«Ще буде добре», тільки — дорого. У Польщі після скасування карантину дрібний бізнес і далі простоює
«Заходьте, ми вже працюємо!» — закликають банери на більших і менших магазинах, але людей нема. «Ви сьогодні єдиний покупець», — сумно сказала мені пані у великому спортивному магазині, який пропонує привабливі весняні знижки.
Цю статтю можна не тільки прочитати, але й прослухати:
Олена Бондаренко, Спеціально для «Текстів» з Кракова
За оцінками Краківського університету соціальних та гуманітарних наук, понад 80% опитаних на початку епідемії поляків підтримували суворі обмеження, введені урядом та міністерством охорони здоров'я. Навіть ті жорсткі, які виразно обмежували права людини. З 31 березня, коли обмеження ще загострили, почались перші громадські невдоволення й протести. Подальші ж кроки уряду загалом законослухняні поляки почали відверто саботувати: маски носять умовно-символічно, паркуються густо, ходять близько.
Зараз статистика каже, що 60% поляків сумніваються в адекватності дій влади. На тлі пандемії тліє президентська виборча кампанія, дату голосування все переносять. Це додає ще більшої соціальної невпевненості.
“Люди втомлені”, — кажуть психологи. «Ще буде добре, ще буде нормально» — протягом місяців втішала людей соціальна реклама. Утім, із пом’якшенням карантинного режиму очікуваної навали зануджених вимушеною ізоляцією людей на публічні місця не сталося.
«Ще буде добре, ще буде нормально» — протягом місяців втішала людей соціальна реклама
“Заходьте, ми вже працюємо!” — закликають банери на більших і менших магазинах, але людей нема. “Ви сьогодні єдиний покупець”, — сумно сказала мені пані у великому спортивному магазині, який пропонує привабливі весняні знижки. “Вже немає години пенсіонерів, заходьте вільно й навіть у вихідні”, — звучать оголошення у продуктових центрах. Але, здається, країна зависла у режимі суворої економії на всьому.
Карантин скасували, але людей на вулицях Кракова не побільшало
Карантинні обмеження не просто вдарили економіку країни під колінця — вони підкосили малий і середній бізнес, чим порвали їй сухожилля.
«Підтримаймо вітчизняного виробника!» — одразу із пом’якшенням зазвучали піднесені гасла. Та вітчизняний виробник, щоб вижити, підняв ціну, й ентузіазм швидко вщух.
Люди б раді, як раніше, піти в улюблену кав’ярню над Віслою, поїхати помандрувати, але першочерговим для усіх стає питання «за що».
Краків – місто людей, які традиційно вміють і люблять заощаджувати. А ще це місто туризму. Здебільшого робочі місця так чи інакше пов’язані з туристичною галуззю. За статистикою, минулого року Краків із туристичною метою відвідало понад 13 мільйонів людей. З них 10 мільйонів – внутрішні туристи.
Малопольське воєводство (регіон, у якому розташований Краків) у 2019 році заробило з туризму 15,2 млрд. злотих ($3.8 млрд). Здавалося б, власне туризм на початках міг би підтримати підприємців, дати втримати робочі місця, бо люди спраглі подорожей і приємних вражень.
Але хороший турист – не той, який приїде подивитись на місцеві атракції, а той, який залишить найбільше грошей. Для Польщі такими туристами, ніде правди діти, є туристи закордонні. Польщу туристичну наповнювали грошима німці та англійці, з ближчих сусідів – українці.
Із закритими кордонами статистика буде однозначно сумнішою. Поляк їде на екскурсію до Кракова переважно на один день і готовий витратити на обід 20 злотих (4,5 євро). Німці, британці та українці залишають в рази більше.
Німецькі, британські та українські туристи залишають у Кракові в рази більше, ніж поляки
З одного боку, око тішить, як ресторанчики і магазинчики, попри все, оживають. Але дотримання норм обмежень, зменшення потенційної пропозиції автоматично — й об’єктивно — підвищує ціну послуги. І це видно всюди: практично вдвічі подорожчали притулки в горах і харчування в них, пансіонати над морем, послуги перевізників, гідів, навіть паркінги. І, знову ж таки, оживає пропозиція. Попит – вичікує.
То що ж маємо:
Усе ще багато людей добряче налякані й не бажають ризикувати. Воліють уникати громадських місць.
Немає жодних виразних прогнозів, як довго країна/країни виходитимуть із кризи. Тож нове гасло — «Тримаймося» — це, насамперед, про фінанси й ощадний режим, який передбачає їх збереження.
Простежується чітка тенденція до зростання безробіття. Лише за квітень безробіття в Польщі зросло на 5,7% (і це без урахування тих, чиї трудові договори закінчились на початку травня).
Над більшістю поляків висять кредити – обіцянки влади щодо різноманітної фінансової підтримки (так звана урядова програма «Антикризовий щит») досі не запрацювали.
І є велика невідома із президентськими виборами.
У часи нової глобальної реальності країна пройшла низку процесів, вивчила нові слова: рестрикція, ребелія, гібернація (заборона, протест і стан збереження енергії ) – і зависла на останньому.
