Чим живуть Одеські комунальні підприємства

Ми вже писали про те, як в комунальних підприємствах Одеської міської ради керівництво преміює себе. При тому порушуючи законодавство у сфері запобігання корупції, адже в таких діях наявний прямий конфлікт інтересів. Після того матеріалу ми отримували дзвінки з проханням «видаліть мене зі списку корупціонерів» або ж «а нам місцева влада дозволила таке робити».

Отож, нами було прийнято рішення не лишати в спокої комунальні підприємства Одеси. Нам стало цікаво чи виконують вони законодавство в сфері оприлюднення даних про свою діяльність, як вони проводять закупівлі (вірніше, що і у кого закуповують), ну і декларації їх керівників нам також дуже цікаві.

1. Розпочнемо з комунального підприємства «Право». На сайті, де повинна розміщуватись вся інформація, яка згідно законодавству України має бути оприлюднена, немає нічого. Ні інформації про графік роботи, ні планів закупівель, ні Статуту, ні структури, ні фінансових звітів.

Тепер до закупівель. В 2018 та на початку 2019 року КП «Право» не виступило замовником у жодній з закупівель. А от учасником і переможцем було двічі. Так в лютому 2018 і лютому 2019 вони продали свої послуги комунальній установі «Муніципальна служба муніципальної власності» все тієї ж одеської міської ради, заробивши на цьому 102 тисячі гривень. Про іншу діяльність цього КП ми не можемо нічого дізнатись з відкритих джерел, адже звітів вони не публікують.

Директором «Права» є Мороз Костянтин Олександрович. Згідно декларації його дохід становить трохи більше 164 тисяч гривень на рік, а це приблизно 14 тисяч на місяць. На двох з дружиною у них дві квартири і одна квартира, яка перебуває в процесі будівництва.

2. Комунальне підприємство «Одеська міська друкарня» не здивувало нас тим, що розмістило інформацію про свою діяльність.

Як і попереднє КП, друкарня не виступала замовником жодних товарів чи послуг. Але от учасником була в значно більшій кількості закупівель. Так з 23 процедур, де друкарня брала участь вона виграла 23. За два роки сума послуг наданих комунальним підприємством 10 різним замовникам склала 260 з половиною тисяч гривень. Основними замовниками їх послуг стали Одеська міська рада та Одеська обласна державна адміністрація.

До декларації курівника Красницького Віктора Івановича особливих претензій нема, окрім питання, як родина з 3 людей може виживати в Одесі, маючи будинок і автомобіль, виживає при доході в трохи більше ніж 8 тисяч гривень на місяць…

3. У КП «Одеські інженерні мережі» ми навіть знайшли оприлюднений статут і фінансовий звіт за 2017 рік, що в умовах тотального порушення законодавства про набори даних уже успіх. Згідно зі звітом чистий дохід підприємства від реалізації товарів та послуг склав 5 мільйонів і майже 200 тисяч гривень.

Керівник «інженерних мереж» разом з дружиною та дочкою, імовірно, мешкають на вулиці. Бо згідно їхньої декларації в них немає ніякого майна, тільки 264 тисячі доходу за 2018 рік.

Проте, цікавим виглядає той факт, що повний тезка директора цього КП Сабадирьов Олексій Іванович є співзасновником ТОВ «Прок-Сервіс». Хоча ні доходу від цієї кампанії, ні власне прав на неї в декларації не зазначено.

4. Єдине, що ви зможете знайти на сайті міської ради про КП електричних мереж зовнішнього освітлення «Одесміськсвітло» це графік роботи і статут. Ні звітів, ні планів закупівель, ні чогось іншого, що мало би бути цікаво споживачам на сайті днем з вогнем не відшукаєш.

В закупівлях нас дивує те, що майже всі вони відбуваються без конкуренції. Один замовник – один учасник і все, договір підписано. На дане КП навіть подавали скарги в прокуратуру за системне уникнення проведення конкурсних торгів в 2016 році. В 2018 нічого не змінилось, а справа так і лишилась десь на столах у прокурорів.

Але ще дивнішою і підозрілішою виглядає декларація керівника цього КП. Ним є Прокопець Олександр Володимирович. На двох з дружиною вони мають близько 300 тисяч доходу в рік. Ніби непогані гроші, скажете ви. Але врахуйте, що живе подружжя на вулиці, або ж в одній з трьох автівок, якими вони володіють. Хоча, Хонда, Тойота та Ніссан не ті автівки, які можна купити за таку невелику зарплатню, яку декларує пан Прокопець. Ще у родини є 6 гектарів землі, яку вони, судячи з декларації не здають в оренду, оскільки доходу від того не задекларовано. Виходить вони самі на ній працюють, а це ще додаткові і дуже немаленькі витрати. Жодних заощаджень чи хоча б чогось, що могло дати нам зрозуміти, як виживає керівник «Одесміськсвітло», в нього не має.

5. Така ж проблема з закупівлями, як і в «Одесміськсвітло» є у іншого комунального підприємства Одеської міської ради «Теплопостачання міста Одеси». Конкурентних процедур ми знайшли напрочуд мало.

А от на сайті підприємства можна знайти дуже багато інформації, на відміну від більшості інших КП. Там є і статут, і види діяльності і структура підприємства, і, навіть, фінансова звітність за останні три роки. Крім того, на сайті дуже багато документів, які стосуються інвестиційних проектів та варіантів для співпраці з підприємством. А ще, там є тарифи за послуги. А це перше підприємство, де ми їх змогли побачити.

Декларація керівника підприємства, Донченка Івана Сергійовича не дивує відсутністю засобів до існування. Ба більше. В нього і дуже пристойні доходи, не маленькі збереження на банківських рахунках. Все могло б бути прекрасно, якби не одне але… Пан Донченко задекларував 434 тисячі гривень, як зарплату за основним місцем роботи від такого собі ТОВ «Теплотраса-Інвест». Адреса компанії і всі її кінцеві беніфіціари знаходяться на Кіпрі. І от нам не зрозуміло, а де ж все ж таки основне місце роботи Донченка? В «Теплопостачанні міста Одеси» чи в ТОВці з кіпрським шлейфом?

Як виявилось, все значно простіше. ТОВ «Теплотраса-Інвест», на якій не покладаючи рук ніби-то трудиться директор КП «Теплопостачання», підписало договір на надання послуг останньому на суму понад один мільйон сто тисяч гривень… Чи є в цьому ознаки конфлікту інтересів? Не беремось судити, але ситуація виглядає дуже підозріло.

6. Останнім, про кого ми напишемо в цій частині нашої серії про Одеська КП стане «Міськзелентрест». Це підприємство, яке оприлюднило майже всі дані, які від них вимагає чинне законодавство України. Можна сказати, що в плані відкритості вони передовики. Що не може не радувати. Крім фінансової звітності, ми змогли прочитати і звітність керівника підприємства. Нам вдалось побачити повний перелік послуг і ціни на них.

Аналіз закупівель за останній рік не дав нам приводу говорити про якісь суттєві порушення і зловживання. Проте, впадає в око інша інформація. За останні три роки комунальне підприємство було відповідачем 7 судових справах.

Ну і декларація Байрамова Юніса Гасановича просто шокує. Його родина з трьох осіб виживає на 250 тисяч гривень на рік, при тому в них немає жодного майна, жодних заощаджень.

Аналіз перших шести комунальних підприємств Одеської міської ради чітко дав нам зрозуміти, що проблеми є у всіх трьох аспектах, які ми вирішили підняти в нашому дослідженні.

Оприлюднення даних про діяльність КП знаходиться на вкрай низькому рівні, ми сміливо можемо говорити про ігнорування чинного законодавства країни працівниками цих підприємств та чиновниками міської ради.

Закупівлі також лишають бажати кращого. Ми побачили, що значна частина КП просто уникають конкурентних процедур. А знаходяться й такі керівники, які на всю потужність включають приватний інтерес.

Щодо декларацій, то тут повний хаос і безкарність. Керівники комунальних підприємств вирішили, що можна і не вказувати своє майно. Бо для чого мозолити очі своїми статками? Краще ж все приховати, все одно це нікому не цікаво. Як бачите, цікаво. І ми збираємось запитати де все ж таки мешкають керівники-безхатченки.

Далі буде…