Місцеві ради, телебачення, спорт та інше. Хто порушує закон про мову і що робити, щоб він виконувався

Досі таким аналізом займалися лише волонтери. Зокрема, рух «Простір свободи» від 2011 року оприлюднює щорічний огляд «Становище української мови». Тепер цю естафету нарешті перейняв державний орган. Ми зупинимося лише на двох аспектах цього документа: якими є ключові порушення закону і що Уповноважений пропонує робити для виправлення ситуації. При цьому варто звернути увагу, що звіт стосується минулого, 2020 року, а отже не висвітлює впровадження норм про українську мову у сфері послуг, що діють з 16 січня 2021-го.

Ключові порушення закону про мову

Посадовці органів влади

Хоча в більшості випадків робота органів влади ведеться українською, нерідко посадовці використовують у робочому спілкуванні чи публічних виступах російську, що є порушенням закону.

Зокрема, у звіті Уповноваженого йдеться про російськомовні промови народних депутатів у парламенті (переважно порушниками є члени фракції ОПЗЖ).

Ще одним із найпоширеніших порушень є виступи посадових осіб російською мовою під час спілкування з журналістами, зокрема в телевізійних ток-шоу. У звіті відзначається, що «найбільше таких випадків зафіксовано (за зверненнями громадян) з боку посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України».

Ще частіше незаконно використовують російську мову замість української посадовці обласного рівня. Відзначається, що випадки порушення закону посадовцями обласних держадміністрацій є непоодинокими, зокрема, наводиться ціла низка фактів проведення російською мовою нарад та брифінгів у Одеській та Запорізькій областях.

Органи самоврядування

Ще більше порушень – в органах самоврядування. Зокрема, використовували російську мову під час ведення сесій місцевих рад мер Ладижина Коломєйцев та міський голова Нікополя Саюк.

Аналіз онлайн-трансляцій перших трьох пленарних засідань усіх обраних на місцевих виборах обласних рад виявив порушення закону про мову депутатами Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської та Харківської обласних рад.

Під час вибіркового огляду перших пленарних засідань міських рад аналогічні порушення з боку голів та/або депутатів зафіксовано у Дніпровській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Криворізькій, Слов’янській, Маріупольській Рубіжанській, Бердянській, Мелітопольській міськрадах.

Як відзначається у звіті, «непоодинокою є ситуація, коли голова, додержуючись плану ведення, підготовленого працівниками апарату, веде засідання державною мовою, проте власний виступ, звернення та заклики до депутатів свідомо здійснює російською. Зокрема, зазначена особливість властива Маріупольському міському голові В. Бойченку, Дніпровському міському голові Б. Філатову, Одеському міському голові Г. Труханову. Такий формат спілкування є не лише порушенням норм мовного законодавства, а й формує враження, що українською мовою відтворюється процедурно-регламентна, другорядна інформація, а російська вживається під час донесення важливих сутнісних та змістовних речей».

дотримання мовного законодавства депутатами місцевих рад залежить від позиції голови

Уповноважений звертає увагу на залежність дотримання мовного законодавства депутатами від позиції голови: «Коли голова, дотримуючись Закону, послуговується українською мовою, робить зауваження, тоді депутати здебільшого підтримують заданий формат і теж використовують українську під час своїх виступів. І навпаки, коли голова застосовує українську лише під час привітання депутатів і декламує заздалегідь підготовлений виступ російською, тоді в залі серед них збільшується кількість випадків порушення норм мовного законодавства і рідше лунають заклики щодо його дотримання».

У звіті названо неприпустимим виконання національного гімну Угорщини на сесії ради Сюртівської ОТГ на Закарпатті, а також офіційне використання як гімну міста Одеси російськомовної композиції з радянської оперети «Біла акація».

Уповноважений із захисту державної мови відзначає, що «послуговування російською під час публічних виступів, брифінгів, засідань та нарад є звичайним проявом політичного популізму», що може призвести до «зростання соціальної напруги та сепаратистських настроїв в окремих регіонах», а також «проявом дискримінації громадян за мовною ознакою» і «перешкоджає досягненню визначених Законом завдань щодо утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування та інструмента об’єднання українського суспільства».

Поліція

Як зазначено у звіті, «поширені випадки порушення правоохоронцями норми Закону в частині спілкування з громадянами України, службової діяльності і навіть складання документів». Деякі випадки порушення поліцейськими мовного закону стали предметом розгляду в суді.

Наприклад, Приморський районний суд Маріуполя у справі № 266/6210/19 встановив, що працівники поліції, зупинивши авто за порушення правил дорожнього руху, спілкувалися з водієм російською. Суд визнав, що застосування російської мови поліцейськими при спілкування з громадянином, роз’ясненні прав та складанні протоколу є незаконним і не дозволяє встановити склад правопорушення в діях водія.

У справі № 522/15622/20 встановлено, що на розгляд Приморського районного суду Одеси Приморський райвідділ поліції подав протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, наполовину складений російською мовою.

У справі № 263/385/20 встановлено, що на розгляд Жовтневого районного суду Маріуполя надійшли матеріали Центрального відділу поліції про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій протокол складений російською мовою.

Освіта

За даними Уповноваженого, «у багатьох закладах освіти з українською мовою навчання, особливо на Сході та Півдні України, освітній процес, зокрема в позаурочний час, де-факто здійснюється російською. Навіть у Києві, згідно з даними, наведеними в дослідженні О. Данилевської «Мовна ситуація в українській шкільній освіті на початку ХХІ століття» (2020) на уроках 4% учителів часто, а 55% зрідка використовують російську мову замість української. На позашкільних заходах російську використовують часто 26% учителів, зрідка – 45%.

Ці факти знаходять своє підтвердження у зверненнях громадян, які надходять на адресу Уповноваженого із захисту державної мови, а також за результатами заходів державного контролю».

Крім того, у звіті відзначається, що значна частина шкіл не забезпечена достатньою кількістю підручників українською мовою. Це стосується, зокрема, й деяких класів, що перейшли з російською на українську мову навчання з 1 вересня 2020 відповідно до вимог законів про мову та про освіту.

Бездіяльність Мінкульту

У звіті відзначається, що, всупереч закону, «досі не затверджено програму сприяння опануванню державної мови, яка мала б стати головним програмно-цільовим інструментом реалізації Закону». «Як наслідок, – ідеться у документі, – відсутня мережа державних, комунальних курсів із вивчення державної мови громадянами України, іноземцями та особами без громадянства. Органи центральної виконавчої влади не створили належних умов для опанування державною мовою для громадян України та осіб, що проживають на території України». Уповноважений констатує, що «на державному рівні через два роки після ухвалення Закону фактично не створено механізму організаційної та фінансової підтримки державної мови».

відсутня мережа державних, комунальних курсів із вивчення державної мови

Закон передбачає, що така програма мала бути схвалена ще у січні 2020 року, однак Мінкульт досі навіть не вніс на розгляд уряду проєкт цього документа.

Не виконано й іншу вимогу закону про мову – досі не внесено до парламенту законопроєкт про порядок реалізації прав корінних народів і національних меншин.

На думку Уповноваженого із захисту державної мови, однією з причин провалів Мінкульту в реалізації закону про мову стала ліквідація під час реорганізації міністерства в 2020 році директорату мовної політики.

Маніпуляції з дотриманням телеканалами мовних квот

У звіті відзначено, що радіостанції загалом дотримуються вимог закону про не менш як 60% ведення радіопередач і не менше ніж 35% пісень українською мовою, а часто значно перевиконують квоти. Випадки порушення закону трапляються, однак не лишаються безкарними. Національна Рада з питань телебачення й радіомовлення оштрафувала за недотримання квот радіостанції «Перець ФМ», «Радіо Шансон» та місцеві радіостанції «Маяк» (Олександрія) і «Блиск ФМ» (Чернівці).

Однак з телебаченням ситуація значно гірша. Як випливає зі звіту Уповноваженого, Нацрада з питань телебачення й радіомовлення під час контролю за дотриманням мовних квот телеканалами керується не прямими вимогами закону, а незрозумілими «методологічними роз’ясненнями». Які чомусь трактують рекламу як телепередачу і, відповідно, враховують час реклами при аналізі дотримання телеканалами мовних квот. А це суперечить не лише мовному, а й медійному законодавству.

Нацрада трактує рекламу як телепередачу і зараховує її час до мовної квоти

По суті, у такий спосіб відбувається штучна маніпуляція. Адже реклама, яка займає значну частину телеефіру, є повністю україномовною. І рахуючи весь час реклами як час телепередач, Нацрада у своїх моніторингах показує більшу частку української мови, ніж є насправді.

За висновком Уповноваженого, «низка каналів, які, за даними моніторингу Національної ради, мали частку мовлення менш як 80%, могли фактично не дотримуватися вимог квот, передбачених законом. Наприклад, за даними моніторингу, який проводився Національною Радою з 26.10 по 01.11.2020, частка мовлення телеканалів «Інтер», «Україна», «К1» складала від 79% до 76%. Без врахування часу реклами, обсяг трансляції телепрограм державною мовою у цих каналів міг становити менше ніж 75%, що вже є порушенням законодавства».

Спорт

Сфера спорту залишається однією з найбільш русифікованих. Уповноважений констатує численні порушення вимог закону про мову – від російської мови ведення спортивних змагань, тренувань чи спортивної освіти до відсутності україномовної версії сайтів багатьох спортивних закладів.

У звіті відзначається, що ці порушення часом стають причиною конфліктів, зокрема публічних. Наприклад, «у грудні 2020 року виникла ситуація, коли тренер футбольної команди «Дніпро-1» Ігор Йовичевич (громадянин Хорватії) під час футбольного матчу української прем’єр-ліги попросив футболіста ФК «Колос» Євгена Селезньова спілкуватися з ним українською мовою. Виникла суперечка, оскільки український футболіст відмовився виконати прохання тренера команди-суперника».

Спорт найбільш русифікований

Профспілка та студенти Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного подали Уповноваженому скаргу на дії ректора Національного університету фізичної культури і спорту, який виступав російською мовою під час конфліктної спроби провести збори трудового колективу коледжу 24 вересня 2020 року. Цей факт підтверджується відео, розміщеним у відкритих джерелах. При цьому ректор проігнорував прохання студента (до речі, переселенця з окупованої території) використовувати у спілкуванні зі студентами й працівниками державну мову.

Транспорт

Хоча закон чітко вимагає обслуговувати пасажирів на всіх видах транспорту українською, на практиці порушення цієї норми є поширеним явищем.

Причому, якщо на залізниці чи в пасажирській авіації такі порушення відбуваються переважно з вини окремих працівників, й адміністрація зазвича намагається швидко їх усунути, то в автотранспорті, а також у міському комунальному транспорті всіх видів ситуація значно гірша.

Зокрема, Уповноважений посилається на підсумки громадського моніторингу мови громадського транспорту, здійсненого в 2020 році рухом «Простір свободи» в усіх обласних центрах та найбільших містах України. Лише в 67% випадків україномовним пасажирам відповідали українською в касах чи довідкових бюро автовокзалів, лише в 64% – водії та інший персонал міжміських автобусів. У міському транспорті українською мовою обслуговували україномовних пасажирів лише 54% працівників. Причому ситуація дуже відрізняється по країні – у східних регіонах порушення є тотальними. Серед міст, де застосування державної мови у сфері транспорту є найменшим, відзначаються Краматорськ, Запоріжжя та Сєвєродонецьк.

Що має зробити уряд

За підсумками звіту Уповноважений сформулював рекомендації для уряду та інших органів влади: що конкретно слід зробити в 2021 році для належного виконання закону про мову. Ось найважливіші з них:

• Затвердити Державну програму сприяння опануванню державної мови. Цей документ, серед іншого, має передбачати створення мережі безкоштовних державних і комунальних курсів української мови, онлайн-інструменти вивчення української (у т.ч. для людей за кордоном та на окупованих територіях), підвищення рівня володіння українською мовою вчителями та викладачами.
  
• До 16 липня 2021 року (термін, визначений законом) підготувати все необхідне для проведення іспитів на рівень володіння українською мовою для претендентів на посади, визначені законом, а також для охочих набути українське громадянство
  
• Внести до Верховної Ради законопроєкт щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.
  
• Внести законопроєкт про зміни до законів «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та «Про захист прав споживачів», що зобов’яжуть розміщувати україномовну інформацію про товар чітко, розбірливо, на поверхні упаковки з найбільшою площею і шрифтом, не меншим за шрифти іншими мовами.
  
• Внести аналогічні зміни до технічних регламентів маркування пральних машин, телевізорів, ламп, посудомийних машин, ліфтів, мийних засобів, духовок, кухонних витяжок та багатьох інших виробів.
  
• Внести зміни до підзаконних актів, що регулюють спорудження пам’ятників. Ці зміни мають передбачати, що розміщення будь-яких написів на пам’ятниках і монументах здійснюється українською мовою і за потреби може дублюватися іншими мовами, при цьому розмір шрифту або напису іншомовного тексту не може бути більшим за розмір напису українською.
  
• Затвердити Державну програму співпраці із закордонними українцями.
  
• Забезпечити затвердження Національною комісією зі стандартів державної мови української правничої та медичної термінології, а також працювати над розробкою української термінології в сферах інформаційних технологій, косметології та інших галузях, в яких використовується міжнародна номенклатура або вживаються спеціальні іншомовні терміни.
  
• Змінити Правила ведення радіотелефонного зв’язку та фразеології радіообміну в повітряному просторі України, передбачивши зв'язок українською й англійською мовами і застосування стандартної української та англійської фразеології під час виконання польотів та обслуговування повітряного руху у повітряному просторі України.
  
• Змінити Порядок обліку музейних предметів в електронній формі, передбачивши його обов’язкове ведення українською мовою.
  
• Змінити нормативно-правові акти у сфері фізкультури і спорту в частині застосування державної мови у навчально-тренувальному процесі.
  
• Активніше інформувати громадян і суб’єкти господарювання про вимоги закону про мову та особливості його застосування у різних сферах суспільного життя.
  

спорт уряд кремінь телебачення мова мінкульт самоврядування