Доля таланту
- Він думав, що тільки у нього в місті є пістолет, - розповідає друг. - А той вистрелив йому з обрізу в живіт. Поки падав, встиг чотири рази влучити у відповідь.
...Була в місті мого дитинства така футбольна команда - "Локомотив". І був у неї досить непоганий дитячий тренер. Хоча, чому був, може й зараз є. Більше того - може й команда досі є. І, можливо, навіть назву не змінила.
Кожні три-п'ять років тренеру вдавалося сколотити добротний дитячий колектив. Не пам'ятаю, чи перемагали вони в турнірі "Шкіряний м'яч", але за призи боролися точно. Не дивина, що в хорошій команді з'являлися досить перспективні хлопці. Зрештою, вони всі були такими. А якщо врахувати, що багато видатних спортсменів у дитинстві великих надій не подавали, то й поготів. Здається, хтось навіть дослідження таке проводив на прикладі Англійської прем'єр ліги. Але серед перспективних завжди виявлялися два-три - справжні лідери. Ті, поруч із якими навіть дорослі почувалися абсолютними незграбами. Заграв на високому за українськими мірками рівні лише один з них. Був капітаном однієї з команд прем'єр ліги й забивав нашим грандам. У інших чомусь не склалося. Злам зазвичай наступає із закінченням школи: хлопці, чи за власним бажанням, чи під тиском батьків, обирають навчання у вузах. Адже команд, до яких можна потрапити в шкільному віці й продовжити грати, у нас не так багато. Ті, кого не беруть, умовно кажучи, в "Динамо" чи "Шахтар", втрачають шанс фактично одразу - в 15 - 16 років. А більшість із них особливо і не чіпляються за якісь можливості й нагоди, не маючи перед очима успішних прикладів у безпросвітній провінційній колотнечі. Так, звинувачувати вони можуть у першу чергу тільки себе, та все ж. Немає жодної успішної країни, яка б не дбала про молодь. Чого варті лише студентські спортивні ліги США.
І от днями один із таких колись молодих і перспективних того дитячого "Локомотиву", лідер команди, улюбленець тренера, надія батьків - загинув у безглуздій вуличній перестрілці. Навряд наші реформовані правоохоронні органи колись дізнаються, хто винен і через що сталася трагедія.
А ще ця сумна подія наштовхує на думку про те, що одна з найбільших відповідальностей людини - талант. І не варто нехтувати ним навіть за таких умов. Навіть якщо це просто гра у футбол. Хлопчина, який загинув, досить рано обрав інший шлях. А все могло скластися інакше.
