають світлини. Однак ще пильніше представники незаконних збройних формувань ставляться до інформації про тих, хто так чи інакше міг бути причетним до вербування неповнолітніх. І якщо українське законодавство не буде відповідно змінене, ці особи так і не понесуть покарання, переконані правозахисники.