П

Підтримка Медведчука, звинувачення США у байдужості до України та репресії в Криму. Моніторинг дезінформації №79

  • Використовували 9 травня, щоб нагадати про фашистський режим
  • Захищали Медведчука, який став жертвою США та ознакою тоталітаризму в Україні
  • Продовжують спроби розсварити Україну та США
  • Хвалять російську окупацію в Криму
  • Розповідали, що Путін назвав Україну «Антиросією»
  • Дивіться, як змінювалися теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізації

Період: 10—16 травня 2021 року.

Теми дезінформації

Відсоток новин із вказаною темою серед усіх новин із групи сайтів

Що нового писали дезінформатори?

Раділи через відставку Степанова, але скаржилися, що замість нього, найпевніше, призначать "ставленика соросят" Ляшка. Всі до одного захищали Медведчука, справу проти якого називають ледь не ознакою перетворення України на «тоталитарное государство». Писали, що американський президент не допомагає Україні, НАТО ніколи її не прийме, українські військові бази на Азові — провокація для Росії. Щодо окупованих територій, виправдовували репресії та вбивства мусульман у Криму під приводом боротьби з ісламським радикалізмом. І запевняли, що Росія не хоче «поглинати» захоплені нею частини Донецької та Луганської областей.

Розправа над Медведчуком: тоталітарна Україна та помста за 9 травня

Українські сайти-сміттярки продовжують ставати на захист Медведчука та висвітлювати лише одну сторону в справі проти нього. Вони цитували ОПЗЖ, самого Медведчука та його експертів, які говорили про «правовое своеволие», черговий приклад тиску на російську мову та що такі дії влади — «откровенная и циничная политическая расправа над оппозиционным политиком, который своей принципиальной позицией вскрывает непрофессионализм, продажность и антинародный характер власти».

Усе це підхоплювали й російські сайти, що пишуть про Україну. Вони цитували російських політиків, розбавляючи їхні слова радісними емоційними коментарями українських праворадикалів, щоб підтвердити свої тези про український нацизм та те, що звинувачення Медведчуку «стали еще одним шагом на пути превращения этой страны в тоталитарное государство». Щоправда, поруч із тезами про тоталітарність української влади, слідом за російськими мейнстримними сайтами, писали про ознаки «ручного управления со стороны США». А також додавали, що це свідчить про те, що «Америка боится Медведчука как огня», а «обыски у него дома являются местью со стороны власти, в частности, за организованное оппозицией празднование в стране Дня Победы 9 мая».

9 травня: день спротиву «українському фашистському режиму»

Українські сайти-клікбейти продовжували відкрито піарити ОПЗЖ, називаючи її єдиною партією, яка «не побоялась продемонстрировать – есть и другая Украина».

А російські сайти, орієнтовані на українську тематику, рефлексували щодо перебігу святкування 9 травня та всіх (навіть незначних) конфліктів, які відбулися цього дня. Під заголовками на кшталт «После Дня Победы. Что на самом деле произошло в Украине» поширювали лякалки, описуючи «зигование местных радикалов» та те, як «сторонники прогитлеровских коллаборантов» нападали на мирних людей з комуністичною символікою. Також писали, що в Україні «фашисты и полиция — одна коалиция». Завершували потік текстів до 9 травня теоретизуванням про «киевский режим» (називаючи його «фашистским») і державну ідеологію «антисоветизма и русофобии». До того ж наголошували, що «День Победы на Украине стал стихийным днём сопротивления, и от дистанцирования от него лживого украинского официоза праздник только выиграл в своей глубинной, народной сути».

США «отказались от реальной помощи Украине», але взяли її державні активи «під контроль»

Орієнтовані на українську тематику російські сайти випускали статті із заголовками схожими на цей: «Администрация Байдена отказалась от реальной помощи Украине». Типові «аргументи» для того, щоб підтримати цю тему, виглядали так: «Сделаны ли хоть какие-то другие шаги, которые являлись материальным подтверждением намерения США и членов НАТО поддержать Украину? Например, увеличение числа маневров или учения на территории Украины, поставки нового вооружения, направление делегаций со стороны США или НАТО в Украину, назначение посла США в Украину, назначение специального посланника государственного секретаря по взаимоотношениям с Украиной».

У реальності відповідь майже на всі питання: так, американські кораблі постійно біля українських берегів, США готують постачання зброї у випадку агресії Росії на додачу до тієї допомоги, що вже надходить, відбувся візит держсекретаря США до Києва. Хоча і досі не призначено нового посла і спецпредставника США в Україні.

Разом із культивуванням «зневіри» у союзниках дезінформатори розвивають звичний наратив «зовнішнього управління». Цього разу приводом стала критика втручання уряду в роботу Нафтогазу. Дезінформатори писали, що «Джо Байден начал продавливать изменения в украинское законодательство, позволяющие превратить Наблюдательные советы госкомпаний в независимый орган управления с большими полномочиями… Фактически речь шла о полном контроле над ключевыми государственными активами Украины». Нагадаємо, що за роки незалежного корпоративного управління Нафтогаз зміг зробити Україну незалежною від російського газу, виграти арбітраж у Газпрому в Стокгольмі, почав отримувати прибуток та провів багато важливих реформ.

Дезінформатори не обійшли увагою і євроатлантичні перспективи України. Слова віцепрем’єрки Ольги Стефанишин про те, коли Україна буде в НАТО, вони прокоментували так: «когда рак на горе свистнет». У минулому випуску моніторингу ми описували, як дезінформатори намагаються викликати розчарування і зневіру у процесі інтеграції України до НАТО. Проте вже зараз експерти пропонують кроки, як можна стимулювати цей процес і досягти результату в середньостроковій перспективі.

Провідні російські сайти турбувалися тим, що українська військово-морська база в Бердянську може призвести до зіткнення: «Так, намерение иностранных военный кораблей пройти на новую военную базу или в порт может обернуться поводом для локальных столкновений с ВМФ РФ». Нагадаємо, що Україна має повне право будувати будь-які бази на своїй території та запрошувати туди чиї завгодно кораблі. Але оскільки Росія незаконно блокує Керченську протоку, проходження там військових кораблів (навіть українських) поки малоймовірне.

«Зачистка» Степанова та індійський штам насувається

Минулого тижня українські маніпулятивні сайти залякували своїх читачів приходом індійського штаму коронавірусу: «пугающие фильмы воплотятся в реальность». Та (ще до офіційної відставки Степанова) багато розмірковували про «справжні» причини усунення міністра охорони здоров’я з його позиції. Розмірковували, як «в Офисе президента решили “зачистить” всех неподконтрольных министров», або що це насправді «США потребовали таких кадровых изменений, необходимых для усиления контроля над потоками».

А орієнтовані на українську тематику російські сайти, з одного боку, продовжували критикувати Степанова, а з іншого — нагадували, що «Степанова смещают соросята и ставят своего человека Ляшко» (якого вже сьогодні таки призначили на посаду очільника МОЗ).

Крим: мілітаризація та репресії

Пишучи про Крим, російські сайти поширювали «враження українського туриста» щодо окупованого півострова: «Тут постоянно что-то меняется, причем в лучшую сторону. Видно, что стало больше инфраструктуры, качественных детских площадок, школ, больниц. Элементарно ремонтируются и строятся новые дороги, чего при Украине тут фактически не было». На противагу до «світлої» картини Криму він нарікає, що в «Украине теперь даже по-человечески нельзя отпраздновать День Победы, носить соответствующую символику — за это тебя могут даже арестовать».

Розвиток інфраструктури за останні роки в Криму майже повністю обертається довкола військових потреб. Недавнє загострення показало, як ефективно використовують нові траси та міст у Керчі для перекидання техніки. Ми багато писали про те, як мілітаризація впливає на півострів (вона призводить до дефіциту питної води, репресій щодо корінного населення та постійної воєнної небезпеки).

Щодо репресій – показовим є вбивство громадянина Узбекистану, яке нещодавно сталося в Криму. Його звинуватили у територизмі та вбили при обшуку, після того, як він кілька років успішно захищався в суді від намагань Росії екстрадувати його до Узбекистану. Дезінформатори написали, що вбитий «якобы занимался строительными работами. На самом деле, организовал волонтёрский пункт питания для исламских активистов», а місцевість, де все сталося «контролируют радикальные этнические группировки». Нагадаємо, що звинувачення у територизмі та ісламському радикалізмі стали звичним способом репресій щодо мусульман у Криму, надто кримських татар.

Антиросія

Російські сайти писали, що «гражданство РФ жителям Донецкой и Луганской Народных Республик предоставляется из “сугубо гуманитарных соображений”», і запевняли, що Росія не намагається анексувати окуповану частину Сходу України. Насправді цю територію контролюють російські військові з 2014 року, і єдине, що може змінитися – це формальне визнання окупації з боку Росії.

Вони також цитували слова Путіна про те, що Україна стає «Антироссией» і там «идёт самая настоящая зачистка политического поля, при этом западные страны никак на это не реагируют» (йдеться про кримінальне переслідування Медведчука). Дії Зеленського дезінформатори пояснили так: «Зеленский решил продемонстрировать не только украинской политической и экономической элите, что у него есть «яйца», но и одному из самых авторитетных Президентов мира, Владимиру Путину, что он уже не мальчик, а достоин сидеть».

Економічні проблеми України: «пусть людишки помучаются» та «террор от Кабмина»

Українські маніпулятивні інтернет-ресурси разом із російськими сайтами, що пишуть про Україну, продовжують безперервно емоційно реагувати на теми, пов’язані з українською економікою: критикують податкову систему, зависокі комунальні тарифи, скорочення «армии получателей субсидий» тощо. Все це подають під заголовками на кшталт «Бабушка должна получать достойную пенсию, а не инфаркт от вида Зеленского».

Висновки

Цього тижня дезінформатори писали, що «розправа» над Медведчуком – це «правовое своеволие», ознака «тоталітаризму» та навіть приклад «зовнішнього управління США». Вони не забули нагадати і те, що партія Медведчука ОПЗЖ відкрито і в дусі російської пропаганди проводить урочисті заходи, присвячені перемозі СРСР у Другій світовій. Ну і, звісно, те, що в «Украине теперь даже по-человечески нельзя отпраздновать День Победы». У реальності 9 травня відзначили всі, хто хотів і як хотів, без особливих проблем.

Іншим напрямом дезінформації є відносини України з партнерами. Після того, як дещо зменшилася інформаційна підтримка загострення на кордонах України, саме тема дипломатії вийшла на перший план. Дезінформатори звично розмірковують, що Україна під «зовнішнім управлінням», їй не допомагають у США та «не приймуть» до НАТО. Насправді картина значно складніша, Україна однозначно отримує підтримку, але власні проблеми ніхто за неї не розв'яже.

Обмеження дослідження:

У цьому дослідженні ми враховували тільки ті теми, які співзвучні з російськими дезінформаційними кампаніями. Більшість із них спирається на реальні події, адже так дезінформація працює ефективніше. Назви тем відображають маніпуляції, використані в темі. Тож новини з теми на українських мейнстримних сайтах можуть мати абсолютно інший зміст, ніж маніпулятивні матеріали.

Теми російської пропаганди в Україні ми беремо з наступних груп матеріалів:

У першій та другій групах новин матеріали відбиралися класифікатором маніпулятивних новин.

Методологія

Ми шукали теми у 19384 матеріалах російською мовою з:

Маніпулятивність новини визначав покращений класифікатор із проєкту “У нас погані новини”. В моніторингу враховували лише матеріали про суспільно-політичне життя, що стосуються України.

NDI logo

дезінфомонітор дезінформація

Знак гривні

Що читати далі

Деза війни

Дезінформація поширюється в суспільстві подібно до вірусної епідемії, — дослідження
Знак гривні