"Ми хотіли запровадити культуру сервісної служби". Інтерв'ю з колишнім керівником ДПС Сергієм Верлановим
"Усіх, кого влада хоче покарати, «доганяють» через податкові органи". ТЕКСТИ поговорили з колишнім керівником Державної податкової служби Сергієм Верлановим, який зараз у Німеччині і проти якого порушено справу.
Сергій Верланов дістав посаду керівника податкової, перемігши на конкурсі після того, як уряд Гройсмана вирішив розділити Державну фіскальну службу на податкову та митну. Тоді ще ці конкурси були реальні, і претенденти проходили жорсткий відбір, хоча траплялися і збої. Те, що комісія обрала Верланова, сприймалося як перемога реформаторських і здорових сил над корупційною системою. Та після відставки уряду Гончарука швидко звільнили і Верланова, це сталося у квітні 2020-го. Зараз конкурси на керівників держвідомств скасували до завершення карантину. На своїй посаді тодішній керівник податкової продовжував політику змін, започатковану після Майдану, тож ми розпитали і про те, чи важко впроваджувати реформи.
– Розкажіть коротко про відкриту щодо вас справу.
Ця справа – юридичний треш із самого початку. Якими є звинувачення? Буцімто я увійшовши у зговір із менеджментом компанії «АрселорМіттал», незаконно скасував податкові донарахування.
По-перше, жодних доказів зговору, умислу чи неправомірної вигоди у справі немає і не може бути. Рішення було повністю законним у межах повноважень голови ДПС.
По-друге, не скасував, а направив на повторну перевірку, оскільки аудит був проведений Офісом великих платників податків неякісно.
А по-третє, щодо таких донарахувань вже була усталена судова практика не на користь податкової. Аналогічні перевірки завжди закінчувались у суді на користь бізнесу та значними втратами бюджету (пеня та судові витрати).
Виконуючи політичне замовлення, справу сфабрикували в СБУ, яка взагалі не мала права її розслідувати, бо це виключна підслідність НАБУ. Підозру підписав звичайний прокурор, а не прокурор САП, що теж є порушенням закону. Тепер провадження все ж передано до НАБУ, але на жаль, в нашій правоохоронній системі закрити справу, навіть абсолютно безглузду, значно складніше, ніж її розпочати.
– У чому суть змін, які ви намагалися запровадити в податковій?
Основне, що ми хотіли – це запровадити культуру сервісної служби. Було неймовірне бажання надати якісний сервіс платникам податків. Передусім, щоб вони менше часу витрачали на спілкування з податковою і більше займалися саме веденням бізнесу, тим самим збільшуючи свою прибутковість. А отже, сплачували більше податків.
Як ми це робили? Інформували зі спірних питань, які історично, навмисно або ненавмисно, заводили платників податків у такі спірні ситуації, від яких вони починали залежати від податківців, робили помилки, сплачували штрафи, конфліктували. Чому? Бо податкова не давала чіткої відповіді, як саме потрібно зробити, щоб всього цього уникнути. Ми ж пішли іншим шляхом, ми давали прості і зрозумілі відповіді, як саме потрібно зробити.
Ми зменшували кількість перевірок
Ми зменшували кількість перевірок і шляхом реформи механізму апеляцій фактично виправляли помилки аудиторів, показуючи, що центральний апарат не толеруватиме зловживання закону аудиторами на місцях. Загалом ці реформи були ефективними. Та, на жаль, їх згорнули. Сьогодні відбувається «реванш», і справа проти мене – це очевидна помста системи за реформи.
– Як змусити чиновників із усталеною корпоративною культурою та звичками працювати більш ефективно і по-сучасному?
Для початку треба просто виконувати закон, що ми і робили.
У мене був чіткий план. Із Державної фіскальної служби в нову податкову не перевели кадри, які не відповідали критеріям доброчесності, а також осіб, що підпадали під дію Закону про очищення влади (люстрацію). Всі вони перевірялися через правоохоронні органи. Ми брали до уваги, зокрема, думку громадськості та бізнесу.
Ми не шукали, яким чином ці конкурси скасувати
Крім того, це, звісно, конкурси. Ми цим жили, ми їх приймали як даність, адже це – європейський стандарт. Ми не шукали, яким чином ці конкурси скасувати. Ми шукали, де б знайти людей, які виграли б їх у чесний та прозорий спосіб і прийшли б на державну службу. Тепер спостерігається протилежна картина: за закритими дверима у високі кабінети призначають відвертих корупціонерів часів Януковича.
Питання ефективності – це питання цілей. Що таке ефективність? Ефективно збирати гроші чи ефективно надавати послуги?
Що сталося торік? Оцінка бізнесом податкової впала, сервіси погіршилися. А покращення сервісів – ось головне, що потрібно закладати в KPI (ключові показники). З одного боку, треба менше робити податкових перевірок, менше репресивних і більше інформаційно-просвітницьких та заохочувальних попереджувальних заходів. А з іншого – щоби правоохоронна система працювала не вибірково, а справді по порушниках. Щоб покарання за злочин було незворотним. Щоб дотримуватися закону було вигідніше, ніж його порушувати.
Як приклад наведу моє рішення щодо скасування податкових донарахувань компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг». Це було ефективне рішення, абсолютно законне, яке ґрунтувалося на прецедентах в українській судовій практиці. До речі, воно не скасовано до сьогодні, адже для всіх, включно з теперішнім керівництвом, його законність очевидна. Замість того, щоб роками судитися із доброчесним бізнесом через неякісну перевірку і зрештою програти справу та сплатити за це з бюджету, це рішення дозволило зекономити державні кошти та дати можливість компанії працювати.
І що ми маємо у результаті? Ми маємо замовну кримінальну справу. Який це меседж для чиновників із боку влади? Тепер вони думатимуть, що працювати по-сучасному – це мордувати бізнес у судах і витрачати державні кошти, але головне самому не підставлятися.
– Ви відчували спротив, щось на кшталт італійського страйку, коли прийшли в податкову?
До речі, ні. Всі були вмотивовані. Люди вірили до кінця і працювали на результат.
– Як у податковій пропонують хабарі? Як це відбувається?
Мені не пропонували хабарів, тому що всі знали, що я людина з іншого середовища і з іншими цінностями. І я так розумію, що потенційні хабародавці боялися наслідків подібних дій.
– Чи є факти, які дозволяють стверджувати, що спецпроцедура призначення держслужбовців у період карантину повертає вплив олігархічних груп і злочинних мереж на урядові структури загалом і на податкову зокрема?
Мені як юристу видається не зовсім коректним саме формулювання вашого питання.
Я – не правоохоронний орган, у мене немає можливості і повноважень з’ясовувати факти злочинів, у мене відсутній доступ до документів, до конкретних доручень, розпоряджень.
Щодо самої спецпроцедури призначення держслужбовців, скажу, що це однозначно негативне явище. Конкурси скасували під приводом боротьби з коронавірусом. Збирати засідання Верховної Ради та Уряду в нас можна, а провести прозорий конкурс – ні, бо ковід нападе. Це просто знущання.
Читайте також: Хаос у держслужбі. «Карантинна» процедура призначення держслужбовців відкидає Україну в часи Януковича
Ексголова ДПС Сергій Верланов
– Чому вас звільнили й яка в цьому роль Уманського, який вас критикував, але не довго пропрацював міністром?
Давайте спочатку. Мене звільнили через мою позицію. Після відставки Богдана й уряду Гончарука у владі та навколо неї було утворено критичну масу людей, які хотіли поставити «свого» голову податкової та митниці. Звісно, заяви Уманського мали резонанс, і їх використали як засіб, але вони аж ніяк не були причиною.
– Можна сказати, що сумнозвісна «азарівщина» повертається? В чому це проявляється?
Із тезою, що «азарівщина» повертається, можу погодитися. Наприклад, теперішній голова податкової Любченко працював заступником голови ДПС Віталія Захарченка (це той самий Захарченко, який керував МВС під час Майдану, до того як очолити міліцію він був головним податківцем при Януковичу. Зараз живе в Росії, – ред.), а його заступник Олейніков справді був помічником Миколи Азарова.
«Азарівщина» – це насамперед згортання сервісності, виражене у грубій фіскальній риториці, ставленні до бізнесу як до злочинців. Спочатку ж було слово. Звинувачення підприємців у тому, що вони є джерелом корупції, нещодавно прозвучало в інтерв’ю міністра фінансів Марченка. А Любченко постійно говорить, що треба обкласти податками заробітчан і інших фізосіб.
Звинувачення підприємців у тому, що вони є джерелом корупції, нещодавно прозвучало в інтерв’ю міністра фінансів Марченка. Це і є "азарівщина"
Показово, що всіх, кого влада хоче покарати, «доганяють» саме через податкові органи, тому що вони знову в авангарді каральних органів влади. Зараз під цим прицілом широкий спектр політиків: від Порошенка та Вакарчука до Гео Лероса та Дубінського (кримінальне провадження проти якого за ухилення від сплати податків було відкрите лише після його конфлікту з власною фракцією та низки критичних заяв, до того влада "не помічала" якихось порушень з його боку – ред.). Їм всім шиють податкові порушення. Це і є «азарівщина». Не Гетманцев «доганяє», сидячи в парламенті, а податкові органи.
– Що таке податкові скрутки? Поясніть звичайним читачам, які цим не займаються і не розуміють, про що пишуть у новинах. Як працює цей механізм ухилення від сплати податків?
Дам стислу відповідь. Скрутки – це вид ухилення від сплати податків, коли, наприклад, підприємство купує апельсини, а продає пшеницю. Ми всі розуміємо, що з апельсинів зробити пшеницю не можна, але за документами це якось відбувається.
– Яка ситуація із скрутками зараз?
Робота Тимчасової слідчої комісії чітко показала, що в часи, коли я керував ДПС, адміністрування ПДВ було найбільш ефективним. Кількість ризикового податкового кредиту щомісяця зменшувалася. Розроблена тодішньою командою Мінфіну та податкової постанова №1165, яка системно вирішувала питання фіктивного ПДВ, починаючи з лютого, почала давати результат.
Я не можу стверджувати однозначно, яка ситуація зараз. Однак відповідно до заяв народних депутатів, голови Виконкому Нацради реформ Саакашвілі та ексміністра фінансів Уманського, ситуація катастрофічна і продовжує погіршуватися.
– Як зараз працює автоматичний механізм повернення ПДВ, який складно впроваджувався?
Згаданий механізм, на щастя, працює, хоча на нього відбувався серйозний тиск під час зміни урядової команди у березні минулого року.
Варто зазначити, що на цей рік для податкової встановили суперамбітний план зі зборів цього виду податку. На мою думку, план зі збору ПДВ було завищено з суто піарних цілей, тобто бюджет у цій частині було підготовано неякісно. Якщо його знову «по дружбі» або «за збігом обставин» не «зріжуть», як у 2020-му, то затримки з поверненням ПДВ бізнесу неминучі.
– Як би ви прокоментували дані про річні надходження податкової?
Тут спочатку треба уточнити, про що ми говоримо: про ввесь 2020-й рік чи про роботу нового керівництва податкової, яке почало працювати в травні. Саме ми заклали здорові тренди, які сприяли наповненню бюджету протягом минулого року. Це і розробка постанови Кабміну №1165, яка дозволила ефективно боротися із сумнозвісними скрутками та скоротити їхній обсяг у рази, і вперше в історії країни виведення з тіні значної частини підакцизних товарів (пальне, алкоголь і тютюн, – ред.), підтвердженням чого були рекорди зі збору акцизного податку навесні.
На жаль, ці позитивні тренди не було продовжено і вони десь поволі загасають (наприклад, із ПДВ), а десь оперативно згорнуті (акцизи і податок на прибуток підприємств). Тому якщо говорити про роботу нового керівництва, я б оцінив її у кращому разі на трійку.
Пан Любченко протягом року любив хвалитися зменшенням обсягу фіктивного податкового кредиту (це обсяг вже сплаченого ПДВ у ціні придбаних раніше товарів. Зменшення податкового зобов'язання з ПДВ завдяки фіктивному податковому кредиту є одним зі способів ухилення від сплати податків, т.зв. скрутка – ред.). Але водночас забував додати, що найкращий результат був навесні (травень – перший місяць роботи нового керівництва), а найгірший результат – восени. Тобто за його каденції чітко простежується негативний тренд.
Більша частина досягнень, якими хизується пан Любченко – віртуальні. Катастрофи із податковими надходженнями торік не сталося, але тенденції дуже тривожні.
– Зменшення надходжень з ЄСВ пов’язане безпосередньо з меншою діловою активністю через локдауни? Що загалом відбувається з ФОПами? Прокоментуйте перенесення на рік фіскалізації, тобто введення в експлуатацію реєстраторів розрахункових операцій, або касових апаратів.
По-перше, оскільки план по ЄСВ, на відміну від абсолютної більшості податків, не було зменшено, тому він і не був виконаний. По-друге, корективи внесли локдауни, навесні було певне списування ЄСВ по ФОПах. Але треба зауважити, що влітку та восени жодного звільнення від сплати ЄСВ вже не було, а діра у Пенсійному фонді далі збільшувалася, тобто списати все на локдаун не вдасться. У результаті Пенсійний фонд закінчив рік із максимальною в історії казначейською позичкою в 15 млрд грн, і це одна із загроз для України у короткостроковій перспективі.
Щодо питання фіскалізації, то очевидно, що на перенесення повної фіскалізації були об’єктивні причини – як економічні, так і політичні. Нещодавнє опитування Європейської бізнес-асоціації показало, що коронавірусна криза для багатьох стала надто болючою – 9% малого бізнесу закриється. Крім того, згідно з даними опитування, 22% підприємців змушені відправити своїх працівників у неоплачувану відпустку, 10% – частково скоротили штат. Звичайно, додатково ускладнювати життя мікропідприємцям у такий момент не можна, тому вважаю, що досягнутий компроміс – це не найгірший вихід.
– Як платили податки у 2020 році великі корпорації?
Значно менше. І це ще одне величезне питання до податкової. Торік зі звичайних громадян уряд зібрав на 5 млрд грн більше податку на доходи фізичних осіб, ніж у 2019-му. При цьому по податку на прибуток підприємств у 2020-му падіння на 12 млрд грн, по ренті за використання природних ресурсів – на цілих 18 млрд. Знову задіяні офшори, зокрема торгівля власною продукцією через торгові компанії за кордоном, штучна збитковість. Олігархи тепер платять менше, люди більше.
Читайте також: Три кроки відріжуть Україну від офшорів. Але уряду легше доїти середній клас
Окремо хотів би згадати державні корпорації. З усіх грошей, які заплатили всі державні компанії України, левову частку – 90% – заплатили «Нафтогаз» і «ПриватБанк». З решти половину заплатив «Ощадбанк». Те, що лишилося, сплатили інші 3500 державних компаній. Тобто з одних витискають всі соки, а інші ділять державні гроші між собою і нічого не сплачують у бюджет.
Читайте також: The Коломойський. Як олігарх відновлює вплив, аби заробляти на державі
– Чи може Україна виплатити всі обов’язкові до сплати платежі за зовнішніми зобов’язаннями у 2021 році? Яка їхня загальна сума? Наскільки великою є небезпека невиплати у встановлені терміни та загроза дефолту?
В інтерв’ю австрійському виданню Der Standard міністр фінансів Марченко зауважив, що у нього є бачення того, як сплатити борги. Тобто на сьогодні уряд впевнений, що до вересня місяця зможе обслуговувати зовнішній борг. Але я б тут наголосив не стільки на зовнішньому боргу, як на внутрішньому. Йдеться про так звані ОВДП (облігації внутрішньої державної позики – ред.). Адже цього року внутрішній борг більший за зовнішній. Дуже багато, звісно, буде залежати від співпраці з МВФ і ЄС. Тому до вересня уряд намагатиметься все-таки отримати транш. Якщо це вдасться, то у цьому є ключ до виконання наших зобов’язань. Якщо ж до вересня з різних причин не вдасться продовжити співпрацю з МВФ, то тоді можуть виникнути проблеми зі сплатою і обслуговуванням як внутрішнього боргу, так і зовнішнього. Тож у такому разі значно зростають і ризики настання дефолту.
