Результат виборів: перемога місцевих еліт, успіх партії ЄС і холодний душ для «Слуги народу»

Українці 25 жовтня обирали ради й голів у близько 1400 об’єднаних територіальних громад, на які в ході реформи децентралізації поділено територію України. Саме на цьому найнижчому рівні – від міст-мегаполісів до сільських громад з кількома тисячами виборців – самоврядування матиме найбільші ресурси та повноваження, а отже, вирішуватимуться головні питання повсякденного життя українських громадян.

Окрім влади громад, виборці обирали 22 обласні ради (всі, крім Донецької і Луганської) і вперше формували склад 136 нових, укрупнених районних рад. Докладно про те, кого як обирали, читайте у нашій статті.

Низька явка

У місцевих виборах взяли участь 10,5 млн людей – 36,88% від загального числа виборців, внесених у виборчі списки. Найвищою (майже 45%) була явка на Тернопільщині, найнижчою (менш ніж 32%) – на Донеччині.

Такі показники – найнижчі за всі роки незалежності. У місцевих виборах 2010 року взяли участь 48,7% виборців, 2015-го – 46,5%.

Ключовою причиною, через яку до виборчих дільниць пішло менше людей, ніж зазвичай, стала епідемія коронавірусу: люди не хотіли зайвий раз ризикувати заразитися у натовпах на дільницях. Іншим вагомим фактором стало розчарування виборців у політичних силах, які вони нещодавно підтримували, насамперед – у керівній партії «Слуга народу».

Якусь частину виборців могла відштовхнути нова і доволі складна виборча система чи новий адміністративно-територіальний поділ, котрий сподобався далеко не всім.

Перемога чинних мерів

Найбільш помітним результатом виборів на рівні громад став повсюдний успіх на виборах нинішніх голів великих міст. Незалежно від регіону чи партійності, більшість мерів обласних центрів посіли на виборах перші місця. Чимало з них отримали понад 50%, тобто перемогли в один тур.

Міські голови Чернігова, Івано-Франківська й Хмельницького здобули понад 80% голосів. Також перемогли вже в першому турі мери Тернополя, Вінниці, Києва, Житомира, Кропивницького, Запоріжжя та Харкова.

Причому міського голову Харкова Геннадія Кернеса майже півтора місяця ніхто не бачив і не чув, він лікується від COVID-19 у берлінській клініці «Шаріте». По суті, харків'яни не мали жодних переконливих фактів, що Кернес живий і дієздатний, однак все одно віддали йому абсолютну більшість голосів.

Інші мери обласних центрів вийшли у другий тур, переважно посівши перші місця. Подібна картина і в решті великих міст.

Єдиним винятком у обласних містах є міський голова Чернівців Олексій Каспрук, який посів третє місце, а отже, до другого туру не потрапляє.

В ОТГ, центрами яких є невеликі міста, селища чи села, ситуація значно строкатіша, боротьба – запекліша, а переможці – найрізноманітніші.

У чому ж секрет феномену підтримки виборцями міських голів, особливо у великих містах? Ключова причина – успіх реформи децентралізації. Отримавши впродовж останніх років значні повноваження і більші фінансові ресурси, міські голови – хтось краще, хтось гірше – вклали їх у розвиток своїх міст і супровідний піар. З акцентом на власні заслуги перед громадою. Внаслідок цього виборці пов’язують розвиток свого міста передусім з його мером, а не з реформою, впровадженою минулою майданною владою, яка дала громадам більше можливостей для розвитку.

Якщо так піде далі, в багатьох містах законсервуються місцеві клани, які виграватимуть кожні наступні вибори

Крім того, розчарувавшись у «нових обличчях» на чолі із Зеленським і постійних експромтах та експериментах центральної влади, виборці вирішили на місцевому рівні не ризикувати й обрали стабільність.

Утім, ситуація, коли навіть найкращі програми і найпрофесійніші кандидати програють конкуренцію «реальним справам» чинних мерів, які розпоряджаються ресурсами громади, не є нормальною. Якщо так піде далі, в багатьох містах законсервуються місцеві клани, які кожні наступні вибори використовуватимуть як механізм збереження влади. Щоб цього не сталося, потрібна реальна політична конкуренція на рівні громад. Для цього політичні партії повинні мати розгалужену партійну структуру у містах і значне та “живе” партійне членство.

Партійні підсумки виборів

Підрахунок голосів ще триває, але загалом картина зрозуміла.

За підсумками виборів до обласних і районних рад найбільше місць здобула партія «Слуга народу». Але навряд чи її результат можна вважати перемогою.

Рік тому на парламентських виборах партія Зеленського отримала 43% голосів і 56% місць у Верховній Раді. Тож її нинішні 19% місць в обласних радах (і 17% у районних) означають падіння підтримки в рази. Водночас, за визнанням самих «слуг народу», їхні головні конкуренти – «Європейська солідарність» і «Опозиційна платформа – За життя» – навпаки покращили свої результати, отримавши 16% і 13% місць в обласних радах відповідно. Близько 10% місць дістане «Батьківщина», 8% – партія «За майбутнє», решта партій отримали не більш ніж 2% місць.

Подібні цифри і на виборах до райрад, із тією різницею, що ОПЗЖ і ЄС міняються місцями, а слідом за партією «За майбутнє» іде «Наш край» з 4% місць.

Перше місце «в середньому по палаті» «слуги» мало де зможуть конвертувати в реальну владу на обласному та районному рівнях. І хоча керівна партія стверджує, що виграла вибори 206 голів (15% усіх громад, де проводилися вибори), майже в усіх великих містах її кандидати зазнали поразки. З усіх обласних центрів кандидати «Слуги народу» потрапили в другий тур лише в Ужгороді й Полтаві. А з інших великих міст – на батьківщині Зеленського, у Кривому Розі.

ЄС – єдина партія, представлена в усіх облрадах

Натомість у головних опонентів Зеленського – Порошенка й очолюваної ним партії «Європейська Солідарність» – є всі підстави святкувати. Рівень підтримки ЄС у відсотках за рік зріс майже вдвічі. Партія покращила результати абсолютно в усіх областях. Понад те, за даними попереднього підрахунку, ЄС стала єдиною партією, що пройшла в усі обласні ради, а до того ж ще й у міські ради всіх обласних центрів. Ні ОПЗЖ, ні «Слуга народу» не можуть похвалитися таким результатом.

Рівень підтримки ЄС у відсотках за рік зріс майже вдвічі

І це цілковито спростовує звичне гасло партії Зеленського, мовляв, вона єднає країну, а інші політсили – «регіональні». Тепер, виходить, країну найбільше єднає ЄС. Причому партія Порошенка обійшла «слуг народу» навіть у Краматорській міськраді (7,8% і 6,3% відповідно), у Харківській міськраді обидві партії йдуть впритул. Тоді як у Львівську міськраду, де ЄС посіла перше місце з 31% голосів, «Слуга народу» взагалі не проходить.

Кандидати від ЄС вийшли у другий тур виборів міських голів Львова, Рівного та Сум, а також виграли вибори голів більш ніж 100 громад.

Партія Порошенка перемогла у п'яти регіонах, посівши перше місце на виборах до Київської, Львівської, Тернопільської, Рівненської обласних та Київської міської рад.

Графіка від Євросолідарності

ОПЗЖ нарощує успіх, Шарій в деякі облради провів депутатів

ОПЗЖ теж збільшила свою підтримку проти минулорічних парламентських виборів, хоча й не так відчутно, як ЄС. Соратники Медведчука, Бойка й Рабіновича перемогли на виборах до Одеської, Миколаївської, Запорізької та Херсонської областей.

У Сумській, Харківській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях ОПЗЖ посіла друге місце.

На виборах до райрад і багатьох ОТГ Донеччини й Луганщини ОПЗЖ істотно випередила «Слугу народу».

Кандидати від ОПЗЖ очолили понад 40 громад (переважно на Сході і Півдні України), а також вийшли в другий тур виборів в Одесі й Миколаєві.

У деяких радах ОПЗЖ отримає союзників у вигляді «Партії Шарія», яка може потрапити в Одеську обласну раду і міські ради Одеси, Харкова, Миколаєва, Маріуполя.

Графіка від ОПЗЖ

Успіх місцевих партій

Пропорційна виборча система, вперше поширена на всі громади з кількістю виборців понад 10 тис., змусила досі позапартійних кандидатів визначатися, від якої партії вони балотуються.

Більшість чинних мерів великих міст обрала оригінальний шлях: чому б не створити власну партію і не висуватися від неї? Популярність міських голів, про яку ми писали вище, давала змогу таким чином не лише перемогти їм самим, а й провести у свої міські ради великі фракції власних партій. Ба більше, ці самі партії досягнули в низці областей значного успіху на виборах до обласних і районних рад.

Цей шлях наслідували й деякі опозиційні місцеві політики, створивши на противагу місцевим партіям мерів власні місцеві партії.

Щоб не сприяти розвитку сепаратизму й феодалізації, українське законодавство дозволяє лише всеукраїнські політичні партії. Проте місцеві еліти легко обійшли це обмеження: їхні партії формально мають структури по всій країні, але реальну участь у виборах беруть лише в одній області. У кращому разі місцеві політики з кількох міст скооперувалися у спільні партії, але в більшості випадків кожен використовував свою – нерідко з власним іменем або іменем свого міста в назві.

Так, у Маріуполі, наприклад, 2/3 голосів на виборах до міської ради отримав «Блок Вадима Бойченка», а в Чернігові – такий же показник у партії чинного мера «Рідний дім». У Вінниці половину голосів здобула «Українська стратегія Гройсмана», а в сусідньому Хмельницькому – «Команда Симчишина». У Харкові «Блок Кернеса – Успішний Харків» отримав близько 40%, а в Одесі партія чинного мера Труханова – кожен четвертий голос. У Чернівцях перше місце посіла партія «Єдина альтернатива», друге – «Команда Михайлішина».

Безумовно, місцеві партійні проєкти не є партіями у власному значенні цього слова. Годі й казати про якусь ідеологію, яка б їх об’єднувала. Всі вони виступають «за все добре, проти всього поганого», і є звичайною технологією перемоги на виборах і утримання влади.

Добре це чи погано в українських реаліях?

З одного боку, місцеві партії сприяють політичному подрібненню країни та консервації місцевих еліт, і це, безумовно, погано.

Але якби їх на цих виборах не було, то на Сході і Півдні ми б отримали значно серйознішу проблему, бо місцеві еліти пристосовувалися б до проросійських настроїв значної частини виборців, унаслідок чого значно більше голосів отримали б відверто промосковські сили, насамперед ОПЗЖ.

чи потрібна пропорційна виборча система на рівні громад?

Очевидно, українським політикам слід серйозно замислитися, чи потрібна пропорційна виборча система на рівні громад? Чи варто поширити на всі або більшість ОТГ мажоритарну систему з багатомандатними округами і можливістю самовисування?

Додатковим стимулом для місцевих лідерів приєднуватися до всеукраїнських партій, а не створювати власні, стала б і реальна демократизація всеукраїнських партій, яка дозволила б місцевим лідерам не почуватися цілковито залежними від київських вождів.

А тепер – докладніше про попередні результати виборів у регіонах. Наведені нижче дані базуються на попередньому підрахунку голосів та/або екзит-полах у день голосування. Після офіційного підрахунку всіх протоколів деякі цифри можуть змінитися, але не набагато.

Київ

Мером столиці знову переобрано лідера партії УДАР Віталія Кличка, який здобув майже 50,6% голосів виборців. Друге місце посів Олександр Попов (ОПЗЖ) – 9,5%. Далі йдуть Сергій Притула («Голос») – 7,8%, Олексій Кучеренко («Батьківщина») – 6,3%, Ірина Верещук («Слуга народу») – 5,4% і Андрій Пальчевський («Перемога Пальчевского») – 5,3%.

Перемогу на виборах до міської ради здобула «Європейська Солідарність» на чолі з дружиною п’ятого президента Мариною Порошенко – 20,3%. Майже 19,5% отримала партія УДАР. Також пройшли у Київраду партія Олександра Омельченка «Єдність» – 8,6%, ОПЗЖ – 7,7%, "Батьківщина" – 7.4%, "Слуга народу" – 7,4% і "Голос" – 5,9%.

Вже відомий і повний список депутатів, що проходять до Київради.

Центр

У Сумах до другого туру виходять чинний мер Олександр Лисенко («Батьківщина») з 44% голосів і кандидат від ЄС Вадим Акперов з 14%. Кандидатка від «Слуги народу» Тетяна Рябуха посіла третє місце з 12% голосів, а Тамара Іщенко з ОПЗЖ отримала 10%.

У Полтаві до другого туру виборів мера вийшли колишній очільник міста Олександр Мамай і кандидат від «Слуги народу» Сергій Іващенко (30% і 18% відповідно). До Полтавської міськради проходять партії "За майбутнє" – 19,63%, "Слуга народу" – 18,69%, "Рідне місто" – 11,61%, "Європейська Солідарність" – 10,81%, ОПЗЖ – 7,12% і "Партія простих людей Сергія Капліна" – 5,72%.

У Чернігові чинний мер Владислав Атрошенко здобув 85% голосів виборців, а його партія "Рідний дім" – 68% голосів на виборах до міськради. Також попередньо проходять у міськраду Чернігова "Слуга народу" – 7,2%, "Наш край" – 5,5%, "Європейська Солідарність" – 5,3 %, "Опозиційна платформа – За життя" – 5%.

У Хмельницькому чинний мер Олександр Симчишин отримує 87% голосів, а партія його імені – 55% на виборах міськради. Також до міськради Хмельницького потраплять "Батьківщина" – 7,62%, "Європейська солідарність" – 6,9%, "Слуга народу" – 6,73%, "За майбутнє" – 6,38%.

У Житомирі переміг чинний мер Петро Сухомлин («Пропозиція») – 52%. У міську раду потрапляють п'ять партій: «Пропозиція» – 31,4%, «Слуга народу» – 13,2%, «Європейська Солідарність» – 10,6%, «Опозиційна платформа – За життя» – 10,38%, «Сила і Честь» – 7,12%.

Чинний мер Вінниці Сергій Моргунов переміг у першому турі, отримавши близько 66% голосів.

До Вінницької міської ради пройшли чотири партії: «Українська стратегія Гройсмана» – 51,44%, «Європейська Солідарність» – 13,3%, «Слуга народу» – 7,16% й ОПЗЖ – 6, 58%.

У Черкасах до другого туру вийшли чинний мер Анатолій Бондаренко (40%) і кандидат від партії «Голос» Віктор Євпак (19%). Про підтримку Євпака в другому турі вже заявили лідер ЄС Петро Порошенко і Черкаська організація партії «Слуга народу».

Мер Кропивницького Андрій Райкович переміг у першому турі з 53%. Голоси до міської ради розподілилися так: «Пропозиція» – 19,78% (9 мандатів), «Слуга народу» – 12,37% (6 мандатів), «Європейська Солідарність» – 12,15% (6 мандатів), «Перспектива» – 10,85% (5 мандатів), «Батьківщина» – 10,03% (5 мандатів), «Опозиційна платформа – За життя» – 8,94% (4 мандати), «Рідне місто» – 6,8% (4 мандати), «Наш край» – 5,77% (3 мандати).

Трагічно закінчилися вибори мера Борисполя на Київщині. Чинний міський голова Анатолій Федорчук здобув перемогу 25 жовтня, але через два дні помер від коронавірусу. Тож тепер у Борисполі призначать нові вибори мера. Вибори ж до Київської облради виграла ЄС із результатом близько 20% голосів.

Захід

У Львові до другого туру вийшли чинний мер Андрій Садовий («Самопоміч») – 39% і кандидат від ЄС Олег Синютка – 31%.

64 депутатські мандати у Львівській міській раді між партіями поділять «ЄС» – 26 депутатів (30,9% голосів виборців), «Самопоміч» – 17 депутатів (19,6%), «Голос» – 8 депутатів (8,9%), «Варта» – 7 депутатів (7%), «Свобода» – 6 депутатів (6,8%).

До Львівської обласної ради проходять одразу дев'ять партій: "Європейська Солідарність" – 30,6%, "Слуга народу" – 9,6%, "Самопоміч" – 8,7%, "Батьківщина" – 7,5%, "Голос"– 6,6%, "Свобода" – 6%, "Народний Рух України" – 5,7%, "Українська галицька партія" – 5,6% і «За майбутнє» – 5,1%.

В Івано-Франківську чинний мер Руслан Марцинків («Свобода») здобув понад 80% голосів виборів. Партія «Свобода» отримує понад 50% голосів на виборах до міської ради, де будуть представлені також ЄС (17%) і «Батьківщина» (понад 5%).

До Івано-Франківської обласної Ради пройшли "Свобода" –18,5%, "Європейська Солідарність" – 17%, "За майбутнє" – 15,5%, "Батьківщина" – 14,5%, "Платформа громад" – 9,7% і "Слуга народу" – 8,6%.

У Тернополі перемогу в першому турі здобув чинний мер, кандидат «Свободи» Сергій Надал – понад 70% голосів. До міської ради, за даними екзит-полу, проходять «Свобода» – 43,7%, «Європейська Солідарність» – 22,44%, «Слуга народу» – 5,73%, «Порядок. Відповідальність. Справедливість» – 5,24% і, можливо, «Сила людей» – 4,99%.

У Луцьку на виборах мера лідирують Ігор Поліщук – 32,18%, Богдан Шиба – 12,97%, Юрій Моклиця – 12,39%.

До Волинської обласної ради проходять партії «За майбутнє» – 31,18%, «Європейська Солідарність» – 12,43%, «Батьківщина» – 11,59%, «Слуга народу» – 9,62%, «Свобода» – 8,57%, «Аграрна партія України» – 6,14%, «Сила і честь» – 5,12%.

У другий тур виборів мера Ужгорода пройшли чинний голова Богдан Андріїв і кандидат «Слуги народу» Віктор Щадей, що отримали по 24–23% голосів виборців. До міської ради Ужгорода можуть пройти "Слуга народу" — 18,91%, "Батьківщина" — 12,21%, "Рідне Закарпаття" — 8,87%, "Європейська Солідарність" — 7,17%, "Опозиційна платформа — За життя" — 5,88%,"КМКС — Партія угорців України" — 5,35% і "За майбутнє" — 5,21%.

У Рівному в другий тур виходять лідер партії «Рівне разом» Віктор Шакирзян (20,4%) та кандидат від ЄС Олександр Третяк (17,4%). До міської ради проходять «Європейська Солідарність» – 19,08%, «Рівне разом» – 14,04%, «Слуга народу» – 12,52%, «Голос» – 7,81%, «Батьківщина» – 7,76%, «Свобода» – 7,25%, «За майбутнє» – 7,09%.

У Чернівцях до другого туру виборів мера виходять Роман Клічук (29,1%) і Віталій Михайлішин (21,4%). У міську раду проходять "Єдина Альтернатива" – 20,1%, "Команда Михайлішина" – 11,5%, "Європейська Солідарність" – 10,4%, "Пропозиція" – 9,8%, "Слуга народу" – 8,9%, "Народний контроль" – 7,9%, "Рідне місто" – 5,2%.

До Чернівецької обласної ради проходить «Слуга народу» з результатом у 14,8%, далі йдуть ЄС, "Єдина Альтернатива" і «Батьківщина» – по 11 %, "Аграрна партія" – 7,1%, ОПЗЖ – 6,8%, "Народний контроль" – 6% і "За майбутнє" – 5,9%.

Південь

У Миколаєві в другий тур вийшов чинний мер Олександр Сенкевич («Пропозиція») з 39% і кандидат від ОПЗЖ Владислав Чайка з 29%.

На виборах до Миколаївської міськради найбільше голосів отримали ОПЗЖ і «Слуга народу» – близько 24% і 20% відповідно. Також долають бар’єр ЄС, "Партія Шарія" і «Наш край»

У Миколаївську обласну раду пройшли ОПЗЖ – 22,72%, "Слуга народа" – 20,86%, "Наш край" – 12,86%, "Європейська Солідарність" – 10,45% і "Пропозиція" – 8,7%.

В Одесі до другого туру виходять чинний мер Геннадій Труханов («Довіряй ділам») – 34% і кандидат від ОПЗЖ Микола Скорик – 17%. Висуванець «Слуги народу» Олег Філімонов отримує близько 14%, кандидат ЄС Петро Обухов – 12%, представник "Української морської партії" Сергій Ківалов – 5%.

До Одеської міськради пройшли партії «Довіряй ділам» (близько 25%), ОПЗЖ (20%), «Слуга народу» (18%), ЄС (понад 12%) та "Партія Шарія" (близько 9%).

У Херсоні до другого туру виборів мера вийшли Ігор Колихаєв (34%) і Володимир Сальдо (16%). У Херсонську обласну раду проходять шість партій: ОПЗЖ – 20,6%, "Партія Ігоря Колихаєва "Нам тут жити" – 18%, "Слуга народу" – 15,1%, "Європейська Солідарність" – 9,5%, "Наш край" – 9,3%, "Батьківщина" – 7,6%.

У Запоріжжі перемогу здобув чинний мер Володимир Буряк, отримавши близько 60% голосів.

До міськради попередньо проходять: "Партія Володимира Буряка "Єднання" – 25,2%, "Слуга народу" – 18,9%, "Опозиційна платформа – За життя" – 14,8%, "Європейська Солідарність" – 13,4%.

До обласної ради проходять "Партія Володимира Буряка "Єднання" – 24,4%, "Слуга народу" – 19,6%, "Опозиційна платформа – За життя" – 15,5%, "Європейська Солідарність" – 13,5% і, можливо, партія "Нова політика "– 4,9%.

Схід

Геннадій Кернес знову обраний мером Харкова в першому турі, здобувши 60% голосів виборців. Його головні опоненти Олександр Фельдман (ОПЗЖ) і Олексій Кучер («Слуга народу») отримали 14,4% і 7,2% відповідно.

На виборах до Харківської міської ради голоси виборців, за попередніми даними, розподілилися так: «Блок Кернеса – Успішний Харків» – 37,98%, «Опозиційна платформа – За життя» – 20,9%, «Європейська Солідарність» – 8,98%, «Слуга народу» – 8,75%, «Партія Шарія» – 6,54%, «Блок Світличної «Разом!» – 6,14%.

До Харківської обласної ради пройшли «Блок Кернеса – Успішний Харків» – 34,77%, «Опозиційна платформа – За життя» – 21,32%, «Слуга народу» – 12,66%, «Блок Світличної «Разом!» – 12,15%, «Європейська Солідарність» – 8,01%.

За даними екзит-полу, в другий тур виборів мера Дніпра вийшли чинний голова Борис Філатов (44,47%) і Загід Краснов (14,44%). До міської ради попередньо проходять "Пропозиція" – 28,33%, ОПЗЖ – 17,15%, "Слуга народу" – 15,21%, "Громадянська сила" – 10,44%, «Європейська Солідарність» "– 7,50%, "Українська перспектива" – 5,24%.

У Кривому Розі до другого туру вийшли чинний мер Юрій Вілкул (42%) і кандидат від «Слуги народу» Юрій Шевчик (31%).

У Маріуполі, за даними екзит-полів, перемогу здобув чинний мер Вадим Бойченко (68% голосів).

Підрахунок голосів на виборах до Маріупольської міськради: "Блок Вадима Бойченка" – 41,2%, ОПЗЖ – 34% , "Партія Шарія" – 7,9%, «Сила людей» – 6,2% і "Слуга народу" – 5,1%.

київ харків вибори-20 політика одеса дінпро лівів