Рейтинг – все, життя – ніщо. Напередодні місцевих виборів уряд зробив обмеження “червоної зони” вкрай туманними
Урядові постанови пишуться як ребус. Ми розшифрували, що означає останнє рішення Кабміну про зміну "коронавірусного" зонування регіонів. Нові правила дають можливість представникам місцевої влади утриматися від вкрай непопулярних карантинних обмежень у своїх регіонах – чим вони, ймовірно, й скористаються напередодні виборів, призначених на 25 жовтня.
З 22 липня до 16 вересня “червона зона” впроваджувалася залежно від кількості випадків на 100 тис. населення (постанова Кабміну № 641). У районах та містах з населенням до 70 тис., а також чомусь у Києві (мабуть, щоб не викликати протестів в урядовому кварталі, а також на знак особливого ставлення до Кличка) червона зона мала впроваджуватися, коли на 100 тисяч людей хворих ставало 240. Для районів і міст із населенням понад 70 тис. мешканців – 160.
Відтепер червоний рівень небезпеки не обов'язковий, а може бути встановлений, якщо середній показник захворюваності у 5 і більше разів перевищує середній по країні, або якщо в лікарнях, які приймають хворих з Covid-19, зайнято більше 75% ліжок.
Вирішуватиме в кожному окремому випадку відповідна Держкомісія спільно з представниками регіональних комісій. Тобто, правила розмиваються, а це створює поле для корупції. “У вас погана ситуація, і місто треба закривати. Можемо ввести абсолютно “червону зону”, а можемо підійти з розумінням і не відправляти школи на карантин. Але це створює для нас ризики, ви ж розумієте, що їх потрібно компенсувати”, – така умовна розмова між керівниками МОЗ і міським головою – за межею добра і зла, але ми надто добре знаємо своїх чиновників, щоб її виключати повністю.
Попередні чіткі правила унеможливлювали навіть гіпотетично такі думки й розмови.
Як повідомляє Українська правда з посиланням на міністра Степанова, нові правила можуть передбачати як одномоментне закриття всіх сфер, які в конкретному регіоні призводять до спалаху захворюваності, так і поступове обмеження.
Зважаючи на стрімке зростання захворюваності, будь-хто може передбачити, що середній показник постійно збільшуватиметься, а разом з ним – і поріг для “червоних зон”.
Це означає, що найближчим часом представники місцевої влади заради збереження рейтингів, очевидно, виконуватимуть вимоги тих, хто протестуватиме проти закриття торгових центрів, шкіл та ринків (власне, вони навряд чи ризикуватимуть їх закривати).
Позиція центральної влади у цій ситуації виглядає непослідовною. З одного боку, президент Зеленський звинувачує у поширенні вірусу місцевих чиновників, які заграють із електоратом, і підкреслює, що саме завдяки жорсткому карантину Україна змогла зупинити поширення коронавірусу навесні.
Однак восени, коли щоденні показники захворюваності, а тепер уже й смертності летять угору, уряд раптом наділяє місцеву владу додатковими повноваженнями в питаннях запровадження карантинних обмежень. Це робиться для того, щоб перекласти відповідальність на місцевих чиновників і захистити партію “Слуга народу” на тих же місцевих виборах від критики з боку місцевих антикарантинних популістів. Крім того, це ще й залишає "поле", щоб “неформально домовитися” про ступінь "червоності" червоної зони.
