ІТ-хаб Україна. Наші компанії продають складні продукти. Але не залучають інвестиції в Україні

Як все починалося

На той час були популярні технологічні конкурси, які зараз називаються модним словом хакатони. Українські науковці, якщо мали вільний час, полюбляли брати в них участь.

Так, доцент кафедри Електронних обчислювальних машин (ЕОМ) Інституту комп'ютерних технологій Львівської політехніки Віктор Кремінь одного разу вирішив позмагатися з гіками з усього світу. Він створив найкращий пристрій на процесорі Cypress Semiconductor, каліфорнійської корпорації, однієї з найбільших у світі постачальників мікроконтролерів і пристроїв пам'яті.

Його знань вистачило, щоб бути на голову вищим за конкурентів. Американці його швидко запримітили та затягнули у свій бізнес. На старті це був маленький квартирний офіс, де працювали Кремінь та кілька його студентів, а зараз це великий львівський R&D-підрозділ міжнародної корпорації, де працює 170 інженерів, які розробляють софт для Tesla та USB-порти Apple.

Це далеко не єдина історія перетворення викладача на вдалого ІТ-бізнесмена. Той же Тарас Кицмей, засновник SoftServe, найбільшої української аутсорсингової компанії, котра не належить іноземним інвесторам, у 90-х роках також читав студентами лекції на кафедрі ЕОМ у Львові. Зараз в його аутсорсинговій компанії з офісами розробки в Україні та Польщі працює більше, ніж вісім тисяч спеціалістів.

Менеджери Softserve очікують, що дохід компанії через кілька років сягне $1 млрд. Це приблизно стільки ж, скільки на рік заробляють такі гіганти, як Укрнафта або аграрний «Нібулон».

А оберти всього українського ринку ІТ-аутсорсингу у 2020-му становили $5 млрд. І як вважає глава EPAM Ukraine Юрій Антонюк, в поточному році, попри коронавірусну пандемію, ця цифра зросте ще на відсотків 20–25% – до $6 млрд.

Що допомогло українцям фактично з нуля зробити багатомільярдну індустрію? Ось п'ять основних причин, які назвали представники індустрії:

1. Гарна освітня база

Як каже Віталій Кармазінський, керівний директор Luxoft Ukraine, цьому посприяла гарна математична, та й загалом технічна база в університетах.

– Українські технарі зрозуміли, що можуть писати програми для замовників з Європи та США. Це давало змогу реалізовувати свої інженерні знання в цікавих проєктах та добре заробляти, – розповідає він.

1. Допомога діаспори

Як згадують у GlobalLogic, спеціалісти, що жили за кордоном, знаходили клієнтів і передавали проєкти українським колегам. Проєкти були успішні, а замовники задоволені.

– Так починали більшість тих аутсорс-компаній, котрі зараз є гравцями ринку, – пояснюють у GlobalLogic.

1. Розвиток комунікаційних технологій

– Найважливіше, напевно, – це поява доступних технологій зв'язку, які взагалі уможливили віддалену роботу. Адже самі по собі програмісти існували й до цього, але працювати вони могли тільки поруч із домом, – додає CEO Nix Solutions Віктор Шальнев.

1. Географічна локація України

Україна розташована в географічному центрі Європи, а тому культурні особливості українських розробників близькі з європейськими замовниками та клієнтами зі США.

1. Відносно невисока вартість ведення бізнесу

Це очевидно, якщо порівнювати зі США чи Західною Європою.

Усе це в комплексі за 30 років допомогло Україні стати справжнім IT-хабом.

Читайте також. BBC: після Майдану Київ позбавляється радянського минулого, переживає ІТ-бум і приваблює західну молодь

Хто вони, українські ІТ-шники?

За оцінкою Антонюка, в Україні зараз працює 200–220 тисяч ІТ-спеціалістів. І їхня кількість постійно збільшується, бо попит зростає.

Закордонні замовлення на розробку та підтримку ІТ-продуктів створили своєрідну екосистему роботодавців та їхніх найманців.

Вартість послуг українського ІТ-шника формує не внутрішній ринок, а світовий. Тому заробіток спеціалістів вище, ніж в інших галузях української економіки. Розробник-початківець, за даними сервісу Dou.ua, може претендувати на $800 на місяць, а досвідчений системний інженер заробляє до $5000 і більше.

Щоб працювати в IT, зовсім не обов'язково бути системним інженером чи дата-аналітиком. Навколо ІТ-спільноти сформувався прошарок різноманітних менеджерів, які керують продуктом та людьми. Це може бути спеціаліст із персоналу, тайм-менеджменту, управління задачами. У великих компаніях навіть є така посада, як happiness-менеджер. Тобто людина, що «відповідальна за щастя». Вона стежить, щоб співробітникам подобалося в офісі та комфортно працювалося.

Цю ідею (створення атмосфери щастя) взяли на озброєння офісні центри та коворкінги. Адже вони також зацікавлені в якісних орендарях. На фото вище можна побачити нібито космічну капсулу. Але насправді це таке спеціальне робоче місце в одному з київських офісів, де можна відокремити себе від іншого світу, залізти туди із ноутбуком і спокійно працювати. Ну або ж спати:)
Якщо немає бажання сидіти в капсулі, можна помилуватися дивовижним краєвидом із вікна у новому просторому офісі. Це також одна з принад від орендодавців для представників ІТ.

Хочете піти в бар просто на роботі – будь ласка!

На жаль, через карантин у багатьох офісах зараз безлюдно. Але можна собі уявити, що тут відбуватиметься, коли минеться коронакриза.

Деякі роботодавці настільки зациклені на тому, щоб створити комфортні умови праці для своїх підлеглих, що окрім медичного страхування, занять спортом, різноманітних курсів, пропонують безплатну їжу із можливістю формування індивідуального меню, а також послуги особистої охорони у разі потреби.

І треба сказати, що боротися є за що.

10 тисяч вакансій за місяць

Як розповідають у GlobalLogic, загалом в Україні останні п’ять років кількість відкритих позицій для технічних фахівців зростає в середньому майже на 30% у рік, а кількість самих інженерів — на 18%.

Тобто інженерів треба більше, ніж є на ринку.

У березні 2021-го попит на ІТ-фахівців побив ще один рекорд — на профільному сайті jobs.dou.ua вперше опублікували майже 10 тисяч вакансій за місяць! І це далеко не єдине джерело інформації про робочі місця у цій сфері.

Українські розробники та їхні навички дуже високо цінуються у світі.

Чому іноземні замовники ІТ-послуг часто віддають перевагу українцям? Що кажуть фахівці:

1. Працюють на результат, а не з 9:00 до 18:00

Як кажуть у Luxoft Ukraine, наші інженери постійно орієнтуються на результат. Складну задачу розробник з України сприймає як професійний виклик і не шкодує сил, поки не досягне успіху. В багатьох інших країнах зазвичай обмежуються роботою з 9:00 до 18:00.

1. Коштують дешевше
   Хоч зарплати українських IT-спеціалістів постійно зростають, для замовника робота з українським розробником обійдеться значно дешевше, ніж, наприклад, з американським чи європейським.
2. Високий рівень технічної підготовки

Українські фахівці готові працювати у високотехнічних розробках. Так, наприклад, 90% проєктів GlobalLogic — це задачі, які потребують сильної технічної підготовки. Далеко не в кожній країні у спеціалістів є достатній рівень знань у цій сфері.

1. Критичне мислення і здатність до інновацій

Як додає Віктор Шальнев, окрім українців, ці риси відзначають у поляків та білорусів.

– А ось культура Індії передбачає, що робити треба по мінімуму те, що кажуть, і не більше, — пояснює він. Українські розробники набагато частіше проявляють ініціативу.

Читайте також Американський IT-підприємець пише у Forbes про переваги інвестицій в Україну. І згадує #FuckSovietThinking

Конче потрібно інвестувати в освіту

Попри швидке зростання ринку IT-ринку, менеджери аутсорсингових компаній нині зіштовхнулися з дуже серйозною проблемою — браком кадрів.

– Протягом минулих п’яти років з українських вищих навчальних закладів щорічно випускаються близько 16 000 IT-бакалаврів технічних спеціальностей. Водночас нових вакансій на ринку з'являється понад 40 000 тисяч і їх буде ще більше, — розповідає Віталій Кармазінський (Luxoft Ukraine).

Віктор Шальнев (NIX Solutions) додає, що ринок праці перегрітий, а тому і зарплати стрімко зростають.

Однак є і межа цьому зростанню.

– Ніхто не буде платити за аутсорсинг стільки ж, скільки за інсорсинг, — каже він. Тобто, якщо вартість IT-розробки у межах самої іноземної компанії стане дешевшою, ніж її замовлення за кордоном, ніхто не переплачуватиме.

– І ніхто не буде купувати в Україні дорожче, ніж у тій-таки Польщі, Чехії чи Болгарії, а зарплати наших програмістів вже впритул наблизилися до середньоєвропейських, — наголошує Віктор Шальнев.

Компанії поки що намагаються подолати цю проблему самотужки — намагаються підтягнути рівень освіти в університетах.

– Ми співпрацюємо з 19-ма українськими вишами: разом оновлюємо навчальні програми, відкриваємо навчальні лабораторії, підтримуємо університетські освітні заходи та ініціативи, також проводимо програми підвищення кваліфікації для викладачів, — розповідають у GlobalLogic.

Але Шальнев каже, що очікувати дива не варто. Наші навчальні заклади не почнуть випускати значно більше розробників, ніж у попередні роки.

Тут треба розв'язувати проблему системним шляхом. А саме:

держава на рівні з бізнесом має інвестувати у модернізацію университетів та навчальних програм. І ця інвестиція швидко повернеться у вигляді нових робочих місць.

Як стверджує Віктор Шальнев, за сприятливої ситуації з кадрами можна було б досягти рівня зростання індустрії в 50—60%. Тобто вона зростатиме вдвічі швидше, ніж зараз. А отже, галузь отримає кілька додаткових мільярдів уже в перші роки. Для держави це означає: більше робочих місць, більше податків, пожвавлення внутрішнього споживання товарів та послуг.

Чим можна пишатися вже зараз

Якщо в українських розробників так багато здібностей, то вони точно мають розробляти для світу щось дуже цікаве і корисне. Так воно насправді і є. Але наші ІТ-шники не звикли вихвалятися своїми досягненнями. Але ми їх розпитали й поділимось.

Отже, три кейси, якими може пишатися наша ІТ-індустрія:

1. Система MBUX для Mercedes-Benz

Хто цікавиться автомобільною тематикою, мабуть, бачив новий Mercedes-Benz S-класу, який представили пів року тому.

Так-от, новітню інформаційно-розважальну систему для цього автомобіля допомагали розробляти українські інженери Luxoft.

Система, яка називається MBUX, потрібна для ідентифікації водія, керування всіма системами автомобіля за допомогою 12.8 дюймового дисплея, голосом або жестами.

За допомогою цієї розробки також можна дзвонити, проводити конференції, сидіти в інтернеті, керувати освітленням, кондиціонером, сидіннями, ділитися контентом з іншими пасажирами та навіть під'єднуватися до систем свого розумного будинку. Для цього в авто, крім головного дисплея, встановлюють ще додаткових п'ять. Це перетворює автомобіль на справжній гаджет, «мозок» якого розробляли й українці.

2. Українські рішення для світової музики

Понад 70% сучасної музики у світі створюється на рішеннях, які розробили київські інженери GlobalLogic.

Їхній клієнт — американська компанія Avid, світовий лідер у виробництві рішень для музичної, телевізійної та кіноіндустрії. Вона виробляє мікшерні пульти, рішення для запису, зберігання, редагування та монтажу відео, системи для кіно і телебачення.

Українці та американці співпрацюють уже понад десять років. У київському офісі є ціла лабораторія для створення музичних рішень. Український софт використовують саунд-продюсери, які працюють з Lady Gaga, Foo Fighters, Radiohead.

Наші інженери також допомогли музикантам працювати разом віддалено під час карантину. Технарі написали програму, яка дає змогу з мінімальною затримкою одночасно записувати групи виконавців, розподілених по різних студіях.

3. «Мізки» для розумних дзвінків

У Сполучених Штатах заведено доставляти посилки під двері й залишати їх там. У руки ніхто не вручає. Тому велика кількість злочинів пов'язана з тим, що погані люди просто ходять по району і збирають ці посилки.

Здавалося б, які технології врятують у цій ситуації?

Але українські розробники і тут опинилися на висоті. Вони розробили «мізки» для розумних дзвінків на вході до будинків. Якщо камера дзвінка зафіксувала злочинця, то ви можете поділитися цим відео серед ваших сусідів, щоб попередити їх. Найчастіше такі злодії йдуть від одного будинку до іншого. І якщо сусіди встигли побачити попереджувальне відео, вони будуть пильні.

Дзвінки, які здатні попередити про небезпеку біля будинку, випускає американська компанія Ring. Кілька років тому гігант у сфері онлайн-торгівлі Amazon придбав її за шалені гроші — один мільярд доларів. І цієї історії взагалі не відбулося б, якби не українські розробники…

Річ у тім, що засновник Ring — мешканець Санта-Моніки Джеймі Сімінофф — спочатку хотів сформувати команду розробки розумних дзвінків у себе в Каліфорнії. Але йому не вдалося зібрати там команду, яка б розумілася на комп’ютерному зорі та до того ж не коштувала б мільйони доларів.

І знову врятував Київ. П’ять років тому планувалося, що тут працюватиме лише 12—15 осіб. Але вже зовсім скоро іноземці зрозуміли, що їм дуже пощастило з локацією та талантами. Зараз команда українського R&D центру Squad, який працює на Ring, налічує більш як тисячу інженерів.

Читайте також Чи впливає якість математичної освіти у школі на IT-індустрію в конкретному місті та регіоні?

Яка перспектива

Видання The Economist ще у 2018 році опублікувало статтю «Стартапи тікають із Кремнієвої долини». Ця тенденція актуальна і досі.

ІТ-бізнесменам стало дуже дорого жити на берегах затоки навколо Сан-Франциско. Ціни на нерухомість – космічні. А якість життя, навпаки, знизилася. Цей район став більш небезпечним: із припливом грошей та інновацій прибули також і не дуже чемні люди, дрібні грабіжники. На вулицях міста з'явилося багато безпритульних, які не змогли більше орендувати житло, бо ціни виросли через високі зарплати працівників у технологічних гігантів.

Саме тому у Штатах почали з'являтися альтернативні ІТ-хаби, як-от Остін у Техасі чи Ралі в Північній Кароліні.

Чи може Київ спіймати тенденцію і також перетворитися на одну зі світових ІТ-шних мекк?

На це питання відповідає Володимир Тімашов із компанії DataArt.

Як він вважає, наша столиця може стати однією з них, але «для цього треба дуже багато працювати».

– Київ чи будь-яке інше місто України, щоб стати осередком IT-індустрії, має спочатку стати комфортним для життя: сучасний та швидкий міський транспорт, зручний вуличний простір, належні умови для роверистів та пішоходів, багатомовне середовище, – розповідає він.

І припускає, що зараз, у часи зростання віддаленої роботи, навіть менші міста та села мають чудову можливість відтягнути частку IT-фахівців із Києва до себе.

– Саме завдяки створенню зручних умов для життя і праці, – каже спеціаліст.

Тож побачимо, може у майбутньому про файне місто Тернопіль чи про затишний Івано-Франківськ у IT-світі знатимуть так само добре, як зараз про Сан-Франциско.

За інвестиціями – за кордон

Хоч Україну у світі зараз розглядають передовсім як хаб для розробок та віддаленої підтримки, у нас вже починають з'являтися власні відомі компанії, що створюють свої продукти.

– В Україні вже є чимало успішних продуктових стартапів. Це, наприклад Reface (змінює обличчя на відео в реальному часі), Preply (платформа для освіти в інтернеті), Ajax Systems (охоронні системи), – розповідає Віталій Кармазінський.

Але, на жаль, навіть українські продуктові компанії віддають перевагу закордонним офісам для залучення інвестицій.

– Такі компанії потребують великих вкладень і пов'язані з високим ризиком, їх не повернути. Тому з'являються вони переважно там, де є великі гроші та стабільність, щоб їх зберегти, – пояснює Віктор Шальнев.

Як має бути, щоб все відбувалося навпаки: іноземні стартапи відкривають в Україні власні штаб-квартири?

Як вважає Кармазінський, потрібно покращити інвестиційний клімат.

– У це поняття ми насамперед вкладаємо реформу судової та правоохоронної системи, прозору структуру власності, захист авторських прав. Водночас реформи мають бути виваженими та поступовими, – наголошує він.

І тоді у нас з'явиться шанс стати не тільки IT-хабом із доступними якісними програмістами, а й центром інноваційних продуктів Східної Європи.

Підпишіться на тижневий дайджест ТЕКСТІВ та отримуйте листи з найцікавішими публікаціями – для спокійного читання на вихідних.

ІТ-бізнес ІТ іт-технології