«48 днів після звітного місяця». Як в Україні збирають статистику щодо померлих
Християни вважають, що на 40-й день після смерті душа потрапляє або в рай, або в пекло. Буддисти, що в цей день душа перероджується. Але в українській статистиці в цей час померлий ще "обробляється центральними органами Держстату", і його смерть ще не потрапляє в "скрижалі", які фіксують людей, котрі покинули цей бентежний світ.
В Україні померлих рахують, як у давньому Єгипті, раз на рік, – іронізуємо ми в редакції, коли обговорюємо ідеї щодо статей про смертність від коронавірусу. Якщо без сумних жартів, то статистика справді збирається дуже довго. Ми з'ясували деталі, як це відбувається. Під час нашого розслідування ми зрозуміли, що працівники Держстату в Києві слабо орієнтуються в тому, як збирається інформація на низових рівнях.
До того ж дані про загальну смертність і про смертність від COVID-19 в Україні збирають окремо. Тож ми дослідили ці два окремих процеси.
Держстат збиратиме дані швидше... у 2022 році.
Збір даних має два великі етапи. Під час першого відбувається реєстрація та документування актів смерті, на другому – дані обробляють і оприлюднюють.
Хронологія:
Місяць, у якому людина віддала богові душу (звітний місяць), плюс п'ять-сім днів після звітного місяця – органи реєстрації актів цивільного стану (РАЦС)/сільради реєструють акти смерті та документують інформацію щодо них. Потім пересилають отримані дані територіальним органам Міністерства юстиції України.
Не пізніше ніж 10 днів після звітного місяця – територіальні органи Мін'юсту надсилають інформацію територіальним органам Держстату.
Орієнтовно до 28 днів після звітного місяця – пересилання інформації центральним органам Держстату.
До 32 днів після звітного місяця – обробка даних.
До 48 днів після звітного місяця – аналіз даних.
48 день після звітного місяця – оприлюднення інформації.
Надії на пришвидшення збору інформації у Держстаті пов’язують з урядовими планами про запровадження у 2022 році оновленої системи обробки даних демографічної статистики. І рік пандемії, як бачимо, не прискорив ці плани. Правду кажуть, що час вірусу швидший за час бюрократів.
Збір даних МОЗ про смертність від COVID-19
В одній з лікарень ТЕКСТАМ розповіли, що під час розтину слід проводити посмертний тест на COVID-19. Але цю процедуру повсюдно ігнорують. Як зазначають лікарі, по-перше, тести краще витрачати на живих, по-друге – «там і так все ясно».
«У мене всі пацієнти вже з підтвердженим ковідом. Тести проводять чи до шпиталізації, чи одразу після неї. Отже, робити повторний тест небіжчику – не вважаю потрібним», – розповів нашому виданню один із лікарів.
Лікарні надсилають інформацію про померлих від COVID-19 у другій половині кожного дня до обласної паталогоанатомії.
Там ці дані формують і передають до обласного управління охорони здоров’я приблизно о 16:00–17:00.
Обласне управління своєю чергою передає їх до обласного лабораторного центру МОЗ.
Там до 22:00–23:00 формується табличка з іменами померлих і пересилається до МОЗ у Київ.
Якщо, наприклад, людина померла у понеділок, то інформація про неї надходить у обласний лабораторний центр ввечері у вівторок. І лише після цього інформація надходить до Києва. Іноді статистика підбивається за два дні відразу.
ТЕКСТИ висловлюють подяку Галині Харчук за фахові консультації та допомогу під час підготовки цього матеріалу.
