Загроза фальсифікацій парламентських виборів: міф чи реальність?

Після супер демократичних і чесних виборів Президента, коли чи не вперше ми стали свідками змагального виборчого процесу з непередбачуваним результатом та без використання фальсифікацій, здається, суспільство розслабилось і сприйняло це як данність. А дарма, адже під час парламентських виборів роль підкупу та підтасовок результатів значно зростає, а отже, зростає і небезпека їх використання.
Фальсифікація результатів виборів — це незаконне втручання в процес виборів з метою спотворення результатів волевиявлення за рахунок збільшення частки голосів за певного кандидата або зменшення частки голосів «чужого» кандидата, або обох цих способів. Фальсифікації виборів перебувають поза законом в більшості країн.
У парламентсько-президентській державі роль Верховної Ради вища, ніж роль Президента, однак увага суспільства до них значно менша. І це слід виправляти. Вже зараз чути заяви ряду політичних сил про підготовку масових фальсифікацій.
Наприклад, депутат від Батьківщини Сергій Власенко звинуватив у підготовці до фальсифікацій партію Порошенка. Воно й не дивно, адже в коридорах виборчих штабів уже давно йдуть розмови про те, що Порошенко чи не найбільший противник потенційного сценарію об’єднання Зеленського і Тимошенко з кінцевим прем’єрством останньої. По округам взагалі спостерігається суцільний острах фальсифікацій. І тут не лише публічні звинувачення, але й цілком реальні відкриті кримінальні провадження за фактом загрози фальсифікацій. КВУ взагалі створило рейтинг 8 найбільш потенційно проблемних округів, де вочевидь слід очікувати не лише масових фальсифікацій, але й затяжного процесу підведення підсумків виборів.
Відтак, все це свідчить про те, що ймовірність фальсифікацій на цих виборах значно вища, ніж на минулих, а тому запрошую всіх бажаючих до незалежного спостереження за виборами.
В Україні , наприклад, це роблять такі громадські організації, як Опора чи Асоціація Політичних Наук. Такі організації здійснюють громадське спостереження за виборами, а це - цінний інструмент для поліпшення їх якості та прозорості. Спостерігачі сприяють нарощуванню довіри суспільства до чесності виборчих процесів та допомагають просуванню й захисту громадянських і політичних прав учасників виборчого процесу.
Принципи та правила поведінки громадських організацій в ході непартійного спостереження за виборами прописані в Декларації глобальних принципів непартійного спостереження громадськими організаціями та в Кодексі поведінки непартійних громадських спостерігачів за виборами Глобальної мережі національних спостерігачів за виборами (GNDEM).
3 червня Центральна виборча комісія завершила реєстрацію громадських організацій на позачергових виборах до Верховної Ради. Право отримати дозвіл на спостереження за виборами до ВРУ мали громадські організації, зареєстровані у встановленому законом порядку, до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу та спостереження за ним.
Загалом, за інформацією сайту Громадської мережі "Опора", до Центральної виборчої комісії, протягом 24-31 травня з клопотанням мати офіційних спостерігачів звернулися 170 громадських організацій, 163 з яких отримали дозвіл на спостереження.
Зі 163 зареєстрованих громадських організацій 95 (58%) мали досвід спостереження за виборами, проте більшість з них спостерігали за виборами лише одного разу – на чергових виборах Президента України 2019 року. Для 68 громадських організацій цей виборчий процес є першим, адже переважна частина з них створена лише напередодні виборів.
Тож оберіть свою організацію – і долучайтесь до роботи. Вибори мають бути чесними, і зробити їх такими можемо лише ми.