Як відстежувати маніпуляції та дезінформацію у медіапросторі – майстер-клас від аналітиків «Текстів»

Наприклад, якщо задати в пошуку прізвище «Медведчук», можна побачити, що його значно частіше згадують на маніпулятивних сайтах, ніж у новинах провідних сайтів. Висота стовпчика демонструє відсоткову частку цієї теми серед інших новин на суспільно-політичну тематику серед подібних сайтів, тобто рівень уваги до теми. А вибірка заголовків допоможе зрозуміти, про що йдеться у цих новинах. Чому б просто не показувати кількість матеріалів? Різні типи сайтів публікують різну кількість новин, тому щоб бачити саме увагу до теми, а не виробіток авторів, ми використовуємо відсоток.

Минулого тижня аналітики з дезінфомоніторингу Надія Романенко, Петро Боднар та Юлія Дукач під час майстер-класу розповіли і показали, як усе працює.

Якщо маєте час і натхнення, подивіться відеозапис майстер-класу. Якщо ж є лише натхнення, ось коротка відеоінструкція:

А нижче - покрокове пояснення.

Крок перший: обираємо період і тему

З головної сторінки сайту Texty.org.ua переходимо на розділ «Свіжа деза з Росії» і потрапляємо на сторінку з інтерактивною візуалізацією. Вгорі — лінія часу, на якій потрібно обрати потрібний період.
Нижче перелічені популярніші тематичні напрямки — «Окупація», «Війна», «Влада, політики, вибори», «Коронавірус», «Економіка та зубожіння» — ми їх згрупували, щоб слідкувати за динамікою по кожному з них.
Оберіть одну з тем, а в ній — підтему.

Крок другий: вибираємо типи сайтів, які треба дослідити

Моніторинг Texty.org.ua налаштований на контент чотирьох груп сайтів, кожна з яких позначена окремим кольором. Одночасно можна порівнювати між собою сайти з двох груп. Для цього потрібно клікнути на відповідні прямокутники.
Що означають короткі описи в прямокутниках двох відтінків рожевого та сірого кольорів:

1. українські маніпулятивні сайти-клікбейти. Це 70 онлайн-видань, де алгоритмом виявлено понад 10% маніпулятивних новин від усіх новин про Україну. Серед них, наприклад, aif.ua, akcenty.com.ua, antikor.com.ua, baza-pravda.in.ua, bbcccnn.com.ua, ukrrudprom.ua, vesti-ukr.com, vesti.ua, voi.com.ua, vremya.com.ua, vybor.ua та інші. До моніторингу потрапляють лише маніпулятивні новини з цієї групи сайтів.
2. російські сайти, орієнтовані на українську тематику. Це 68 онлайн-ресурсів, в тому числі, з окупованих територій, серед яких 3652.ru, 3654.ru, 8692.ru, anna-news.info, antifashist.com, antimaydan.info, donbasstoday.ru, doneck-news.com, dontimes.ru, dosie.su, e-gorlovka.com.ua, e-news.su, evening-crimea.com, ukraina.ru тощо. З цієї категорії до моніторингу також потрапляють тільки матеріали, де розпізнані маніпуляції.
3. провідні російські сайти. В цій групі представлені всі матеріали, що стосуються України, (без перевірки на маніпулятивність) з 16 видань: aif.ru, dni.ru, kommersant.ru, kp.ru, lenta.ru, lentainform.com, life.ru, newsru.com, pravda.ru, regnum.ru, riafan.ru, russian.rt.com, slovodel.com, svpressa.ru, tass.ru, vz.ru.
4. провідні українські медіа - 17 українських онлайн-видань: 24tv.ua, bykvu.com, censor.net.ua, fakty.com.ua, fakty.ua, gordonua.com, interfax.com.ua, lb.ua, liga.net, nv.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, segodnya.ua, tsn.ua, ukrinform.ru, unian.net, zn.ua. Матеріали з цієї групи не є маніпулятивними. Вони потрапляють у моніторинг для порівняння – щоб можна було проаналізувати, на якому загальному інформаційному фоні відбуваються маніпуляції.

Крок третій: аналізуємо отримані графіки

На графіках відображено, скільки відсотків від загальної кількості новин на сайтах певного типу було присвячено темі, яку ви аналізуєте. Інтерес викликають дві речі: піки на графіку та асиметрія між типами сайтів. Наприклад, якщо у провідних медіа певна подія проходить майже непоміченою, а в маніпулятивних є однією з найпопулярніших, то це означає, що її, швидше всього, штучно роздмухують.

А що саме пишуть — дивіться у вибірці заголовків справа від графіків. Для провідних російських сайтів і українських наведена випадкова вибірка за регулярні проміжки часу. З сайтів-клікбейтів та антиукраїнських російських сайтів сюди потрапляють матеріали, в яких алгоритм з високою ймовірністю визначав маніпуляції. Про ознаки маніпулятивних новин читайте ось тут, а детально про класифікатор та роль машинного навчання в проєкті написано в розділі «Методологія» на сторінці дешборду (прогортайте сторінку вниз або перейдіть з верхнього меню).

У заголовках з пошуку є лінки на джерела, де можна прочитати ці новини повністю. «Ми не хочемо популяризувати ці видання, проте розуміємо, що для аналітики потрібно переглядати не тільки заголовки, але й тексти. До речі, лінки приховано, аби вони не індексувались пошуковиками», — пояснює одна з авторок проєкту Надія Романенко.

Приклад 1. Що пишуть про Крим в Україні та Росії

За заголовками новин в темі «Окупація — Крим» бачимо, що в українських сайтах велика увага присвячена судам над кримськотатарськими активістами, частково ситуації на кордоні, обговоренню міжнародної реакції на анексію Криму, — пояснює Петро Боднар. — На російських маніпулятивних сайтах у той же час широко цитують Поклонську, розмірковують на тему американських ракет, ведуть розмови про те, як Україна агресивно поводиться стосовно Росії». Загальна кількість матеріалів про Крим на російських сайтах суттєво більша, ніж увага від українських ЗМІ.

Приклад 2. Про “всекоментуючого” Медведчука

Група проросійської опозиції має три теми: «Реваншистські політики» (йдеться переважно про Шарія), «ОПЗЖ Медведчука» та «ОБ Новинського, Вілкула, Мураєва», — пояснює Юлія Дукач. «Бачимо, що українські маніпулятивні сайти пишуть про ОПЗЖ більше, ніж російські. Це не дивно, бо до цієї групи медіа входить левова частка медведчуківських – 112.ua, Zik, Politeka. Віктор Медведчук на таких сайтах коментує практично всі важливі новини, просуваючи тези російської пропаганди у кожному коментарі. Сплеск інтересу в російських медіа стався хіба що після вибуху біля офісу Медведчука. Російські медіа часто використовують такі події, щоб просунути меседж про те, що російськомовні та проросійські політики в Україні почуваються у небезпеці».

Як працює пошук

«Щоб дослідити рівень уваги та заголовки до будь-якої іншої теми, можна скористатися пошуком. Візьмемо гучний інформпривід з відставкою голови Нацбанку Якова Смолія. Використаємо для пошуку слово "Смолій", — пропонує Надія Романенко. – Бачимо, що протягом року Смолій не був надто популярним. Загалом, увага на рівні пари новин в день, все тихо. Був сплеск інтересу до нього у листопаді 2019 року. Пізніше був пік у січні цього року — це було пов’язано з участю в розмові з прем’єром Гончаруком про те, "як пояснити президенту стан економіки". Про відставку ж почали писати в травні цього року маніпулятивні сайти. А найбільший пік, біля 30% від усіх новин, спостерігаємо на початку липня, після заяви про звільнення».

Пошукові слова наразі потрібно вводити російською мовою. Чому так? «Більшість дезінформації поширюється саме російською, тому і досліджуються матеріали, написані цією мовою. Також є певні технічні причини», — пояснюють автори. В планах — зробити і пошук дезінформації українською, якщо буде час і ресурс.

Щоб відстежувати тренди у маніпуляціях, радимо слідкувати за щотижневими випусками аналітичних моніторингів з описами найпопулярніших тез тижня, що публікуються у розділі #інфовійна.

Підпишіться на розсилку, щоб отримувати їх електронною поштою.

дезінформація