Діти, квіти, жуки та походи. Наука підтверджує інтуїцію про користь природи для розвитку й навчання. Як саме?

Про це пишуть Мінг Куо з університету штату Ілінойс, Майкл Барнс і Кетрін Джордан із університету штату Мінесота для наукового журналу Frontiers in Psychology.

Чи допомагає досвід спілкування з природою – від походів у гори до наявності рослин у дитсадку чи уроків у болоті про жаб – кращому навчанню? Донедавна голослівні твердження переважали над прямими доказами. Проте поле досліджень подорослішало, не лише підтвердивши раніше нічим не підкріплені твердження, а й поглибивши наше розуміння причинно-наслідкового зв'язку між природою та навчанням.

Нині на ці теми існують сотні досліджень, і вони сходяться на тому, що різноманітний досвід із природою покращує шкільне навчання, особистий розвиток та стосунки дітей зі світом навколо.

Цей короткий огляд підсумовує нещодавні наукові досягнення та нинішній стан нашого розуміння.

Дослідження щодо розвитку особистості – переконливі, хоч і не вимірюються кількісно (квантитативні). Один звіт за іншим вказує на зсуви в питаннях стійкості, вирішення проблем, критичного мислення, лідерських якостей, командної роботи та витривалості.

Подібним чином понад 50 різних досліджень вказують на те, як ранній досвід із природою відіграє важливу роль у розвитку проекологічної поведінки, зокрема через плекання емоційних зв'язків із довкіллям.

В академічних контекстах (власне шкільне навчання) освіта з використанням природи переважає традиційне класне навчання. Тут докази особливо сильні – включно з експериментальними доказами, аж до стандартизованих тестів та підсумкового зовнішнього незалежного оцінювання під час випуску.

Досвід перебування на природі може допомагати освіті через збільшення здатності до концентрації, зменшення рівня стресу, зростання самодисципліни, інтересу та насолоди від навчання, а також покращення загального фізичного стану (fitness).

Природа також створює спокійніший, тихший та безпечніший контекст для навчання, тепліше оточення, спрямоване на більшу співпрацю. Водночас поєднання більшої свободи й автономії допомагає включити в навчання корисні для розвитку форми гри.

Інтуїція та наука

Інтуїтивне уявлення, що "природа добра для дітей", досить поширене, проте історично докази на його підтвердження були непереконливі, з великою кількістю слабких досліджень і перебільшень. Утім, зараз накопичилося чимало справжніх досліджень, а збіги в їхніх результатах створюють переконливу картину.

Ця стаття базується лише на широкій низці розглянутих незалежними спеціалістами (peer-reviewed) наукових свідчень, починаючи від досліджень міста й вивчення синдромів дефіциту уваги, й закінчуючи сферами нейрокогнітивних студій та фізіології.

досвід із природою однозначно покращує навчання у школі (що вимірюється кількісно)

Автори обережно розрізняли причинно-наслідковий зв'язок й асоціативний. Причинно-наслідкова мова ("посилює", "поліпшує") використовується лише там, де це виправдано експериментальними доказами. При даних, що збігаються, проте не є експериментальними, мову видозмінено (наприклад, "схоже, що").

Наслідком огляду літератури є суцільний текст, який показує: так, досвід із природою однозначно покращує навчання у школі (що вимірюється кількісно) та схоже, що поліпшує розвиток дітей як особистостей (що кількісно не виміряєш). Існують різні напрямки, через які настають усі ці наслідки. Кожен із них розглянуто окремо.

Природа може покращувати навчання завдяки впливу на тих, хто навчається

П'ять із восьми виділених психологами зв'язків між природою та навчанням дітей зосереджені, власне, в тих, хто навчається.

Навчання покращується, коли учень уважніший, перебуває під меншим стресом, більш самодисциплінований, зацікавлений та залучений (engaged). Дані досліджень показують, що контакти з природою позитивно впливають на всі ці п'ять станів.

ілюстративне фото: Motherwell

Увага

Відновлення втомленого розуму як у дорослих, так і у дітей під час контакту з природою підтверджується великим корпусом досліджень, включно з польовими експериментами та масштабними дослідженнями, що охоплюють тривалий період часу.

Учні в класах із зеленими краєвидами краще виконують тести на концентрацію, ніж студенти з вікнами на "забудову".

Дослідження також показали покращення уваги серед учнів під час та після навчальних поїздок на природу, зокрема серед шведських дошкільнят, дітей з чиказьких бідних районів, дітей з синдромом дефіциту уваги (посилання на кожне наукове дослідження – в оригіналі статті). Для оцінки уваги використовувалися як оцінки з боку батьків та вчителів, так і нейрокогнітивні тести.

Стрес

Зменшення стресу під час контактів із природою добре задокументовано у великій низці контрольованих експериментів.

Природа пов'язана з меншим рівнем як стресу, що оцінюється самими людьми, так і стресу, який вимірюється фізіологічно.

Еспериментальне дослідження показало, що навіть природний краєвид із вікна класу систематично знижує як пульс, так і рівень стресу, про який говорять самі учні – порівняно з учнями класів, де вікна виходять на забудований простір.

Далі у тривалому дослідженні було виміряно, що учні, які один раз на тиждень навчалися серед лісу, мали здоровіші денні ритми гормону кортизолу, ніж контрольна група, яка навчалась у приміщенні.

фото: Debbie Johnson

Самодисципліна

Покращення самодисципліни під час контактів із природою експериментально доведене як у дорослих, так і в дітей (такі дослідження проводилися в Чикаго та в Барселоні, а також в експериментальних, довготривалих і масштабних міждисциплітарних дослідженнях).

Позитивний вплив на самодисципліну продемонстровано як серед "нейротипових" дітей, так і серед дітей із синдромом дефіциту уваги та дітей, що мають проблеми з навчанням.

Так, збільшується здатність дітей до "відтермінування задоволення". Зокрема, це стосується навчання, що включає контакт із тваринами (наприклад, очікування своєї черги погладити коня, в одному з досліджень).

Тривалий контакт із природою знижує "гіперактивність" під час навчання та допомагає дітям контролювати свої імпульси.

фото: Canstock

Мотивація, насолода від навчання, залученість

Всі ці чинники значно покращуються, коли навчаєшся у природному середовищі – ймовірно, оскільки природа "надійно позитивно впливає" на настрій людей, що підтверджують численні дослідження.

І давніші, і недавні дослідження показують, що як учні, так і вчителі говорять про "разючо" вищі рівні залученості та мотивації до навчання – як під час діяльності, пов'язаної з природою, яку обрали самі учні, так і під час подібної діяльності, приписаної школою (екскурсії).

Для різноманітності, українська ілюстрація: дитячий шкільний похід на Львівщині. Фото: Трускавецький вісник

Кращий загальний стан здоров'я (fitness)

Час, проведений надворі, безпосередньо пов'язаний з більшим рівнем фізичної активності дітей та кращим загальним станом (physical fitness).

Своєю чергою доведено, що зменшення часу сидіння та краща кардіореспіраторна фізична форма (fitness) пов'язані з суто академічною успішністю.

Далі показано, що більша фізична активність у дитинстві корелює з більшою фізичною активністю в підлітковому віці (adolescence) та в пізнішому віці: серед старших дорослих фізична активність зазвичай спадає з віком – але ця тенденція є меншою серед людей, які живуть у зеленіших середовищах.

***

Ми розглянули вплив природи на самих учнів. Але це не все.

Природа дає кращий контекст для навчання

Місця з розслинністю зазвичай створюють спокійніші, тихіші та безпечніші контексти для навчання.

Як формальне (школа), так і неформальне навчання у зеленіших місцях дарує більше відчуття спокою.

Проблематична чи непродуктивна поведінка – як висловлення без черги, перебивання інших, штовханина – є статистично більш рідкіснішими в природному середовищі, ніж у приміщенні.

Дітям у природних середовищах легше як уникати конфліктів, ухиляючись від них, так і виявляти кращий самоконтроль.

Схоже, що природне середовище плекає тепліші стосунки, більш схильні до співпраці (зверніть увагу на "схоже, що": такі дані важче виміряти цифрами).

Природне середовище може плекати автономію та корисні форми гри. Теорія психолога Ніколсона про "вільні частини" (theory of loose parts) полягає в тому, що "вільні частини" природи – палиці, каміння, вода, пісок тощо – завдяки своїй неструктурованості сприяють креативності та навичкам самостійно спрямованої гри.

Це підтверджують також учителі та директори шкіл.

У присутності "вільних частин" (loose parts) діти стають більш творчими, фізично активними, автономними від дорослих, краще взаємодіють між собою.

фото: Pixnio

Наслідки для навчання та розвитку

Залучення природи у шкільне навчання покращує академічну успішність.

Під час рандомізованого контрольованого тесту, який охопив понад 3 тис. випадково відібраних учнів із подібних середовищ, учні, що навчались у саду, продемонстрували більше знань, отриманих за той самий час, ніж ті, хто навчався у класних кімнатах. Понад те – що більша частина навчання відбувалася надворі, то кращими були результати. (Це дослідження англійською)

Є понад 200 досліджень про вплив навчання на природі на академічну успішність – абсолютна більшість результатів є позитивними (огляд 1, 2), і найбільш разючі результати показують ті дослідження, де було найбільше навчання, пов'язаного з природою, або такого, що відбувалося на природі (наприклад, це).

Результати були послідовно позитивними серед дуже різних прошарків учнів, із різних академічних предметів, зі включенням різних вчителів і різних навчальних підходів, в різних умовах і при різних деталях розробки самих досліджень (research designs).

Багато досліджень показують – що зеленіша територія школи та територія навколо, то кращі результати стандартизованих тестів (навіть з урахуванням бідності та інших чинників), а в одних школах діти у класах із зеленішими краєвидами показують у середньому кращі результати стандартизованих тестів.

Частота позитивних результатів пов'язана також із тим, що навчання на природі теж спонукає учителів до кращих педагогічних підходів, із більшим залученням учнів та меншим рівнем стресу.

І нарешті, проведення часу на природі, схоже, сприяє формуванню проекологічної свідомості, яка зберігається в дорослому віці. Ці дані наразі важко виміряти кількісно, але є багато якісних досліджень на цю тему.

Повний матеріал англійською з численними посиланнями на наукову літературу – в журналі Frontiers of Psychology

педагогіка освіта психологія наука інозмі природа