Несподівано кав'ярні в Одесі заговорили українською. Ми перевірили, як виконується закон про мову
«Трохи складно перейти на українську, але доводиться. Я навіть не знаю, як до цього ставитися, але ми живемо в україномовній країні, тому, напевно, це правильно, що треба обслуговувати українською, треба привчати народ до того, щоб розмовляти українською в своїй країні», – розповідає Марина, продавчиня у кіоску з фаст-фудом на міському ярмарку на Дерибасівській вулиці.
Із 16 січня почали діяти окремі норми закону про мову, які зобов’язують працівників сфери обслуговування – кафе, ресторанів, аптек, крамниць, зокрема й онлайн-магазинів, надавати інформацію про товари й послуги та розпочинати спілкування з клієнтами державною мовою.
Докладно про вимоги закону читайте у нашій статті 16 відповідей про 16 січня. З цього дня всі послуги мають надаватися українською
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» був запроваджений півтора роки тому. Його норми вже поширюються на держслужбовців, правоохоронців і військових, суддів, освітян, медиків і представників ще багатьох професій. Кожний етап українізації суспільства викликає дискусії в Одесі, яка (як свідчать результати останніх місцевих виборів) ще залишається містом із досить значною підтримкою проросійських сил і симпатіями деякої частини суспільства до ідей «русского мира».
Читайте також: Вибори мера в Одесі. Як айтішник і урбаніст від ЄС за місяць вийшов у топ перегонів за посаду міського голови
В останні роки на Одещині не проводилися соцопитування на тему, якою мовою спілкуються в побуті місцеві жителі, тому наведемо останні актуальні дані. В червні 2015 року, як свідчить соцопитування кафедри соціології Одеського національного університету ім. Мечникова на замовлення ВВС, 75% одеситів вважили рідною мовою російську, а 18% – українську. А в червні 2017 року спільне опитування соціологічних центрів КМІС, «Рейтинг», СОЦІС та «Центр імені Разумкова» показало, що лише 6,7% жителів Одеської області вдома розмовляють українською мовою, тоді як російською 57,9%. Суміщають мови спілкування 31,8%.
Тому нам стало цікаво перевірити, як бізнес в Одесі реагує на зміни в мовному законодавстві та чи дотримується курсу на українізацію.
Мода на українську та скепсис від бізнесменів
Як виявилося, українізація сфери обслуговування в Одесі відбувається навіть краще, ніж очікували найбільші оптимісти. Ми перевірили роботу кількох великих та маленьких закладів харчування в місті і в 95% чули від продавців вітання українською мовою.
Касири, офіціанти та бариста кажуть: українську мову вони знають, але в повсякденні використовували нечасто, тому зараз їм трохи важко звикнути. Однак зацікавленість зберегти роботу пересилює лінгвістичні складнощі.
«Я не завжди спілкувалась українською мовою, бо в повсякденному житті розмовляю російською. Тому трохи складно перейти на українську, але доводиться. Я навіть не знаю, як до цього ставитися, але ми живемо в україномовній країні, тому, напевно, це правильно, що треба обслуговувати українською, треба привчати народ до того, щоб розмовляти українською в своїй країні», – розповідає Марина, продавчиня у кіоску з фаст-фудом на міському ярмарку на Дерибасівській вулиці.
«Про цей закон чимало говорили, було багато суперечок. Закону дотримуюсь, тому що потрібно. Але тяжко, бо рідною мовою я спілкуюся дуже мало. У повсякденному житті розмовляю з рідними на суржику, – ділиться бариста Владислав в «Aroma Kava» у Міському саду. – Я вважаю, що цей закон потрібен. У Росії розмовляють російською мовою, в Англії – англійською, в Україні мають українською – це важливо».
Слід зазначити, що наші співрозмовники – молоді люди, яким трохи більше за 20 років. Для них мовна реформа ще не є порушенням старих життєвих підвалин.
Доросліші люди, які мають власний бізнес, ставляться до нововведень скептичніше.
«В целом сложно пока что-то сказать, потому что сегодня первый день после локдауна и мы только начинаем работу. Лично для меня это будет нелегко, потому что у меня персонал – переселенцы с Донецка. Для них это прямо стресс. По поводу закона, да, наверное, он нужен. Но в каком-то другом ключе, чтобы это не было обязаловкой», – каже господар магазину з продажу гаджетів «GoProkat» В’ячеслав Грубий.
Також бізнесмени не в захваті від передбачених законом штрафів за порушення мовних норм.
«Я считаю, что украинский язык – единственный язык, который должен быть государственным, и только так. Что касается нововведения для бизнеса, то оно не должно формироваться через штрафы. На мой взгляд, предприниматели должны платить налоги, а не штрафы. Мерами мотивации должны быть популяризация национального языка, его лояльное внедрение.
Через колено мы точно ничего не добьемся, мы это видим на примере ФОПов, которые бастуют уже на протяжении года. Бизнес и так находится в сложной ситуации – локдауны, давление со стороны правоохранительных органов и так далее, а сейчас эта языковая тема тоже может стать возможностью для манипуляций», – заявив народний депутат, співзасновник одеської мережі «Slow Piggy» та «Pizza & Grill» Олексій Леонов («Слуга народу», мажоритарник, переміг на окрузі Ківалова).
Леонов каже, що за його інформацією, працівників ресторанів готували до переходу на українську мову, й ніхто з офіціантів чи барменів від мовного закону не постраждав. Мовні «шпаргалки» заздалегідь розробили й для співробітників мережевих супермаркетів, служб таксі тощо.
За словами мовного омбудсмена Тарас Кременя, за порушення мовного законодавства у сфері обслуговування передбачено штраф від 5100 до 6800 грн. «Але це для злісних порушників, які принципово порушують права громадян, стосовно яких ми отримуємо постійні скарги, і достатньо двох скарг для того, щоб ми розпочали провадження, щоб підготували протокол і накладали штраф», – пояснює Укрінформу те, кого і як можуть оштрафувати, уповноважений із захисту державної мови.
Депутатка Одеської районної ради, керівниця ГО «Одеса україномовна» Ярослава Вітко вже п’ять років популяризує державну мову й проводить безкоштовні розмовні курси. В перший день дії нових норм мовного закону вона здійснила рейд торгівельними точками і тішиться результатами «моніторингу».
«У мене поки що не було випадку, щоб до мене звернулися російською мовою. Якщо відверто, я очікувала, що в Одесі на все це будуть дивитися крізь пальці, що навряд чи хтось дотримуватиметься цього закону. Проте реальність показує абсолютно позитивний результат. Більшість підприємців переходять на державну мову, навіть малий бізнес. Наприклад, студія, де я роблю манікюр, ще за кілька днів до впровадження закону почала вести соціальні мережі українською. Зі школи робототехніки, куди ходить моя дитина, сьогодні зателефонували, і дівчина звернулася гарною українською мовою», – каже Вітко.
На її думку, ситуація переломилася після останніх шести років проукраїнської гуманітарної політики.
«Українська мова почала все більше входити в побут, до того ж вона стала модною. Бо вчора ми спілкувалися з однією журналісткою, вона навела приклад, що її подруга в побуті російськомовна, а свій блог в Інстаграмі веде українською мовою, бо «це модно», – каже Вітко.
Демонстрація в Одесі проти російської агресії в 2014 році
«Скандал» із «Машковичами»
Попри загалом оптимістичну ситуацію, один одеський заклад – кулінарія єврейських страв «Артіль у Машковичей» на ринку «Привоз» – намагався «хайпонути» і в перший день дії нових мовних норм почав публікувати дописи на суржику, передаючи українську фонетику російською транслітерацією.
«Шалом люби друзи. Наступнойи недили, будемо готувати справжни хинкали з бараныною зи правыльного тиста. Так зийшлися зиркы, що до нас прыйыхав друг симьи, справжний грузынський повар, Гулади. Не прогавьтэ момент, встыгнить замовыты, лише мисяць в Одеси. Завжды ваша Артель у Машковичей», – написали на сторінці закладу.
У Facebook такий гумор сподобався не всім, й на «Машковичей» навалилася хвиля критики та погроз.
«Побачимо, як ви попрацюєте після локдауну. Знущання над мовою вам так просто не минуться…», – відповів сторінці закладу громадський активіст, колишній лідер одеського осередку «Правого сектору» Сергій Стерненко.
Український користувач Facebook, що судячи з профілю, живе у Львові, постить картинки, які відповідають російському наративу про те, що українці – це нацисти. Співзвучний наратив, який просуває російська дезінформація: "галичани нав'язують українську мову споконвік російськомовній Україні". Можливо, цей пост – просто невдалий жарт.
Читайте також: «Юпак»: роман із мотоциклом. Захоплива історія від ветерана, яка не сподобалася письменникам. Твір став «Книгою року ВВС» та написаний відбірним суржиком.
Інші користувачі погрожували закладу «мовним патрулем» чи навіть підпалом. Проте поки що далі скандалу у Фейсбуці справа не зайшла.
Сторінка й всі пости «Артілі у Машковичей» в соцмережі вже видалені. Засновниця закладу Ірина Машкович скаржилася одеським журналістам, що через погрози разом із родиною буде вимушена поїхати з країни. На її думку, скандал став проявом антисемітизму.
«Один із наших засновників є громадянином Ізраїлю, ми ведемо свій бізнес відповідно до законодавства України, все маркування на державній мові, вся продукція сертифікована і пройшла держспоживстандарт, всі податки йдуть в казну України! Ми будемо писати звернення в ізраїльське посольство й СБУ», – казала Машкович.
Щоб перевірити, наскільки серйозною є ця ситуація, ми звернулися по коментар до прессекретаря одеської єврейської громади «Хабад» Болеслава Капулкіна.
«Ми нічого про цю ситуацію не знаємо. Звичайно, якісь пости в Фейсбуці були, але ситуація пройшла повз нас. Ми в ній не брали участь, до нас ніхто не звертався. Коментувати їхні заяви ми не можемо, більш того – не хочемо. В громади до цього немає ніякого ставлення», – сказав Капулкін.
Інші порушення
За даними уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, за перший тиждень від українців надійшло 195 скарг щодо порушень нових норм мовного закону. 12 із них були з Одеси.
Омбудсмен пояснює, що часто клієнти скаржаться на відсутність українських версій в онлайн-магазинах. Перші чотири таких заяви надійшли вже в перший день дії закону.
«Я думаю, що це та динаміка, яка демонструє традиційні порушення. Одеса — багатонаціональна та туристична перлина. Тому, звичайно, треба вміти володіти не лише українською та російською, а й іноземними мовами. Це питання мовних компетентностей», – вважає Кремінь.
«Люди из сел»
Проте в Одесі є люди з відкритими проросійськими поглядами, які вороже ставляться до української мови, мотивуючи свою позицію коктейлем із різних шовіністичних й конспірологічних тверджень.
«Украина находится под внешним управлением, и любые попытки объединить народ – мешают этому управлению. Новый языковой закон создан для того, чтобы еще больше разъединить и озлобить украинцев», – заявив завідувач кафедри російської мови філологічного факультету ОНУ ім. Мечникова, професор Євген Степанов.
Він керується упередженнями про те, що українська мова є «малофункціональною», бо «на неї перекладається мало академічних наукових праць» і вона «нікому не потрібна» за кордоном.
Степанов помітив, що в магазинах здебільшого почали розмовляти українською, і в нього є версія, чому сфера обслуговування швидко прийняла українізацію: «В магазинах в основном работают люди из сел. У них там целая своя «мафия» – система знакомств и родственных связей, благодаря которым они один другого вытаскивают в город на заработки. Люди из глубинки говорят на суржике, на украинском языке. Это для них родная среда».
Ця версія не нова, адже ставлення до україномовних людей як до другосортних було вельми поширеним в українських містах у радянський час.
Читайте також: Радянське кріпацтво. Як комуністи зробили з селян «другий сорт» і не хотіли їх «озброювати паспортами»
У кінці розмови Степанов прирік мовному закону швидкий й безальтернативний крах.
«Никто не будет его соблюдать. Я вижу сейчас, как много людей в магазинах на кассах специально говорят на русском языке, исправляют «мову» и просят обращаться к ним на русском. Это очередной раздражитель для общества, который большинство людей быстро сломает», – сказав завкафедри російської мови.
Двозначні дії Труханова
Тим часом в Одесі вже понад два роки поступово українізуються різні сфери громадського життя. Ще у 2018-му році чиновники міськради почали переходити на державну мову. Тоді сесії вже частково проводились українською. Одним із першопроходців став мер Геннадій Труханов, який, попри обвинувачення в проросійських симпатіях і наявності російського паспорта (він спростовує), здивував своєю наполегливістю в опануванні української мови.
Ось одне з останніх засідань Виконавчого комітету Одеської міської ради:
Останнім часом дедалі більше міських чиновників беруть із мера приклад, хоча багато з них ще спілкуються на відбірній «азірівці». Від 16 січня державною мовою почали проводити не лише сесії, а й апаратні наради в мерії, отже міським функціонерам знадобиться пришвидшити свої мовні здобутки. Водночас багато одеських чиновників на офіційних заходах продовжують розмовляти російською. Наприклад, останні дві сесії вже нового складу міськради в сесійній залі здебільшого продовжує лунати російська, а не українська.
Труханов пообіцяв підлеглим організувати мовні курси, але під кінець доповіді зробив випад у бік українізації:
«Я сподіваюся, що центральна влада зверне увагу на регіональні мови, адже коли наші політики заходять у кут, вони згадують, що наша велика країна – багатомовна, а коли минають вибори – про це забувають. Ми будемо нагадувати про це доступними нам способами».
