Ким був та яку естетику творив автор українських грошей Георгій Нарбут

Георгія Нарбута можна сміливо вважати творцем естетики української державності часів УНР та Гетьманату Скоропадського.

У цьому тексті ми намагаємося показати різноманітність спадщини Нарбута, а також розкрити особливості унікального стилю, який спирається на мотиви козацького бароко й якому немає аналогів у світі.

У листопаді 2020 року у видавництві “Родовід” вийшов легендарний “Нарбутівський Збірник” – книга, яку готували ще за життя художника, але в 1933-му, коли вона вийшла, тираж знищили у друкарні. Дивом вціліли кілька екземплярів, за одним із них, що зберігається в бібліотеці доктора історичних наук Сергія Білоконя, і вдалося реконструювати "Збірник". Там зібрані мистецтвознавчі тексти першої третини ХХ століття, спогади про Нарбута і твори митця різних періодів.

Цього ж року трохи раніше вже друком вийшла збірка “Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута” від видавництва Олександра Савчука, в яку увійшли всі досі збережені літери. Ілюстрації з цих двох книг використані в тексті.

Нарбут: початок

За своє коротке життя Георгій Нарбут встиг пожити в Російській імперії, при УНР, Гетьманаті Скоропадського і трошки навіть в Радянській Україні.

Рід Нарбутів походив із Глухова, з козацької старшини. Згодом митець навіть створить герб свого роду. Взагалі геральдика була однією з пристрастей Нарбута. У 1914-му він оформлює “Малоросійський Гербовник”, а наступного року працює вже над “Гербами гетьманів Малоросії”.

Малоросійський гербовник він оформлює на замовлення чернігівської шляхти — нащадків давніх козацьких родів. Під час цієї роботи Георгій надихався козацькою бароковою спадщиною.

“Нарбут розробляє уніфікований гербовий щит подібно до козацької барокової графіки”, — розповідає Богдан Завітій, співредактор "Нарбутівського Збірника".

Період козаччини дуже приваблював Нарбута. Саме в яскравому та самобутньому козацькому бароко він черпав натхнення для створення унікального українського нарбутівського стилю.

Велика любов до українського та прагнення ідентифікувати себе як нащадка козацького роду проявилися у підході до інших праць. Хоч що б він робив: оформлював “Абетку” чи створював поштові марки — елементи типово українського в графіці та вплив козацького бароко неможливо було не помітити.

Петербурзький період Нарбута

Георгій Нарбут першу свідому частину життя з 1906 по 1917 рік прожив у Петербурзі. У 1909 році їде на навчання до Мюнхена — в школу Симона Голлоші, та за рік повертається.

У Петербурзі Нарбут входить до провідного мистецького угруповання “Мир искусства”, його талант визнають сучасники.

І хоча саме в цей період Георгій створює багато своїх шедеврів, навіть російські казки він оформлює у своєму, не схожому ні на кого стилі. Так, в ілюстраціях до казки Василя Жуковського “Як миші кота ховали” 1910 року чітко простежуються козацькі мотиви. Кіт ніби гетьман: із булавою в руці й з печаткою на грудях. А прикінцеве зображення Царя Ірінарія схоже на геральдичне зображення.

Окрім того, Нарбут займався оформленням обкладинок книжок та журналів. Одні з його найвідоміших робіт — обкладинки літературно-художнього сатиричного журналу “Лукомор’є”, який виходив друком у Петербурзі у 1914—1916 роках.

Перший після Володимира Великого й Ярослава Мудрого, хто зобразив тризуб на грошах

Герб УНР, де зображений козак із мушкетом, а над ним — тризуб — вважається однією з найвідоміших праць Нарбута. Проте він доклав руку майже до всіх головних символів державності того періоду.

Георгія Нарбута можна сміливо вважати батьком українських банкнот. Купюри його авторства номіналом 100 та 500 гривень (1918 рік) — приклад самобутньої графіки митця і давніх українських символів часів козацтва.

“Він (ред.: Нарбут) втілив мрію Михайла Грушевського, який хотів зобразити на гербі робітника з плугом і селянку з серпом. До цього не дійшло, але на банкноті 100 гривень Георгій Нарбут цю ідею реалізував”, — каже Богдан Завітій.

Перші ескізи банкнот графік створював ще у 1916 році, до проголошення незалежності. Це була банкнота у 100 карбованців.

“Георгій Нарбут — перша людина після Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хто зобразив тризуб на українських грошах”, — наголошує Завітій.

Унікальна манера Нарбута дозволила органічно вписати тризуб, робітника і селянку, барокові мотиви та тогочасну сучасність на одному клаптику паперу.

Загалом можна сказати, що Георгій Нарбут є автором 13 з 24 банкнот, випущених за часів української державності у 1917—1920 роках (і за Центральної Ради, і за Скоропадського, і за Директорії).

Два герби однієї України

Нарбут брав активну участь у створенні українського герба, подавав у комісію свої ескізи. І хоча офіційно гербом УНР було визнано Тризуб Володимира Великого (зараз — малий Державний Герб України), Нарбут вважав, що на гербі має бути зображений козак із мушкетом. Ескіз герба з тризубом розробив Василь Кричевський.

Нарбутівський ескіз герба дуже алегоричний. У центрі синього щита розміщувався козак із мушкетом, над щитом — тризуб. Навколо щита — багряний рослинний орнамент у бароковому стилі. Так в одному ескізі митець показав тяглість української державності від Володимира Великого, поєднуючи це з козацьким бароко.

Наразі немає затвердженого великого Державного Герба України. Відповідний проєкт був розроблений ще 2009 року. Влітку 2020-го дискусії пожвавилися.

У часи Гетьманату Павла Скоропадського мода на “козаччину” поновилася. Тому стиль Георгія Нарбута здобув популярність. У липні 1918 він розробив малу Державну Печатку. У центрі — козак, як на гербі, а по колу напис нарбутівським шрифтом — ДЕРЖАВNЕ СЕКРЕТАРСТВО. Латинська “N” не просто так з’явилася. Це була його своєрідна особливість — замість кириличної “Н” писати латинську “N”. Так нарбутівський шрифт відрізнявся від інших.

Нарбутівська “Абетка”

Особливість Нарбутівського шрифту можна побачити в його “Абетці”. На жаль, через швидку смерть від хвороби у 1920 році Нарбут не встиг її закінчити.

За життя Георгій Нарбут випустив два варіанти “Абетки”: у 1917-му варіант 14 літер з обкладинкою, а 1919 року розробив ще три букви.

Самобутній нарбутівський стиль мислення та зображення можна простежити в його “Абетці”. Наприклад, у розділі з літерами “Г” та “Ґ” зображені гетьман, голуб та ґвинт. А в оформленні “Абетки”, так само як у багатьох інших творах, бачимо референси із козацького бароко.

“Нарбут подавав як графічне зображення літер, так і літери з квіткового орнаменту. Ці літери з квіткового орнаменту вже готові заглавні літери до публікації”, — говорить про особливість нарбутівського шрифту Богдан Завітій.

Фрагмент літери "Б" з абетки 1917 року зберігається у Харківському художньому музеї. На цьому малюнку можна побачити рукописні примітки Нарбута: “Б. Башта. Береза. Бугай. Бароко”.

Не тільки автор грошей та герба

Спадщина Георгія Нарбута настільки різноманітна, що називати його тільки автором герба чи грошей було б досить дивно.

За словами Богдана Завітія, період Гетьманату Скоропадського став найвдалішим та найпліднішим для творчості Нарбута.

“Георгій Нарбут проєктував костюми для Гетьмана та генерального судді, малював костюми військових одностроїв і навіть розробляв крісла для державного сенату”, — розповідає про багатогранність творчості художника співредактор "Нарбутівського Збірника" Богдан Завітій.

Після падіння Гетьманату Нарбут ще й намалював карикатуру на Павла Скоропадського наприкінці 1918 року. На малюнку Симон Петлюра в образі пса справляє малу потребу на символи гетьманської влади. Таким чином у зміні стилю і форм мистецького доробку можна простежити і зміну влади на українських землях.

Окрім оформлення книжок, геральдичних досліджень та розробки державних символів, Георгій Нарбут розробив ще й перші українські поштові марки, номіналом 30-40-50 шагів. Деякий час марки функціонували як монети.

Апогеєм творчості Нарбута могли стати ілюстрації до перевидання “Енеїди” Івана Котляревського. Проте, на жаль, він встиг зробити лише одну ілюстрацію.

Він приніс в Україну творчий неспокій

За словами упорядника арткниги про Нарбута Богдана Завітія, митець “був людиною енергійною, імпульсивною, був людиною-вулканом, неймовірно працьовитим”.

Підтвердженням цього є кількість та розмаїття його творчої спадщини. Нарбута свідомо можна назвати творцем української сучасної державницької стилістики. Адже його напрацювання та ескізи вплинули на те, як і зараз виглядає український Герб, гривні, марки та багато чого іншого.

“Він зумів згуртувати довкола себе учнів і послідовників, які потім розвивали нарбутівський стиль. Він приніс в Україну мистецький вогонь, творчий неспокій і пошуки свого” — підсумовує Богдан Завітій.

Через стилізування робіт під козацьке бароко він виробив новий стиль. Надихався зразками минулого, щоб творити сучасність.

Постать Георгій Нарбута відображена в його творчому доробку та великій кількості послідовників його стилю. Його роботи початку ХХ століття можна сміливо брати до уваги у сучасних розробках. І це буде стильно, незвично і безумовно красиво.

мистецтво культура бароко нарбут естетика книги художник