П

Про оборонку не говорили. Як Зеленський звітував про два роки перебування у владі

«Літаки летять, будем всіх бомбить» – ця (звісно ж, вирвана з контексту) фраза Володимира Зеленського виявилася в певному сенсі пророчою: пресконференцію з нагоди другої річниці свого перебування на посаді президент провів у ангарі авіаційного заводу «Антонов». Утім, глава держави не згадував (а його й не питали) про проблеми із ракетною програмою та й загалом не обмовився про стан справ із виконанням оборонного держзамовлення. А це в умовах наростання загрози з боку Росії є критично важливим для збереження Української держави та виживання українців.

На тлі літаків президент протягом трьох годин «бомбив» журналістів розповідями про те, як керує державою. ТЕКСТИ подивилися пресконференцію, щоб оцінити, наскільки ефектними були пілотажні фігури у виконанні Зеленського. І куди прямує траєкторія його польоту – вгору чи вниз.

Уже сама назва пресконференції «Президент 2.0» неприховано натякала на те, що уявлення Зеленського про цілі та засоби керівництва державою зазнали змін. Це припущення підтвердилося, коли він у вступній частині перелічив сім пріоритетів своєї діяльності. І найголовнішим з них стала не боротьба із зубожінням, війною, корупцією (як обіцялося) чи коронавірусом. Проблемою номер один для «Зеленського 2.0» стали… олігархи, яких треба відсторонити від впливу на депутатів, чиновників та медіа. А хто не відійде вбік – потрапить під санкції.

1.jpeg

Впевнений рух Зеленського. Але траєкторія може змінитися будь-якої миті

Поки що складно сказати, звідки виникла ідея «закошмарити» українських магнатів, ухваливши проти них окремий закон. І яким чином взагалі можна внести в сучасну правову площину поняття олігархії, або «влади небагатьох», яке мало реальний сенс у часи Арістотеля. Зеленський обмовився, що РНБО, не чекаючи ухвалення закону, вже виявила 13 українських олігархів. Утім, прізвищ не назвав. Але дав зрозуміти, що критерії, за якими визначатиметься належність до олігархії, будуть формальними – за статками, впливом на виконавчу владу та депутатів. І хто потрапить до чорного списку, «тим буде багато речей заборонено». Оскільки вплив Ахметова, Коломойського і Пінчука здебільшого таємний, тіньовий та навряд чи законний, то кажучи «олігархи», президент, мабуть, має на увазі «Порошенко», адже він є співголовою фракції ЄС у парламенті і його вплив на депутатів очевидний.

Другий пріоритет, якого теж не було серед передвиборчих обіцянок Зеленського, – це санкції РНБО. Вони запроваджуються владою у вельми широкому діапазоні – від усім відомого російського агента Медведчука до нікому не відомих контрабандистів та злодіїв у законі. Зеленський зізнався, що цей, м’яко кажучи, дивний механізм переслідування був винайдений тому, що прокуратура і суди не забезпечували бажаних результатів. І йому явно це подобається: електорат задоволений, рейтинги ростуть.

Що ж до інших названих президентом Зеленським пріоритетів, то вони були у передвиборчій програмі. Це судова реформа, «Держава у смартфоні», «Велике будівництво» та приватизація землі. І на останньому місці – «Країна без війни». Попри те, що про способи досягнення миру Зеленського багато питали й він розлого відповідав, однак, схоже, що обіцяного «плану Б» по Донбасу в нього нема. Нормандський процес не просувався – ну так це через коронавірус. І взагалі, у Зеленського зараз нове захоплення – так звана Кримська платформа. Президент сподівається, що новостворена міжнародна переговорна група забезпечить поступ у питанні деокупації Криму. Втім, яким чином це може відбутися – наразі незрозуміло. Зеленський заявив, що офіційний початок роботи Кримської платформи прив'яжуть до дати 30-річчя незалежності України.

Про майбутні свята Зеленський, до речі, згадував багато й охоче. І в цьому сенсі згадався злий жарт часів СРСР: замість комунізму, обіцяного Хрущовим на 1980 рік, радянським людям організували Олімпіаду. Судячи з виступу президента, замість кінця епохи бідності та початку економічного зростання й перемоги над корупцією, українцям організують три дні святкових заходів на честь 30-річчя незалежності.

І це не лише очікуваний військовий парад «на суші й на воді», класичні та естрадні концерти, а й нові фішечки: «Саміт перших леді та джентльменів» та президентська відзнака «Національна легенда». Ідея, може, і гарна, але важливо подбати про дрес-код: щоб леді, джентльмени та легенди не взяли приклад із подружжя Зеленських і не вдягнулися на урочистості у косоворотки замість вишиванок.

Нетривіальною виявилася відповідь на запитання про обіцяний кінець епохи бідності: Зеленський заявив, що натомість забезпечив «кінець епохи Медведчука» – хоч на передвиборчих білбордах цього і не було. Цікаво подивитися, наскільки сподобається «зеелекторату» такий розмін.

Слід зазначити, що порівняно із, м’яко кажучи, недолугими висловлюваннями Зеленського на нещодавній пресконференції з держсекретарем США Блінкеном, зараз він спілкувався впевненіше. І уважно слухав запитання, занотовуючи їх у блокнот – це виглядало професійно та ефектно. А от більшість журналістів, на жаль, демонструвала системну некомпетентність. Як і раніше, перш ніж сформулювати запитання, вони розлого про щось розповідали, забираючи час і розфокусовуючи тему. І знову намагалися втиснути по два чи три питання в одне.

відчувався явний дефіцит гострих запитань

А ще на пресконференції відчувався явний дефіцит гострих запитань: а їх до Зеленського накопичилося чимало. Але потім принаймні одне критичне до Зеленського видання заявило, що їхньому журналісту не дали слова.

Утім, попри більшу впевненість і красномовність Зеленського, без дивних за формою і змістом реплік не обійшлося. Мабуть, найбільш обурлива з них – це заява про те, що президент ретельно стежить за перебігом епідемії і що він радий, що «сьогодні жодного летального випадку». Це історія з якоїсь альтернативної реальності: станом на ранок 20 травня було зафіксовано 203 смерті від коронавірусу, із них 11 – у Києві.

Не згадувалося про проблеми із ракетною програмою і загалом із виконанням оборонного держзамовлення, що в умовах наростання загрози з боку Росії є критично важливим для збереження Української держави та виживання українців.

А далі – коротка підбірка цитат:

Зеленський про земельну реформу: «Замість тисяч брудних слів, тракторів біля Банкової, Ради, Кабміну, ми передали тисячі гектарів людям – на місцях». Що конкретно президент мав на увазі, сказати складно.

Зеленський про політичні перспективи: «Тим не менш, я спокійн (саме так він і сказав – спокійн). І зараз наприкінці другого року я себе дуже гарно почуваю. І розумію, що я роблю, куди йду і з ким я закінчу».

Зеленський про 13 олігархів, виявлених РНБО: «Називати їх прізвища не буду. Не боюсь нікого».

І про антиолігархічний закон: «Це моя ідея, і тому цього закону досі немає, тому що ми детально підходимо до кожної норми. Закон в принципі готовий, він на сто відсотків готовий».

Зеленський про те, що українці перестали підтримувати появу нових облич у владі: «Нові обличчя, які були, вони вже постаріли».

Зеленський про відновлення Донбасу: «Я не просто так їжджу на Донбас і беру з собою послів. Я показую – ось ситуація на контактній лінії, а ось ситуація в містах, містечках, селищах. Бачите? Давайте, вкладайте гроші».

Зеленський про тіньову економіку: «Я, до речі, знаю, де знаходиться тінь. Ми точно це фіксуємо. Подивіться на наші заправки – вже нормальна ціна на паливо. Так, буде зростати, на жаль. Міжнародна ситуація, вона буде зростати, і ми будемо зростати. Але ми дамо заробляти».

Зеленський про трудову еміграцію: «Якщо ви подивитеся середню зарплату в Польщі для наших українців і порівняєте її з середньою зарплатою сьогодні вже в багатьох містах України – вона дуже вже сильно наближується».

Зеленський про Кличка: «Віталій Кличко мені нічого не зробив. Це гарно чи погано – я не знаю… Він дуже неправильно себе публічно поводить. Справедливе питання – що він хоче від мене? Він постійно мені пише, дзвонить, записується на прийом, навіть приходить в Офіс президента без того, що я готовий з ним зустрітися».

Зеленський про «Велике будівництво»: «Я вважаю, що до мене не будувалися дороги… Завдяки моїм «чому» сто п’ятдесят вісім мостів побудовані».

Зеленський про Порошенка: «Я вже став його (Порошенка) вироком. Тільки він не хоче усвідомити цього. Він зробив багато дуже серйозного, дуже поганого, коли був президентом України. Все це добіжить – це карма... Я реальний вирок для нього, коли я пішов у президенти».

Зеленський про святкування дня народження: «Я піднявся на декілька поверхів уверх і зайшов. Да – був крутий сюрприз. Вони зробили це такий, тіпа – вибачте за таке слово – прикол. Вони принесли музичні інструменти… Грали мені ці пісні, з якими ми пройшли довгий, довгий серйозний шлях. Всі ці пісні, які пов’язані зі мною».

2.jpeg

У літака з «надійними крилами» крил нема взагалі

Зеленський про вакцинацію: «Я вакцинувався Ковішилдом, щоб бути разом зі своїм народом». Вакциновано, і то частково, 2% українців.

Зеленський про напої, які йому регулярно приносив і забирав помічник: «Це що? Чай? А людям? Ні, заберіть, так нечесно»… «Влад, Влад, я вибачаюсь. Поставте, будь ласка, цю воду. Не ходіть. Дякую. Всьо. Окей».

Як бачимо, розмовних фішечок у виконанні Зеленського вистачало і цього разу. Але на пресконференції був ще один символічний момент, на який відразу звернули увагу прискіпливі опоненти. Президент Зеленський виступав на тлі літака з написом на фюзеляжі: «Збройним силам України – надійні крила». От тільки крил у цього літака не було.

політика зеленський прес-конференція

Знак гривні
Знак гривні