Запали свічку. Вшануй пам'ять жертв геноциду
Громадський Рух «За Україну!» сумує за мільйонами невинно убієнних українців, які стали жертвами репресій і голодоморів тоталітарного режиму.
Беззаперечним історичним фактом є те, що Голодомор 1932-1933 років викликаний організованими заходами керівників УРСР та СРСР, що призвело до масової загибелі сільського населення, переважаючу більшість якого складали українці.
Сьогодні достатньо історичних документів, які наводять докази умисності Голодомору і його злочинної суті, як геноциду українського народу.
19 цивілізованих країн світу на різних континентах, а також Європейський Союз, Парламентська асамблея ОБСЄ та ЮНЕСКО засудили дії комуністичного режиму і визнали Голодомор в Україні 1932-1933 років актом геноциду українського народу.
28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла закон Про Голодомор 1932-1933 років в Україні, яким визнала Голодомор геноцидом Українського народу. Тоді закон підтримали двоє депутатів з Партії регіонів, 118 з «Блоку Юлії Тимошенко», 79 депутатів з «Нашої України», 30 представників Соціалістичної партії та четверо позафракційних. Жоден з народних депутатів від КПУ не проголосував за закон про Голодомор 1932-1933 років, і це показово.
Виступаючи з парламентської трибуни перед ухваленням закону в 2006 р., В’ячеслав Кириленко навів свідчення людей, котрі пережили Голодомор: «Свідчить Горошко Катерина Федорівна, 1915 року народження, Лохвиця Полтавської області: Заходили до хати і вигрібали усе, що можна було їсти: муку, картоплю, буряки, кукурудзу. На вулицях не залишилося вже жодної собаки, жодного кота. Усіх голубів, горобців перестріляли. Було, йдеш по дорозі, а скільки дітей було мертвих, і дорослих теж, і ніхто їх не прибирав. Отак вони по-людському і не були поховані. У нас в сім’ї було семеро дітей. Вижило нас лише трійко».
«Ці свідчення і є підтвердженням геноциду українського народу. Голодомор 32-33-го років мусить бути визнаний геноцидом українського народу, бо під геноцидом згідно Конвенції ООН 1948 року розуміються дії, вчинені з наміром знищити цілком чи частково яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу», - заявив тоді В’ячеслав Кириленко.
Доводячи етнічний характер геноциду українського народу, Кириленко зазначив, що «після листопадових рішень про заборону будь-якої торгівлі і вилучення всього продовольства, в січні совєтські комуністичні органи прийняли рішення про заборону виїзду з України і з Кубані, на якій мешкало 80% етнічних українців, усіх селян. Їх насильно виловлювали, повертали на територію голоду, у свої, вже спорожнілі села. Такої заборони виїзд не було на жодній іншій території, що тоді зазнала голоду».
В Днь пам'яті жертв Голодомору Рух «За Україну!» закликає всіх долучитися до Національної хвилини мовчання (о 16:00) та до Всеукраїнської акції "Запали свічку".
