Експерти на «вентиляторі». Як закриття медведчуківських телеканалів очищує інфопростір від антиукраїнської пропаганди
Коли народний депутат України коментує події в Україні на українському телеканалі – це цілком достойна публікації новина для сотень сайтів, що не хочуть витрачати зусилля на виробництво свого контенту, але женуться за клікбейтом. А новина може виглядати ось так: «Кива в эфире телеканала NewsOne предрек украинцам гибель и уничтожение от экспансии Запада».
Подібні «експертні коментарі», яких багато на медведчуківських телеканалах, були потужним джерелом антиукраїнської пропаганди, оскільки їх активно цитували й поширювали українські та російські (орієнтовані на ОРДЛО) маніпулятивні сайти. Відповідно аудиторія подібного контенту була значно ширшою, ніж власне аудиторія цих телеканалів та читачі їхніх сайтів.
Аналітики ТЕКСТІВ нарахували 9,2 тис. новин із посиланням на «112 Україна», ZIK та Newsone за минулий рік (від початку лютого 2020 до початку лютого 2021) саме на тих сайтах, де зловживають клікбейтом і поширюють антиукраїнську пропаганду.
Загалом у російськомовному інтернет-просторі за рік було опубліковано 20 тис. новин із посиланням на вищезгадані телеканали (на всіх новинних сайтах, включно з мейнстримними).
Результатами своїх досліджень Петро Боднар, Юлія Дукач та Олександр Оксимець поділилися 10 лютого на брифінгу в Українському кризовому медіацентрі.
Російські мейнстримні медіа також цитували медведчуківське телебачення у своїх історіях про Україну, вплітаючи озвучені там коментарі й оцінки – вже для російської аудиторії. Наприклад, марафон «Тхне Соросом» став чудовим підкріпленням пропагандистської тези про зовнішнє управління Україною.
Читайте також. Байки про Сороса. Як російська деза перетворилася на внутрішньоукраїнський дискурс
- Багаторазове повторення однакової інформації в різних джерелах – один з основних принципів дезінформації, – розповідає Юлія Дукач, аналітикиня команди дезінфомоніторингу ТЕКСТІВ. – Людина побачила щось по телевізору (джерело, яке викликає більшу довіру, ніж соцмережі), потім прочитала те саме у новинах і натрапила на щось схоже у фейсбуці чи вайбер-чаті – і починає довіряти почутому і прочитаному. Цей прийом активно використовує російська пропаганда в Україні.
Найчастіше на інших сайтах поширювалися саме емоційні цитати на зразок згаданої вище.
- За маніпулятивними «новинами-цитатами» ховається бажання виглядати нібито нейтральним, – продовжує Юлія Дукач, – мовляв, це ж не позиція редакції, це ось думка політика чи експерта. Але, по-перше, зазвичай альтернативні точки зору не пропонуються, по-друге, перевага віддається емоціям, а не змісту, по-третє, великий сумнів викликають самі постаті експертів.
Сумнівні експерти і віртуальні соціологи
- 70–80 фігурантів нашої Бази псевдосоціологів і політичних піарників, де їх зібрано 200, в різний час піарили чи досі піарять Медведчука, – розповідає Олександр Оксимець, що з 2015 року веде і наповнює цю базу. – Ми називаємо їх політичними піарниками, у них немає фаху, щоб озвучувати певні тези, але для медведчуківських каналів це не проблема – ведучі просто сидять мовчки, поки їхні гості щось коментують. Це одні й ті самі люди, що просувають однакові меседжі в межах заданих медіакампаній. Наприклад, упродовж останніх кількох місяців більшість з них активно просуває російську вакцину в Україні. А коли дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко брала участь у шоу «Танці з зірками», їх залучали для пом’якшення скандалів, пов’язаних з її участю, хоча ніколи раніше вони не коментували розважальні телешоу.
Псевдоекспертів також підключають, коли треба когось «мочити» – наприклад, були такі кампанії проти Уляни Супрун, Андрія Коболєва та навіть Євгена Мураєва – коли Медведчук з ним посварився.
Окрім експертів, стартовою точкою маніпулятивних новин на медведчуківських телеканалах часто стають інституції, які теж фігурують у Базі псевдосоціологів. Наприклад, «віртуальний» Бельгійсько-український дослідницький інститут (Belgium-Ukraine Research Institute), дослідження якого часто озвучуються в ефірі як «дані західних соціологів». Але в цієї організації є лише односторінковий сайт-«заглушка» та сторінка у Фейсбуці – жодних даних про науковців чи їхні дослідження.
29 січня напередодні блокування 112 каналу в ефірі була новина, що «за даними західних соціологів» (саме цього інституту) в український парламент проходить п’ять партій, а рейтинг очолює ОПЗЖ. Подібні новини потім часто «легалізуються» – їх цитують навіть притомні інформагенції.
Реакція пропагандистів: гнів, ненависть і погрози
З середини лютого команда дезінфомоніторингу ТЕКСТІВ відновила публікацію щотижневих моніторингів російської дезінформації. Очікувано, понад третина всіх матеріалів на клікбейтних сайтах минулого тижня стосувалася саме закриття ключових пропагандистських рупорів.
Пропагандисти не шкодують епітетів для президента Зеленського і пишуть про «втрати», які принесе блокування: «Лишение без суда многомиллионной аудитории доступа к украинским средствам массовой информации, запрет сотням журналистов и медийщикам права на профессию».
Стурбованість дезінформаторів, як не дивно, розділили Національна спілка журналістів України, очолювана Сергієм Томіленком, Міжнародна федерація журналістів та її європейський підрозділ. Вони побачили утиски свободи слова у блокуванні руйнівної для України пропаганди, але досі не висловлювали жодного занепокоєння тим, що російська пропаганда тривалий час підміняє собою свободу слова – не тільки на цих телеканалах і не лише на теренах України.
