К

Ківа з Шарієм вигадали нову «громадянську війну». Моніторинг дезінформації №51

  • Згадали про націоналістів, опозиція боїться й перебільшує
  • Післясмак Дня Незалежності: скільки ж насправді боргів та зубожіння?
  • Детальніше про нову «змову» проти президента
  • Як пояснюють дефіцит води в Криму?
  • Дезінформація про потужний міжнародний альянс проти Лукашенка
  • Дивіться, як змінювались теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізації

Період: 24—30 серпня 2020 року.

Теми дезінформації

Відсоток новин із вказаною темою серед усіх новин із групи сайтів

Брехня тижня

Депутат від ОПЗЖ на словах живцем поховав членів молодіжного крила своєї ж партії: «под Харьковом заблокирован бандитами и расстрелян автобус с Патриотами за Життя. Предварительно: двое убиты». Поліція спростувала: ніхто не загинув. Все заради жертовного образу самотніх борців за порядок і стабільність.

Герой тижня

Огірок, який полюбився і простим журналіст(к)ам, і маніпуляторам — за те, що його на руці Зеленського розрубав кандидат в місцеві депутати. Багато важливих подій не отримали тої уваги, яку здобув зелений овоч.

Національний корпус і стрілянина з Ківою

Обстріляний на Харківщині мікроавтобус з членами громадського руху "Патріоти — За життя" викликав неабиякий резонанс в середовищі українських маніпуляторів. Писали «о жестоком побоище», яке «буквально шокировало не только украинцев, но и мировое сообщество». Основний ажіотаж відбувався навколо публікацій лідерів ОПЗЖ та Шарія, які написали про двох загиблих та одного викраденого (в поліції це спростували), та в усьому звинувачували Нацкорпус (організація правого штибу, кістяк якої становлять ветерани полку МВС “Азов”). Нацкорпус теж спростував свою причетність, але називав постраждалих російськими найманцями. Активістів Нацкорпусу маніпулятивні сайти постійно згадували в заголовках. Єдиним, хто частково натякнув на можливу їхню причетність, був Антон Геращенко, який зазначив, що конфлікт відбувся «между двумя группами сторонников разных политических сил».

Зазначимо, що хоч Ківа і говорить, що «в основе критики в сторону партийных лидеров ОПЗЖ лежит то, что мы исповедует религию мира, порядка, благосостояния, борьбы с хаосом и безумием», створений ним рух "Патріоти — За життя" фактично є воєнізованим угрупуванням, яке очолив колишній командир роти особливого призначення, а потім і громадської організації “Східний корпус” Олег Ширяєв (за керівництва якого колись “Східний корпус”, роти полку МВС “Азов” розпочав конфлікт із Нацкорпусом, кістяк якого складають ветерани полку МВС “Азов”). Та й після інциденту Ківа в не надто миролюбній формі пообіцяв, що «они будут укреплять свои ряды», а «причастные будут жестоко наказаны», а отже — чекатимемо нових силових конфліктів за участі представників «порядка, благосостояния, борьбы с хаосом и безумием».

Російські сайти, орієнтовані на українську тематику, теж у всьому безапеляційно звинувачували Нацкорпус, традиційно лякали «агрессивным национализмом», розмірковували про те, що ці події «стоило бы рассматривать как отражение процессов, проходящих в силовом сопровождении украинских политических процессов», та продукували заголовки на кшталт «Будущее Украины будет решаться в ходе кровавых уличных боев», «Гражданская война расползается по Украине?» або «Новый фронт. Война из Донбасса пришла в Украину». Причиною ж інциденту назвали особисту образу Білецького через утворення силового підрозділу ОПЗЖ: «Пресловутая монополия на улицу. Шесть лет никто им вообще не противостоял. Все знали, к кому надо обращаться, когда дело доходит до уличной фазы. Это и политика, и бизнес. А тут появились конкуренты, которые ломают «рынок». Реакция последовала действительно в стиле 90-х».

Спроби довести, що святкувати на День Незалежності — нема що

Цього тижня дезінформатори продовжили зловтішатися зі святкування Дня Незалежності України. Вони використали цей привід для того, щоб продовжити просувати свої тези про «зовнішнє управління». Які ж риси «зовнішнього управління» вони побачили? «Украина отдаст на откуп (йдеться про меморандум щодо кредиту ЄС — Тексти) наблюдательные советы на госпредприятиях, и пустит иностранцев в комиссии при отборе судей».

Іноземці в наглядових радах та комісіях для відбору суддів Вищого антикорупційного суду потрібні, щоб зробити процес відбору незалежним від українських політиків та олігархів. Іноземців пропонують як незалежних фахівців, а не групу підтримки чиїхось інтересів. Чому подібні звинувачення не мають сенсу, детальніше читайте тут. Загалом, для чого потрібні іноземці в держкомпаніях та громадських радах? Річ не в тому, що вони розумніші чи менш корумповані, ніж українці. Річ у тім, що в них немає місцевих інтересів, і ними важче маніпулювати, бо за їх спиною — потужні міжнародні організації.

Окрім маніпуляцій із «зовнішнім управлінням», російські сайти, орієнтовані на українську тематику, називали неправдиві цифри щодо боргів України. Наприклад, вони цитували колишнього прем’єра України Азарова про те, що «Более 250 млрд грн (то есть треть бюджета) пошло на погашение долгов». Насправді в 2020 на погашення боргів заплановано 146 млрд гривень. Це 9% видатків із бюджету 2020 року. Можна помітити, що борги по відношенню до ВВП різко зросли в 2014 році. Тоді Україна постраждала від економічної кризи, яка була спровокована розкраданнями, здійсненими режимом Януковича (за участі Азарова). Також причинами кризи стали російська військова агресія та економічна блокада.

Україна «втручається» у внутрішню політику Білорусі, а Росія пропонує їй «інтеграцію»

Щодо протестів у Білорусі на російських сайтах, що орієнтовані на українську тематику, є одне пояснення — «зовнішнє втручання». У втручаннях вони продовжують звинувачувати і Україну, що ніби-то хоче створити «геополитический блок для противостояния с Россией», і Польщу з Литвою. Але за спиною у цього товариства, звісно ж, «ляльководи» зі США.

Дезінформатори часто писали про протести в Україні в 2013-2014 роках, використовуючи такі публікації в якості лякалки для білорусів. Інколи вони доходили до абсурду: «по итогам майдана в Украине в больнице оказалось больше тысячи сотрудников правоохранительных органов, погибли десятки — от пулевых, ножевых, разных ранений». Історія не знає таких фактів: за офіційними даними, постраждало близько 400 силовиків, не всі з них лягали до лікарні.

Також дезінформатори погрожували, що «мы никогда не дадим превратить Белоруссию в то, во что сегодня превратилась Украина». Україна після Революції Гідності стала демократією, в якій двічі відбулися конкурентні чесні вибори та двічі змінилася влада, не кажучи про важливі економічні, антикорупційні, медичні, освітні й безпекові реформи. У Білорусі та Росії зміни влади не відбувалося вже понад 20 років. Схоже, саме в демократію Росія не дозволить перетворити Білорусь.

Щодо причин протестів, провідні російські сайти звинувачували Лукашенка в тому, що він «расколол единое в своём стремлении к интеграции с Россией белорусское общество, поддержав и распространив идеологию «литвинства» (мається на увазі прагнення незалежності Білорусі — Тексти). В цьому єдиному білоруському суспільстві, за статистикою, знайшлося аж 7.7% жителів, які хотіли б «интеграции» з Росією.

Врешті дезінформатори змогли коротко описати основне кредо російської зовнішньої політики: «Есть пророссийские коммунисты, либералы, консерваторы, имперцы и так далее до бесконечности». Для неї не мають значення ідеологія, походження і цілі політичних рухів. Єдине, що має значення — це готовність дослухатися до Москви.

Також писали:

Зубожіння по всій країні

Розвивали тему постійного зубожіння в Україні. Через банкрутство банку “Аркада” прогнозували “банкопад”, пов’язували економічну кризу з зовнішнім управлінням (“все стратегические решения принимает совет директоров Ост-Украинской компании. Страна управляется через набсоветы, посольства и дрессированных обезьянок, засевших в больших советских зданиях на Грушевского и Банковой”).

Дефіциту води в Криму немає — вода просто губиться по дорозі

Щодо Криму російські сайти, орієнтовані на українську тематику, зачепилися за фразу Кравчука: «Если какая-то гуманитарная катастрофа случится, которая связана с водой, то людям можем дать воду», але спробували подати це так, ніби ледь не українська сторона просить у Росії права подати воду в Крим.

«Конечно, на Украине спят и видят, как в Крыму наступит глобальная засуха, и они с барского плеча дадут нам воду».

Теорії змови проти президента

Українські маніпулятивні видання під виглядом інсайду просували тезу про змову Порошенка, Тимошенко і Коломойського з Медведчуком з метою «отстранения президента Владимира Зеленского от должности». «Катализатором того, что Медведчук пристанет на предложение Порошенко-Коломойского» називали загравання Зеленського з «радикалами» та ігнорування «нападения на представителей оппозиции». Щоправда, в інших версіях замість Коломойського та Тимошенко вже до змовників додавали Авакова. Аргументували свої фантазії фразами на кшталт «объединение Порошенко, Медведчука и Авакова хоть и временное, но не такая уж фантастика».

Місцеві вибори: схід та Київ

Всеукраїнські та регіональні сайти пишуть про шанси, команди та кампанії основних кандидатів. Негативні матеріали з ознаками замовності (повторювана публікація явно в інтересах іншого кандидата) стосувались Кличка та голови голови Дніпропетровської облради Олійника. Матеріали на користь проросійських сил спекулюють про спроби «не допустити» ОПЗЖ на вибори. За їхньою версією, так Зеленському з Порошенком буде вигідніше «ділити» південь та схід країни. Маніпулятивні видання та російські сайти активно наголошують на тому, що «Слуга народу» стрімко втрачає рейтинг та вже не розраховує на перемогу. Президента звинувачують у «гастролях» на підтримку своєї партії. На одному з російських сайтів, орієнтованих на Україну, вийшов матеріал під назвою “Зеленский ради предвыборного пиара начал питаться в «Макдональдсе»”.

Висновки

Цей моніторинг дуже схожий на попередній випуск: Білорусь, «зовнішнє управління» й політичне загострення до місцевих виборів. Тези російської дезінформації, які ми спостерігаємо вже понад рік, орієнтовані на всеукраїнський масштаб і зовнішню політику. Не втручаючись активно в хід тої чи іншої кампанії в конкретних містах, російська дезінформація наголошує на своїх ключових тезах — таких як «зовнішнє управління», “зубожіння”, нездатність української влади до управління державою — і пророкують керівній партії провал на місцевих виборах цього жовтня.

Дезінформатори намагаються викликати співчуття до проросійських сил: їх «вбивають» “націоналісти” і “бойовики Зеленського”, влада ніби-то перешкоджає їхній кампанії.

Методологія

Ми шукали теми у 16675 матеріалах російською мовою з:

Маніпулятивність новини визначав покращений класифікатор з проекту “У нас погані новини”. У моніторингу враховували лише матеріали про суспільно-політичне життя, які стосуються України.

Обмеження дослідження:

В даному дослідженні ми враховували тільки ті теми, які співзвучні з російськими дезінформаційними кампаніями. Більшість з них спираються на реальні події, адже так дезінформація ефективніше працює. Назви тем відображають маніпуляції, використані в темі. Відповідно, новини з теми на українських мейнстрімних сайтах можуть мати абсолютно інший зміст, ніж маніпулятивні матеріали.

Теми російської пропаганди в Україні ми беремо з наступних груп матеріалів:

У першій та другій групах новин матеріали відбирались класифікатором маніпулятивних новин.

NDI logo

дезінфомонітор дезінформація інфографіка

Знак гривні

Що читати далі

Деза війни

Kiva and Shariy invent a new “civil war”. Disinformation monitor #51

«Кур’єр» на милицях. Скільки бігав по лікарях один поранений боєць
Знак гривні