Польща робить 100 тис. вакцин на день проти COVID-19. Але цього недостатньо, щоб до кінця року захистити всіх громадян

Поки українська влада у 2020-му ремонтувала дороги коштом «ковідного фонду», польський уряд з допомогою ЄС законтрактував майже 100 млн доз вакцин у сімох виробників. Польські медики вже щеплені, з 15 січня триває вакцинація літніх людей, у лютому на черзі – військові, поліція, прокуратура та вчителі. Але всі охочі навряд чи отримають щеплення раніше за кінець року, хоча лише кожен другий поляк збирається вакцинуватися.

Наразі у Польщі є прямі угоди з сімома постачальниками, четверо з яких мають розпочати постачання протягом першого кварталу 2021 року. Загальнонаціональна добровільна вакцинація стартувала ще 27 грудня.

Україна тим часом чекає 12 млн доз вакцин AstraZeneca (Британія) та NovaVax (США) у лютому, як пообіцяв минулої п’ятниці міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Це поки що найсвіжіша та найоптимістичніша інформація з численних обіцянок українського уряду щодо щеплення українців від COVID-19. Точна дата появи вакцин та початку вакцинації в Україні поки не відома.

Понад 240 тис. українців можуть претендувати на щеплення в Польщі

Право на безплатне щеплення однією зі схвалених у Євросоюзі вакцин мають усі громадяни країни – близько 38 млн осіб, а також іноземці з посвідкою на проживання у Польщі – це 460 тис. людей, серед них понад 240 тис. українців.

З одного боку, польському уряду є чим пишатися. Станом на 6 лютого щеплення отримали понад 1,3 млн громадян. З показником 4,3 доз вакцини на 100 мешканців, Польща хоч суттєво програє Британії, проте випереджає Німеччину та Францію.

Оurworldindata.org/covid-vaccinations. Дані на 6 лютого

З іншого – серед 1,3 млн щеплених на 1 лютого лише 289 тис. отримали обидві дози, необхідні для формування імунітету проти Covid-19. До країни наразі потрапило менш ніж 2 млн доз вакцини, графік постачань решти під знаком запитання.

Записатися на вакцинацію навіть для пріоритетних груп виявляється справжнім квестом, тоді як до преси нерідко потрапляє інформація, що вакцину вже дістала родина того чи іншого представника партії влади.

Уряд партії «Право і справедливість», яка керує країною від 2015 року, поставив за мету досягти колективного імунітету проти коронавірусу до кінця 2021-го. Для цього антитіла проти Covid-19, за оцінками ВООЗ, мусять мати принаймні 60% населення.

Перешкодою на шляху до цієї мети може стати не тільки розтягнутий графік вакцинації, а й настрої польского суспільства: лише кожен третій поляк хоче щепитися одразу, щойно це буде можливим, натомість щодругий не збирається вакцинуватися навіть за умови заохочень із боку влади.

Читайте також Як працюють різні типи вакцин від коронавірусу? Дуже спрощене пояснення

Накрило другою хвилею

Від початку пандемії коронавірус був виявлений у більш ніж 1,5 млн осіб у Польщі, понад 37 тис. померло.

Протягом першої, весняної хвилі захворюваності, ситуація в країні виглядала непогано: щодня реєструвалися сотні, а не тисячі, як в Іспанії та Франції, випадків зараження, поляки доволі сумлінно дотримувалися санітарних обмежень. Це дозволило урядові Матеуша Моравецького оголосити про тріумф «центральноєвропейської стратегії» у боротьбі з COVID-19. Але восени країна була за крок від катастрофи.

Поляки стали менше боятися коронавірусу. По-перше, дається взнаки банальна психологічна втома від запроваджених обмежень.

По-друге, уряд ПіС безвідповідально повівся під час літньої президентської кампанії: щоб забезпечити перемогу Анджею Дуді, Моравецький оголосив кінець пандемії, що мало заохотити до походу на дільниці ядро електорату ПіС – літніх людей з сільської місцевості. Після багатотисячних президентських мітингів важко було переконати поляків, що зустрічі у колі кількох осіб або похід до ресторану мають серйозну загрозу.

Зрештою Польша фіксувала понад 20 тис. інфікованих щодня на межі листопада та грудня, були переповнені лікарні та реанімації, ускладнений доступ до нековідних медичних закладів. Торік демографи зафіксували понад 70 тис. «надлишкової смертності».

Від початку 2021 року дані захворюваності спадають. З-поміж 16 воєводств лише у трьох на півночі країни захворюваність перевищує 1 випадок на 10 тисяч мешканців.

На 31,3 тис тестів, зроблених 7 лютого, 5105 були позитивними. У цей же день було зафіксовано понад 5,7 тис. одужань та 93 смерті від коронавірусу (ще 1 лютого смертність була значно вищою – 400 померлих за день). Високу смертність фахівці пов’язують із наслідками родинних зустрічей під час різдвяно-новорічних свят і прогнозують, що цей показник теж спадатиме.

Ще місяць тому уряд передбачав, що падіння кількості захворювань разом з вакцинацією дозволить навесні «розморозити» економіку. Проте вже зараз очевидно, що до цих планів доведеться внести корективи.

Читайте також: План вакцинації від COVID в Україні: «пересічним громадянам» – десь у середині 2022-го чи й потім

100 тис. щеплень на день

Усі законтрактовані поставки вакцини (завдяки механізму солідарних замовлень, що діє у Євросоюзі) мають відбутися до кінця першого кварталу 2022 року. Наразі щеплення відбуваються лише схваленими ЄС препаратами Pfizer i Moderna. В кінці січня умовну згоду на використання отримав також третій виробник – британська AstraZeneca, на черзі ліцензія для американського Johnson&Johnson.

Згідно з планом вакцинації, населення поділене на чотири групи.

Група 0 – це працівники лікарень, поліклінік та медуніверситетів, вони почали щеплення ще у грудні. Не обійшлося без скандалу – ректор Варшавського медуніверситету вирішив запросити на вакцинацію кільканадцять польських селебрітіз, серед яких відомі актори Кристина Янда та Анджей Северин. Поки медики чекали в коридорі на укол, актори поза чергою отримали вакцину. Після того як студенти розголосили цю справу, Янда спочатку виправдовувалася, назвавши це участю в промоакції, яка має заохотити поляків до вакцинації, потім говорила, що університет розморозив більше, ніж треба вакцин, і щоб вони не зіпсувалися, ректор просто запросив знайомих. По факту фото чи відео з промоакції не існує, але увагу до кампанії привернути точно вдалося.

До групи 1 належать літні поляки, яким Covid-19 загрожує найбільше. Вони можуть щепитися або в поліклініці, або бригада відвідає їх вдома. Реєстрація на щеплення для 80-річних стартувала 15 січня, для 70-річних – 22 січня. Спочатку уряд мав план, що пенсіонери зареєструються через інфолінію, але система виявилася неготовою до звернення десятків тисяч осіб.

Анна (Варшава): Щоб зареєструвати свою 84-річну бабусю, я витратила понад 5 годин. Увесь цей час намагалася додзвонитися на хоча б один із поданих номерів. В результаті, вільного часу для запису у Варшаві так і не знайшлося. Вже один раз їздили до містечка 50 км від столиці, наприкінці місяця поїдемо вдруге.

Лукаш (Познань): Пробував зареєструвати 72-річну бабусю через інтернет – не вдалося. Телефоном після кількох годин вийшло на кінець березня. Тобто, повне щеплення вона отримає наприкінці квітня, до цього часу буде в небезпеці. Реєстрацією пенсіонерів я незадоволений, хоча лікарі з моєї родини дістали щеплення вчасно.

Ті, хто не мав наполегливих онуків, годинами чекали на морозі у чергах до районних поліклінік. Проте запис ще не гарантує щеплення – Польща, як й інші країни ЄС, починає відчувати брак вакцин. Вже зараз відомо, що Moderna у лютому надасть полякам на 25% менше доз, ніж планувалося.

AstraZeneca попередила, що через брак потужностей затримує 40% усіх європейських постачань. Якщо ЄС найближчим часом не надасть ліцензію також іншим виробникам, то закуплених на даний момент щеплень вистачить до кінця березня лише для 40% літніх поляків.

До групи 2, яка також вважається пріоритетною і має розпочати вакцинацію в лютому, належать військові, поліція, прокуратура та вчителі.

Решта населення – особи, молодші за 70 років без хронічних захворювань – отримають щеплення по мірі доступності вакцини у їхньому населеному пункті. Від 15 січня можна задекларувати своє бажання вакцинуватися, але без визначеного терміну. Калькулятор, створений польскими інтернет-користувачами, дає змогу оцінити свої шанси на щеплення. Наприклад, для групи 30-річних це грудень 2021 року – за оптимістичним сценарієм.

Наразі Польща робить близько 100 тис. щеплень на добу

Якщо цей темп збережеться, то за 5-денного робочого тижня до кінця року вийде вакцинувати лише 12–13 млн поляків. Із таким показником важко казати про досягнення колективного імунітету.

Але є й інша проблема поза доступністю вакцин та повільними щепленнями – далеко не всі поляки збираються вакцинуватися.

«Не буду вакцинуватися навіть за гроші»

Із грудневого дослідження UCE Research i SYNO Poland випливає така картина: 43,8% взагалі не збираються робити щеплення від коронавірусу, 12,9% ще не вирішили. До речі, в Україні 52% опитаних відповіли, що не готові вакцинуватися навіть безкоштовно.

Дослідження порталу WP.pl показало схожі результати: щеплення планує зробити лише щодругий мешканець Польщі. Тільки 34% опитаних погоджуються з твердженням «я хочу отримати щеплення, щойно воно буде доступним».

Наприкінці січня відсоток охочих зробити щеплення дещо зріс, проте не в групі молоді, яка якраз найбільш активно передає вірус.

Як і в інших західних країнах, у Польщі останніми роками набрали популярності рухи «антивакцинаторів». Це вже призвело до рекордної кількості захворювань на кір серед дітей. Групи противників вакцинації у соцмережах мають десятки тисяч членів, серед їхніх авторитетів як «відомі західні спеціалісти», так і польські «пророки». Дослідники не виключають, що за поширенням «антивакцинаторської» ідеології можуть стояти російські спецслужби.

Три чверті поляків із тих, які декларують небажання робити щеплення проти Covid-19, наголошують, що навіть грошові доплати не змусять їх змінити свою думку.

Половину тих, хто коливається, могла б переконати доплата від уряду у 250 євро за щеплення, кожного п’ятого – податкові пільги

Проблеми з постачанням вакцини, повільний темп вакцинації та велика кількість людей, які не будуть робити щеплення, ймовірно, призведуть до того, що цього року у Польщі зберігатимуться доволі суворі антиковідні обмеження.

Локдаун без локдауну

Після літньої лібералізації санітарних норм, від кінця жовтня у Польщі діють доволі суворі антиковідні обмеження. Хоча у країні не оголошено надзвичайного стану, наявні заборони де-факто повторюють методи західноєвропейських країн, де формально є локдаун.

Так, уже четвертий місяць поспіль у Польщі закриті кафе, ресторани, готелі, фітнес-центри та осередки позашкільної освіти. Польські діти вчаться онлайн, лише нещодавно до стаціонарного навчання повернулися учні 1–3 класів. З 1 лютого деякі обмеження були зняті: наприклад, відкрилися торговельні центри та музеї. Також скасовані години для обслуговування виключно літніх осіб у супермаркетах.

Хоча на відміну від весняного локдауну Польща тепер формально не закрила кордонів з іншими країнами ЄС, подорожі навіть всередині Шенгенської зони досі обмежені. Варшавський аеропорт обслуговує лише кільканадцять міжнародних рейсів.

Кожен поляк, який повертається з-за кордону громадським транспортом, має протягом 10 днів проходити карантин. Лише з кінця січня самоізоляції можна уникнути, якщо маєш негативні результати антиген- чи ПЛР-тесту

Для поляків набір та нелогічність обмежень – чому закриті спортзали, але відкриті церкви, чому більш ніж п'ять осіб не можуть збиратися на демонстрацію, але 500 на урядові урочистості можуть – привід для жартів та роздратування. Нещодавно в інтернеті запустили «генератор рестрикцій», який видає смішні відповіді на запитання, що на думку польського уряду не можна робити цього дня.

Наразі польська економіка порівняно з західноєвропейськими почувається відносно добре: безробіття становить лише 6,2%, ВВП впав на 2,8%. Але за цими показниками ховаються інші проблеми: поляки не втратили роботу, але почали заробляти менше – є галузі, в яких прибутки впали навіть у 60% працівників, понад 30% у 2020 році жили за рахунок заощаджень.

Зниження рівня добробуту разом із втомою від пандемії, а також контроверсійними кроками влади, наприклад, майже повною забороною абортів, вже позначилися на політичних уподобаннях поляків. Керівну партію консерваторів ПіС підтримують 31% виборців, натомість опозиційні центристи «Громадянська платформа» та «Польша 2050» Шимона Головні разом набирають 36%. Якщо додати до цього 9% підтримки лівих, то польська ліво-ліберальна опозиція має шанси виграти парламентські вибори. Щоправда, наступні відбудуться лише восени 2023 року.

В Україні хаос

Українська влада втратила час, необхідний для контрактування вакцини, і довго сподівалася на оонівський механізм COVAX, що передбачав допомогу бідним і нездалим країнам. Як і очікувалося, COVAX працює повільно і зі скрипом, уряди конкурують за вакцини і час їхніх постачань, й свою долю у благодійній допомозі вносити не поспішають. Та Україна далеко не найбідніша у світі, і могла самостійно законтрактувати вакцину вчасно. Якщо у розвинених країнах платили фармацевтичним компаніям вже у червні 2020 року, то в нас урядовці почали говорити про закупівлю вакцини в другій половині осені. Тож ми і досі не маємо чіткого уявлення, коли й яка вакцина прибуде до України, отже всі урядові "плани вакцинації" – це фікція і піар.

Зараз у нас три головні надії вакцину:

Станом на початок лютого Україні обіцяють поставити приблизно 1.9 млн доз китайської вакцини Sinovac. Спочатку МОЗ заявляв про плани вакцинації нею в лютому, але останнім часом нічого конкретного про старт щеплення цією вакциною не повідомлялося. Але з'явилася інформація про те, що якщо китайська вакцина не приїде вчасно, то фірма посередник заплатить бюджету за недодержання умов.

За програмою COVAX Україна отримає в середині лютого 117 тис. доз вакцини BioNTech/Pfizer, також очікується постачання в рамках COVAX вакцини AstraZeneca від 2,2 млн до 3,7 млн доз до кінця другого кварталу, – про це говорить головний санепідеміолог Ляшко. Проте нещодавно AstraZeneca заявила про затримки із постачанням вже оплаченої на етапі розробки вакцини у ЄС, тому "кінець другого кварталу" для України може звучати занадто оптимістично.

Інше оптимістичне повідомлення від уряду: британська фірма-посередник Crown Agents знайшла для України 12 млн доз вакцин. Що важливо, надходження, за словами МОЗ, розпочнуться вже в лютому. Йдеться про вакцини від компаній AstraZeneca та NovaVax .

Також уряд України просить європейських союзників продати законтрактовані надлишки. Адже чимало урядів платило кільком фірмам наперед, перестраховуючись на випадок, якщо одна із зазадалегідь оплачених вакцин виявиться невдалою.