П

Питання життя і смерті. Тести на коронавірус: все, що важливо знати

Якщо брати приклад Південної Кореї та інших країн, на таку кількість населення, як в Україні, потрібна щонайменше тисяча тестів на день. Без широкого тестування ми не знаємо, наскільки серйозною є ситуація з епідемією прямо зараз, і не можемо зробити прогнози. Ми не можемо ухвалювати обґрунтовані рішення, коли варто закінчувати карантин. Без швидкого і надійного тестування ми втрачаємо час для порятунку важких хворих.

1. Якими бувають тести на коронавірус?

Є три типи тестів: перший, найбільш швидкий і найменш точний, це пошук маркерів – непрямих ознак вірусу в зразках, які беруть у пацієнтів (найчастіше це мазок із горла). Цей тип тестування називають експрес-тестом, результат може бути отриманий за час від 10-15 хвилин до години. Найбільша проблема – похибка тестування, а також наявність підробок.

Другий тип тестів – ми винесли його окремо, тому що він має особливе значення – це тест на антитіла до коронавірусу (зазвичай, у плазмі крові). Для цього у пацієнта, відповідно, беруть кров. Тривалість проведення тесту складає від десятків хвилин до кількох годин. Мінусом цього тесту є те, що можна пропустити недавно інфікованих людей. У перші дні хвороби – кількість антитіл може бути недостатньою, щоб визначити захворювання. Цей тип тесту у пресі часто називають “імунним”.

Нарешті, найбільш точний третій тип тестів – це ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), коли беруть мазок пацієнта та за допомогою вказаної вище реакції збільшують кількість копій геномних фрагментів вірусу в мільйони разів, і в результаті його наявність можна підтвердити (побачити в спеціальному освітленні, наприклад). Тривалість проведення тесту – декілька годин, однак можна одночасно перевіряти декілька зразків.

Також для ПЛР-тесту необхідні спеціальні компоненти тест-набору, в тому числі так звані праймери – синтезовані короткі ділянки геному вірусу, який ми шукаємо. Без них провести аналіз неможливо. Мінус цього найточнішого тесту – вартість і тривалість проведення. Також на точність тесту впливає якість тест-набору – він має бути перевіреним і від надійного виробника.

2. “У мене симптоми, схожі на COVID-19. Чи можу я швидко пройти тест на коронавірус”?

Коротка відповідь: на цей момент, скоріше за все, ні. Алгоритм застосування тестів досі дуже сильно обмежує їх використання. Станом на 23 березня, згідно з інструкціями МОЗ, лише якщо у вас ГРВЗ у важкій формі та ви контактували з підтвердженим хворим, або відвідували Китай (чи інші країни з поганою епідемічною ситуацією) – лише тоді ви можете пройти тест одразу. Інакше вас спрямують по довгому колу тестувань на інші віруси, що може зайняти кілька днів, і лише якщо буде негативний результат на інші віруси, тоді ваш зразок спрямують у лабораторію ЦГЗ МОЗу для ПЛР-аналізу.

У чому проблеми такого підходу – крім того, що він дуже сильно обмежує кількість тестувань і таким чином може пропустити багато хворих на COVID-19? При важкому перебігу захворювання занадто довга процедура може призвести до смерті пацієнта. У частині країн ПЛР-аналіз роблять одразу, якщо у хворого пневмонія. Це значно кращий підхід.

3. Чи може ситуація змінитися?

МОЗ вкотре обіцяє, що так: після прибуття літака з Китаю 22 березня, лікарі закладів охорони здоров'я будуть використовувати експрес-тести для «санітарного сортування». Тобто, медики мають провести два тести: тест на грип і експрес-тест на коронавірус. Зазначимо, що поки невідомо, наскільки якісною є ця партія тестів. Також зазначимо, що заява МОЗ може нічого не означати.

4. Чим погане обмежене тестування?

Лише декілька аргументів: без широкого тестування ми не знаємо, наскільки серйозною є ситуація з епідемією прямо зараз, і не можемо зробити прогнози. Ми не можемо ухвалювати обґрунтовані рішення, коли варто закінчувати карантин. Без швидкого і надійного тестування ми втрачаємо час для порятунку важких хворих. На прикладі інших країн: США проґавили початок масового поширення вірусу через відсутність достатньої кількості тестувань.

5. Яка кількість тестувань достатня?

Якщо брати приклад Південної Кореї та інших країн, на таку кількість населення, як в Україні, потрібна щонайменше тисяча тестів на день.

6. Скільки тестів вже зробили в Україні?

Інформація щодо цього хаотична, але, за нашими оцінками, за весь час, станом на 23 березня, ПЛР-тестів було зроблено менше тисячі. Експрес-тестів – трохи більше тисячі. Скільки було зроблено тестів плазми крові на антитіла до вірусу – нам невідомо.

7. Чи варто розширювати базу тестувань – наприклад, на людей без ознак хвороби?

Безумовно, варто. На сьогодні є дані з кількох джерел про те, що приблизно 30% людей хворіють на COVID-19 взагалі без симптомів. Саме тому варто запроваджувати тестування якомога ширше, для всіх груп ризику і всіх охочих, щоб виявити якомога більше хворих та визначити їхні контакти.

А політикам варто думати над своїми словами. Ось, наприклад, Михайло Радуцький, куратор сфери охорони здоров’я від команди Зеленського, говорить абсолютно безграмотні та безвідповідальні речі, ставлячи під загрозу життя тисяч людей: “На сегодняшний день тестирование людей без признаков болезни не имеет смысла, потому что тесты не покажут болезнь, если нет признаков” (див. трохи вище: ~30% людей із COVID-19 ходять без симптомів хвороби і заражають десятки інших, і без якнайширшого тестування їх неможливо виявити).

Радуцький говорить безграмотні речі, ставлячи під загрозу життя тисяч людей

Більше того, деякі країни (наприклад, Ізраїль) починають програму періодичного тестування репрезентативної вибірки. Уявіть собі соціологічне опитування перед виборами, але замість запитань людям роблять тести на COVID-19 (наприклад, обирають групу в 1000 людей, соціологи знають, як це зробити). На сьогодні це найкращий спосіб оцінити, яка насправді ситуація з епідемією в країні.

8. Чому важливий тест на антитіла?

Тест на антитіла (другий тип з нашого списку) дозволяє виявити не лише хворих, але й тих, хто вже перехворів. Так ми можемо підрахувати рівень колективного імунітету в суспільстві або в окремих регіонах, і можемо робити прогнози, коли COVID-19 перестане бути загрозою. Більше того, існує тактика “імунного щита”, коли люди, які вже перехворіли (в першу чергу медики, але також і представники інших професій, змушені контактувати з багатьма людьми) стають особливо цінними – вони можуть брати на себе основний удар по роботі з інфікованими пацієнтами або в середовищах, де можна заразитися.

9. Що робити з відсутністю (дефіцитом) тестів?

Зробити все, щоб тест-системи з’явилися. Звертатися по допомогу і з комерційними пропозиціями не лише до Китаю, але й до Південної Кореї. Враховуючи, який попит у Китаї, як варіант – звернутися до Тайваню. Спростити сертифікацію і дозволи, щоб обладнання та тест-набори від приватних фірм якомога швидше потрапляли у медичні заклади, незалежно від держави. Не діяти методами “заборонити і покарати”: це призведе лише до дефіциту та збільшення цін. Залучити волонтерські групи, котрі скуповували по всьому світу товари для армії у 2014-15 роках, та ділків, які доставляли в Україну військові товари контрабандою.

10. Чи достатньо лише карантину і тестів?

Ні, також потрібна система – для того, щоб ефективно шукати та ізолювати всі контакти людей, які вже захворіли. Для цього, щонайменше, всі результати з різних лабораторій та інформацію про людей слід збирати в одній базі даних. Один лише карантин без тестів та відстежування контактів може призвести до повторної хвилі захворювання – після того, як карантин скасують. З іншого боку, занадто довгий карантин / надзвичайний стан може вбити економіку.

концепція моз епідемія коронавірус тестування

Знак гривні
Знак гривні