«Ні, я з України». Як українізується і «дорослішає» вітчизняна TikTok-спільнота
Соцмережа TikTok стрімко набуває популярності в Україні, як і в усьому світі. У 2020-му українці активно створювали власні TikTok-тренди та адаптовували світові. Наприклад, записали понад 5 тис. роликів на пісню «Я з України». А ще туди дісталися медіа і громадські ініціативи.
«Курбас – краш!», «Це шедеври! Я філолог, хочу твої роботи показати учням!» – пишуть користувачі під відеороликами у TikTok 18-річної Ольги Присяжнюк. У них вона «осучаснює» фотографії українських письменників, поетів, режисерів, діячів XX століття.
Ці її роботи набрали від 11 до 116 тис. переглядів кожна, і глядачі просять ще: «зроби Олександра Олеся!», «а можна Стуса?», «коли буде Леся?»
Ольга вважає використання TikTok ефективним інструментом, щоб достукатися до молодої аудиторії, донести щось важливе – наприклад, розповісти про письменників і діячів минулого століття. Але подібного контенту поки що дуже мало.
«Що це за абсурд?»
Саме таке враження виникає у тих, хто вперше завантажує і заходить у TikTok. Гуморески, дивні відео з іще дивнішими аудіодоріжками, купа російської попси, всі танцюють, стрибають і роблять дурниці.
Увесь контент у TikTok – короткі вертикальні відеоролики, зняті під накладену музику, звуки чи просто у розмовному форматі, їх називають «тіктоками». Основні риси, що об'єднують усі «тіктоки»: гумор, музикальність і креатив.
Жанри – від персональних блогів або танцювальних роликів до гумористичних скетчів, лайфхаків чи навчального відео.
Ця платформа немов «вікно» у життя підлітків і студентів, ще там можна підглянути за цікавими професіями, знайти рецепт будь-чого і навіть підтягнути англійську.
У розважальний формат дедалі частіше намагаються «запакувати» актуальні проблеми, корисну інформацію, пояснення явищ і реакції на новини. Але вся ця "розумна" частина схожа на міліметровий шар свідомості, який покриває глибини темного несвідомого. Останнє й виливається у формі прикольних відосиків.
Якщо провести у TikTok тиждень-два, понатискати на всі «кнопочки», гештеги, проставити трохи вподобань, підписатися на тих, хто зацікавить, то соцмережа підлаштується під вас – і у стрічці рекомендованих мережею відео (а саме туди прагне потрапити кожен користувач зі своїм контентом) ви, найпевніше, бачитимете те, що справді вас цікавить.
На якомусь етапі вам також захочеться знімати відео – тож уперед! TikTok цінує експерименти (поради від тіктокерів – у кінці статті, тож радимо дочитати до кінця).
Плюс 700–900 тисяч українців за рік
ТікТок – платформа китайського походження, навколо якої не вщухають скандали щодо незаконного збору персональних даних, але темпам зростання якої заздрять Facebook, Instagram i Youtube.
За даними «Kantar Україна», влітку 2020 року в нас було 1,23 млн мобільних користувачів застосунку TikTok. Компанія AIR Media-Tech каже про 5 млн користувачів в Україні, а от агенція Wideworks (офіційний партнер TikTok в Україні) нарахувала у липні 3,2–3,4 млн, що на 700–900 тис. більше, ніж на початку року.
Тіктокерів-інфлюенсерів – тих, хто має понад 1000 підписників і може заробляти на рекламі, – в Україні 16,2 тис. (станом на серпень 2020 року, за даними HypeAuditor). Серед цих користувачів є і «мільйонники», й ті, що саме набирають обертів.
Половина української аудиторії TikTok – дівчата 13–24 років. Кілька днів тому ТікТок оголосив, що невдовзі всі акаунти користувачів у віці до 15 років будуть приватними, а до 18 років – під особливим контролем.
Топ-користувачі в Україні мають від 1 до 6 млн підписників. Що вони їм пропонують? Та що завгодно.
Можна потанцювати і зібрати сотні тисяч переглядів, можна спародіювати вчительську інтонацію та здобути десятки тисяч, можна приклеїти скотчем душовий кран до голови й отримати мільйони. Дивним чином у ТікТоку сусідить корисне і «дуркувате».
Для чого це все?
Звісно, це насамперед комерційний інтерес: бренди у тіктокерів купують рекламу, чи точніше купують самих тіктокерів, які вдають, що користуються певним брендом. Як і в інших соцмережах, блогери не завжди повідомляють, що це реклама, вважається, що і так усі це знають і не заморочуються. А хтось і продає свої послуги чи товари. Шоу-бізнес знайшов у ТікТоку надзвичайно ефективну платформу для розкрутки нових хітів.
Плюс свої «шматочки щастя», свої дози «ендорфінів», які отримують користувачі у будь-якій іншій соцмережі. Багато хто черпає у ТікТоку нові ідеї та натхнення для роботи. Хтось самовиражається чи просто творить. Дехто спілкується, ініші щиро хочуть доносити якісь думки до аудиторії.
Користувачі люблять TikTok за те, що він «не такий токсичний, як Facebook чи Instagram, більш динамічний та цікавий за форматом», за легкість і короткі інформативні відео.
У 2020-му українці не лише активно завантажували TikTok, а й почали створювати там україномовні «тренди»: пісні, аудіозаписи, звуки чи мелодії, які інші користувачі підхоплюють і використовують потім для створення своїх власних роликів.
Вміють українці і «зламувати» тренди ТікТоку. Наприклад, ось як українські тіктокери адаптували жарт, що прозвучав на шоу американця Джиммі Феллона (понад 250 тис. переглядів).
Ще одним хітом-2020 у TikTok стала начитана під музику скоромовка «Жучок» від українського тіктокера Андрія Шимановського, що має понад 70 тис. фоловерів.
«Першим україномовним тіктокером зі 100-тисячною аудиторією» називає себе студент і блогер Данило Гайдамаха з ніком @chornobrovyj. Контент у нього переважно на патріотичну тематику: про Крим, Донбас, російську агресію й українську мову – все у формі коротких роликів-«тіктоків».
Зараз у Данила понад 290 тис. підписників, і цього літа він разом із кількома українськими студентами запустив українське реаліті-шоу «Галас». Гайдамаха називає цей проєкт «Українською TikTok-революцією» і хоче збільшити кількість україномовного контенту в цій соцмережі.
Проєкт «Галас» чимось нагадує «TikTok-хауси» – об'єднання тіктокерів, які «мешкають в одному будинку» та знімають авторський і спільний контент, часто це реклама брендів. Тільки в «Галасу» інша мета – українізація вітчизняного сегмента TikTok.
Про речі, яких ми ніколи не бачили в школі (бібліотекарка, мило, туалетний папір…)
Про плани на 2021-й
Про колядників
Гуцульський гумор
Життєве від співачки AlyonaAlyona
Про історичні фейки від «іронічного історика»
«Тікток-екранізація» вічного мему про «заміж пора»
Є і патріотичний контент з окупованих регіонів України. Наприклад, ось школярка з Севастополя з досить сміливим контентом про росіян у Криму, воду, ставлення до українців.
«Почав із дурного контенту з трендовими звуками»
Піарник і тіктокер Олександр Остапа з містечка Буча Київської області вперше завантажив ТікТок у середині 2019-го.
– Поклацав, подумав, що то фігня, і забув. Потім якось мій Instagram заблокували на кілька днів, і я повернувся до ТікТоку. Спочатку і гадки не мав про глибину переглядів, лайки, коменти: просто робив дурний контент із трендовими звуками, і все. Якось о другій ночі (доньці тоді було два місяці, тому я часто не спав о 2:00) я перезалив відеодует, який кілька днів тому видалив вперше, бо він не «залетів». Прокидаюся вранці, а на відео – 500 тисяч переглядів. Це був приємний шок.
Зараз у Сашка 35 тис. підписників. І хоча для ТікТоку це не надто багато, Сашко їх дуже цінує. Має в арсеналі кілька мільйонних відео та не планує покидати цю соцмережу. Тематика його аккаунту: «Татко, якому не соромно бути татком!»
«Суцільний креатив і свобода самовираження»
– Я звернула свою увагу на ТікТок ще під час роботи на «Радіо Свобода», – каже журналістка і тіктокерка Ангеліна Ломакіна. – Мені його показала колега. І з того часу я закохалася у цей додаток, бо в ньому суцільний креатив, свобода самовираження.
Ангеліна веде ТікТок про медіаграмотність для «Детектор.Медіа» і має понад 12 тис. підписників.
Окремі ролики набрали навіть кілька мільйонів переглядів.
За спостереженнями Ангеліни, за останні пів року в TikTok значно побільшало якісного контенту, а з серйозних тем трапляються відео про права людини, психологію, юриспруденцію, патріотизм, історію, природничі науки.
Наприклад, правозахисна громадська організація «Мережа параюристів» Paralegals.ua, що захищає права ЛГБТ-спільноти та просуває відповідний контент, має понад 25 тис. підписників, аккаунт медіа Hromadske – більш ніж 17 тис.
Чи має ТікТок перспективи в Україні?
На це питання й Ангеліна Ломакіна, і Олександр Остапа відповідають ствердно.
– Так, українських тіктокерів стає усе більше, – додає Ангеліна. – І вони дійсно самобутні й цікаві. Щоправда, я, чесно кажучи, не люблю, коли хайпляться на тому, що вони українські. Мені подобається, коли українською роблять щось круте. Ось ті, кого люблю і ким надихаюся:
mambadog0, zrizana_kosa, malchyn_27, lyonches, alhorytm, d_wartwort.
– І це просто кайф, що у нас з‘являються українськомовні тренди, класний контент, круті блогери, – каже Олександр. – Моя п‘ятірка зараз виглядає так: alhorytm, lomakina_yesterday, unazarento, lyonches, oisho_btz.
Цікаво спробувати? Ось поради початківцям:
Ангеліна Ломакіна:
- Знімати, знімати, знімати, знімати.
- Дивитися, дивитися, дивитися, дивитися тіктоки.
- Знімаючи і дивлячись тіктоки, ви зрозумієте, як ваше почуття гумору “запакувати” в цей формат.
- Вчитися лаконічно та структуровано робити ролики. Щоб люди не прогорнули, в них має бути кожен шматочок у тему і зрозумілий, щоб людина одразу схопила суть.
- Не боятися транслювати свій унікальний досвід, шукати саме свій голос, не мавпуючи когось "як один". Бо насправді нікому не потрібен другий хтось. Усім будете цікаві унікальні ви.
Олександр Остапа:
- Не боятися. Якщо «ганьбитися», то до кінця.
- Одразу придумувати свою тему.
- Ставте # лише по темі відео.
- Робіть відео щодня.
- Лайкайте і додивляйтеся україномовний контент. Так ваша стрічка стане українською.
Увага! Небезпечно!
Від Текстів зазначимо: ТікТок – соціальна мережа, яка базується в тоталітарній країні – Китаї. І це загроза того, що дані, зібрані з вашого акаунту, будуть використані на користь уряду Китаю, так само, як дані з ВКонтактє та Однокласників використовують на користь уряду Росії. Вам може здатися, що це дві різні планети – безумні, веселі відео й якась політика та чиновники з Пекіна. Але це не так. Навіть, якщо відкинути підозри про те, що ТікТок отримує доступ до пошти на вашому смартфоні (про це говорять, але це не доведено), то сам ваш акаунт у соціальній мережі накопичує безліч даних про ваш стиль життя, уподобання, смаки, місця перебування, демографічні тощо. Аналізуючи великі масиви таких даних, можна розробляти і впроваджувати кампанії соціального контролю та дезінформації, спрямовані на просування інтересів Китаю в іншій крані. Україна ще не зіштовхувалася з цією проблемою, а ось Чехія – вже (докладніше читайте у звіті чеської розвідки).
