Ваша доставка Glovo. Гра на витривалість, мінус десять кілограмів і плюс 40 тисяч до зарплати (РЕПОРТАЖ)

Сльози і біль

Клас. Не так я собі уявляла перший день роботи кур’єром у Glovo — «платформи, яка поєднує кур’єрів, магазини і користувачів». У стандартний комплект, який мені видала компанія в на виплат (300 гривень на тиждень вираховують із зарплати), входив квадратний фірмовий жовтий рюкзак, бракований тримач для навігатора та зарядний пристрій для телефона. А спортивні окуляри теж не завадили б! Але їх не було.

Перспектива потрапити під колеса зовсім не надихала на робочий лад. Ціла пачка вологих серветок пішла на те, щоб стерти з очей та щік залишки тіней та підводки. Із червоними, мов у вампіра, очима, я помчала в зону своєї відповідальності — на лівий берег столиці. Раз по раз натикаючись на глибокі ями, уже шкодувала про те, що взялася за це діло.

Гловери, як я їх собі уявляла на початку експерименту: сильні й вільні люди, які зламали систему

Періодично поглядаю на годинник: 9:52 ранку. От біда — через свою тимчасову сліпоту я втратила дорогоцінні хвилини.

Згідно з правилами платформи, я повинна опинитися в зоні доставки за 10 хвилин до початку робочого дня. Тобто, о 9:50 я мала бути на місці. Систему неможливо обманути — вона намертво вклинилася в мій навігатор на мобільному телефоні, і тому бачить, де я перебуваю. І лише перетнувши намальовані на карті зелені кордони Деснянського та Дніпровського районів Києва, можна натиснути кнопку «check-in». Одразу після цього почнуть надходити замовлення.

Якщо я не встигну, мене не будуть штрафувати. Зате це негативно вплине на мій рейтинг. Логісти побачать мій невихід на лінію і зможуть вигнати мене зі зміни. А якщо прогули будуть систематичні — і зовсім відключать від системи. Читай — звільнять з роботи.

Складові рейтингу кур’єра Glovo

Доїхавши до станції метро «Лісова», я з третьої спроби знайшла початок своєї зеленої зони. Позаду було вже 10 кілометрів шляху. На цей момент я вже впріла і вмліла, мене мучила спрага, а в очах почало темніти.

«Допоможіть, — звернулася я до чоловіка, який розмовляв по телефону біля підземного переходу. — Купіть мені води. Бо я знепритомнію».

Поки я намагалася знайти потрібну купюру у кишені, мій рятівник за лічені секунди прибіг із півторалітровою пляшкою прохолодної мінералки. «Крутий міг би вийти з нього кур'єр! Швидкість — як у супермена!»— промайнуло в моїй голові.

«Дякую вам дуже», — я простягнула йому 20 гривень, але той відмахнувся: «Не видумуйте! Пийте!».

Програма просила мене зачекінитися ще 15 хвилин тому, але тоді я ще була в дорозі. Свій шанс почати робочий день я вже проґавила — спеціальна кнопка старту вже не горить у моїй програмі. Що робити? Костя із техпідтримки відповів на моє онлайн-повідомлення через 5 хвилин: «Протягом наступної години програма ще раз попросить вас показати, що ви в зоні покриття. Чи можу я бути ще чимось вам корисний?».

Консультант ввічливий, бо знає — після завершення нашої з ним розмови Glovo попросить: «Оцініть співрозмовника». Отже, тут контролюють якість абсолютно всіх працівників платформи?

Але щойно я допила каву, прийшла перша смс від Юлі, яка замовила сирники і чізкейк на сніданок. А це — перші 3,5 кілометри та плюс 38 гривень на рахунку! Я марно хвилювалася через логістичні нюанси: в повідомленні вказані і повна адреса, і навіть код від під’їзду. Мінімум спілкування — мрія для інтроверта. Дзвінок у двері — коротке привітання — вручення товару — готівка за доставку — розпис у програмі — і до наступних звершень!

За 5 хвилин приходить нове замовлення. Я відвезла лазанью та салат для Світлани з ресторанчика за півтора кілометри від її дому. На доставку пішло 30 хвилин. Зате заробила 46 гривень, плюс п’ятірка на чай. Разом – 51 гривня за півгодини. Тобто, 100 гривень на годину. Непогано. А якщо працювати по вісім годин на день, то при стандартному навантаженні з двома вихідними на тиждень виходить 100 грн.*8 годин*22 робочі дні = 17600 грн...

Але це дуже середнє значення. Поки що я — гловер-новачок, а, отже, рейтинг у мене мінімальний. Сиджу в парку і по 20-30 хвилин чекаю на нове замовлення. Спостерігаю за людьми, які кудись поспішають; на групу підлітків, які слухають музику через портативні колонки; на людей, які гуляють із песиками...

Не пригадую, коли я востаннє ось так сама сиділа? Кур'єру не телефонує директор і не ставить жодних запитань. Відчуття повного контролю свого часу (читай — над своїм життям) дуже підбадьорює.

Ось навіть взяти за приклад начальника охорони, який причепився до мене і в глузливій манері співчував моїй нелегкій долі. Цікаво, що він робить зараз? Навряд чи сидить в парку, як я. Його хтось контролює, відеокамери фіксують кожен його крок. А якщо відбудеться якась надзвичайна подія — то й посивіти можна, і штраф отримати, й за грати загриміти за недбальство. Я ж, при найгірших варіантах, можу потрапити в квартиру до маніяка… Але його дані (адресу, електронну пошту, номер телефону, фото та ім’я) поліцейські швидко вирахують за допомогою моєї робочої програми! І це трішечки заспокоює.

Питання на мільйон гривень

З початком карантину замовлень у гловерів значно побільшало. 26 квітня безіменний адміністратор із Іспанії (саме там зареєстрована компанія) написав мені мотивувального листа: «В середньому ваш дохід буде складати до 100 грн. на годину. Ви сумніваєтесь у безпеці? Не хвилюйтесь, у Glovo ми віддані своїм кур'єрам, партнерам та користувачам та надаємо всі необхідні засоби безпеки. Ви можете отримати маски, рукавички та засоби для дезінфікування рук, якщо потрібно. Таким чином ви уникнете будь-яких контактів і будете достатньо захищені».

Так, дезинфікувальні засоби не завадять. Додаток «Glovo» на платформі Android завантажило понад 10 мільйонів користувачів. І хтось із них саме зараз може бути на самоізоляції з коронавірусом.

А якщо все ж спробувати? Щоб отримати запрошення на співбесіду, достатньо успішно пройти онлайн-тренінг: за 35 хвилин я ознайомилася з віртуальною презентацією про умови роботи в Glovo. Не розраховуючи на свою пам’ять, я зробила скріншоти з кожного слайду, а потім підглядала на ці підказки, коли настав час відповідати на тестові запитання. Все просто! Заради експерименту відповіла на одне запитання неправильно. Але не біда — платформа дала мені другий шанс!

Glovo вислав мені статистику зарплат для кур’єрів, які працюють на лівому березі Києва

Якщо вірити програмі, базова ставка 17 гривень+ 6 гривень за кожний кілометр. Тобто, проїхавши три кілометри, отримую за доставку 17 грн.+ 6 грн.*3 км=35 грн.

Більше деталей про заробітки мені розповів Денис під час групової співбесіди в невеличкому офісі без вивіски на вулиці Малоземельній, 35 а. Прізвище, посаду та особистий робочий телефон Денис не захотів називати. Молодий симпатичний хлопець поводив себе підкреслено по-діловому — наче злий робот із запрограмованим текстом.

Усіх, хто намагався його перебити, він ставив на місце різким зауваженням. Тому наступні запитання звучали з уст пошуковувачів тихо та зніяковіло: «Голосніше можете?!» — і тут дратувався у відповідь Денис.

Атмосфера під час двогодинної зустрічі була неприродно гнітючою. В очах кандидатів дружно вимальовувалася фраза: «Тримай себе в руках. Ще трішки потерпіти — і більше я його не побачу».

Марно я придумувала перед співбесідою легенду про свою освіту, досвід роботи та мотивацію роботи кур'єром — жодних запитань щодо цього Денис мені не поставив. Хоча на тлі 12-ти двадцятирічних хлопців у джинсах та футболках я виділялася, бо прийшла на співбесіду в діловій сукні — перед цим була на судовому засіданні та в міністерстві.

Виходить, щоб стати кур'єром, треба всього три речі: велосипед, здорове серце і вміння розраховувати свої сили.

«Ми від вас багато не просимо. Їжу не нюхати і не їсти. Холодне і гаряче розділяйте окремо. Будьте порядним кур'єром. Дотримуйтесь правил дорожнього руху. Користуйтеся інвентарем, — торохтить Денис. І побіжно робить зауваження хлопцю, який пише нотатки в блокноті: — Записувати не треба».

Окрім базової ставки, в Glovo є премії. Наприклад, якщо виконувати 100 замовлень на тиждень, на рахунок «капає» 2800 грн. бонусів. А якщо потрудитися в такому темпі один місяць, то це аж 2800 грн.*4 тижні=11200 грн. зверху.

Ще один спосіб збільшити зарплату компанія запозичила в мережевого маркетингу. Приводиш друга — отримуєш ще 500 гривень. Але кого попало краще не приводити, бо є умова — друг має зробити мінімум 30 замовлень на тиждень.

Поки Денис розповідає про презентабельний вигляд сумки, я уважно читаю умови договору, який мені треба зараз підписати. Кур’єри працюють абсолютно легально, зарплату отримують на картку Приватбанку раз на тиждень.

— ...А 1 мільйон гривень штрафу за розголошення якої інформації грозить? — уточнюю я, побачивши цікаве формулювання в документі.

Гловери неохоче розповідають стороннім людям про зарплату, бо бояться мільйонного штрафу

— Про зарплату. Чи про всякі дрібниці. Про наших партнерів. Про те, що їжа була гнила, наприклад. А фото з роботи в соцмережах розміщувати можна.

— ...А ви справді будете працювати кур'єром? — нишком питає у мене хлопець праворуч від мене.

Великі гроші

— Привіт, колего! — струнка брюнетка років 45-ти у шкіряній косусі грайливо підморгнула мені, поки я чекала на замовлення у фаст-фуді.

— Це ви до мене…? Ви — також працюєте в «Glovo»?

— Аякже! А ще казали, що на лівому березі я — єдина дівчина-кур’єр! Ти на велику?

— Так. А ви?

— А я на машині. Вранці точку відкрила на ринку, і — до роботи! Тобі, до речі, скоро також доведеться змінити транспорт. Підуть дощі — і їзда на двох колесах уже не буде приносити багато задоволення.

Надія працює гловером уже півроку. Її малолітражка за шість робочих днів на тиждень допомагає заробляти близько тисячі доларів на місяць. Від цієї суми 3-4 тисячі іде на пальне. Зате руки і ноги не втомлюються — вона навіть здоровенний жовтий фірмовий рюкзак з собою не носить. Я з сумом подивилася на свої потерті долоні — за якихось два дні вони помітно порожевіли й уже почали припікати.

Гловери люблять починати свій день у торговельних центрах. Програма зчитує їхнє місце перебування й у першу чергу віддає замовлення кур’єру, найближчому до місця отримання товару

Недаремно під час карантину почастішали жарти про те, що найбільше наживаються на пандемії саме кур’єри. Перехожі кілька разів розпитували мене, як можна влаштуватися кур'єром Glovo, скільки тут платять і який графік роботи.

Плюс роботи кур’єром — гнучкий графік. 27-річний Віктор рік тому залишив роботу бармена, стомившись від нічних змін. Тепер він ганяє на своєму електросамокаті, обравши вахтовий графік: тиждень працює в повну зміну з 8 ранку до 12 ночі, а наступного тижня відпочиває. З урахуванням бонусів, місячний дохід Віктора складає близько тридцяти тисяч гривень.

«За перші два місяці схуд на десять кілограмів. Потім — ще на п’ять. І вага не повертається! Хоча можна було б працювати і більше, але я не хочу жити однією лише роботою. У червні тиждень провів у Карпатах, позавчора повернувся з відпустки в Одесі. А в серпні планую Асканію-Нову побачити», — розповідає він.

Віктор пригадує, як у квітні вирішив встановити особистий рекорд — за 26 днів роботи з ранку до ночі він примудрився заробити 39 тисяч гривень. Але повторювати цей експеримент більше не планує: «треба себе берегти».

Підвищити свій заробіток можна, працюючи в години пік — в обідню та вечірню пору та на вихідні. Також плюсів додають оцінки від партнерів та клієнтів — «за ввічливість». Окремий критерій ефективності — середня швидкість доставки: нормою вважається 20-45 хвилин; якщо гловер їде понад годину — його рейтинг падає.

А що гірший рейтинг — то гірший графік годин можна вибрати для роботи на наступний тиждень.

Працювати в службі доставки, користуючись велосипедом, — це гра на витривалість

Наприклад, топові гловери можуть обирати будь-який час для роботи, а кур’єри з низьким рейтингом — як я — лише ті години, які не захотіли брати популярніші конкуренти.

Мій експеримент добігає кінця. Під кінець третього робочого дня я доставляла курячі нагетси із KFC для іноземця, який живе в пентхаусі в новобудові біля метро «Лівобережна». Чоловік виявився щедрим — залишив аж 35 гривень чайових. Для порівняння: зазвичай клієнти дають «на чай» 5-15 гривень.

Останні десять кілометрів шляху я охрестила «дорогою пекла». В пошуках правильної дороги додому через мікрорайон Троєщина — і далі через ліс, мій телефон розрядився. Без навігатора я кілька разів збивалася з курсу. Боліло все, а особливо плечі, спина, ноги. Пагорби немов не закінчувалися — їхати вгору було важко, і я кілька разів по кілометру вела велосипед у руках.

Всього ж зі своїм низьким рейтингом я заробляла 32 гривні за годину — бо замовлень було мало. Усі зароблені гроші я витратила в супермаркеті, купивши фрукти та іграшки для своїх дітей.

Неначе побита собака, спітніла, змучена і зла, я причвалала додому й одразу ж упала на ліжко. Мій організм не витримав — і наступні три дні я провела з градусником у ліжку. Добре, що не витрачалася на ліки — їх наша родина отримує безкоштовно, бо чоловік має пільги як учасник бойових дій.

експеримент репортаж кур'єр доставка