Вентиляція проти ковіду. Що (не) робиться в Україні, щоб запобігти поширенню вірусів у приміщеннях
Епідемія COVID-19 показала, наскільки важлива циркуляція свіжого повітря у закритих приміщеннях. Погано провітрювані людні місця – ідеальне середовище для SARS-CoV-2 та й інших вірусів, що передаються повітряно-крапельним шляхом. Практично всі історії про суперпоширення ковіду – це про герметичні й неналежно вентильовані приміщення та велику кількість людей всередині, які говорили чи співали разом. У постковідному світі особлива увага приділяється оновленню вентиляційних систем у громадських місцях та потребі інвестувати у цю сферу для запобігання майбутнім спалахам вірусів, про які попереджають вчені.
Як із цим в Україні? Ми спробували з’ясувати.
Коли заходиш у відділення Укрпошти десь у середмісті Одеси, відразу хочеться зняти верхній одяг – задуха. У приміщенні з оббитими вагонкою стінами та заґратованими вікнами одна з працівниць допиває дволітрову пляшку води.
— А чому ви не провітрюєте? – запитую, поки мені формують накладну про відправлення.
— Так у нас же ремонт зараз, хоча зазвичай відчиняємо вікна, — каже працівниця пошти.
З глибини відділення чується:
— Пока почтальона нет, можно открыть окна сзади.
Схоже, що розклад провітрювання там залежить від листоноші. Можливо, їй дме з відчиненого вікна чи некомфортно сидіти на протязі. Добре, хоч клієнтів у відділенні небагато, але маски в них — на підборідді, тож шанси підхопити вірус у такому приміщенні – чималі.
У задусі хворіють частіше
Результати дослідження Гарвардського університету, здійснені ще у 2000 році, показали, що працівники, які проводять свій день у помірно вентильованих приміщеннях, на 53% частіше беруть лікарняні, ніж ті, хто працює у добре провітрюваних офісах. Покращення вентиляції могло б зекономити компаніям по $480 на кожного працівника щороку та $22,8 млрд на національному рівні. Якими були б ці цифри в епідемічному 2020-му, складно уявити.
Але торік висновки зроблені: у 2020-му у США виділили майже $55 млрд на покращення систем опалення, вентиляції, кондиціонування та фільтрації у закладах початкової та середньої освіти (у межах закону про допомогу боротьби з наслідками пандемії коронавірусу).
Крім того, у США розробили докладні рекомендації щодо вентиляції будь-яких приміщень. Подається також різновид вентиляційних систем, встановлення яких може допомогти знизити рівень концентрації «частинок» вірусу в повітрі. У нас за понад рік пандемії про вентиляцію згадують рідко.
У рекомендаціях від Міністерства охорони здоров’я є хіба що кілька речень про природне провітрювання. У відповідь на наш запит МОЗ проігнорувало запитання щодо витрат на оновлення вентиляційних систем. У відповіді лише зазначено, що «вирішення питання забезпечення медичних закладів (...) належить до компетенції органів місцевого самоврядування, зокрема ОТГ». Хоча наше питання стосувалося не лише медичних закладів.
В Укрпошті на запит щодо інструкцій з провітрювання відповіли стисло: «Проводиться провітрювання приміщень, про що проінформовані працівники поштових відділень». Інструкцій чи розпоряджень від МОЗ чи Держпродспоживслужби не отримували.
У компанії також зазначили, що у дотриманні карантинних вимог керуються постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів...». Але в постанові (навіть після внесених змін) про цей спосіб запобігання COVID-19 не згадується. Питання ж про вентиляційні системи та їхнє оновлення Укрпошта проігнорувала.
Провітрювання – замало, але воно теж дуже потрібне
— А у вас провітрюють? – цікавлюся у відділенні «Нової пошти» в Івано-Франківську в останній, дуже холодний день весни.
— Та… А чого ви питаєте? – відрізає операторка поштового зв'язку.
— Просто… то як ви провітрюєте? – оглядаюся я на вузькі двері великого приміщення, а потім на високе вікно позаду мене, доступ до якого перекритий залізними ґратами.
— То залежить від погоди, зазвичай зранку, в обід та ввечері. Коли немає відвідувачів, то відкриваємо ще другі двері, – каже працівниця.
Але відвідувачі у цьому відділенні, як і в багатьох інших, є майже завжди. На наш запит компанія «Нова пошта» відповіла, що «провітрювання у відділеннях, на терміналах та офісних приміщеннях здійснюється за допомогою припливно-витяжної, витяжної та природної вентиляції». У відділенні, де я побувала, була лише природна вентиляція, яку забезпечують відчинені вікна та двері.
На відміну від Укрпошти, приватна компанія «Нова пошта» у заходах щодо запобігання COVID-19 керується постановою №16, яка містить рекомендації щодо приймання відвідувачів в офісних приміщеннях. Про провітрювання там згадують кількома словами у сьомому пункті: «Провітрювати не рідше, ніж кожні дві години та після закінчення робочого дня/зміни».
Схоже, у відділенні «Нової пошти» в Івано-Франківську цих рекомендацій не надто дотримуються: тричі на день – це явно рідше, ніж кожні дві години.
Природна вентиляція – це і є провітрювання, тобто використання вітру і природного руху повітря у приміщенні.
Для механічної вентиляції потрібні фільтри, нагрівачі чи вентилятори. Повітрообмін відбувається внаслідок різниці тисків, що створюється вентилятором. На відміну від природної, примусова дає змогу очищувати повітря, підігрівати, зволожувати тощо. Але забруднене повітря не витягується з приміщення примусово.
Припливно-витяжна вентиляція – це система, що подає у приміщення свіже повітря і витягує забруднене. Такі системи можуть обслуговувати певну частину приміщення або всю площу.
Як провітрюють у школах
«Класи — це місця, де багато розмовляють, – зазначає доцентка університету Північної Кароліни Зейнеп Туфекчі у своєму тексті для The Atlantic. – Діти не будуть дуже добре дотримуватися дистанції. Що більше в кімнаті людей — то більше можливостей для накопичення аерозолів (крихітні частинки вірусу у повітрі), щоб зависати у приміщенні. Більшість проблем із вентиляцією можна вирішити — часом безплатно чи недорого, а часом дорогі інвестиції в інфраструктуру мають стати національним пріоритетом».
В освітніх закладах України проблеми з вентиляцією якраз намагаються розв'язати за допомогою найбільш доступних способів. У постанові протиепідемічних заходів для закладів освіти про провітрювання йдеться побіжно: «Після кожного навчального заняття проводити провітрювання впродовж не менше 10 хвилин. При провітрюванні слід забезпечити безпеку дітей шляхом встановлення замків та фізичних обмежувачів на вікна». Цікаво, що цей документ був зареєстрований лише наприкінці квітня 2021 року, більш ніж через рік після початку епідемії, коли школи вже відбули кілька місяців карантину упродовж року.
Більш докладну інструкцію для закладів освіти можна знайти у Санітарному регламенті для закладів загальної середньої освіти, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я.
Зони відпочинку провітрюють під час навчальних занять. А от до початку і після уроків слід робити наскрізне провітрювання. У теплу ж пору року радять проводити заняття з відкритими у режимі провітрювання вікнами.
Також розрахований і показник відносної вологості повітря для приміщень. Загалом він має бути 40–60%, а температура у класах 17–20° C.
У МОН нам повідомили, що відповідальними за дотримання вимог цього регламенту є засновники та керівники навчальних закладів. Тобто докладні вимоги та правила щодо провітрювання розроблені та надіслані закладам освіти, проте їхнє виконання є відповідальністю самої школи.
У торгових мережах – вентиляція за стандартами
«На адресу ТОВ «АТБ-маркет» не надходило будь-яких пропозицій рекомендаційного характеру від профільних регулятивних установ та інстанцій щодо процедури провітрювання приміщень магазину в умовах пандемії вірусу Covid-19», – відповіла на запит ТЕКСТІВ пресслужба «АТБ-маркет».
Також зазначили, що обмін повітря приміщень магазину відбувається шляхом припливно-витяжної системи вентиляції, яка нагнітає чисте повітря і витягує забруднене. Ми побували у кількох супермаркетах АТБ та переконалися, що там справді встановлені системи вентиляції по всій площі супермаркету.
Додаткової модернізації обладнання не проводили, бо наявні вентиляційні системи відповідають вимогам державних стандартів і проходять регулярне техобслуговування, пояснили у торговій мережі.
Аналогічна ситуація в «Сільпо», де майже всі приміщення офісів та магазинів мають примусову вентиляцію. Ми побували у кількох супермаркетах в різних містах і переконалися, що така вентиляція у мережі дійсно є і вона працює.
216 вентиляторів у метро
У КП «Київський метрополітен» на запит щодо вентиляційних систем відповіли, що працюють 216 потужних вентиляторів, які забезпечують циркуляцію повітря. Також є вентиляційні отвори й в рухомому складі. Докладніше коментувати відмовились.
Про проблеми з вентиляцією у вагонах «Укрзалізниці» ТЕКСТИ вже писали: вентиляцію у вагонах здебільшого не вмикають, вентиляційні системи не чистять.
Про свіже повітря у міських та міжміських маршрутках годі й згадувати. Якщо і є можливість відчинити вікна чи люк, то рівень провітрювання залежить від того, яких пасажирів більше: тих, кому дме, чи тих, кому душно.
Кондиціонери зрідка трапляються у міжміському транспорті, і це розкіш.
Загалом склалося враження, що особливої уваги покращенню вентиляційних систем там, де їх не було раніше, в Україні на державному рівні не приділяється. Школярам і пасажирам залишається сподіватися на якомога частіше відкриті вікна та власний імунітет.
