Заголовок для правди чи наживки на читача: у закарпатських медіа назва новини не завжди відповідає змісту

Перебільшувати масштаб надзвичайної події, приписувати конкретному регіону те, що стосується всієї країни, подавати головний меседж новини крізь призму редакційного (чи особистого) ставлення до явища, про яке інформується – таке можна помітити, переглядаючи заголовки новинної стрічки закарпатських онлайн-ЗМІ. На журналістській кухні багато прихильників теорії про те, що заголовок – це все. Якщо це дійсно так і читач про події дізнається суто з назви новини, то він, інколи, ризикує отримати кілька хороших порцій невірної інтерпретації події.

У заголовках можна зустріти як свідомі маніпуляції з метою сформувати у читача певне ставлення до описаного, так і штучне перекручування суті новини у намаганні привернути увагу читача. У період із 9 по 15 липня представники Інституту масової інформації моніторили по 100 повідомлень стрічки новин п’яти місцевих онлайн-ЗМІ у 10 регіонах країни. До уваги бралися саме інформаційні повідомлення на різну тематику, окрім анонсів чи інфо спортивної спрямованості. Мета – перевірити, наскільки назва новини відповідає змісту, описаному у тексті.

На Закарпатті за підсумками моніторингу 500 новин на 5 ресурсах антилідером за кількістю заголовків, що не повністю, а то й – зовсім не відповідають змісту повідомлення, став Інтернет-ресурс «Перший Кабельний» – 12 на 100 новин. Тобто, некоректний заголовок притаманний більш, ніж кожному 10-му інформаційному повідомленню.
У 100 повідомленнях новинної стрічки сайтів «Закарпаття-онлайн» та «Голос Карпат» виявлено по 4 випадки, де були не зовсім коректні заголовки. На сайті «KarpatNews» зафіксовано 3 випадки, на «Мукачево.net» – один.

Лише на Закарпатті чи в Україні? В заголовку перше, у тексті – друге

Що можна подумати читачеві, коли він у новинній стрічці бачить меседж – «В Ужгороді заборонять рекламу на ліхтарях і опорах зовнішнього освітлення»? Або – «З 1 вересня закарпатські породілі будуть отримувати пакунки малюка на 5 тисяч гривень»? Якщо мислити логічно, то в першому випадку – про те, що влада міста прийняла якесь нове рішення щодо зовнішньої реклами; у другому – що обласна влада запровадила певні додаткові преференції породіллям із грошей обласної казни. А втім це не так: «Перший кабельний», стверджуючи про заборону реклами на ліхтарях в Ужгороді, інформує про новацію від загальноукраїнського закону. Тож неясно, чому редактор стрічки в заголовку зосередив увагу лише на Ужгороді, адже в області є ще міста обласного значення. Щодо новини про закарпатських породіль, то всім відомо, що новація із пакунком для малюка запроваджена урядом і стосується усіх породіль країни. Втім сайт у своєму заголовку переконує, що пакунок – то для закарпаток.

«Закарпаття може зіткнутися з проблемою різкого збільшення кількості незаконних мігрантів» – повідомляє свою аудиторію «Перший кабельний» із посиланням на голову Держприкордонслужби України. А читаючи саму новину, виявляється, що керівник прикордонників говорив про можливу проблему для України, а не конкретно Закарпаття.

Подібні маніпуляції щодо регіональної приналежності загальноукраїнської новації зафіксовані і на «Голосі Карпат» – тут теж у заголовку наголошують на пакунках для закарпатських породіль та на компенсації за роботу няні саме для закарпатських батьків.

Специфіка будь-якого регіонального сайту – інформувати про регіональні новини. Але якщо їх нема, то загальноукраїнські реалії прив’язувати до регіональних не лише недоречно, а й абсурдно. Уявімо лишень, що в країні збільшується мінімальна зарплата, чи підвищують пенсії, чи дорожчають залізничні квитки, чи збільшується ціна на газ і т.д. А сайти в заголовках твердитимуть, що це стосується лише певного регіону країни. М’яко кажучи, виглядає не дуже.

«Масштабна, масштабна ПОЖЕЖА!»

У голлівудських кінофільмах можна побачити, як продавці газет горланять, цитуючи заголовок першої шпальти: про щось масштабне чи надзвичайне. Так про написане чують усі, створюється ажіотаж, продається газета. Схоже, і сьогодні дехто перейняв таку «кіношну» практику: вносити у заголовок щось сенсаційне чи щось із «чорноти», тільки не на першу шпальту, а у інформаційну стрічку онлайн-медіа.

«На пожежі в Мукачівському районі загинув літній чоловік», – твердить у повідомленні від місцевого Управління ДСНС сайт «KarpatNews». «У пожежі на Мукачівщині загинув чоловік», – про цю ж подію із того ж джерела інформує «Закарпаття-онлайн». «На Мукачівщині в результаті пожежі загинув чоловік», – теж повідомляє «Голос Карпат». Який спільний меседж трьох заголовків? Нібито саме через загорання загинула людина. Але у тексті новини про це не йдеться. Там стверджується, що уже після гасіння вогню було виявлено тіло людини – ось це факт. На момент повідомлення причина смерті чоловіка не була встановлена. Тож лишається багато «могло бути». Чоловік міг померти, і вже після цього сталося загорання. Могло бути, що хтось зімітував пожежу як причину загибелі. Але редактори стрічки новин зробили інший висновок і саме його нав’язали читачеві у заголовку.

«На Тячівщині сталася масштабна пожежа», – знову інформує «KarpatNews», але з новини дізнаємося про загорання лише однієї надвірної споруди на 48 кв.м. Навряд чи це тягне на «масштабність». За версією «Голосу Карпат», «У Мукачеві сталася масштабна пожежа на сміттєзвалищі». З тексту дізнаємося про загорання 70 кв.м сміття, яке доволі швидко локалізували, а за кілька годин і погасили шестеро рятувальників на двох пожежних машинах. І у цьому випадку про «масштабність» у заголовку твердять редактори сайту, втім не представники рятувальників в інформаційному повідомленні.

Сайт «KarpatNews» повідомив свою аудиторію, що «У Хусті на дорогу впало дерево». Втім у самій новині йдеться, що дерево впало у селі Іза, яке не належить до меж міста.
Ресурс «Перший Кабельний» повідомляє, що на «На Ужгородщині масово висихають дуби». Втім у тексті новини не наведено конкретної кількості дерев, які всохли, нема даних про загальну кількість дубів. Як експертів подано коментарі директора лісгоспу та головного лісника. При цьому у новині не конкретизують, про який саме лісгосп іде мова. Також у новині є інформація про площі, на яких заплановано провести санітарну рубку уражених дубів, але лише після подальшого обстеження. Відтак, можемо зробити висновок, заголовок про «масовість» не відповідає змісту, бо нас про «величину масовості» не інформують.

Яке у ЗМІ відношення до голови ОДА – відомо по заголовку

У регіональних медіа особливо помітна редакційна політика щодо висвітлення діяльності місцевих політичних діячів. Інколи це можна зрозуміти, судячи по тому ж заголовку. «Розвиток Закарпаття для Москаля важливіше за заяви Києва», – так «Перший кабельний» інформує про виступ голови Закарпатської ОДА на одному із заходів. Зокрема, у першій же цитаті голови ОДА йдеться, що його не цікавлять заяви міністра закордонних справ та міністра освіти України. З цього на сайті зробили згаданий вище, із ознаками прихованої політичної реклами, висновок-заголовок.

У двох заголовках сайту «Закарпаття-онлайн» можна побачити негативний контекст про головного представника державної влади в краї. «ПБС відповіла Москалеві, що в нього погано розраховують ремонти доріг», – твердить видання у заголовку до новини, в якій описано позицію керівника дорожньої фірми щодо покращення якості ремонту дороги. Насправді, відомо із тексту новини, керівник фірми нічого не говорив персонально голові ОДА, а лише вказав на певні недоліки щодо технології, яку встановив замовник ремонту. В іншому повідомленні на цю ж тему стверджується, що «Москаль через дорогу пропонує жителям Берегівщини «наїхати» на представника інвестора мега-курорту «Свидовець», що його лобіює». З тексту дізнаємося, що голова ОДА у своїй заяві закликав влаштувати пікет чи якусь іншу акцію протесту через відсутність ремонту дороги з боку фірми, що виграла тендер. Однак він не говорив про пікет щодо «представника інвестора мега-курорту «Свидовець».

Заголовок трохи не про те, або й зовсім не те

«Малі зарплати: у Тячеві закрилося єдине у місті відділення «Укрпошти»», – пише у заголовку видання «Мукачево.net». Проглядається твердження як доконаний факт, що закриття відділення сталося саме через малі зарплати. Втім у тексті новини нема інформації про достеменну причину припинення роботи відділення через низькі зарплати. Як інформує видання, певні користувачі соцмережі висловили припущення, що люди з пошти звільнилися через малі зарплати. Виносити в заголовок припущення користувачів може бути не зовсім коректним.

«У Сваляві на виконкомі вирішуватимуть питання щодо тарифів на ритуальні послуги» – виніс у заголовок «Перший кабельний» меседж, хоча у новині йдеться не про чинні чи пропоновані тарифи, а інформується про планове чергове засідання виконкому, де питання тарифів лише одне із дев’яти. Якби у тексті новини було б хоч кілька речень щодо розміру нових тарифів, заголовок був би логічним. А так, схоже, назву вигадали для наживи на новину щодо одного із багатьох чергових засідань виконавчого органу міськради.

«В перелік із 114 заборонених для купання пляжів входять і закарпатські (Список)» – інформує «Перший кабельний». Звичайно, це важлива інформація, але… Читач, відкривши новину, не знайде у тексті інформацію про перелік саме закарпатських пляжів. Натомість побачимо, де не можна купатися у Києві, у Херсонській області та Миколаєві.

«Доказів вистачає: у Мукачівському міськрайонному суді стартувало засідання» – тут у заголовку «Першого кабельного» незрозуміле твердження, що доказів у судовій справі про вбивство вистачає, хоча у тексті самої новини інформується про поточний перебіг судового засідання і нема інформації про достатність чи недостатність доказів щодо обвинуваченого.

«Нові правила нарахування субсидій: депутати підклали закарпатцям чергову «свиню»» – сповіщає «Перший кабельний». Чого «підкладено свиню» і чому саме закарпатцям – із тексту не зрозуміло. У новині редактори подають загальні тези щодо нових правил нарахування субсидій. Втім, судячи із заголовку, проглядається навмисний намір налаштувати читача на негативне сприйняття новації.

Чим більше у стрічці новин медіа некоректних чи маніпулятивних заголовків, тим менше довіри контенту. Тому інколи краще подати «суху», втім коректну назву, що передає суть події. Інакше є ризик донести до аудиторію недостовірну, а то й відверто оманливу інформацію.

Ярослав Гулан,
регіональний представник
Інституту масової інформації
в Закарпатській області

Даний матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в даному матеріалі, належать автору та не обов'язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.