З якими труднощами може зіткнутися територіальна оборона України? Досвід Ізраїлю

Про автора: Ігаль Левін – офіцер Армії оборони Ізраїлю, 5 років служби, лейтенант, досвід базової стройової підготовки, служби в територіальних дивізіях (80-а і 143-я), участь у Другій Ліванській війні та операції “Литий свинець”. В Україні є військовим інструктором в ГО "Українська Оборона".

В Україні протягом кількох років викристалізовується розуміння того, якою має стати справжня територіальна оборона (ТрО). Найбільш перспективним і цікавим є проєкт робочої групи генерала Кривоноса. Він пропонує створити таке територіальне військо, яке є в Швейцарії або, з деякими застереженнями, в Ізраїлі. Це міліційне військо всіх громадян. Розбите на регіони зі складами зброї і правом резервістів зберігати зброю вдома. Я сподіваюся, що саме цей проєкт ТрО переможе і буде ухвалений. Тобто, який саме вигляд має бути у ТрО, в Україні більш-менш розуміють. Але чи враховують ті проблеми, які чекають молоду ТрО після її створення і першого випробування війною? Ось про це я й хочу поговорити. Окремо про рутину і про війну – і, повірте, перше є не меншим випробуванням, ніж друге. Але перед тим для кращого розуміння дам визначення: що таке ТрО і навіщо вона потрібна.

Територіальна оборона – це міліційне військо, сформоване з активного резерву, який має в короткі терміни (за добу або трохи більше) мобілізуватися і бути готовим до виконання бойових завдань. Набір резерву відбувається з прив'язкою до місцевості – отже, резервісти фактично захищають рідну домівку. До сильних боків ТрО можна зарахувати високий бойовий дух, масовість і економічність.

Рутина

Величезна бюрократична машина

ТрО тримається на регулярному скелеті з керівників складів, кадровиків і начальників штабів. Кадрові військові, змушені вести облік і контроль десятків і сотень тисяч бійців-ополченців, вони стоятимуть перед потребою приведення в дію величезної бюрократичної машини. Це передусім облік кадрів і майна-спорядження. Гарні на папері рядки чисел та даних у реальному житті перетворюються на хаос і плутанину.

Наприклад, у крихітному Ізраїлі кадровики часто стикаються зі складною мішаниною контролю ій обліку рядового складу, і зовсім не рідкість така ситуація: бійця, а іноді й командира немає на зв'язку, бо він просто надовго полетів за кордон і не сповістив про це штаб своєї частини. Звучить банально, однак це часто трапляється. Причому необізнаність штабу може бути пов'язана не з безвідповідальністю “туриста” – його попередження просто зникне у вирі службової кореспонденції.

Такі дрібниці можуть виявитися критичними у випадку агресії РФ. Я пам'ятаю, як на навчаннях резервістів у 2010 році артилерійська бригада, до якої я був приписаний, залишилася без заступника одного з ключових командирів. І все лише тому, що з ним було втрачено зв'язок під час рутинних переписів особового складу. Це були навчання – а раптом війна? Де взяти відсутнього офіцера? До такого лабіринту з даних, переліків та інших бюрократичних глухих кутів треба бути готовим заздалегідь. Враховувати цей фактор на навчаннях і застосовувати принцип модулювання на випадок тотальної мобілізації ТРО.

Зникнення цілих складів

Цей чинник випливає безпосередньо з попереднього. Якщо у вас будуть «зникати» люди, то точно зникатиме й майно, аж до цілих складів у разі великих маневрів або мобілізації через загрозу повномасштабного вторгнення. У 70-і роки Ізраїль за мирною угодою з Єгиптом повертав йому захоплений Синайський півострів – і під час поетапного виходу Армії оборони Ізраїлю з Синаю там зникали цілі армійські склади.

Будь-яка реінтеграція і повернення контролю над окупованими територіями на сході України потягне за собою й величезні логістичні зміни в зоні проведення ООС та загалом у Луганській і Донецькій областях. Треба бути готовим до таких втрат, порівняно з якими "зниклий" ящик гранат здаватиметься дрібницею, не вартою уваги.

Застаріле озброєння

Хочемо ми цього чи ні, але доведеться змиритися: зазвичай міліційні, територіальні і тому подібні частини в будь-яких арміях світу отримують озброєння за залишковим принципом. Це нормальне явище, коли регулярні танкові частини в Ізраїлі озброєні танком "Меркава-4", а міліційні одержують "Меркава-2". Нікого не дивує, що територіальна дивізія в Ізраїлі екіпірована спорядженням (розвантажувальні поясні системи, шоломи тощо) часів війни у В'єтнамі.

Територіальна дивізія в Ізраїлі екіпірована спорядженням часів війни у В'єтнамі.

Україна не виняток, вона «доношує» радянську зброю, що виготовлена пів століття тому. Сили ТрО мають бути готові, що крім радянських шоломів СШ-68, отримуватимуть й інше застаріле спорядження. Наголошу, так буде, якщо йтиметься про реально масове міліційне військо в десятки тисяч людей. Так озброїти та вдягти «показушну» бригаду ТрО “по-новому” – це не проблема. Але ж йдеться не про окрему бригаду, а про реальне масове військо територіальної оборони.

Бійці української територіальної оборони.

Війна

Перевантаження військкоматів, штабів, складів

Вже згадана складна бюрократична машина виявиться ще менш повороткою в разі мобілізації та війни. Все просто: регулярне військо роками проводить навчання, і їх левова частка слугує для напрацювання вміння діяти злагоджено під час швидкої зміни бойової обстановки. ТрО проводить тижневі або місячні збори раз на рік – і це означає, що рівень злагодженості буде жалюгідним. Штаб просто не встигатиме «перетравлювати» дані.

Підготовка командного складу ТрО має бути спрямована на вміння працювати в тотальному хаосі

Це стосується й безпосередньо процесу мобілізації резервістів. Цілком реальна ситуація, коли люди вступатимуть у бій просто в цивільному одязі, не встигнувши нормально мобілізуватися й отримати форму – в разі повномасштабного вторгнення РФ. У 1973 році, коли розпочалася Війна Судного дня в Ізраїлі, під час швидкої мобілізації танкісти застрибували в танки мало не в трусах, а самі танки часом відкривали вогонь просто з танковозів, не встигнувши розвантажитись і розвернутися в бойові порядки. Те, що ці танковози після кількох пострілів ставали непридатними, згадувати, напевно, немає сенсу. Підготовка командного складу ТрО має бути спрямована на вміння працювати в ситуації тотального хаосу. Але про це нижче.

Низький рівень підготовки

Солдат ТрО – це погано підготовлений солдат. Завжди. Це аксіома. Він повсякчас буде підготований гірше, ніж регулярний боєць, і в разі повномасштабного вторгнення РФ йому протистоятимуть російські ДРГ, «ополченці» з російськими полковниками а-ля Гіркін або й взагалі регулярні кадрові військові армії РФ. До цього потрібно бути морально готовим, це має бути наріжним каменем, на якому командування будуватиме принципи особливої тактики ТрО.

Солдат ТрО – це погано підготовлений солдат. Завжди. Це аксіома

Легко написати, що тактикою ТрО має бути герилья. Під останньою я розумію тактику масового вимотування ворога на свій території з метою завдати йому максимальної шкоди, порушити роботу його логістики та штабів, тримати в страху тили, снайперський терор тощо.

Але що це означає на практиці? Що робити країні, де герилья неможлива через особливості клімату та ландшафту? Наприклад, Ізраїль виробив тактику, згідно з якою якої боєць ЗАВЖДИ має намагатися йти на вогневий контакт і максимальне скорочення дистанції аж до знищення ворога. Це було зумовлено багатьма факторами, але один з них – це розуміння, що міліційний боєць Армії оборони Ізраїлю ЗАВЖДИ буде гірше підготовлений, ніж регулярний солдат професійного війська. Така армія, наприклад, була і є в Йорданії – не масова, а маленька та фахова.

Що робити Україні в такому разі? Сподіватися на криївки та ліси? Це смішно. А ось тактика постійного прагнення атакувати, агресивно зближуватися з ворогом, тактика руху малих груп, тактика роботи по тилах і флангах ворога може бути більш ніж дієвою в реаліях України. А це тактика низького рівня підготовки та застарілого озброєння. Як боєць ТрО, в якого у руках простий старий АК-74, може перемогти бійця ССО РФ, озброєного АК сотої серії з обвісом і коліматорним прицілом? Тільки йти на близький контакт, нівелюючи свій низький рівень підготовки тим фактом, що з відстані 10 м він вже точно влучить у ССОшника. Так, у ССОшника завжди буде перевага, але якщо у вогневому контакті на великій дистанції в бійця ТрО просто немає шансів, то вони хоча б з'являються під час зближення та штурму. Все це і багато іншого має стати фундаментом вироблення особливої тактики бійців ТрО.

Низький рівень дисципліни

Напевно, не треба нагадувати, що високим рівнем дисципліни Збройні сили України похвалитися не можуть. У ТрО ця проблема буде ще глибшою. І зараз йдеться не про пияцтво та наркотики. Хоча це теж біда, з якою треба боротися максимально жорстко.

У війську є два види дисципліни. Перший – це сувора дисципліна, яка тримається на страху перед покаранням. Трибунал, догана, зруйнована офіцерська кар'єра тощо. Другий – це самодисципліна, заснована на почутті спільної справи та відповідальності. Самодисципліна краща на випадок війни, але в неї є один величезний підводний камінь: вона буває непевною. Сьогодні бійці натхненні, а завтра їм здається, що всюди «зрада» – і їм вже хочеться додому. Сьогодні бійці готові чергувати, а завтра їм вже здається, що їх призначають у наряд «несправедливо». Таких прикладів – безліч, але командування має зробити все, щоб переважав саме другий вид дисципліни, і докласти всіх зусиль для того, щоб настрій і бойовий дух не зникали через невдачі і проблеми.

Щодо невдач, варто згадати ще один важливий чинник. У військовому мистецтві є правило: бойовий підрозділ після втрати 20%, максимум 30% від своєї сили втрачає боєздатність – далі починається розвал і дезорганізація. Так, відомі й винятки, але виняток – не правило. Говорячи про бойові підрозділи ТрО (взвод, рота, батальйон тощо) треба бути готовим до того, що за втрат вже на рівні 10% може початися як не розпад, так критичне падіння бойового духу і здатності діяти злагоджено і відповідально.

Хаос «туману війни»

Бойові дії занурені в так званий туман війни. Це означає, що початок бою скасовує всі ваші плани. У запалі бойових дій потрібно максимально швидко виробляти нові рішення і створювати нові плани просто під час бою.

Один із важливих чинників для перемоги в бою – ініціатива, вона автоматично забезпечує 50% ймовірності перемоги. Ініціативу набувають в ході наступу або контрнаступу, оскільки той, хто наступає, нав'язує свої правила гри. Але що робити, якщо воює ТрО? Коли у нас згадані вище проблеми не дозволяють розгортати будь-які серйозні операції? Та й чи може, скажімо, батальйон резервістів легкої піхоти розгорнути успішний наступ? Очевидно, ні. Саме тому в разі повномасштабного бою рівня батальйону й вище треба бути готовим до будь-якої імпровізації – аж до тактики «вдарив і втік» або тактики пропуску ворога з метою завдати удару по тилових частинах.

Крім того, треба бути готовим, що в такому хаосі, без належного мобілізаційного оформлення і відповідного постачання та забезпечення, резервісти в "формі №8" (що дістали, те і носимо), а то і в цивільному, не можуть розраховувати, що з ними поводитимуться як із військовополоненими. Їх цілком можуть оголосити терористами, бандитами або «карателями» чергових добробатів з усіма неприємними наслідками гуманітарного характеру. Про це варто пам'ятати і самим резервістам, і командному складу.

Що робити Україні сьогодні?

1. Ухвалити законопроєкт генерала Кривоноса. Без цього всі розмови про ТРО – це порожні балачки. Неможливо вибудувати тіло, не маючи твердого скелета.
2. Розгорнути формування підрозділів ТрО за територіальним принципом, звести до мінімуму бюрократію та формальні перепони. Запровадити регулярні та дієві навчання із залученням фахівців із країн, які спромоглися збудувати власні територіальні міліційні сили. Це Польща, країни Балтії та інші.
3. Унормувати залучення громадських організацій, які займаються військово-патріотичною підготовкою, до єдиної парасолькової структури, яка працюватиме безпосередньо з військами ТрО.
4. Виділити з арсеналу ЗСУ нормовану кількість зброї, боєприпасів, техніки тощо для бойового та матеріального забезпечення ТрО.
5. Почати всебічне вивчення практик війни рейнджерів, терору-контртерору, герильї-контргерильї тощо. Наголос має бути на асиметрії, а не на традиційній військовій доктрині.
6. Забезпечити гідну матеріальну підтримку як кадровим службовцям штабів ТрО, так і резервістам ТрО під час зборів та навчань. Закон має регламентувати, що роботодавець відпускатиме громадянина для участі в зборах, без остраху втратити роботу чи заробітну плату.

Автор статті, інструктор Ігаль Левін, праворуч

досвід війна тероборона ізраїль