Швеція проти COVID-19: спочатку висока смертність, потім повільніше поширення

Чим особливий шведський підхід?

Шведи відмовилися від жорсткого карантину на кшталт того, що весною запровадили Італія, Іспанія та більшість інших європейських країн.

З одного боку, влада заборонила події за участі більш ніж 50 осіб, закрила для відвідувачів заклади догляду за людьми похилого віку, обмежила кількість відвідувачів у ресторанах і зупинила навчання в університетах та старших класах шкіл (для учнів старших за 16 років).

З іншого, – вона лише рекомендувала шведам завжди дотримуватися соціальної дистанції, залишатися вдома за будь-якого нездужання та працювати з дому – проте відмовилася від закриття закладів, обмеження пересування та гігантських штрафів за порушення правил чи рекомендацій.

Знавці відзначають, що шведському суспільству притаманна взаємодія на основі довіри, і що влада очікує, що люди дотримуватимуться її рекомендацій.

Іншою особливістю стала мінімальна присутність політиків під час представлення стратегії боротьби. Натомість її архітектором та обличчям став головний епідеміолог країни, 64-річний Андерс Тегнелл.

Він пояснив, що в основі шведського підходу є очікування того, що пандемія триватиме довго: “це марафон, а не спринт”. Тому будь-які правила мають бути такими, щоб шведи без примусу могли дотримуватися їх навіть “роками, якщо буде потрібно”.

Шведи загалом дотрималися рекомендацій – проте життя у розпал епідемії не завмерло настільки ж, як у багатьох інших країн Європи та світу.

Це не означає, що влада дала вірусу змогу безперешкодно прокотитися країною начебто в надії на швидке формування колективного імунітету. Тегнелл згадував про колективний імунітет як можливий наслідок підходу, але неодноразово заперечував, що саме він є метою. Декларованою ціллю є вберегти життя і здоров’я людей та сповільнити поширення вірусу настільки, щоб дозволити медичній системі впоратися із його наслідками.

Смертність і падіння економіки

За час пандемії у Швеції з її 10-мільйонним населенням від коронавірусної хвороби померло 5894 осіб (станом на 11 жовтня), майже половина з них – у квітні. Найбільше постраждали жителі Стокгольма.

Смерті та падіння економіки від початку пандемії (станом на 11 жовтня)

Джерело: Worldometer, OECD

За кількістю померлих на мільйон населення (583) країна розташовується на 14-му місці у світі. Це набагато гірший показник, ніж у сусідніх скандинавських країнах, які ввели жорсткий карантин на початку пандемії. У Данії, Фінляндії, Норвегії він дорівнює 112, 62 та 50 відповідно. При цьому, попри менш жорсткі обмеження, економіка Швеції у другому кварталі року просіла навіть більше, ніж у сусідніх країнах – на 8,3% порівняно із 6,9%, 4,4% та 5,1% у Данії, Фінляндії та Норвегії.

Водночас показники Швеції кращі, ніж у деяких країнах, що запровадили жорсткий карантин – Франції, Іспанії, Великій Британії тощо. Там смертність дещо перевищує шведську. Падіння економіки у Швеції також нижче, ніж у середньому в ЄС – 8,3% проти 11,4%, та у таких країнах із жорстким карантином, як Іспанія (17,8%), Велика Британія (20,4%), Франція (13,8%) та Нова Зеландія (12,2%).

Влітку кількість нових випадків захворювання та смертей різко знизилася і досі залишається на порівняно низькому рівні – тоді як у багатьох країнах вона знову зростає.

Нові виявлені випадки захворювання та смерті за останні 14 днів на 100 тис. населення (станом на 11 жовтня)

Джерело: Європейський центр із профілактики та контролю захворювань

Недоліки та невдачі

Найбільшою невдачею шведської боротьби з коронавірусом називають нездатність захистити літніх людей, насамперед тих, що проживають у будинках догляду. Вони становили половину жертв, а загалом 90% померлих мали 70 і більше років.

Критик шведського підходу, епідеміолог Йоакім Роклев ще на початку квітня попереджав: літніх людей складно захистити, якщо вірус сильно пошириться серед усього населення. Тегнелл зізнався, що багатьох смертей можна було уникнути, проте вважає, що загальна стратегія не була помилковою.

Відомо, що працівникам закладів догляду бракувало засобів персонального захисту. Деякі критики звинувачують шведську владу у тому, що вона залишила напризволяще хворих літніх людей: переважна більшість із них не отримала медичної допомоги у лікарнях – начебто через побоювання того, що тоді забракне місць для інших хворих.

Розслідування звинувачень триває. У відповідь зазначають, що медична система в жоден момент не була на межі – наприклад, так і не задіяли військовий госпіталь на кілька сотень реанімаційних місць. До того ж, відмова від переведення надзвичайно вразливих мешканців закладів догляду у лікарні загалом не є чимось незвичайним.

Деякі дослідники вказують, що відмінностей між Швецією та іншими країнами надто багато, щоб пояснювати вищу за сусідів смертність від коронавірусу лише менш жорстким карантином.

Наприклад, вищу кількість смертей у Швеції пояснюють тим, що вірус сильно поширився там ще до запровадження карантину: напередодні чимало шведів повернулися з альпійських лижних курортів, тоді як таких туристів в інших скандинавських країнах було значно менше.

Сам Тегнелл припустив, що вищу кількість померлих у Швеції пояснює те, що попередні сезонні епідемії грипу у ній були слабшими, ніж у інших країнах, тож після них вижили чимало осіб із вкрай поганим станом здоров’я.

Непропорційно сильно від хвороби постраждали вихідці з інших країн, яких у Швеції більше, ніж в інших скандинавських країнах. На думку критиків, влада не змогла вчасно донести до них вказівки, як потрібно діяти під час пандемії, а самі вони не завжди могли працювати з дому та дотримуватися дистанції. Чимало їх працює саме в закладах догляду за літніми людьми.

Нарешті, навіть деякі симпатики шведського підходу критикують відсутність уваги до поширення вірусу людьми без симптомів, ігнорування обов’язковості масок для населення та донедавна недостатню роботу з відстеження контактів хворих.

Досягнення та переваги

Спостерігачі відзначають стабільність і прагматичність правил та їхнє одностайне і послідовне комунікування у Швеції. Колишній редактор “Британського медичного журналу” Річард Сміт протиставляє їх заплутаним правилам у Великій Британії, що постійно змінюються й які складно розуміти та дотримуватися їх. Відзначають і чесність підходу: шведам не обіцяють швидкого завершення епідемії після, наприклад, винайдення вакцини. Симпатики також наголошують на повазі до особистої свободи шведів та мінімізації негативного впливу карантину на здоров’я.

Збереження довіри між владою та суспільством контрастує з “втомою” від жорстких обмежень у інших країнах

Збереження довіри між владою та суспільством контрастує з поширенням протестних рухів та “втомою” від жорстких обмежень у деяких інших країнах. Тегнеллу довіряє 63% шведів (у квітні – 69%).

Крім того, ставлення до шведського підходу покращилося після того, як влітку кількість нових випадків та смертей різко впала. Попри зростання з настанням осені, вона надалі залишається досить низькою, тоді як у багатьох країнах знову стрімко зростає. Досвід країни розглядає і фактично вже використовує чимало інших країн, що вважають запровадження нового жорсткого карантину вкрай небажаним.

Нарешті, деякі знавці порівнюють офіційні дані про померлих хворих на COVID-19 із так званою надлишковою смертністю (різниця між кількістю смертей під час пандемії і кількістю смертей за цей період у попередні роки) і вказують, що Швеція частіше вказувала коронавірус причиною смерті, ніж низка інших країн. Тобто її порівнянні показники можуть насправді бути дещо кращими.

Що стосується шведської економіки – вона орієнтована на експорт (46% ВВП), тому не могла не постраждати від падіння споживання в інших країнах.

Андерс Тегнел: деякі припущення та логіка шведського підходу

У вересні Тегнелл розповів Financial Times, що “не вірить у прості рішення складних проблем” – наприклад, обов’язкове носіння масок. На його думку, воно створює хибне почуття захищеності, яке зменшує пильність за дотримання найважливіших правил боротьби з вірусом, передусім – соціальної дистанції. Водночас він не відкидає використання масок в окремих ситуаціях. Його колеги з Агентства громадського здоров’я вважають, що маски потенційно можуть допомогти людям із групи ризику та під час локальних спалахів захворюваності.

На думку Тегнелла, не розв'яже проблему і вакцина. Він вважає, що “небезпечно вселяти людям надію на те, що з винайденням вакцини ми зможемо повернутися до попереднього способу життя.” Адже наразі невідомо наскільки ефективною буде вакцина, коли і чи взагалі вдасться її створити, як забезпечити достатню її кількість тощо.

Це контрастує, наприклад, зі словами провідного інфекціоніста США Ентоні Фаучі про те, що “це все має кінець” і вакцинація може розпочатися вже у листопаді. Тегнелл наголошує, що будь-які обмеження мають бути такими, щоб люди могли дотримуватися їх тривалий час, і повинні стосуватися справді небезпечних місць і занять – наприклад, роботи ресторанів. Під час їхньої розробки у Швеції намагаються мінімізувати негативні наслідки для фізичного та психічного здоров’я.

Прикладом такого прагматичного підходу є те, що у Швеції близькі люди хворих мають залишатися вдома 7 днів після контакту, а не 14, як радить ВООЗ. Хоча теоретично так можна “пропустити” поширення вірусу у незначній кількості випадків, менш тривала самоізоляція може спрацювати краще просто через те, що її охочіше дотримуватимуться.

Тегнелл не дивується, що після послаблення карантину в інших країнах (у літні місяці шведські обмеження стали жорсткішими, ніж у деяких європейських країнах), захворюваність там почала зростати. Тегнелл вважає, що поширення вірусу у Швеції може стримувати те, що вже близько 20% шведів, за його оцінками, мають імунітет до COVID-19.

Індекс строгості карантинних обмежень

Джерело: Coronavirus Government Response Tracker, Школа державного управління Блаватника, Оксфордський університет. Суворість українських обмежень компенсувалася необов'язковістю їх дотримання. За даними трафіку від Apple, українці дотримувалися карантину на рівні мешканців Південної Кореї, де суворі обмеження не вводилися.

Що далі?

Останніми тижнями більше нових випадків почали виявляти й у Швеції – хоча й менше, ніж у більшості європейських країн. Це пов’язують з поверненням частини шведів в офіси, поновленням навчання (і неофіційних вечірок) у всіх навчальних закладах і поширенням вірусу серед спортивних команд. Очільниця Служби громадського здоров’я у Стокгольмі попередила, що “досить багато шведів не дотримується рекомендацій”. Через це відклали очікуване послаблення обмежень на велелюдні події, хоча і скасували заборону на відвідування закладів догляду за людьми похилого віку.

Шведська влада сподівається уникнути значного поширення вірусу і планує гасити локальні спалахи через тестування, повідомлення (цим займаються здебільшого самі хворі) та самоізоляцію контактів недужих. Цьому має допомогти недавнє нарощення обсягів тестування до 140 тисяч на тиждень (за населення 10 млн). Не виключають шведські спеціалісти і запровадження жорсткіших обмежень, але передусім на місцевому рівні.

Заборони та обмеження:

1. Заборонено публічні події з більш ніж 50 учасниками.
2. Заборонено відвідувати заклади догляду за людьми похилого віку (від 1 жовтня кожен заклад може самостійно вирішувати, чи приймати відвідувачів).
3. Закладам харчування дозволено обслуговувати клієнтів лише за столиками. Ресторани, супермаркети та громадський транспорт мають уникати скупчення людей і забезпечувати дистанцію між ними.
4. Закрито в’їзд подорожувальникам з-поза меж Європейського Союзу.
5. На початку пандемії було припинено навчання учнів та студентів старших за 16 років (зараз вони вже повернулися до навчання). Втім, не припинили роботу заклади для молодших дітей, зокрема літні відпочинкові табори – “будь-яка фізична активність є корисною”.
6. Ті, хто живе в одному будинку/квартирі із хворим на COVID-19, мають залишатися вдома впродовж семи днів (крім дітей, що не мають симптомів хвороби).

Рекомендації:

1. Завжди дотримуватися дистанції під час перебування в громадських місцях. Людям із групи ризику – старшим за 70 років та зі складними захворюваннями і станами – максимально обмежити фізичні контакти з іншими людьми.
2. Часто та ретельно мити руки.
3. За можливості працювати з дому.
4. Залишатися вдома і пройти тестування за появи найменших симптомів нездужання.
5. Утриматися від відвідування будь-яких велелюдних подій (весіль, вечірок, похоронів тощо). Організаторам проводити оцінку ризиків для відвідувачів.
6. У розпал пандемії – уникати непотрібних подорожей. Зараз – уникати громадського транспорту або користуватися лише тоді, коли можна забронювати місце у ньому заздалегідь.

Більше про вказівки та рекомендації англійською тут, тут і тут.

ковід досвід швеція