Шарій створив свою "освітню платформу". Фізично її сайт знаходиться в Росії
Справжньою “вишенькою на торті” є інший клієнт провайдера Шарія — Life.ru. Для тих, хто трохи підзабув, Life — це російський пропагандистський ресурс, «бойовий підрозділ інформаційних спецоперацій», за визначенням Служби безпеки України. Ми починаємо цикл статей, у яких дослідимо зв'язки Шарія з Російською Федерацією.
Коли заходить мова про “політичну партію” Анатолія Шарія, чомусь одразу пригадується “говорящая голова” в ютубі. Зовсім недавно ми також довідалися про існування групи реальних, а не віртуальних прихильників цієї партії, які засвітилися в бійці на метро “Театральна”.
Останнім часом, вочевидь, він не лише отримав потужну медіа-підтримку медведчуківських телеканалів, але й чимало грошей.
Нещодавно шаріївці переїхали в новий просторий центральний офіс. У своїх відео вони демонструють сповнених оптимізмом нових недавно набраних молодих співробітників — фахівців з реклами в інтернеті і з просування у соцмережах, котрі, схилившись над комп’ютерами, кують перемогу своєму незмінному “Лідерові”. Саме так, з великої букви, про нього пишуть підлеглі.
Але подивимося на ще один новий проект Шарія — “ЯШарю — Пища для полушарий”.
“ЯШарю” вони називають “освітньою платформою”. Там вже розміщені або анонсовані вебінари та курси близько двох десятків коучів. Серед них як маловідомі, так і ті, хто працює в цій сфері вже досить давно. Теми для проведення тренінгів у “ЯШарю” найрізноманітніші. Це психологія, бізнес, фінанси, особистий розвиток, спорт. Здається, ті, хто займався підбором тем для цієї платформи, ставили перед собою завдання по максимуму покрити всі сторони життя молодої людини. Така собі безвідмовна система по ловитві людських душ. Молода людина зацікавиться якимось питанням, зрештою, пошукова система їй видасть, що курси по цій темі можна пройти на якомусь сайті зі смішною назвою. Все, що від неї треба буде — це залишити свій емейл. А далі все може стати справою технологій.
Щоправда, є питання: чиїх саме технологій. Справа в тому, що інтернет-сторінка “ЯШарю” географічно розміщена… в Російській Федерації. Вона також обслуговується російською компанією Variti.
Так само в Росії розміщена й сторінка його інтернет-магазину, через який продають різні футболки тощо:
Офіційний партійний сайт Шарія, до речі, також обслуговується все тою ж компанією Variti, хоча в даному випадку мова йде про якесь її представництво в Швейцарії. Прикриття таке собі, на рівні “фігового листка” — але, принаймні, для Анатолія Шарія тут може бути формальний привід для виправдання, що, бачте, наймали швейцарську компанію, а звідки вона походить — не дуже розібралися.
Проте в ситуації з “ЯШарю” та його інтернет-магазином все досить однозначно — сайти обслуговуються з російського офісу в Москві. Причому, йдеться про локальну російську компанію, переважну більшість клієнтів якої складають саме російські організації. І от чомусь саме її вирішили обрати для співпраці в організації Шарія. Що вже саме по собі досить дивно. Лідер організації нібито не вилазить з Європейського Союзу, його організація не втомлюється позиціонувати себе як “українська партія”, а от хостингом проектів чомусь займається локальна компанія з Російської Федерації. В той час, коли сьогодні навіть позаполітичні українські компанії намагаються оминати подібні послуги з “країни-агресора”.
Російський провайдер “партії” Шарія та його освітньої платформи — компанія Variti — позиціонує себе не просто як провайдер. От що говориться на офіційному сайті компанії. “Технології Variti — програмно-апаратний комплекс, хмарний сервіс і набір послуг, що забезпечують максимальну доступність сайтів та інтернет-сервісів клієнтів в агресивному зовнішньому середовищі за рахунок забезпечення захисту від різного типу мережевих атак (наприклад, від DDoS) і надання додаткових сервісів, що збільшують надійність, доступність і безпеку.” Тобто, ця компанія ще й системно опікується питаннями безпеки своїх клієнтів. Іншими словами, якщо хто не зрозумів — питаннями безпеки інформаційних ресурсів нібито української “політичної сили” опікується російська іт-компанія.
Але й на цьому дива не закінчуються. На цьому ж сайті розміщено згадки про приблизно з десяток компаній, з якими Variti активно співпрацює. І кого ж ми бачимо серед серед її клієнтів? Це, наприклад, РЕН ТВ — російський державний федеральний телеканал.
Але справжньою “вишенькою на торті” є інший клієнт провайдера Шарія — Life.ru. Для тих, хто трохи підзабув, з чим ми маємо справу, Life — це російський пропагандистський засіб масової інформації, «бойовий підрозділ інформаційних спецоперацій», за визначенням Служби безпеки України. Був заборонений в Україні в 2014 році. У самому Life.ru не дуже приховують, що Variti надає їм послуги в сфері захисту “Інформаційної безпеки”. Загалом, російські пропагандисти задоволені співпрацею з Variti: за їх словами, збоїв у роботі не було, “легітимний трафік зберігся в повному обсягу”.
Таким чином, ми маємо майже анекдотичну ситуацію. Коли нібито позаполітична освітня платформа, партійний інтернет-магазин та офіційна сторінка нібито української “партії Шарія” спирається на російських адміністраторів, які так само адмініструють та оберігають один з найбільш пропагандистських та вбивчих антиукраїнських ресурсів. Здається, саме час Анатолію Шарію розвести руками і сказати одну з своїх улюблених фраз про те, що “ви все вигадуєте”.
Загалом, шаріївський “ЯШарю” дуже нагадує проекти, які свого часу намагався реалізовувати один російський напівофіційний молодіжний рух. Йдеться, звісно, про пропутінську організацію “Наші”, партійні кольори якої чомусь дивним чином збігаються з партійними кольорами організації Шарія.
шаріївський “ЯШарю” дуже нагадує проект, який колись намагалася втілити пропутінська організація “Наші”
На ресурсах “Наших”, так само як і на “ЯШарю”, спостерігається поєднання ідеологічних історичних постулатів з цікавими для молоді темами. У цього російського пропутінського руху був і проект про підприємництво, де навчали азам підприємницької діяльності, були й спортивні секції, зокрема, проект “Біжи зі мною”. Проте, звичайно, говорити про спадкоємність цих двох проектів ми можемо лише на рівні припущень.
Що цікаво — всі ці вебінари та курси на освітній платформі Шарія є безкоштовними для користувачів. На офіційному сайті організації це пов’язують із необхідністю мати партійну картку, проте на сторінці “Пищи для полушарий” доступ до подібних курсів можна отримати лише просто зареєструвавшись та залишивши свій емейл. Це при тому, що для більшості коучів їхня робота є способом заробітку — а отже, скоріш за все, їхні послуги були оплачені.
Як воно — отримувати 30 срібняків?
Тексти прослухали частину вебінарів та курсів, проте якогось “пропагандистського” моменту саме в прослуханих матеріалах не було. Це стандартні курси з різних сфер життя, розраховані насамперед на молодих людей. Щодо самих коучів, то вони також слабо асоціюються з політичною силою Шарія.
Так, наприклад, Андрій Божко вчить спраглих соціоніки. Має свій сайт та канал на ютубі. Коучінг для нього — це спосіб заробітку. Він аполітичний, і на його сторінках у соцмережах не знайти якихось політичних меседжів. Хоча серед його роликів на Ютуб про розбір соціотипів різних популярних ютуб-блогерів російськомовного сегменту можна знайти й типування Анатолія Шарія, де він виступає як “сочетание волевой сенсорики и этики отношений”. Проте, згадки про Шарія — це скоріше виняток для коучів, які беруть участь у шаріївському проекті.
Дуже активний на освітній платформі Шарія експерт з фінансів Назарій Рибінський у своєму Фейсбук-профілі чомусь взагалі не згадує його прізвища. Він захоплено розповідає, що йому вдалося провести вебінар, у якому взяли участь кількасот учасників. Але при цьому чомусь забуває додати, що цей вебінар було проведено для ресурсу Шарія.
Тексти звернулися до задіяних у цьому проекті коучів із запитанням, які фактори схилили їх до співпраці з Анатолієм Шарієм та як вони ставляться до того, що організація, з якою вони співпрацюють, фактично працює з Росії. Більшість із тих, кому були адресовані запитання, промовчали. Але є й такі, хто відповів Текстам або прокоментував у соцмережах. Головне, кажуть вони, — це можливість викладати свої знання, політична складова — вторинна.
“Я взяла участь тому, що для мене важливо поширювати правильні знання про тайм-менеджмент. Використовую різні ресурси, тому що правильне управління часом підвищує відповідальність і усвідомленість людей”, — так пояснила свою співпрацю з Шарієм Людмила Богуш, яка читає у Шарія курс із “тайм-менеджменту”. Вона також додала, що “не розглядала цей проект через політичний фільтр і не дивилася на партію Шарія”.
Є й такі, хто чітко декларує своє ставлення щодо Шарія. Так, за словами коуча з бігу Романа Короля, він давав лекцію на навчальній платформі безкоштовно з метою розвитку спортивного руху. “До партії ставлюсь негативно і відношення мати не хочу. Я просив, щоб моє прізвище з політикою не пов‘язували”, — повідомив він Текстам.
Деякі коучі в приватних розмовах також сказали Текстам, що в переговорах про їхню участь в освітній платформі Шарія йшлося про аполітичність проекту. Їх запевняли, що він жодним чином не стосуватиметься політики. “Коли були переговори і запис, мова була про повну відсутність якої-небудь політики”, — повідомив один із учасників. Звісно, у Шарія подібних умов дотримуватися не збиралися. Інформація про освітню платформу постійно транслюється його партійними інформаційними ресурсами, анонси курсів активно поширюються в шаріївській мережі, створюючи додаткову капіталізацію політичній силі Шарія.
На цій же платформі є дуже дивний розділ “ЯШарю Україна”, на якому зібрані лекції з історії та частково — з літератури. Лекцій небагато і, що найбільш цікаво, серед них ви не знайдете хоч якихось матеріалів про події 20 століття, про визвольні змагання тощо. Трохи про Богдана Хмельницького, трохи про козацтво, про князів Київської Русі та українсько-російських педагогів. Ніби своя історія, але якась вихолощена. Є кілька лекцій і про літературних діячів — Лесю Україну та Миколу Куліша. Звісно ж, російською мовою. І за формою подачі, і за контентом складається враження, що цей розділ дуже відрізняється від усього іншого, розміщеного на цьому сайті. Загалом, при прослуховуванні цих виступів складається враження, що розділ зроблений на виконання забаганки якогось замовника. Хтось сказав, щоб був цей розділ — і його зробили.
Далі буде цікавіше. Чекайте наступної публікації