З

Замість автомобіля ви можете купити літак. В Україні розвинулася повноцінна "мала авіація"

В Україні з кожним роком стає все більше власників невеликих приватних літаків. У нас вже є повноцінна “мала авіація” чи, як вона офіційно називається, “авіація загального призначення”. Тексти вирішили поговорити з одним з власників подібних літаків та переконаним фаном авіаційного руху Максимом Тульєвим.

– За вашою оцінкою, скільки сьогодні в Україні приватних літаків, які можна віднести до “малої авіації”?

– Літак на сьогодні стає все доступнішим засобом пересування. Зараз його вже можна порівнювати з автомобілем. Якщо говорити про цифри, то середня вартість літака “малої авіації” в Україні становить сто тисяч доларів. Хоча, наприклад, новий літак, який збирається у нас на базі КПІ, можна придбати за тридцять тисяч. Щодо вже вживаних іноземних, то я бачив ціну і в п’ятнадцять тисяч доларів. Щодо верхньої цінової межі – її просто немає.

101733547_3198818656847990_7309675335888214376_o.jpg

Максим Тульєв та його літак. Фото з його фб-сторінки

Стосовно кількості подібних літаків, то сьогодні таких, що постійно літають, а не стоять в ангарі, нараховується вже понад півтисячі. Це при тому, що ще три роки тому їх було не більше п'ятдесяти. Треба віддати належне: на відміну від Росії чи Білорусі, в нас більш адекватний регулятор – Державіаслужба. Він ще кілька років тому ввів таке поняття, як клас G авіаційного простору. Це простір, у якому можна літати без сповіщень – просто сів і полетів. Сьогодні це вся Україна, окрім зон поблизу великих аеропортів. Там, а також на великій висоті, діє контрольований повітряний простір – для польоту через нього треба подавати відповідну заявку.

Довідково від Текстів: Більш адекватну Державіаслужбу Україні вдалося створити після Майдану. В січні 2016 року команді екс-міністра інфраструктури Андрія Пивоварського вдалося змусити Державіаслужбу ухвалити нові, спрощені правила отримання рейсів для "великої авіації". Доти дозвільна система була заточена під авіакомпанію Коломойського МАУ. В результаті, міністерству вдалося зробити процес надання маршрутів прозорим і чесним.

Детальніше читайте у нашій статті "Вперед і вгору! Прибрали монополію в авіаперевезеннях, отримали вражаючий результат"

– А от такий неконтрольований рух і різке зростання кількості малих літаків – чи не означатиме це зростання кількості форс-мажорів у повітрі?

– У класі G проблема уникнення зіткнень – це виключно проблема пілота. Аби цього уникнути, пілоти повідомляють про свої маршрути на відповідних частотах, вони спілкуються один з одним, їх бачить диспетчер, який допомагає їм інформацією. Якщо летіти вище, у контрольованому просторі, то там вже основна відповідальність лягає на диспетчера, аби ніхто ні в кого не влетів. Літати там легше і безпечніше.

– І де на такому літаку можна злетіти і приземлитися?

На сьогодні в Україні є сотні приватних майданчиків, які можна назвати “малими аеропортами”. Це або шматок рівного поля, або стара бетонна сільгоспсмуга, які ентузіастами пристосовані до потреб малої авіації. Біля Києва, наприклад, з десяток таких аеродромів. Багато таких майданчиків у Карпатах, є в Хмельницькому, поблизу Дніпра.

Можна, звичайно, приземлитися й у великому аеропорту. Але великий аеропорт коштуватиме дорожче. Якщо приземлення в “малому аеропорту” вам в середньому коштуватиме гривень двісті, то прибути – побути – полетіти у великому обійдеться в 2 - 3 тисячі гривень. Зате там можна пройти митницю.

– А яка економічна доцільність тримати приватний аеропорт? На цьому можна в Україні заробляти?

– Люди поки вкладають гроші. Я вірю, що воно колись відіб’ється. Але натепер це проєкти на ентузіазмі. Деякі взагалі не беруть грошей. Прилітайте, будемо раді.

– Чого вартує обслуговування таких літаків?

– Залежить, знову-таки, від того, де тримати літак. Вартість зберігання в ангарі мого досить немаленького літака становить 5 тисяч гривень на місяць. Але можна знайти й дешевше. Можна обійтися тисячею чи двома тисячами на місяць. Все залежить від місця.

– Чи потрібно власникам літаків сплачувати якісь особливі податки?

Якихось додаткових податків за те, що володієш літаком, сплачувати в нас поки не треба. Хоча зараз багато літаків в Україні перебуває на американській реєстрації. Це можна порівняти з українськими “євробляхами”. Американська реєстрація літака дає можливість не платити ПДВ при ввезені літака. Також є дешевшим утримання самого літака. У літака є таке поняття, як “льотна придатність” – це означає справність літака та його готовність до польоту. “Льотна придатність” видається на рік, і щороку її треба продовжувати. Така процедура, як і відповідні регламентні роботи, на американській реєстрації будуть значно дешевшими, ніж на тій же європейській. Пов’язано це з особливостями сертифікації.

– А скільки коштує технічна підтримка літака на рік?

– Ну, наприклад, підтримка мого літака – не найбільшого, але й не найменшого – коштує мені 1200 доларів на рік. А так загалом може обходитися не більше тисячі доларів на рік.

119576235_3485382618191591_2711260717947886170_o.jpg

Так виглядає літак на техогляді. Фото з фб-сторінки Максима Тульєва

– А наскільки у нас розвинене авіатаксування? Скільки це коштує?

– Тут все залежить від самого літака і ще низки чинників. Середня ціна – доларів 200 - 250 за льотну годину. Хоча можна й за сто доларів домовитися. Ну а верхньої цінової межі, знову-таки, немає.

– Наскільки реальним є на сьогодні, аби перескочити десь через трафік у столиці, скористатися літаком? Злетіти десь на правому березі, а приземлитися, наприклад, на Троєщині?

– Про конкретні прецеденти я поки що не чув, але технічно це вже цілком можливо.

авіація транпорт

Знак гривні
Знак гривні