Необов'язковий Фейсбук
Деякі організації й спільноти в Україні використовують Facebook як
основний канал комунікації про свої публічні заходи, не завжди дбаючи
про те, щоб ця інформація була доступною в тій же мірі людям, які не
користуються Facebook, або ж просто віддають перевагу іншим способам
слідкування за анонсами.
Але публічна сторінка чи сторінка події на Facebook не дорівнює
публікації інформації у вільному доступі й не створює рівних можливостей для різних людей бути в курсі ваших подій.
Ця стаття є спробою описати прості способи, як можна зробити публічну комунікацію вашої організації такою, яка не «відсіює» людей за
критерієм їхньої присутності на тій чи іншій комерційній
платформі.
автор: Юрій Булка, електронний музикант, вікіпедист
Невидимі бар'єри
Надаючи перевагу Фейсбуку як основному (чи єдиному) вектору публічної
комунікації, ми мимоволі схвалюємо правила, алгоритми і політики
накопичення даних Фейсбука як такі, на які повинні погоджуватися й
відвідувачі й відвідувачки наших подій.
Ми також підтримуємо той користувацький досвід і бар'єри, які
розробники Фейсбука накладають на тих, хто відкриває публічні сторінки
й події, не увійшовши до платформи й не давши згоди на використання
своїх даних. (Приклади таких бар'єрів: неможливість перегляду
публічних дописів на сторінках подій, великий банер з закликом
реєструватися, який неможливо повністю приховати, відсутність
можливості підписки через RSS, висвітлювання captcha тощо).
Отож, як ми можемо позбутися цих штучно створених бар'єрів?
Веб-сайт, блоґ, стрічка RSS
Якщо у вас є сайт, рецепт простий — анонси всіх ваших подій повинні
бути доступні там.
Така публікація робить інформацію про ваші події (як майбутні, так і
минулі) легко індексованою пошуковими системами і доступною всім, у
кого є доступ до Інтернету. Ви самі визначаєте формат, як ви бажаєте
їх анонсувати: ви можете вбудовувати відео, робити анонси
багатомовними, групувати їх за тематикою тощо.
Анонсування подій черед веб-сайт дає вам ще одну можливість: стрічки
RSS або Atom. З допомогою них будь-яка людина може підписуватися на
оновлення від будь-якого сайту без потреби реєстрації чи згоди на збір
даних. Крім того, вони дають можливість людині читати збережену
публікацію навіть поза мережею. Стрічки RSS особливо популярні для
підписки на подкасти.
Багато систем керування веб-вмістом (Wordpress, Drupal тощо)
автоматично генерують стрічки RSS для всіх публікацій на сайті.
Якщо ж сайту немає, його легко може замінити простий безкоштовний
блоґ. Загалом при виборі платформи для анонсування варто користуватися
такими критеріями:
1. Не обмежує доступ до інформації, яку ви публікуєте;
2. Не встановлює ніяких додаткових умов для перегляду публікацій (як
то обов'язкове вказування контактних даних, статі чи імені);
3. **Бажано**, забезпечує стандартний спосіб підписування на
оновлення, як то RSS.
Поштова розсилка
Ще одним гарним способом комунікації про події може бути періодична
розсилка на електронну пошту. Звісно, тільки випадків, коли людина
сама на неї підписалася;)
Майданчики третіх сторін
Цей пункт мабуть досить очевидний, але все ж вартий згадки — зручним
способом пошуку подій є різноманітні портали, що збирають інформацію
про події в певному місті, країні чи за певною тематикою. Якщо такі
портали не накладають ніяких додаткових умов на потенційних
відвідувачів/відвідувачок подій, ними варто користуватися для
анонсування.
Важливість оновлень «в процесі»
Інформація про подію може уточнюватися чи оновлюватися. А у випадку
довготривалих подій (наприклад конференцій), може виникати потреба
повідомити щось під час самої події.
Отже важливо також дбати про те, ці оновлення з'являлися на всіх ваших
майданчиках. Зокрема це стосується змін часу події, уточнення
інформації про локацію, завершення реєстрацію на подію тощо.
Доступність як принцип
Загалом тут ідеться про рівні умови доступу до інформації — доступу
без додаткових умов і прихованої плати. У випадку багатьох комерційних
сервісів в Інтернеті валютою цієї плати є не тільки наші власні
приватні дані, але й приватні дані інших людей та їхня залежність від
певного сервісу.
І це тільки вершина айсберга, адже доступність не обмежується тільки
свободою вибору щодо тієї чи іншої соцмережі. Є також люди з обмеженою мобільністю, вадами зору тощо тощо. Доступ до інформації для них є не менш важливим, ніж сама можливість участі. Але це тема для окремого тексту.
